2.3.Обгрунтування видів ремонті та перелік робіт,які виконують під час утримання та ремонтів лісових доріг у заданих природних умовах.

2.3.1Основні види дорожньо - ремонтних робіт

Для підтримки автомобільної лісовозної дороги в період її експлуатації в технічно справному стані виконують наступні види ремонтних робіт: утримання, поточний, середній і капітальний ремонти.

Утримання дороги полягає в систематичному догляді за дорогою з метою підтримки її в належному стані під час всього періоду експлуатації для забезпечення непереривного і безпечного руху автотранспорту з встановленою швидкістю руху і навантаженнями. Робота по утриманню дороги відрізняється по їхній спрямованості і сезонам року: весняний – ліквідація наслідків зимового спучування і підготовка до літнього періоду; літній – забезпечення найкращих умов для руху; осінній – підготовка до зимового періоду; зимовий – очистка проїзної частини від снігу і боротьба з голольодом.

Поточний ремонт доріг включає роботи по ліквідації окремих малих деформацій і руйнування земляного полотна і дорожнього одягу, водовідвідної системи і штучних споруд з метою попередження більш сильних руйнувань. Поточний ремонт проводиться щорічно.

Середній ремонт доріг включає комплекс ремонтних робіт для відновлення дорожніх споруд, відшкодування зносу покриття і покращення транспортно – експлуатаційних якостей дороги. Середній ремонт проводиться один раз на декілька років.

Капітальний ремонт доріг включає роботи по відновленню міцних характеристик і геометричних розмірів дороги (з відповідністю з вимогами проектів) з одночасною заміною зношених, втрачених міцність і які потребують властивостей конструктивних слоїв дорожнього одягу і штучних споруд відповідно до проектних норм. Капітальний ремонт проводиться періодично один раз на декілька років підрядним або господарським способом.

Для своєчасного виявлення дефектів дорожніх конструкцій, складання оперативних планів робіт по отриманню і ремонту, проводять технічний огляд доріг і штучних споруд. Огляд доріг і штучних споруд здійснює комісія, яка створюється наказом керівника підприємства у відповідності з періодичністю огляду окремих споруд, але не скоріше двох разів на рік – весною і осінню. Результати огляду фіксуються актом.

Терміни проведення середнього і капітального ремонтів встановлюють в залежності від стану доріг, використовуючи для цієї цілі показників експлуатаційної якості дороги.(табл. 2.2),за рішенням спеціальної комісії, яка назначається наказом по лісозаготівельному об’єднанні.

Орієнтовні міжремонтні строки для лісовозних автомобільних доріг з різними типами покриттів наведених в Табл.2.3.

2.3.2.Види і організація робіт, виконуваних при утриманні,поточних ,середніх, капітальних і реконструкційних ремонтах лісовозних доріг.

2.3.2.1Утримання лісовозних доріг.

Загальні поняття. Утримання лісовозної дороги передбачає роботи по догляду за земляним полотном, дорожнім покриттям і штучними спорудами. Вид і об’єм робіт по утриманню дороги залежать від пори року. Літом утримання дороги заключається в підтримці форми земляного полотна шляхом планування, підсипання і підрізання узбіччя , відкосів насипів і виїмок, в забезпеченні рівності покриття ,в систематичному плануванні поверхні грунтових і гравійних доріг.Літом проводять скошення трави, вирубування чагарників на узбіччі, відкосах і резервах, систематичну очистку покриттів від бруду,пилу(обезпилювання) і інші види робіт.

Восени стан дороги заключається в забезпеченні водовідводу,а саме: усуненні вибоїн і колій, де може затримуватись вода,очищенні канав та інших водопропускних споруд від мулу; заготівлі і установленні снігозахисних щитів і інших снігозатримних пристроїв; закритті перед снігопадом отворів малих мостів і труб щитами.

Зимою в склад робіт по утриманні дороги входить боротьба з сніговими заметами та гололедом.

Весною в склад робіт по утриманні дороги входить забезпечення справної роботи водовідводу, боротьба з пореутворенням. Відкривають труби та отвори малих мостів, очищають русла від грязі, наносів,снігу і льоду, сколюють лід в упор, паль і лідорізів; забезпечують пропуск льодоходу.

Розбирають і ремонтують снігозащитні щити. На пористих і слабких ділянках дороги створюють тимчасову огорожу, укладають при необхідності інвентарні щити, дошки та інші матеріали, відкривають і латають повітряні воронки.

Утримання дороги включає також догляд за дорожніми знаками і огородженням.

На протязі року планування повехневого шару покриття проводиться автогрейдерами або дорожніми котками по 3-4 рази весною і літом та 4 -6 разів восени. При плануванні відвал автогрейде або ребра котка встановлюють під кутом 45-60 ⁰ до осі дороги. При русі автогрейдера чи котка перекриття попередніх проходів повинно бути 0,15-0,2 м. При повторних плануваннях необхідно змінити порядок роботи і обробляти проїзну частину спочатку від країв до середини, а наступного разу від середини до країв для запобігання накопичення матеріалу на осі дороги.

Боротьба з пореутворенням. При весняному стані доріг важливе значення мають роботи, пов’язані з ліквідацією пор, так як на пористих ділянках з нежорстким дорожнім одягом під дією рухомого складу при таненні утворюються проломи і посадки, а на дорогах з колійним покриттям із залізобетонних плит—просадка плит, їх перекоси і зсув.Тому всі пористі частини дороги, виявлені весною, беруться на облік і при проведенні середніх і капітальних ремонтів повинні бути ліквідовані.

В склад робіт при утриманні доріг на пористих ділянках входить усунення снігу з обочин, канав і відкосів. Пористі місця огороджують і роблять обїзди, а на невеликих ділянках на покритті для попередження його руйнування колесами автомобілів під час роз’їздів укладають інвертарні щити і приймають міри для пришвидшення осушення верхнього шару земляного полотна. Для цього влаштовують випуск води (канави шириною 0,2…0,25м) із колій на відкоси полотна дороги і в бокові канави.

На період весняного і осіннього бездоріжжя обмежують навантаження на автомобілі і автопоїзди або закривають рух транспорту по дорозі. Рух транспорту до початку весняного бездоріжжя закривають після відтаювання дорожнього одягу і початку відтаювання земляного полотна,а відкривають рух після повного відтаювання земляного полотна і проведення текучого ремонту дороги (всування колій,очистка обочин,приведення в порядок водовідвідних пристроїв).

Обезпилювання. Весною,осінню і особливо літом в період дощів бруд від коліс автомобілів заноситься на проїжджу частину,в результаті знижується зчеплення коліс з покриттям,забруднюються автомобілі. Більше відкладення бруду видаляють автогрейдерами,малі поливально- мийними машинами,які з допомогою водяного потоку і механічних щіток змивають бруд.

Залишений в западинах бруд після висихання утворює пилюку,яка також може виникнути і від подрібнення матеріалів покриття ,не оброблених в’яжучими. На таких дорогах швидкість руху автомобілів знижується із-за поганої видимості;пилюка шкідливо діє на автомобіль,водіїв,пасажирів,вантажі. Видалення пилу механічними щітками ефективно тільки на міцних і рівних покриттях;на гравійних і щебеневих покриттях основним способом боротьби з пилоутворенням є обробка покриття гігроскопічними шарами або різними в’яжучими або склею вальними речовинами.

Для поливання приймають гігроскопічні солі Ca Cl 2,Mg Cl 2, Na Cl , найбільш ефективний хлористий кальцій. Розчин цих солей з допомогою полив очних машин або інших пристроїв розливаються рівномірно по покриттю,після випаровування води на її поверхні зберігається гігроскопічна плівка,яка сорбує водяний пар із атмосфери і таким чином забезпечує деяку вологу. Концентрація водного розчину складає 18…35%,а норма першого розливу розчину -1,5…4кг/м2. Розлив виконують два рази (по пів дози) за зміну. При застосуванні кристалічного Ca Cl2 ефект зберігається пр. отягом 3…6 тижнів в залежності від метеорологічних умов. Норма розкладу кристалічного Ca Cl2 складає 0,5…1кг/м2.

Для знепилювання доріг також приймають 30..40%-й розчин ССБ. Розлив здійснюють два рази з розривом 10…20 ч. Норма для першого розливу 1,5…1,6,для другого-1л/м2.

В виняткових випадках для знепилювання щебеневих, гравійних, грунтощебеневих покриттів приймають повільно розкладаються бітум емульсію (1,5…2л/м2),сиру нафту,відпрацьовані масла (2…2,25л/м2),рідкий бітум (0,8…1,2л/м2). Розлив проводять в найбільш жаркі часи доби авто гудронаторами. Повторний розрив здійснюється через 1,5-2 місяці із зниженням норми на 30%Рух дозволяється після повного всмоктування в’яжучого. Для прискорення цього процесу на поверхню покриття можна насипати тонкий шар дрібного піску.

Щоб послабити вплив солей на корозію металевих деталей автомобілів,їх змішують з інгібіторами. Наприклад, до NaCl додають одновалентний фосфор натрію – 2…3% від маси NaCl ,двохвалентний фосфат натрію – 5…7% від маси СаCl;суперфосфат – 3…5%;до СaCl – суперфосфат – 5…7%; гексаметафосфат натрію – 1…2%.

Боротьба із сніговими заметами і ожеледицею. По занесенню снігом ділянки дороги їх поділяють на :сильно заносні (виїмки);середньо заносні (нульові точки і насипи висота яких приблизно рівна висоті шару снігу для даного району);слабо заносні (насипи великої висоти) і незаносні(насипи висотою більше 1 м; ділянки , прокладенні по вузьким просікам в лісі).

Перенесення снігу і формування заметів відбувається під час завірюх. Розрізняють завірюхи :верхові – випадання снігу при вітрі ,низинні – переміщення раніше опалого снігу , поземкові – перенесення снігу по поверхні , буранів(пурга) – при значній вологості повітря. В горах бувають снігові обвали і лавини. Найчастіше сильні снігові замети зустрічаються в ІІІ дорожно - кліматичній зоні.

Заходи по боротьбі із сніговими заметами діляться на: пасивні – снігозагороджувальні ,і активні – очищення від снігу. Снігозахисні (снігозатримуючі) пристосування діляться на постійні і тимчасові. До постійних відносять снігозахисні смуги лісу вздовж дороги шириною до 60 м,до тимчасових – дерев’яні решітчасті щити, снігові стінки ,траншеї і вали, ряди верхівок і крупних сучків.

Для захисту доріг від снігових заметів застосовують чотири типи переносних решітчастих щитів : І тип – висотою 2 м із загальною площею отворів 50%; ІІ тип – відповідно 1,5 м і 50% ; ІІІ тип – відповідно 2 м і 60% і ІV тип – 1,5 м і 60%. Довжина всіх щитів 2 м. Щити І і ІІ типів застосовують в районах ,де спостерігаються завірюхи із швидкістю вітру понад 20 м/с, в решті випадків – щити ІІІ і ІV типів.

На сильно заносних ділянках дороги щити встановлюють суцільною лінією паралельно дорозі на відстані 25…50 м від брівки земляного полотна , середньо і слабо заносних ділянка, а також на ділянках дороги розміщених під кутом 30…60^о, із розривами в один щит через кожні 3…4 щити. При досягнені сніговим валом 2/3 висоти щита їх перевстановлюють на гребінь сніжного валу.

Сніговловлюючі траншеї встановлюють паралельно дорозі на відстані 30…100 м від брівки земляного полотна. В залежності від снігопереносу влаштовують від 33 до 5 траншей з відстанню між осями 12…15 м. Після заносу снігом траншеї очищують бульдозером, снігоочисниками, угольниками. Цими ж машинами влаштовують сніжні вали (стінки) висотою 1,5…2 м.

Очистка від снігу на автомобільних дорогах може виконуватися: спеціалізованими машинами (плужними, роторними,шнеко-роторними снігоочисниками); дорожніми машинами загального призначення (бульдозерами , авто і причепними грейдерами); простішими причепними – угольниками.

При пониженні температури після відлиги і випадіння опадів, а також при ущільненні снігу, а також при ущільненні снігу колесами автомобіля утворюється лід . Лід різко знижує щеплення коліс з поверхня дороги , в слід за цим , різко знижується і сила тяги по щепленню. Поверхня покриття стає слизькою, рух по ній стає не безпечним. Боротьба з ожиледицею ведеться в основному двома способами : розсипання по покритій льодом поверхні проїзної частини матеріалів, що підвищують коефіцієнт щеплення коліс автомобіля з покриттям, і усуненням з нього слою льоду або снігу.

Для підвищення коефіцієнту щеплення при ожеледиці поверхню проїзної частини посипають піском, гравієм, а для попередження змерзання цих матеріалів до них добавляють до 20% NaCl від маси матеріалу.

На прямих горизонтальних відрізках дороги або ті що мають уклон не менше 20% норма матеріалів зіставляє 0,1…0,2 метри кубічні на 1000 м. куб. на всіх інших відрізках дороги, там де потребується часте гальмування , витрата матеріалів зіставляє 0,3…0,4 метри куб. на 1000 м. куб.

Зміст і ремонт зимніх доріг включають роботи по створенні і нарощуванню шару сніжно-ущільненого, льодяного або сніжно-льодяного покриття, планування проїжджої частини, зозчищення її від снігу , ремонтування вибоїн, колій і розкатів снігом з послідуючим плануванням проїжджої частини і поливкою при температурі 5 -10 градусів цельсія.