1.10.12. Рекомендації щодо застосування технологічної карти

Розроблена технологічна карта може застосовуватись в інших грунтово-гідрологічних умовах та під час будівництва дорожніх одягів серповидного поперечного профілю з іншою товщиною шарів та іншими розмірами поперечного профілю.

Якщо земляне полотно споруджено із піщаних або супіщаних грунтів, то відпадає потреба у влаштуванні підстеляючого шару і технологічні операції 1 -5 з технологічної карти слід виключити.

У випадку застосування коритного поперечного профілю дорожнього одягу до розробленої карти слід включити роботи з улаштування корита і присипних узбіч. Якщо в розроблену карту будуть вноситись будь-які зміни, то необхідно перерахувати обсяги робіт і потрібних ресурсів.

2. Експлуатація лісових доріг

2.1 Визначення зведеної довжини доріг транспортної мережі і потрібної кількості майстерських дільниць.

Для організації дорожньо-ремонтної служби, дороги різних типів умовно зводимо до загальної умовної довжини, користуючись формулою

_(2.1.1)

де - коефіцієнти зведення до розрахункової довжини, відповідно магістралей, віток і вусів, які рівні: , - довжини відповідно магістралей, віток і вусів у лісотранспортній мережі.

Довжину вусів, які перебувають щорічно в експлуатації можна визначити за формулою

(2.1.2)

де Q_p – річний об’єм вивезення деревини в м³;

K_p­ – коефіцієнт розвитку вусів K_p=1,17;

q – ліквідний запас деревини, що за завданням рівний 200 м³/га;

d_BC – відстань між вусами, яку приблизно приймаю рівною 0,5 км;

Потрібну кількість майстерських дільниць визначаємо за формулою

_(2.1.3)

приймаю 3 майстерські дільниці.

2.2 Розрахунок чисельного складу дорожньо-ремонтної служби і потреби в машинах та обладнанні

Потребу в робітниках для дорожньо ремонтної служби визначаємо на підставі загальних трудовитрат на утримання і ремонт доріг та будівництво і утримання вусів. Загальна потреба кількості робітників визначається за формулою

_(2.2.1)

де Т₁ – трудовитрати на утримання і ремонт доріг, люд-дні;

Т₂ – трудовитрати на будівництво і ремонт вусів, люд-дні;

А – кількість днів роботи одного робітника дорожньої служби протягом року, яку приймаємо рівною 251 дні [4, ст. 213].

Трудовитрати (люд-дні) на утримання і ремонт доріг визначаємо за формулою

_(2.2.2)

де λ_с – сезонний коефіцієнт, величину якого приймаємо для літнього періоду – 1,3, для зимового періоду – 0,7 [4, ст. 212];

d₁ – трудовитрати на утримання і ремонт доріг за умови вивезення 1000 м³ деревини на відстань 1км, для доріг з жорстви і річним об’ємом вивезення до 100 тис. м³, d₁ = 0,777 люд-дні [4, табл. 6.7];

l_c – середньозважена відстань вивезення деревини, км;

V – річний об’єм вивезення деревини в тис. м³, V=109.

_(2.2.3)

де q_i – об’єм вивезення з кожного навантажувального пункту.

(2.2.4)

де R_p – річна вантажна робота транспортної мережі, м³ км;

r_j – вантажна робота кожної ділянки транспортної мережі;

j – загальна кількість ділянок транспортної мережі.

Середньозважене значення сезонного коефіцієнта обчислюємо за формулою

_(2.2.5)

де А_л, А_з – кількість днів роботи дороги, відповідно у літній і зимовий період; приймаю А_л=126, А_з=125, А=251;

Отже, Т₁=265 люд-дні.

Т₂=К_гр·d₂·V,(2.2.6)

де K_гр – коефіцієнт, який враховує грунтові умови в районі будівництва вусів і для важкого суглинку К_гр=1, [4, ст. 213];

d₂ – трудовитрати на будівництво і утримання вусів з розрахунку вивезення на 1 тис. м³.

_(2.2.7)

де с – коефіцієнт, значення якого для грунтогравійного вуса с=19;

q – ліквідний запас деревини, який за завданням рівний 200 м³/га.

Приймаю 10

Отже, Т₂=1,2·10·109=1308.

Отриману кількість робітників розподіляю на дві майстерські дільниці по 4 чол.

Потребу в дорожніх машинах і обладнанні визначаємо на підставі рекомендацій відповідно до типу дорожнього одягу і річного вантажообігу деревини по транспортні мережі та зводимо у таблицю 2.1