25) Правопис слів іншомовного походження.

У сучасній українській мові написання слів іншомовного походження визначається такими правилами:

Звук л на письмі передається твердо і м'яко (залежно від того, як узвичаєно вимовляти дані слова в сучасній українській мові). Наприклад, твердий л передаємо у словах: аероплан бал, план, повела, блок, баланс, лупа, соціологія та інші; м'який л передаємо у словах: асфальт, табель, автомобіль, пляж:, канцелярія, ілюстрація., полярний тощо.

Після л в іншомовних словах пишеться завжди е, а не є: пленум, легенда, лекція та ін.

У загальних словах іншомовного походження приголосні не подвоюються: ащшдзцш, сума, маса, каса, колектив, група, метал, комісія.

Але в деяких загальних іншомовних словах подвоєння зберігається: тонна, манна, ванна, брутто, нетто.

Це ж стосується і слів із префіксами: ап-, ім-, ір-, контр-, сюр-, якщо префікс закінчується, а корінь починається однаковим звуком, наприклад: апперцепція, імміграція, контрреволюційний, ірраціональний, сюрреалізм та ін.

1.Звук л на письмі передають твердо і пом'якшено (залежно від того, як узвичаєно вимовляти такі слова в сучасній українській мові). бал, план, новела.

-Після л в іншомовних словах завжди пишуть е, а не є: пленум…

2. У загальних словах іншомовного походження приголосні не подвоюють: акумуляція, сума, маса, каса. Але в деяких загальних іншомовних словах подвоєння зберігається: тонна, манна.

3. Подвоєння зберігається у власних іншомовних іменах і назвах. Марокко…

4. На початку і всередині слова перед голосним та й пишуть і, а не й: індустрія, історія.

5. В основах іншомовних слів сполучення голосних іа, іу, іо не змінюють: аксіома.

6.У власних іншомовних словах після всіх приголосних пишуть і..

7.Літеру и пишуть у власних географічних назвах: Америка, Африка,

8. Після приголосних б, п, в, ф, м, г, к, х, л, н в основах іншомовних слів завжди пишуть і: білет, пілот.

9. В основах іншомовних слів після голосних пишуть ї:героїчний…

10. Апостроф у словах іншомовного походження пишеться лише пе-ред буквами я, ю, є, ї:

після б, п, в, м,ф, к, ж, р: б’єф, комп’ютер, інтерв’ю…

Подвоєння зберігається у власних іншомовних іменах і назвах: Діккенс, Руссо, Уеллс, Шіллер; Голландія, Марокко, Міссурі.

26) Професіоналізми в діловому мовленні

Професіоналізми – слова й мовленнєві звороти, характерні для мови людей певних професій. Оскільки професіоналізми вживають на позначення спеціальних понять лише у сфері тієї чи іншої професії, ремесла, промислу, вони не завжди відповідають нормам літературної мови. Професіоналізми виступають як неофіційні (а отже, експресивно забарвлені) синоніми до термінів. З-поміж професіоналізмів можна вирізнити науково-технічні, професійно-виробничі, просторічно-жаргонні.

Найчастіше Професіоналізми вживаються в усному неофіційному мовленні людей певної професії. У ділових паперах їх слід уникати, вони можуть викликати непорозуміння, ускладнювати ділові ...урочисті книжні слова, які проникають у ділові папери з мови газет, їх вживання у діловій сфері спричиняє чимало недоречностей

Професіоналізми у юридичній роботі переважає, звичайно, діловий стиль. Він застосовується у бесідах з неповнолітніми, заарештованими, небезпечними злочинцями при затриманні тощо. При цьому мова є не тільки засобом ... Це означає, що у юридичній роботі велике значення має мовна інтонація, яка допомагає охоронцеві правопорядку відповідним чином вплинути на конкретну обстановку.