
- •2.3.1 Загальні положення
- •2.4.1 Загальні положення
- •5.4.1 Загальні положення
- •7.1. Загальні положення
- •1. Загальні положення
- •1.1 Основні визначення
- •1.2 Обов”язки начальника автомобільної служби
- •1 .3 Алгоритм роботи начальника автомобільної служби
- •1 .4 Планування роботи автомобільної служби в частині (з’єднанні)
- •1.4.2 Планування експлуатації і ремонту автомобільної техніки
- •2. Організація експлуатації автомобільної техніки
- •2.1 Введення автомобільної техніки в експлуатацію
- •2.2 Номерні, розпізнавальні, попереджуючі знаки, надписи та позначення на транспортних засобах Збройних Сил України
- •2.3 Організація використання автомобільної техніки
- •2.3.1 Загальні положення
- •2.3.2 Особливості використання легкових автомобілів
- •2.3.3 Особливості використання вантажних і спеціальних автомобілів загального призначення
- •2.3.4 Особливості використання базових шасі озброєння та військової техніки
- •2.4 Організація технічного обслуговування автомобільної техніки
- •2.4.1 Загальні положення
- •2.4.2 Організація видів технічного обслуговування військової автомобільної техніки
- •2.5 Річні норми витрати моторесурсів, порядок їх застосування та контроль за витратою моторесурсів
- •2.6 Організація зберігання та транспортування автомобільної техніки
- •2.6.1 Загальні положення зі зберігання автомобільної техніки та майна
- •2.6.2 Організація підготовки автомобільної техніки до зберігання
- •2.6.3 Організація утримання машин на зберіганні
- •2.6.4 Організація робіт з підготовки машин до використання після зберігання
- •2.6.5 Загальні положення із транспортування автомобільної техніки
- •2.6.6 Розміщення автомобільної техніки на залізничному рухомому складі
- •2.6.7 Особливості закріплення ат на рухомому залізничному транспорті
- •2.6.8 Технічне обслуговування машин в ході транспортування
- •3. Організація ремонту автомобільної техніки
- •3.1 Види ремонту автомобільної техніки
- •3.2 Норми напрацювання (строки служби) автомобільної техніки до ремонту і списання та порядок їх застосування
- •3.3 Порядок здачі автомобільної техніки в ремонт та отримання її з ремонту
- •4. Порядок забезпечення автомобільної технікою та майном
- •4.1 Організація забезпечення військових частин автомобільною технікою і автомобільним майном.
- •4.3 Порядок списання ат і майна
- •5. Облік та звітність по службі
- •5.1 Облік та звітність з експлуатації в системі бухгалтерського обліку
- •5.2 Облік та звітність при проведенні ремонту автомобільної техніки
- •5.3. Облік та звітність при проведенні рто автомобільної техніки
- •5.4 Порядок приймання та здавання посади начальником автомобільної служби військової частини (з’єднання)
- •5.4.1 Загальні положення
- •5.4.2 Приймання та здавання справ і посади начальника автомобільної служби військової частини (з’єднання)
- •6. Контроль за технічним станом і експлуатацією військової автомобільної техніки, станом парків та внутрішньої служби в них
- •6.1 Контроль за технічним станом і експлуатацією військової автомобільної техніки
- •6.2 Контроль за станом внутрішньої служби в парку
- •7. Оцінка стану автомобільної техніки
- •7.1. Загальні положення
- •7.2. Оцінка стану зразка овт
- •7.3 Оцінка автомобільної техніки
- •7.4. Оцінка стану парку і внутрішньої служби в ньому
- •8. Організація економічної роботи по службі
- •8.1 Основні економічні аспекти з експлуатації військової автомобільної техніки
- •8.2. Організація економічної роботи автомобільної служби військової частини
- •9. Організація підготовки особового складу
- •9.1 Порядок підготовки (допідготовки) водіїв та допуску їх до управління транспортними засобами
- •10. Організація роботи щодо дотримання заходів безпеки і попередження дорожньо-транспортних пригод з військовою автомобільною технікою
- •10.1 Охорона праці та дотримання заходів безпеки при роботі у парках військових частин
- •11. Робота щодо попередження дорожньо-транспортних пригод з військовою автомобільною технікою
- •11.1 Класифікація дорожньо-транспортних пригод
- •11.2 Розслідування дорожньо-транспортних пригод
- •11.3 Причини виникнення пригод з ват та шляхи їх попередження
- •11.4 Робота вібдр Збройних Сил України і служби безпеки дорожнього руху (сбдр.) частин і з’єднань Міністерства оборони України
- •11.5 Основні напрями в роботі з попередження дтп
- •Список використаних джерел
11. Робота щодо попередження дорожньо-транспортних пригод з військовою автомобільною технікою
11.1 Класифікація дорожньо-транспортних пригод
Дорожньо-транспортна пригода (ДТП) - це подія, яка виникла у результаті порушення нормального режиму руху механічного транспортного засобу і сприяла загибелі, травмуванню і пораненню людей, пошкодженню транспортних засобів, споруд вантажів чи спричинила інші матеріальні збитки.
Усі ДТП поділяються на катастрофи, аварії, поломки, нещасні випадки.
Катастрофа - пригода з машиною, за якої незалежно від пошкодження загинули люди. Загиблими при дорожньо-транспортних пригодах вважаються особи, які померли на місці пригоди чи після отриманих ран і ушкоджень протягом 7 діб з моменту пригоди. До поранених належать люди, які отримали тілесні ушкодження і потребують госпіталізації або амбулаторного лікування після надання їм першої медичної допомоги.
Аварія - пригода, за якої машина отримала пошкодження і підлягає списанню, або для її відновлення потрібно провести капітальний чи середній ремонт або заміну (капітальний ремонт) одного з основних агрегатів, а також ДТП з машиною, що призвела до тілесних ушкоджень людей незалежно від пошкодження машини.
Поломка - пошкодження машини, для усунення якого потрібно виконати поточний ремонт без заміни або капітального ремонту основних агрегатів.
Катастрофа і аварія, що відбулися за відсутності вини водія та інших осіб військової частини, належать до нещасних випадків.
Пригоди, що спричинили за собою загибель або тілесні ушкодження людей у результаті набігання на машину, падіння під машину і випадання з машини через необачність потерпілого, а також пригоди під час обслуговування (ремонту) машин, навантажуванні (вивантажуванні) на машину (із машини), навантажуванні (вивантажуванні) і перевезенні машини водним чи залізничним транспортом, за стихійного лиха та в інших аналогічних випадках до анастроф і аварій не належать.
Природний знос деталей і окремих вузлів, який не викликав за собою додаткових пошкоджень машини або її агрегатів, а також бойові пошкодження до аварій і поломок не належить. Пошкодження озброєння і спеціального обладнання, що змонтовано на машинах, класифікуються у відповідних керівництвах і інструкціях.
11.2 Розслідування дорожньо-транспортних пригод
Катастрофи, аварії, поломки і нещасні випадки розслідуються негайно, але не пізніше трьох днів після того, як вони були здійснені або виявлені. Розслідування катастроф командир військової частини проводить особисто. Причини аварій, поломок і нещасних випадків вивчає призначена командиром військової частини особа.
Результати розслідування катастроф, аварій і нещасних випадків оформляються протоколом, а поломок - рапортом. Поломки обліковуються у частині, а катастрофи, аварії і нещасні випадки - у частині і з’єднанні в книзі обліку катастроф, аварій, поломок і нещасних випадків. Донесення про пригоди надаються за встановленими термінами.
В тих випадках, коли причини пригод з автомобільної техніки важко установити проводиться автотехнічна експертиза. Автотехнічна експертиза, як правило, проводиться коли проведене розслідування, автомобілі з місця пригод уже прибрані, сліди пригоди відсутні. При експертизі збирається додатковий матеріал до того, що раніше складений на місці пригод. До нього відносяться різні довідки, характеристики, допити свідків, матеріали проведення різних слідчих експертиз. Експертизу проводять професійні експерти із застосуванням обладнання, приладів переносних або рухомих засобів експертизи. Для участі в проведенні автотехнічної експертизи при пригодах з ВАТ можуть залучатися посадові особи АС.
Висновки з автотехнічної експертизи повинні мати такі дані:
указані автомобілі, які приймали участь в ДТП, їх володарі, час, місце пригоди і ступінь пошкодження машини;
опис пошкоджень повинен давати повне уявлення нанесеному збитку, можуть додаватися фотографії;
дані випробувань, якщо вони проводились;
обґрунтування і чітке визначення, що трапилося, послідовність пригоди, розподіл відповідальності усіх сторін;
рекомендації, якщо в цьому є потреба.
Окрім автотехнічної експертизи може проводитися дактилоскопічна, психіатрична, хімічна, біологічна та інші експертизи.