3.11. Що входить до складу комбікормів для поросят?

Для підкормки поросят використовують три види кормосумі-шок з урахуванням фізіологічних особливостей: престартер -для привчання поросят до корму з 5 до 20 дня життя, стартер -для поросят з 21 по 60 день життя, гровер - для поросят від бі­до 120-денного віку. Найбільш поживним є престартерний ком­бікорм, до складу якого включається (до 20%): сухе молоко, яч­мінне і вівсяне борошно без плівки, соєве або горохове (екстру-доване) борошно, мінеральні корми, цукор, премікси та інші компоненти.

Комбікорми за спеціальними рецептами для поросят вигон товляють із високоякісної сировини на комбікормових заводах.

12. Як підвищити смакові якості комбікормів для по­ росят? Для підвищення смакових якостей, поїдання і засвоєння поживних речовин комбікормів, вводять смакові та стимулюючі речовини (сухі відвійки, нехарчовий та риб'ячий жир, цукор, підсмажені або екструдовані зернобобові, кукурудза, жито, мід­ ний купорос, зелена люцерна та інші багаторічні трави).

13. Які існують строки відлучення поросят? Строки від­ лучення поросят від свиноматок обґрунтовуються фізіологічни­ ми особливостями полового циклу і потребами технологій вироб­ ництва. Поросят можна відлучати на 60, 45, 26 і 10 день життя.

Традиційним строком відлучення поросят є 60 днів, який застосовується в племінних господарствах та невеликих товар­них свинофермах. У спеціалізованих свинарських госпо­дарствах застосовується 45-денне відлучення.

На великих промислових свинарських комплексах встанов­лене відлучення поросят у 26 днів.

3.14. Як підготувати свиноматку до відлучення? Підго­ товка свиноматок до відлучення заключається в здійсненні ряду заходів, направлених на пониження утворення і виділення мо­ лока, та попередженні захворювання маститами, особливо у ба- гатомолочних.

Для цього за 2 доби до відлучення зменшують на половину добову норму корму і води, виключають молокогінні корми (со­ковиті, зелені, відвійки та ін.), а у сильномолочних - за добу виключають воду зовсім.

15. Як годувати поросят після відлучення? При відлу­ ченні на поросят можуть діяти декілька негативних факторів: відсутність матки, призупинення споживання материнського молока, заміна складу раціону, заміна місця утримання, пе­ регрупування, відчуття голоду та переїдання.

Для зменшення дії цих факторів при відлученні необхідно поросят залишити в тих же станках без перегрупування і заміни складу раціону протягом 10-15 днів, знизити норму годівлі на 20-30% протягом перших 4-5 днів, напування - без обмежень.

15. Показники нормального росту поросят. Поросята нормально ростуть і розвиваються, якщо вони в 10 днів мають живу вагу приблизно 2,5-3 кг, у 30 днів - 7-8 кг, у 60 днів -16-18 кг, у 120 днів - 40-45 кг.

КОРМОВА БАЗА І НОРМОВАНА ГОДІВЛЯ

Г енетичний потенціал наявних порід свиней може мак­симально проявлятися за умови забезпечення поголів'я не-і обхідною кількістю кормів.

4.1. Скільки і які корми потрібно на свиноматку з при­ плодом? На основну свиноматку для виробництва 15-20 ц сви­ нини необхідно 120-140 ц кормових одиниць. Потреба кормів в натурі: концентрати - 8-Ю т, коренебульбоплоди - 5-6, комбі­ нований силос - 3-3,5, трав'яне та сінне борошно, гранули із суміші початків кукурудзи, соковиті і зелені корми - 1-1,5, зеле­ ні корми - 4-6 і збиране молоко - 2-3 т.

На кормову одиницю рівень перетравного протешу повинен бути в межах 100-105 г.

Заготівля зернових з розрахунку на основну свиноматку з приплодом на рік доцільна така: 3 т ячменя, 3 т кукурудзи, 3 т пшениці і 1-2 т зернобобових (сої, гороху).

2. Рівень концентратів у раціонах свиней. Рівень кон­ центратів у раціонах свиней залежить від інтенсивності вироб­ ництва свинини. При виробництві 12-15 Ц свинини на основну свиноматку потреба в концентратах складає 70-75" о, а при 18-20 ц - 75-80% за поживністю.

Раціональне співвідношення зернових кормів. У структурі фуражного зерна для свиней ячмінь повинен склада­ ти 35-40%, кукурудза та пшениця - по 15-25%, овес 3 -5% і горох - 10-15% за масою.

4.4. Кормові добавки: •"•ііічоїш-вітамінно-мінеральні до- оавки (БВМД), премікги, мінеральні корми, вітаміни. БВМД

це суміш білкових, вітвМІИИИХ і мінеральних кормів, яка міс­тить не менше 20% проміп\ і призначається для певної вироб­ничої групи свиней - порі н 11 відгодівельного поголів'я, свино­маток. БВМД виробляю і і.і я централізовано відповідними комбі­кормовими заводами і передаються міжгосподарським та деяким іншим комбікормовим заводам для виробництва з місцевої сиро­вини повноцінних комбікормів з добавкою в 15-20% БВМД.

Премікси - це суміш вітамінів, мікроелементів і стимулято­рів продуктивності з наповнювачем у вигляді пшеничних висі­вок. Призначаються також для певної виробничої групи свиней. При збагаченні преміксом у кількості 1% за масою комбікорм повністю балансується по всіх мікродобавках.

Із мінеральних кормів використовують поварену сіль, крей­ду, кормовий фосфат, кісткове борошно; з вітамінів - А (концен­трат, вітамінізований риб'ячий жир, трав'яне і хвойне борошно, грава, червона морква), Д (опромінені дріжджі, комбікорм або дерть, вітамінізований риб'ячий жир, відеїн), В,₂ (біомаса дріж-джевої, спиртової і ацетонової промисловості), В₂ (рибофлавін), В-, (пантотенат кальція), В₅ (нікотинова кислота).

5. За рахунок яких місцевих білкових культур слід під­ вищити виробництво білкових кормів? У цей час дефіцит протеїну в свинарстві складає близько 40%. У зв'язку з цим ос­ новною проблемою інтенсифікації свинарства є виробництво дешевих і широкодоступних місцевих білкових кормів, у першу чергу гороху, сої, багаторічних бобових трав. Зернобобові куль­ тури в структурі посівних площ повинні займати 7—10%, багато­ річні трави - 10-12%.

Корми тваринного походження та їх значення. Збира­ не молоко, м'ясокісткове та риб'яче борошно через високу біо­ логічну цінність і доступність білка є незамінними кормами при

вирощуванні поросят до чотириміся і і гакож для пі,

сисних свиноматок і кнурів-виробнимп \ період інтенсивно використання.

Для того щоб порося у 2 місяці важило 18 10 кг, а в чотир - 38-45 кг, йому потрібно за ці періоди згодувати 25-30 т; 60-90 кг збираного молока, 20 і 70-80 кг комбікорму.

4.7. Що дає згодовування концентрованих кормів у виг ляді комбікормів і якими вони повинні бути? Із концентрова них кормів основну масу складає фуражне зерно злакових куль­ тур. Воно багате на легкоперетравні вуглеводи, але недостатньо містить білка, мінеральних речовин і вітамінів. У зв'язку з цим при годівлі свиней дертю з такого зерна середньодобовий приріст тварин не перевищує 200-300 г, а на 1 кг приросту витрачається 10-12 кормових одиниць. При використанні зерна в суміші пов­ ноцінних комбікормів продуктивність підвищується до 600-800 г а витрати кормів знижуються до 4 кормових одиниць, тобто кое­ фіцієнт продуктивної дії (КПД) збільшується в 2,5-3 рази.

Оскільки потреба свиней в поживних і біологічно-активних речовинах, а також в окремих кормах залежить від віку, фізіоло­гічного стану і рівня продуктивності, то, звичайно, виробляють комбікорм для поросят-сисунів, поросят-відлучників, порос­них маток першого періоду поросності, поросних маток другої половини поросності, лактуючих маток, кнурів, свиней на від годівлі, окремо для першого (30-70 кг), другого (71-120 кг) пе ріодів відгодівлі.

Комбікорми випускаються двох видів - повнораціонні і ком бікорми-концентрати. Останні згодовуються в суміші з сокови тими, зеленими та грубими кормами.

8. Кормоцех. Його значення і які кормові суміші він по винен виробляти. З метою правильної підготовки всіх кормі до згодовування, їх збагачення, ретельного змішування, нада ня необхідної консистенції і температури сумішам, на кожні

свинарській фермі слід мати кормоцех. Збалансована годівля в кожну даванку підвищує продуктивність тварин на 10-15%.

Кормоцех повинен мати лінії підготовки соковитих, зелених і зернових кормів, а гакож лінію запарювання і змішування кор­мів. На репродуктивних фермах він виробляє кормові суміші для поросних маток (ремонтного молодняку), підсисних маток для першого і другого періодів відгодівлі. Кормові суміші по­винні бути вологими, роїСИПЧастими, з температурою в зимо­вий період від 30°С до 40°('.

4.9. Норма годівлі. І (є добова потреба в комплексі пожив­ них і біологічно-активних речовин залежно від віку і статі, фізі­ ологічного стану та запланованої продуктивності тварин.

10. Кормовий раціон та його структура. Раціон - це до­ бовий набір кормів у співвідношенні з нормою годівлі тварин. Структура раціону - співвідношення різноманітних кормів у процентах за поживністю. В залежності від статевовікових особливостей тварин, концентрати включаються в раціони від 60 до 90%, соковиті, зелені і грубі корми - від 10 до 50%, молоч­ ні - до 20%.

11. Підготовка до парування (осіменіння). Для високого запліднення свиноматок у період підготовки до парування і в парувальний період їм необхідно забезпечити високий рівень енергетичного живлення не менш як 1,8 корм. од. на кожні 100 кг живої маси. З цією метою можна вводити в їх раціон 150-200 г технічного жиру.

4.12. Період поросності. Щоб забезпечити високу збереженість ембріонів після парування, свиноматок перево­ дять на низький рівень енергетичного живлення - 1,2 корм.од. на 100 кг живої маси (для молодих до 2-х років - 1,5-1,6 корм, од.) і так годують до 75-80 дня поросності, а потім підвищують рівень годівлі до 1,7 корм. од. на 100 кг живої маси.

Для забезпечення необхідного рівня протеїнового живлення

за 14-16 днів до парування, в раціон необхідно инести 2-3% риб'ячого або м'ясо-кісткового борошна, 5 6% сшіяиіііиковог шроту, 6-8% кормових дріжджів.

13. Вітамінне живлення має виключно велико чначенн. для процесу відтворення. Введення в раціон свиноматок 6-8% хорошого трав'яного борошна, 5-6% кормових дріжджів забез­ печує досить добрий рівень майже всіх вітамінів. Бажано також використовувати кормові препарати вітамінів.

14. Підсисних свиноматок необхідно вдосталь годувати добре збалансованими раціонами, які містять не менше 120 г перетравного протешу на 1 корм. од. і вводити такі молокогінні корми, як кормовий буряк (8-10%), вівсяне молоко, висівки пшеничні.

15. Кнурам у період парування, крім повноцінного ком­ бікорму, який включає 4-5% соняшникового або іншого шроту, 5-6% кормових дріжджів, 3-4% риб'ячого або м'ясо-кісткового борошна, 4-5% трав'яного борошна, потрібно також давати збиране молоко та свіжі яйця.

16. Ремонтному молодняку необхідно забезпечувати дос­ татній рівень загального (енергетичного) і всіх поживних та бі­ ологічно-активних речовин, щоб ремонтна свинка до 8-8,5- місячного віку мала 110-120 кг живої маси. Для цього їй слід давати з розрахунку на 100 кг живої маси: 4,4 корм, од., а кнур- цям - 5 корм, од., 105-110 г перетравного протешу, 7,6-7,8 г кальцію, 6,2-6,5 г фосфору, 7 мг каротину або 3,5 тис. МО віта­ міну А, 0,35 тис. МО вітаміну Д, 41 мг вітаміну Д, 5-6 мг віта­ міну В₂, 20-23 мг вітаміну В₃, 25-30 мкг вітаміну В,₂ і 5-6 г по­ вареної солі з розрахунку на кормову одиницю.

Інтенсивна відгодівля свиней. Інтенсивна відгодівля свиней дає змогу виробляти свинину в короткий строк з най­ меншими затратами кормів, праці та інших засобів виробництв на одиницю продукції.

4.18. Особливості годівлі свиней при інтенсивній відго­дівлі. При інтенсивній відгодівлі приріст живої маси складає 600-700 т за добу і тварини досягають живої маси 120 кг при затраті на 1 кг приросту не більше 4-4,5 корм. од. Дотримання норм годівлі свиней - необхідна умова інтенсивної відгодівлі. Повноцінна годівля раціонами, збалансованими за поживними речовинами, збагаченими амінокислотами, вітамінами, мікро­елементами та іншими біологічно-активними речовинами, за­безпечує у свиней на відгодівлі високу енергію росту та ефек­тивне використання корму. Ефектиіність такої відгодівлі зале­жить не тільки від повноцінної годінлі, але і від генетичних фак­торів та умов зовнішнього середовища.

СПОСОБИ ЗАГОТІВЛІ КОРМІВ

Д ля свинопоголів'я найбільш доцільні наступні заготів­лі окремих видів кормів.

5.1. Зелені корми (багаторічні бобові трави: люцерна, ко­ нюшина, еспарцет та ін.). Оптимальний період скошування: бу­ тонізація, початок цвітіння.

Зелені корми подрібнюють до розмірів не більше 20 мм і змішують з концентратами. Для молодняка до 4-місячного віку зелену масу краще переробляти в пасту на подрібнювачах типу «Волгарь».

Скошувати зелену масу слід за 3-4 години до згодовування.

:

2. Сінне борошно. Заготовляється із сіна багаторічних та однорічних бобових трав, у чистому вигляді та їх суміші, зібра­ них не пізніше фази цвітіння, досушеного в скирті або рулонах під навісом активним вентилюванням, наприклад, пересувно установкою УВС-10. У сіні І класу міститься: бобових рослин 90%, вологи 17%, протеїну 14%, каротину 30 мг/кг і клітчатки не більше 27%; II класу - відповідно 75%, 17%, 10%, 20 мг/кг : клітчатки - більше 29%.

Комбінований силос. Для свиней заготовляють комбі­ нований силос з розрахунку не менше 3 т на свиноматку. Е кілограмі І класу такого силосу міститься (за поживністю) 0,36-0,60 корм, од., вологи 55-65%, клітковини 3,0-4,0%, каро­ тину 25-40 мг/кг, рН - 4,0-4,2, а молочної кислоти в 2-3 раз

більше, ніж оцтової; II класу: 0,30-0,35 корм, од., рН - 3,9-4,3, каротину 20-24 мг/кг, клітковини 4,0-4,5%, протешу 25-29 г, пологи 66-70% і III класу відповідно: 0,26-0,29, 4,4-4,5, 10-19 мг/кг, 4,6-5,0%, 18-24% і 71-75%. Комбінований силос зберіга­ють у герметично закритих силосних ємкостях.

4. Сировина для комбісилосу. Заготовляють згідно з іс­ нуючими технічними умовами. Початки кукурудзи без обгор­ ток, воскової стиглості, в подрібненому вигляді в кількості 45-60% (за масою); зерно кукурудзи - 25-40% вологості в кіль­ кості 40-65%; коренеплоди, очищені від землі, без бадилки або з бадиллям, подрібнені - 20-30%, гарбуз - 10-20%; трави бобових культур у фазі бутонізації, початку цвітіння, в свіжому або підв'яленому вигляді - 10-20%; трав'яне, сінне борошно або полова круп'яних та бобових культур - 5%. Наприклад, ре­ цепт суміші комбісилосу: початки кукурудзи - 50%, кормовий буряк - 20%, гарбуз - 15% і отава люцерни - 15%. В 1 кг міс­ титься: вологи 61%, 0,32 корм, од., перетравного протешу - 28 і, каротину - 28 мг/кг і клітковини - 38%.

5. Кормові добавки з побічної сировини. Міцеліальне борошно готують із сирого міцелію, побічного продукту лимон­ ної кислоти, вологістю 9—12% і використовують його в раціонах свиней для заміни 15% перетравного протеїну. Борошно шроту стручкового перцю, гранули шроту м'яти і жому подорожника і вологістю 8,0-12,0%. Використовують для цього агрегати ти­ ну АВМ-1,5 і гранулятори типу ОГМ-0,8. Борошно і гранули з шдходів лікарських рослин використовують замість трав'яної муки в комбікормі і кормосумішах (5-7%).

В останні роки в практиці годівлі свиней широко вико­ристовують в якості кормових добавок різні ферментативні пре­парати, а також пробіотичні та пребіотичні стимулятори, які суттєво підвищують перетравність і засвоєння поживних речо­вин раціону

6. Фарш рибний. Готують фарш 11 ілмороженої кормої риби, криля з консервантом НМЖК-0 мурашиною кислотої або піросульфітом натрію. Норма іносення консервант 2,0-2,5% (до маси). Фасують у подвійні поліетиленові м або бочки. Строк зберігання до 6 місяці и.

Жир ветеринарний. Готують з риби і морських ссавції за існуючими технічними умовами. Для відлучених поросят ви-1 користовують з розрахунку 0,3-0,5 г за добу на 1 голову. В ох ному його грамі міститься міжнародних одиниць: вітаміну А 500-2000, Д₂ - 500-1000, вітаміну Е - 12 мг, вітаміну Д₃ - 13( МО. Масова частка іонолу від 0,15 до 0,24%, кислотне числс 6-Ю, іодне число 62-193.

ЗАХОДИ

ПРОТИ ПСУВАННЯ

КОРМІВ

П ри неправильному зберіганні окремі корми втрачають до 30-40% і більше поживної цінності. Щоб цього запобігти, рекомендуються такі заходи.

6.1. Фуражне зерно. Очищають і підсушують до 12-14% вологості на току, а потім зберігають у сухому зерноскладі, вільному від амбарних шкідників. Товщина вороху 1,5 м.

Зерно кукурудзи 25-40% вологості обробляють рівномірно консервантом НМЖК 1,4-1,7% (до маси) і зберігають у відкри­тому воросі складського приміщення без герметизації. Подріб­нене зерно закладають у тристінну траншею, ущільнюють до 1 т/м³ з добавкою консерванту 0,5-0,6%, а потім відразу ж гер­метично вкривають поліетиленовою плівкою. Дуже надійно зберігається зерно підвищеної вологості в комбісилосі.

2. Початки кукурудзи. Сухі початки без обгорток зберіга­ ють у провітрюваному складському приміщенні і в сапетках. Початки воскової стиглості в подрібненому вигляді зберігають у комбісилосі або в чистому вигляді (корнаж) з добавленням консерванту (0,4-0,6%) в герметично закритій траншеї.

Штучно обезводнені корми. Трав'яне та концентратно- трав'яне борошно (КТК) зберігаються з антиоксидантом каро­ тину - сантохін (0,015-0,002%), ділудін (0,02%) та ін. у крафт- мішках у складському приміщенні. Гранули трав'яного борош­ на з ячмінною дертю (до 15%) - у відсіках складського примі-

щення. При цьому протягом 9 місяців збереження каротину пі вищується до 63%. Більш надійно і триваліше каротин зберіг ється в комбісилосі.

4. Коренебульбоплоди. Коренеплоди буряка і моркви (с жі і підморожені) зберігаються після очистки від землі біль надійно в траншеях, ніж в кагатах, у вигляді зволоженого і ге метично вкритого комбісилосу. Бульбоплоди - фуражна карто ля і топінамбур - зберігати в непромерзаючих підвалах, а пом ті від землі - в комбісилосі, заложеному з консервантом.

5. Трав'яна різка і кормові суміші. Зберігають у вигля брикетів, використовуючи при цьому прес-брикетувальник ти ОПК-2 (1,5-2,5 т/год.) або типу ПБС-3,5 (3,0-4,0 т/год.).

Вітамінне сіно. Зберігають у тюках або рулонах під н вісом, устаткованим активною вентиляцією. Пресоване сін займає менше місця в сховищі та має перевагу при транспорту ванні.

ПІДГОТОВКА

КОРМІВ

ДО ЗГОДОВУВАННЯ

В ажливим елементом, який забезпечує високу віддачу корму, є його підготовка до згодовування. Ефективними ме­тодами вважаються наступні.

1. Розмелювання фуражного зерна. Для свиней сухе зер­ но перемелюють до середньої тонини - 1,17 мм, залишок на си­ ті з діаметром отворів 3 мм повинен бути не більше 12%. Зали­ шок на ситі з отвором 5 мм не допускається. Середньодобовий приріст свиней при цій тонині на 12% вище, ніж при згодову­ ванні грубого розмолу - 1,74 мм. Залишок на ситі з отворами З мм допускається не більше 35% і на ситі з отворами 5 мм - до 5%. Дрібне розмелювання - 0,91 мм - залишок на ситі з отвора­ ми діаметром 2 мм не більше 5% і не завжди себе виправдовує.

2. Плющення зерна. Зволожене, консервоване і розпаре­ не зерно плющать на вальцевих плющилках. Плющення зерна підвищеної вологості не утворює пилу і повніше засвоюється тваринами порівняно з подрібненим сухим.

Подрібнення коренеплодів, зелених кормів і сіна. З метою рівномірного змішування соковитих та зелених кормів з іншими кормами, а також кращого використання, їх подрібню­ ють до величини частинок 0,5-1,5 см. Сіно можна подрібнюва­ ти установкою типу фуражир ФН-1,2 до 1,5-2 см, а потім жере- дують уздовж волокон з використанням установок типу ІСК-3. ІРТ-165 абоІГК-ЗОБ.

4. Збиране молоко, замінник молока і комбікорм. Рідк та зволожені (до 65-70%) комбікорми бажано ферментувати пе ред згодовуванням за 1-4 години поросятам з 5-денного до 4-мі сячного віку. Норма внесення протезиму ГЗх, протосубтилі ГЗх, амілосубтиліну ГЗх та ін. - 0,03-0,05%. Витримують пере, згодовуванням корм з ферментним препаратом при температур: 30-40°С: рідкі - 1-2 години, зволожені до 65% - 2-4 години Затрата протезиму ГЗх на голову за добу з 5 до 60-денного вік; - 0,1-0,4 г, з 61 до 120-денного віку - 0,4-0,6 г. Поросятам 2-4-місячного віку зволожений корм ферментують сумішко протелітичних і амінолітичних ферментних препаратів.

5. Фуражна картопля і харчові відходи. Запарюють про­ тягом 30-40 хвилин при температурі 100°С. Інші коренебуль­ боплоди згодовують у сирому вигляді.

6. Пророщування зерна. Для підгодівлі поросят у зимо­ вий період пророщують зерно шляхом замочування водою кім­ натної температури на 15-20 годин, а потім у лотках на стела­ жах шаром 6-9 см витримують 2 доби до появи паростків.

7. Як впливає згодовування окремих кормів на якість свинини? Покращують якість свинини: ячмінь, пшениця, жито кормові боби, горох, просо, морква, цукрові та кормові буряки гарбузи, трава конюшини, люцерни, злаково-бобових сумішей відвійки, сироватка.

Корми, при годівлі якими одержуємо м'яке сало, рихлу не якісну свинину: гречка, кукурудза, висівки пшеничні, картопля бурякова патока.

Якість м'яса і сала різко погіршується при тривалій годівлі свиней соєю, вівсом, макухою, бардою, рибою та рибним бо­рошном.

8. Які є обмеження в згодовуванні свиням окремих кор­ мів? Бобові корми (горох, соя, люпин) згодовуються в межах 10-12% до раціону дорослому поголів'ю та 5-7% - молодняку.

Соняшникового шроту можна вводити в раціон не більше 10%.

Бавовняний шрот містить госіпол, який негативно впливає па травлення свиней, тому оптимальна його кількість обмежу­ється 5%.

При тривалому зберіганні м'ясного та м'ясо-кісткового бо­рошна з доступом повітря можлива також негативна дія на ор­гани травлення. Згодовують ці корми не більше 3% до раціону.

Введення до раціону сінного та трав'яного борошна не по­винно перевищувати 10%.

Оптимальна норма кухонної солі 0,5-0,8% до раціону.

Різні види преміксів вводять до раціону не більше 1%.

Слід також пам'ятати про те, що використання в раціоні жи­га викликає послаблення травлення. Тому включати його до ра­ціону поросят небажано.

Кормовий та цукровий буряк згодовують лише в сирому вигляді.

Пророслу чи позеленілу на сонці картоплю слід згодовувати шше вареною, зливши перед цим воду, в яку переходить шкід-шва речовина - солонін.

УТРИМАННЯ СВИНЕЙ

У мови утримання визначають стан здоров'я свиней, ї продуктивність, ефективність використання кормів і якісті продукції.