Модульна контрольна робота

Напрям підготовки 0303 Журналістика

Спеціальність 6.030301 Журналістика

Дисципліна Проблематика ЗМІ

ВАРІАНТ №8

Тестова частина

1. До мережі ЗМІ входять:

   1. газети, журнали, інформаційні агентства, кінодокументалістика;

   2. теле-, радіопрограми, газети, журнали, інформаційні агентства, кінодокументалістика;

   3. теле-, радіопрограми, газети.

2. Сьогодні в політичних процесах багатьох країн світу починає активно використовуватися також:

   1. ланет,

   2. інтернет,

   3. слівнет.

3. Особливістю інтернет є те, що він дозволяє встановити:

   1. зворотний зв'язок політиків із своїми виборцями,

   2. зворотний зв'язок лікарів із своїми виборцями,

   3. зворотний зв'язок викладачів із своїми виборцями.

4. Політика як сфера суспільної діяльності найбільше потребує засобів масової інформації для встановлення і підтримки постійних зв'язків:

   1. між її об'єктами,

   2. між її суб'єктами,

   3. між її предметами.

5. Політика неможлива без опосередкованих форм спілкування і спеціальних засобів зв'язку між різними носіями влади, а також між:

   1. державою та громадянами,

   2. народом та громадянами,

   3. державою та підприємцями.

6. ЗМІ все більше виступають не лише необхідною ланкою передачі інформації у системі механізмів політики, але й нерідко її:

   1. творцем,

   2. мерцем,

   3. кравцем.

7. ЗМІ є однією із складових частин:

   1. теократичного світобачення,

   2. демократичного світобачення,

   3. соціалістичного світобачення.

8. Свідченням впливу мас-медіа на суспільство, можуть бути численні мовні штампи, якими протягом минулих десятиріч вони характеризувалися:

   1. “четверта влада”, “ланцюговий пес демократії”, “великий арбітр”, “очі та вуха суспільства”;

   2. “третя влада”, “ланцюговий пес демократії”, “маленький арбітр”, “очі та вуха влади”;

   3. “п’ята влада”, “онлайновий пес демократії”, “великий набір”, “голова та ніс суспільства”;

9. У публікаціях на економічну тематику журналісти повідомляють про те, що на сучасному етапі економічний потенціал будь-якої держави усе більше залежить від рівня використання інформаційних ресурсів у господарському обігу, від їх надійності, структурованості, уніфікованості, а також від ступеня розвитку:

   1. інформаційної структури,

   2. інформаційної інфраструктури,

   3. дезінформаційної інфраструктури.

10. Економжурналісти вважають, що слабке інформаційне забезпечення органів державної влади і керування неповною, недостовірною і несвоєчасною інформацією унеможливлює:

    1. прийняття оптимальних рішень,

    2. забуття оптимальних рішень,

    3. прийняття неоптимальних рішень.

11. За даними економічної журналістики, нерозвиненість механізмів регламентації діяльності в інформаційній сфері дозволяє маніпулювати інформацією:

    1. на догану зацікавленим структурам,

    2. на догоду незацікавленим структурам,

    3. на догоду зацікавленим структурам.

12. Журналісти, які вивчають економічну проблематику, вважають, що відсутність механізму включення інформаційного ресурсу в господарський обіг дезорієнтує суб’єктів господарської діяльності, призводить до:

    1. економічних втрат,

    2. економічних страт,

    3. економічних витрат.

13. Доцільність вивчення ринку економічної інформації в журналістиці і пов'язаної з ним системи преси зумовлюється переходом України до ринкової форми господарювання в 90-х роках ХХ століття і внаслідок цього різким дефіцитом насамперед:

    1. економічної інформації,

    2. політичної інформації,

    3. соціалістичної інформації.

14. Економічна інформація в пресі – це необхідний для людей продукт, що існує в друкарській або електронній формі, і так чи інакше пов'язаний із:

    1. діловим життям особистості,

    2. неділовим життям країни,

    3. діловим життям країни.

15. Усе зростаючий попит на економічну інформацію – це результат нової політичної, соціально-економічної обстановки в державі, суть якої полягає в:

    1. переході до ринкових відносин,

    2. поверненні до соціалізму,

    3. реставрації кучмізму.

16. Нині економічна тематика в суспільстві:

    1. ключова,

    2. неактуальна,

    3. ніяка.

17. Економічні та економічно-політичні рішення уряду життя кожного читача, глядача або слухача чи то в робочій, чи то домашній сферах так чи інакше:

    1. нівелюють,

    2. коригують,

    3. обманюють.

18. На думку О. Д. Школьної, спеціалізована економічна преса – цікаве явище суспільного життя, що перебуває на перетині інтересів і впливів власне журналістики як одного з самодостатніх інститутів будь-якого суспільства та найрізноманітніших галузей:

    1. людської діяльності,

    2. фахової діяльності,

    3. особистої діяльності.

19. Дослідження економічного пласта періодики дає чимало фактів, необхідних для розуміння процесів, що відбуваються як у медіапросторі, так і в різних:

    1. політичних сферах,

    2. професійних сферах,

    3. мистецьких сферах.

20. В історичному контексті картину функціонування спеціалізованих економічних видань із погляду розвитку журналістики намагався докладно відтворити російський дослідник:

    1. О. Акопов,

    2. В. Ворошилов,

    3. В. Цвік.

21. Неодноразово до питання про функції економічної журналістики зверталася українська медіазнавець:

    1. Н. М. Сидоренко,

    2. Ю. І. Шмига,

    3. В. В. Мальцева.

22. Визначте один з пунктів, який містить назву економічно орієнтованого журналу:

    1. «Генеральний директор»,

    2. «Esquire»,

    3. “Фокус».

23. Який економічний журнал України має таку характеристику: «Щомісячний діловий професійний журнал, якому, на сьогоднішній день, в Україні не існує аналогів. Видання пропонує практичний досвід управління фінансами компанії, надаючи інформацію для роздуму і аналізу діяльності безпосередньо на своєму підприємстві, що робить його цікавим і, що особливо важливе, корисним для читача»?

    1. «Будівельний облік»,

    2. «Ріелтор»,

    3. «Фінансист».

24. У якому українському економічному журналі є такі основні рубрики: «Тренди» (підрубрики «В Україні», «В світі»), «Індикатори» (опит), «Професіонал» (інтерв′ю), «Управління» (фінансовий і корпоративний менеджмент), «Ситуація» (міні-кейс), «VS» (експертні думки), «Можливості» (кар’єрне зростання), «Ідеї» (нові знання, свіжі книги)?

    1. «Управління компанією»,

    2. «Бібліотека Головбуха»,

    3. «Споживач. Ринок»,

    4. «Фінансист».

25. Читачі якого економічного журналу України – власники, топ-менеджери, а також висококваліфіковані фахівці національних компаній – ті, хто професійно ухвалює ключові рішення, розробляє бізнес-стратегії і упроваджує їх на практиці?

    1. «The capitalist»,

    2. «Укррудпром»,

    3. «Стратегії».

26. Додайте слово, щоб речення набуло смислу: «Діловий освітній журнал, бізнес-видання ______________ видається в Україні з 2003 року. Періодичність видання - щомісячний.

    1. «Капіталіст»,

    2. «Фінансист»,

    3. «Бізнес».

27. Який економічний журнал виходить у двох форматах «ХХХХХХХХ» і «ХХХХХХХХХ Review»?

    1. «The capitalist»,

    2. «Маркетинг і реклама»,

    3. «Marketing Media Review».

28. У районних газетах Роменщини переважно економічні матеріали пишуть у жанрі:

    1. статті або замітки,

    2. інтерв’ю або огляду,

    3. статистичного звіту або інформаційного повідомлення.

29. У газеті «Сільські горізонти», часописі Конотопщини, переважно друкують під рубриками «Поточний момент», «Проблеми енергозбереження», «Податкова», «Фінанси», «Офіційно», «Хоч і є проблеми», «Пульс життя» питання:

    1. економіки,

    2. культури,

    3. політики.

30. Шосткінська міськрайонна газета «Полісся» економічні питання друкує під рубриками:

    1. «Подія», «Офіційно», «Консультації», «Гаряча лінія»;

    2. «Офіційне», «Чим живе село?», «Районне фінансове управління повідомляє», «Статистика», «На тему дня»;

    3. «Економіка», «Фінанси», «Соцзахист», «Бюджет», «Комуналка».

Теоретична частина

1. Актуальність проблеми захисту навколишнього середовища. Розвиток екологічної журналістики.

Затверджено на засіданні кафедри теорії та історії журналістики

Протокол №6 від 28 січня 2010 р.

КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ