Модульна контрольна робота

Напрям підготовки 0303 Журналістика

Спеціальність 6.030301 Журналістика

Дисципліна Проблематика ЗМІ

ВАРІАНТ №7

Тестова частина

1. Стаття 21 Конституції Японії зазначає: “...гарантовано свободу зборів, об’єднань, а також свободу слова, преси і всіх інформаційних форм вираження думок… жодна цензура:

   1. недопустима,

   2. припустима,

   3. дозволена.

2. Свобода слова є визнаною нормою:

   1. міжнародного права,

   2. всесвітнього права,

   3. кубинського права.

3. У статті 10 Європейської Конвенції з прав людини визначено: “... кожен має право на свободу самовираження. Це включає свободу мати свою думку, отримувати та поширювати інформацію та ідеї без втручання з боку влади та:

   1. залежно від кордонів,

   2. незалежно від кордонів,

   3. неналежно від кордонів.

4. У демократичних державах взаємодія влади і суспільства базується на механізмах зв’язку з громадськістю та наданні:

   1. інформаційних послуг політикам,

   2. інформаційних послуг підприємцям,

   3. інформаційних послуг населенню.

5. Обмін інформацією є важливою ланкою в системі державного управління, оскільки повнота, якість і вірогідність інформації, що використовується для прийняття соціально-політичних рішень визначає:

   1. правдивість та дієвість таких рішень,

   2. неправдивість та дієвість таких рішень,

   3. правдивість та недієвість таких рішень.

6. Особливого значення проблема відкритості інформаційних систем набуває в сучасних умовах:

   1. умовах побудови в Україні капіталістичного суспільства,

   2. умовах побудови в Україні демократичного суспільства,

   3. умовах побудови в Україні ліберального суспільства.

7. Розвиток економіки, науки, культури, техніки, сфери соціальних відносин, а також розвиток і вдосконалення політичної системи безпосередньо залежать від:

   1. якості продукції, її повноти, оперативності і форми подання;

   2. якості інформації, її повноти, звуженості і форми подання;

   3. якості інформації, її повноти, оперативності і форми подання.

8. Засоби масової інформації тлумачаться словниками як розгалужена мережа установ, які займаються:

   1. збором, обробкою та поширенням інформації;

   2. збором та поширенням інформації;

   3. обробкою та поширенням інформації.

9. За аналізом публікацій сьогодення, дискусії щодо світової економіки й Євросоюзу, питання про майбутнє ринку праці, роздуми про розташування країни й актуальні реформи – уся інформація зі сфери економіки і фінансів у критичному розгляді набуває:

   1. центрального значення для політичних й суспільних маргіналів (неосновних суспільних діячів),

   2. периферійного значення для політичної й суспільної еліти,

   3. центрального значення для політичної й суспільної еліти.

10. Поява та розвиток економічної журналістики зумовила і появу:

    1. вимог до неї,

    2. претензій до неї,

    3. нехтування нею.

11. Як повідомляє В. Мальцева – фахівець з економічної журналістики – у минулому становлення економічних періодичних видань більшості країн Західної Європи й Америки в умовах розвитку ринкових структур проходило дуже:

    1. легко,

    2. болісно,

    3. активно.

12. Прохоров Є. П., вважаючи журналістику поліфункціональною системою, розрізняє шість функцій журналістики, серед яких економічна функція:

    1. є,

    2. відсутня,

    3. не знаю.

13. Корконосенко С. Г. – дослідник функцій журналістики – вважає, що економічна функція в журналістиці:

    1. є,

    2. відсутня,

    3. не знаю.

14. В економічній області журналістика стає елементом:

    1. системи виробництва,

    2. відсутності виробництва,

    3. системи продажу.

15. Вважати, що бути товаром є функція журналістики – це:

    1. перебільшення,

    2. знецінення,

    3. зменшення.

16. Корконосенко С. Г. визначаючи сутність економічної функції журналістики, повідомляє, що структура функцій журналістики:

    1. завузька й обмежена,

    2. багатогранна і багатошарова,

    3. визначається запитом редактора.

17. На думку О. Д. Школьної, спеціалізована економічна преса – цікаве явище суспільного життя, що перебуває на перетині інтересів і впливів власне журналістики як одного з самодостатніх інститутів будь-якого суспільства та найрізноманітніших галузей:

    1. людської діяльності,

    2. фахової діяльності,

    3. особистої діяльності.

18. Усе зростаючий попит на економічну інформацію – це результат нової політичної, соціально-економічної обстановки в державі, суть якої полягає в:

    1. переході до ринкових відносин,

    2. поверненні до соціалізму,

    3. реставрації кучмізму.

19. Нині економічна тематика в суспільстві:

    1. ключова,

    2. неактуальна,

    3. ніяка.

20. Економічні та економічно-політичні рішення уряду життя кожного читача, глядача або слухача чи то в робочій, чи то домашній сферах так чи інакше:

    1. нівелюють,

    2. коригують,

    3. обманюють.

21. За аналізом публікацій сьогодення, дискусії щодо світової економіки й Євросоюзу, питання про майбутнє ринку праці, роздуми про розташування країни й актуальні реформи – уся інформація зі сфери економіки і фінансів у критичному розгляді набуває:

    1. центрального значення для політичних й суспільних маргіналів (неосновних суспільних діячів),

    2. периферійного значення для політичної й суспільної еліти,

    3. центрального значення для політичної й суспільної еліти.

22. Поява та розвиток економічної журналістики зумовила і появу:

    1. вимог до неї,

    2. претензій до неї,

    3. нехтування нею.

23. Як повідомляє В. Мальцева – фахівець з економічної журналістики – у минулому становлення економічних періодичних видань більшості країн Західної Європи й Америки в умовах розвитку ринкових структур проходило дуже:

    1. легко,

    2. болісно,

    3. активно.

24. Прохоров Є. П., вважаючи журналістику поліфункціональною системою, розрізняє шість функцій журналістики, серед яких економічна функція:

    1. є,

    2. відсутня,

    3. не знаю.

25. Корконосенко С. Г. – дослідник функцій журналістики – вважає, що економічна функція в журналістиці:

    1. є,

    2. відсутня,

    3. не знаю.

26. В економічній області журналістика стає елементом:

    1. системи виробництва,

    2. відсутності виробництва,

    3. системи продажу.

27. Вважати, що бути товаром є функція журналістики – це:

    1. перебільшення,

    2. знецінення,

    3. зменшення.

28. Корконосенко С. Г. визначаючи сутність економічної функції журналістики, повідомляє, що структура функцій журналістики:

    1. завузька й обмежена,

    2. багатогранна і багатошарова,

    3. визначається запитом редактора.

29. Якщо в районній газеті «Вісті Роменщини» висвітлюються економічні питання, то вони окремо виділяються під рубриками:

    1. Економіка, Фінанси, Соцзахист, Бюджет, Комуналка;

    2. Політика, Культура, Музеї міста, Спадщина, Історія;

    3. Сільське господарство, Фермерство, Підприємництво, Справи ниви.

30. Економічні питання в міськрайонній газеті «Життя Лебединщини», висвітлюються під рубриками:

    1. Культура, Мистецтво, Галереї міста, Виставки, Історія;

    2. Підприємництво, Справи ниви, Сільське господарство, Фермерство;

    3. Офіційне, Чим живе село?, Районне фінансове управління повідомляє, Статистика, На тему дня.

Теоретична частина

1. Висвітлення в ЗМІ проблем, пов’язаних із сільським господарством.

Затверджено на засіданні кафедри теорії та історії журналістики

Протокол №6 від 28 січня 2010 р.

КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ