
- •2.3.1 Загальні положення
- •2.4.1 Загальні положення
- •5.4.1 Загальні положення
- •7.1. Загальні положення
- •1. Загальні положення
- •1.1 Основні визначення
- •1.2 Обов”язки начальника автомобільної служби
- •1 .3 Алгоритм роботи начальника автомобільної служби
- •1 .4 Планування роботи автомобільної служби в частині (з’єднанні)
- •1.4.2 Планування експлуатації і ремонту автомобільної техніки
- •2. Організація експлуатації автомобільної техніки
- •2.1 Введення автомобільної техніки в експлуатацію
- •2.2 Номерні, розпізнавальні, попереджуючі знаки, надписи та позначення на транспортних засобах Збройних Сил України
- •2.3 Організація використання автомобільної техніки
- •2.3.1 Загальні положення
- •2.3.2 Особливості використання легкових автомобілів
- •2.3.3 Особливості використання вантажних і спеціальних автомобілів загального призначення
- •2.3.4 Особливості використання базових шасі озброєння та військової техніки
- •2.4 Організація технічного обслуговування автомобільної техніки
- •2.4.1 Загальні положення
- •2.4.2 Організація видів технічного обслуговування військової автомобільної техніки
- •2.5 Річні норми витрати моторесурсів, порядок їх застосування та контроль за витратою моторесурсів
- •2.6 Організація зберігання та транспортування автомобільної техніки
- •2.6.1 Загальні положення зі зберігання автомобільної техніки та майна
- •2.6.2 Організація підготовки автомобільної техніки до зберігання
- •2.6.3 Організація утримання машин на зберіганні
- •2.6.4 Організація робіт з підготовки машин до використання після зберігання
- •2.6.5 Загальні положення із транспортування автомобільної техніки
- •2.6.6 Розміщення автомобільної техніки на залізничному рухомому складі
- •2.6.7 Особливості закріплення ат на рухомому залізничному транспорті
- •2.6.8 Технічне обслуговування машин в ході транспортування
- •3. Організація ремонту автомобільної техніки
- •3.1 Види ремонту автомобільної техніки
- •3.2 Норми напрацювання (строки служби) автомобільної техніки до ремонту і списання та порядок їх застосування
- •3.3 Порядок здачі автомобільної техніки в ремонт та отримання її з ремонту
- •4. Порядок забезпечення автомобільної технікою та майном
- •4.1 Організація забезпечення військових частин автомобільною технікою і автомобільним майном.
- •4.3 Порядок списання ат і майна
- •5. Облік та звітність по службі
- •5.1 Облік та звітність з експлуатації в системі бухгалтерського обліку
- •5.2 Облік та звітність при проведенні ремонту автомобільної техніки
- •5.3. Облік та звітність при проведенні рто автомобільної техніки
- •5.4 Порядок приймання та здавання посади начальником автомобільної служби військової частини (з’єднання)
- •5.4.1 Загальні положення
- •5.4.2 Приймання та здавання справ і посади начальника автомобільної служби військової частини (з’єднання)
- •6. Контроль за технічним станом і експлуатацією військової автомобільної техніки, станом парків та внутрішньої служби в них
- •6.1 Контроль за технічним станом і експлуатацією військової автомобільної техніки
- •6.2 Контроль за станом внутрішньої служби в парку
- •7. Оцінка стану автомобільної техніки
- •7.1. Загальні положення
- •7.2. Оцінка стану зразка овт
- •7.3 Оцінка автомобільної техніки
- •7.4. Оцінка стану парку і внутрішньої служби в ньому
- •8. Організація економічної роботи по службі
- •8.1 Основні економічні аспекти з експлуатації військової автомобільної техніки
- •8.2. Організація економічної роботи автомобільної служби військової частини
- •9. Організація підготовки особового складу
- •9.1 Порядок підготовки (допідготовки) водіїв та допуску їх до управління транспортними засобами
- •10. Організація роботи щодо дотримання заходів безпеки і попередження дорожньо-транспортних пригод з військовою автомобільною технікою
- •10.1 Охорона праці та дотримання заходів безпеки при роботі у парках військових частин
- •11. Робота щодо попередження дорожньо-транспортних пригод з військовою автомобільною технікою
- •11.1 Класифікація дорожньо-транспортних пригод
- •11.2 Розслідування дорожньо-транспортних пригод
- •11.3 Причини виникнення пригод з ват та шляхи їх попередження
- •11.4 Робота вібдр Збройних Сил України і служби безпеки дорожнього руху (сбдр.) частин і з’єднань Міністерства оборони України
- •11.5 Основні напрями в роботі з попередження дтп
- •Список використаних джерел
2.6.7 Особливості закріплення ат на рухомому залізничному транспорті
Закріплення на платформах гусеничних машин з справними гальмовими системами та ходовою частиною, розташуванням центру мас над підлогою платформ не вище 1,5 м здійснюється одним із наступних способів: універсальними багатообертовими кріпленнями; металевими шпорами; дерев’яними упорними брусками та дротовими (табельними) розтяжками; металевими упорами та дерев’яними вкладишами; дерев’яними упорними брусками та вкладишами; струбцинами - розтяжками та струбцинами.
Всі способи закріплення, крім закріплення дерев’яними упорними брусками та вкладишами, застосовують при транспортуванні техніки в складі військових ешелонів, а також окремих транспортів з вартами. Закріплення дерев’яними упорними брусками та вкладишами застосовують при перевезенні техніки тільки військовими ешелонами, при цьому повздовжні борти платформ повинні бути закриті.
Перед завантаженням техніку приводять у положення для транспортування залізницею у відповідності до інструкції з експлуатації.
Гусеничні машини, маса яких перевищує половину вантажопідйомності платформ з урахуванням перевантаження, що допускається, перевозяться по одній одиниці на платформі. Гусеничні машини встановлюють симетрично подовжній вісі платформи. Звисання гусениць з обох сторін платформи повинен бути однаковим (допускається різниця не більш 40 мм).
Кожна одиниця гусеничної техніки, що завантажена та закріплена на платформі одним з перелічених способів, повинна бути поставлена на передачу заднього ходу та загальмована. Важіль коробки передач та педаль гальма після цього пломбують. Важіль подачі палива встановлюють в нульове положення.
Колісні автомобілі на платформах можуть перевозитися встановленими як горизонтально так і похило.
Закріплення на платформах колісних машин встановлених горизонтально може виконуватись одним з наступних способів: універсальними багатообертовими кріпленнями; дерев’яними упорними брусками та дротовими (табельними) розтяжками; дерев’яними упорними та боковими брусками.
Перший та другий способи застосовують при перевезенні в складі військових ешелонів і транспортів колісних машин масою окремих одиниць до 40 т при наявності надійно діючої гальмової системи та справної ходової частини. Другий спосіб застосовують крім цього для закріплення машин без гальм масою окремих одиниць до 10 т.
Третій спосіб застосовують при перевезенні на платформах із закритими бортами колісних машин масою окремих одиниць до 12 т при наявності у них надійно діючої гальмової системи та справної ходової частини та тільки у складі військових ешелонів.
Забороняється закріпляти за третім способом причепи, напівпричепи, автопотяги, автокрани, автомобілі з чотирма та більше осями, а також автомобілі з резервуарами, що залиті легкоспалахуючими рідинами або стислими газами, а також з небезпечними вантажами.
Всі три способи можуть застосовуватися для колісних машин, що мають висоту центра маси над підлогою платформи не більш 1,7 м.
Машини встановлюють симетрично подовжній вісі платформи і закріплюють тільки після остаточної їх установки. Кожна завантажена на платформу машина повинна бути поставлена на нижчу передачу і загальмована. У автомобіля з двома - трьома ведучими мостами, встановленого над зчепленням, передній міст виключається.
Закріплення колісних машин за першим способом масою окремих одиниць до 15 т виконують одним комплектом УМК-1К, масою 15,1 … 26,0 т - одним комплектом УМК-2К, а масою понад 26 т - двома комплектами УМК-2К. За другим способом закріплення техніки масою до 24 т виконується чотирма дротовими (табельними) розтяжками та масою від 24,1 до 40 т - вісьмома розтяжками. В залежності від маси машин та їх конструктивних особливостей колеса підклинюють чотирма або вісьмома дерев‘яними упорними брусками.
За третім способом закріплення колісних машин типові упорні бруски, що підклинюють колеса, укладають довшою стороною вздовж платформи, а бокові - впритул до бокової поверхні покришок передніх і задніх коліс з зовнішньої або внутрішньої сторони (при завантажені над зчепами платформ бокові бруски у передніх коліс укладаються з зазором 20…30 мм від бокових поверхонь коліс.
Автопотяги (автотягачі сідельного типу з напівпричепами) можуть бути закріплені двома способами: упорами УМК; упорними брусками та розтяжками.
Автопотяг, що перевозиться в зчепленому стані, слід розглядати та закріпляти як дві самостійні одиниці. Автопотяг в залежності від його розмірів розташовують на одній платформі або на зчепі двох платформ. Над зчепленням платформ розташовують автотягач, або автотягач закріплюють повністю на одній платформі, а напівпричіп - на другій таким чином, щоб балансирний візок напівпричепа мав вільне повздовжнє переміщення.
Автомобілі, що завантажені на платформи в похилому положенні, закріплюють упорами УМК або дерев‘яними упорними брусками та дротовими (табельними) розтяжками.
Передні колеса похило завантаженого автомобіля доцільно розміщувати над поперечними брусками кузова автомобіля, що стоїть попереду
Колісну техніку (автомобілі, причепи, напівпричепи та інше) закріплюють при перевезенні в напіввагоні шістьома дротовими розтяжками. Крім того, суміжні машини ув‘язують між собою двома горизонтальними ув‘язками. Машини в цьому випадку обов‘язково повинні бути загальмовані. Схема завантаження транспортних засобів на залізничні платформи наведена у додатку 34.