Загальні вимоги до структури і змісту розрахунково-графічної (контрольної) роботи

Розрахунково-графічна (контрольна) робота призначена для закріплення теоретично-методологічної бази, набуття практичних навичок в організації документування господарських операцій, в формуванні облікової політики підприємства, заповнення бухгалтерських реєстрів з дисципліни "Організація бухгалтерського обліку" студентами напряму підготовки 0501 “Економіка і підприємництво”. Виконання даної розрахунково-графічної роботи є підґрунтям для подальшого опрацювання матеріалу під час виконання дипломної роботи та навчання в магістратурі.

Кожний студент виконує розрахунково-графічну роботу за одним із напрямків дослідження (предмет дослідження) на підставі самостійно обраного суб’єкту дослідження (господарюючий суб’єкт) (див. стр.22). Завдання для виконання розрахунково-графічної роботи студенти отримують на першому практичному занятті. Протягом семестру на практичних заняттях викладач пояснює послідовність виконання завдань розрахунково-графічної роботи за структурою. На консультаційних годинах студенти мають можливість отримати необхідні відповіді на питання стосовно змісту та структурі розрахунково-графічної роботи в більш широкій формі.

Робота виконується під керівництвом викладача і оформлюється кожним студентом під час самостійної роботи.

Вибір теми роботи залежить від галузевих особливостей, форми власності та видів господарської діяльності підприємства. Крім того, якщо є можливим, то тема роботи повинна логічно продовжувати науково-дослідні розробки студента, які були ним зроблені під час виконання навчального плану.

Перелік типових тем розрахунково-графічних робіт для підприємств різних галузей і видів діяльності наведено у додатку А. Студент може самостійно визначити тему, але вони не повинні повторюватися в групі.

Розрахунково-графічна (контрольна) робота складається із послідовно розташованих таких структурних елементів:

• титульний лист;

• зміст;

• перелік умовних скорочень, позначень, символів, одиниць і термінів;

• вступ;

• текст роботи, який у свою чергу складається із вступу, основної частини та висновків;

• висновки;

• перелік рекомендованої літератури;

• додатки.

Титульний лист повинен мати: назву міністерства, назву університету, назву кафедри; назву і вид роботи; обозначення групи, прізвище та ініціали студента-виконавця; посади, вчені звання керівника; місто та рік випуску роботи.

У вступі студент повинен визначити мету, завдання, предмет, об’єкт дослідження. Потім необхідно назвати найбільш відомих авторів, у наукових теоретичних розробках яких досліджувались питання з обраної теми. Предметом, як правило, виступає головне досліджуване питання. Об’єкт - підприємство, відносно якого це питання досліджується.

Наприклад, якщо тема дипломної роботи “Організація бухгалтерського обліку собівартості реалізованої готової продукції у харчовій промисловості”, то предмет дослідження можна сформулювати таким чином: система бухгалтерського обліку собівартості реалізованої готової продукції та особливості її організації на підприємстві харчової промисловості. Об’єкт дослідження у даному випадку – ВАТ Чернігівська макаронна фабрика (Див. додаток ).

У загальному розділі необхідно дати загальні поняття про організацію системи бухгалтерського обліку на конкретному підприємстві.

При посиланні на джерела необхідно вказувати його номер у списку використаних джерел у квадратних дужках. Список використаних джерел необхідно складати у такій послідовності:

• законодавчі та нормативні акти Верховної Ради та уряду;

• періодичні видання у алфавітному порядку.

Розрахунково-графічну (контрольна) роботу необхідно оформляти відповідно ДСТУ 3008 – 95 на одному боці аркушу формату А4 чорнилом або пастою в обсязі 25-30 сторінок. Бажано оформлення розрахунково-графічної роботи машинописним або машинним (за допомогою комп’ютерної техніки) способом.

Визначення мети і завдань розрахунково-графічної (контрольної) роботи – один із важливіших творчих етапів вирішення проблеми. Мета виконання розрахунково-графічної (контрольної) роботи – досконале вивчення організації бухгалтерського обліку на підприємстві та розробка рекомендацій щодо удосконалення системи обліку. Завдання підпорядковуються основній меті і спрямовані на послідовне досягнення мети. Наприклад, для вищеназваної теми завдання розрахунково-графічної (контрольної) роботи можуть бути такими:

1. З’ясувати етапи організації бухгалтерського обліку.

2. Побудувати план організації обліку на ВАТ Чернігівська макаронна фабрика (план документообігу: графік руху документів з моменту їх виписки до передачі в архів; план проведення інвентаризації – терміни проведення річних та внутрішньо річних інвентаризацій; графік виконання облікових робіт: якщо індивідуальний, то це перелік робіт, які покладаються на кожного виконавця, якщо структурний, то перелік і терміни облікових робіт в підрозділах господарства; план проведення ревізій та перевірок – характер перевірки, час, терміки, виконавці, дати розглядання результатів).

3. Розробити робочий план рахунків (удосконалити).

4. Розробити механізм управління документообігом (етапи створення системи управління документообігом: розробка Положення про бухгалтерську службу; посадові інструкції (див. додаток В); створення графіку документообігу (див. додаток C); створення технології обробки облікової інформації; розробка номенклатури справ в порядку поточного зберігання документів; підготовка справ до тривалого зберігання).

5. Визначити структуру облікового апарату ВАТ Чернігівська макаронна фабрика та обов’язків облікових працівників.

6. Удосконалити облікову політику ВАТ Чернігівська макаронна фабрика.

7. Розробити і обґрунтувати комплексну інформаційні модель з удосконалення облікової політики та системи бухгалтерського обліку на підприємстві.

Важливим моментом конкретизації проблеми є обмеження кола питань, які передбачається вивчити. Перед початком роботи необхідно сформулювати основний перелік загальнонаукових та спеціальних методів.

Одним із головних напрямів реалізації системного підходу під час виконання курсової роботи, є використання принципів цілісності, всебічності, системотворчих відносин частин і елементів, субординації, динамічності, випереджального відображення.