Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
MKR_Problematika_ZMI_-_6-y_semestr (3).doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
1.02 Mб
Скачать

Модульна контрольна робота

Напрям підготовки 0303 Журналістика

Спеціальність 6.030301 Журналістика

Дисципліна Проблематика ЗМІ

ВАРІАНТ №9

Тестова частина

  1. За умов демократії особливого значення набуває швидкість, ефективність та якість здійснень повноважень представниками:

    1. державного апарату,

    2. армійського апарату,

    3. суспільного апарату.

  2. Політична журналістика виконує функцію нагляду за діяльністю органів державної влади, попереджує розгул:

    1. комунікації та народження демократії,

    2. корупції та виродження демократії,

    3. лімітизації та зародження демократії.

  3. Засоби масової інформації є:

    1. “другою владою” ,

    2. “терьою владою” ,

    3. “четвертою владою” .

  4. Вживання терміну “четверта влада” відриває журналістів від справжнього покликання - ролі посередників між суспільством у цілому, громадськими організаціями та окремими громадянами і державою:

    1. політичними та владними структурами,

    2. торговельними та владними структурами,

    3. політичними та комерційними структурами.

  5. Вживання метафори «четверта влада» щодо мас-медіа:

    1. лише дезінтегрує журналістів,

    2. лише інтегрує журналістів,

    3. лише дезінфікує журналістів.

  6. Для більшості громадян ЗМІ є найважливішим джерелом інформації про діяльність органів державної влади, події та процеси, що відбуваються у:

    1. місті та у світі,

    2. державі та у світі,

    3. державі та у метро.

  7. Будь-яка інформація, незалежно від того, якої сфери вона стосується, спрямована не тільки на інформування аудиторії, але й на формування ціннісних орієнтацій:

    1. особи і її родичів,

    2. влади і суспільства,

    3. особи і суспільства.

  8. ЗМІ виступають одночасно і продуктом громадської думки, і:

    1. силою, що її формує;

    2. силою, що її руйнує;

    3. силою, що її шліфує;

  9. Як вважають журналісти-демографи, які пропонують свої результати досліджень і прогнози, у середньому міське населення щороку збільшується приблизно на:

  1. на 70 млн. чоловік,

  2. на 50 млн. чоловік,

  3. на 30 млн. чоловік.

  1. У пресі з екологічним ухилом постійно з’являються повідомлення про те, що однією з важливих рис урбанізації як антропогенного фактору псування природних ресрусів, є:

    1. деконцентрація населення і господарства в основному у великих містах,

    2. концентрація населення і господарства в основному у великих містах,

    3. концентрація населення і господарства в основному у маленьких містах.

  2. На початку XX ст. у світі налічувалося 360 великих міст (із населенням понад 100 тис. мешканців), у яких проживало тільки:

    1. 15 % усього населення,

    2. 5 % усього населення,

    3. 0,5 % усього населення.

  3. За результатами досліджень екожурналістів, міст-"мільйонерів" з населенням понад 1 млн. мешканців на початку XX ст. було всього:

    1. 10,

    2. 100,

    3. 1 000.

  4. За результатами досліджень екожурналістів, міст-"мільйонерів" з населенням понад 1 млн. мешканців на початку 80-х років XX ст. було:

    1. понад 20,

    2. понад 200,

    3. понад 2 000.

  5. В електронних ЗМІ, які опікуються екологічною тематикою, з’являються повідомлення про те, що однією з важливих рис урбанізації як антропогенного фактору псування природних ресурсів, є:

    1. «розповзання» міст, розширення їхньої території;

    2. «розклеювання» міст, розширення їхньої території;

    3. «розпирізання» міст, розширення їхньої території.

  6. За даними екожурналістики, для сучасної урбанізації особливо характерний перехід від простих до групових форм міського розселення – від звичайного «точкового» міста до міських:

    1. аглютинацій,

    2. агломерацій,

    3. аглумінацій.

  7. Ядрами найбільших міських агломерацій стають переважно:

    1. не столиці, не важливі промислові і портові центри,

    2. столиці, найважливіші культурні й портові центри,

    3. столиці, найважливіші промислові і портові центри.

  8. Наклад якого економічного журналу дорівнює 130 000 примірників?

    1. «The capitalist»,

    2. «Управління магазином»,

    3. «Офісні рішення».

  9. Який економічний журнал України підтримує автопарк Daewoo (таксі Волга-Волга)?

    1. «Корпоративні системи»,

    2. «The CAPITALIST / Crimea»,

    3. «Гроші».

  10. Одне з основних завдань ЗМІ, інформувати суспільство про події України:

    1. економічні,

    2. культурні,

    3. медичні.

  11. Чи не найбільшою особливістю в роботі районних газет є те, що будь-які соціальні, політичні й економічні проблеми сприймаються виключно через призму того, як може та чи інша подія вплинути на життя:

    1. даного району,

    2. області,

    3. країни.

  12. Якщо в районній газеті «Вісті Роменщини» висвітлюються економічні питання, то вони окремо виділяються під рубриками:

    1. Економіка, Фінанси, Соцзахист, Бюджет, Комуналка;

    2. Політика, Культура, Музеї міста, Спадщина, Історія;

    3. Сільське господарство, Фермерство, Підприємництво, Справи ниви.

  13. Економічні питання в міськрайонній газеті «Життя Лебединщини», висвітлюються під рубриками:

    1. Культура, Мистецтво, Галереї міста, Виставки, Історія;

    2. Підприємництво, Справи ниви, Сільське господарство, Фермерство;

    3. Офіційне, Чим живе село?, Районне фінансове управління повідомляє, Статистика, На тему дня.

  14. У районних газетах Роменщини переважно економічні матеріали пишуть у жанрі:

    1. статті або замітки,

    2. інтерв’ю або огляду,

    3. статистичного звіту або інформаційного повідомлення.

  15. У газеті «Сільські горізонти», часописі Конотопщини, переважно друкують під рубриками «Поточний момент», «Проблеми енергозбереження», «Податкова», «Фінанси», «Офіційно», «Хоч і є проблеми», «Пульс життя» питання:

    1. економіки,

    2. культури,

    3. політики.

  16. Шосткінська міськрайонна газета «Полісся» економічні питання друкує під рубриками:

    1. «Подія», «Офіційно», «Консультації», «Гаряча лінія»;

    2. «Офіційне», «Чим живе село?», «Районне фінансове управління повідомляє», «Статистика», «На тему дня»;

    3. «Економіка», «Фінанси», «Соцзахист», «Бюджет», «Комуналка».

  17. Великою проблемою більшості районних газет залишається брак:

    1. кваліфікованих кадрів,

    2. кваліфікованих економічних кадрів,

    3. кваліфікованих політичних кадрів.

  18. Існує проблема того, що переважно співзасновниками ЗМІ районів, наприклад, Сумської області є:

    1. районні та міські ради,

    2. обласні та міські ради,

    3. державні та обласні ради.

  19. Великою проблемою більшості районних газет залишається брак:

    1. кваліфікованих кадрів,

    2. кваліфікованих економічних кадрів,

    3. кваліфікованих політичних кадрів.

  20. Існує проблема того, що переважно співзасновниками ЗМІ районів, наприклад, Сумської області є:

    1. районні та міські ради,

    2. обласні та міські ради,

    3. державні та обласні ради.

  21. Районні та міські ради диктують редакціям:

    1. кому і для кого писати,

    2. що і як писати,

    3. для чого і де писати.

Теоретична частина

  1. Висвітлення в ЗМІ проблем, пов’язаних із деградаційним антропогенним впливом на природу.

Затверджено на засіданні кафедри теорії та історії журналістики

Протокол №6 від 28 січня 2010 р.

КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ