Тема: «Типізація і уніфікація промислових будівель і їх елементів. Об’ємно-планувальні рішення промислових будівель. Розбивчі осі і прив’язка до них елементів будівлі»

1. Уніфікація промислових будівель і їх елементів означає:

А) одноманітність розмірів частин будівель та конструктивних елементів, виготовлених в заводських умовах

Б) технічний напрям в проектуванні і будівництві

В) шляхи застосування об’ємно - планувальних та конструктивних рішень в будівництві різних за призначенням об’єктів

Г) об’ємно - планувальні та конструктивні рішення в будівництві промислових об’єктів

2. Комплексно-механізований процес будівельно-монтажних робіт, виконуваних в основному з використанням типових уніфікованих будівельних конструкцій і елементів - це:

А) індустріалізація

Б) уніфікація

В) конструювання

Г) типізація

3. Технічний напрям в проектуванні і будівництві, який дозволяе багато разів застосовувати уніфіковані об'ємно-планувальні і конструктивні рішення в будівництві різноманітних об'єктів:

А) індустріалізація

Б) уніфікація

В) типізація

Г) конструювання

4. Одноманітність розмірів частин будівель і конструктивних елементів, що виготовляються на заводах:

А) індустріалізація

Б) конструювання

В) уніфікація

Г) типізація

5. По об'ємно - планувальному рішенню одноповерхові промислові будівлі не підрозділяють на:

А) одно-, двух- і багатопролітні

Б) суцільної і павільйонної забудови

В) монолітно-каркасні і шлакоблочні

Г) з ліхтарями і без ліхтарів

6. Проліт в одноповерховій будівлі, яка не обладнана кранами, може бути довжиною не більше:

А) 6 м;

Б) 12 м;

В) 8,8 м;

Г) 24 м.

7. При розробці об'ємно-планувальних і конструктивних рішень будівель слід враховувати такі чинники:

А) правильне розміщення і організацію робочих місць;

Б) обмежене число типів будівель, їх конструктивних рішень;

В) колірну композицію інтер'єрів приміщень;

Г) простоту об'єму і плану;

8. Площа виробничого приміщення, виділеного стінами або глухими перегородками на кожного працюючого, повинна бути:

А) не менше 3,5 м²

Б) не менше 4,0 м²

В) не менше 4,5 м²

Г) не менше 5,0 м²

9. Як основний модуль уніфікації прийнятий розмір:

А) 100 см

Б) 100 мм

В) 500 мм

Г) 500 см

10. Частина будівлі, що складається з елементів, взаємозв'язаних процесом будівельно-монтажних робіт або функціональним призначенням:

А) поверх

Б) конструкція

В) проліт

Г) колона

11. Залежно від конструкції каркаса розрізняють промислові будівлі:

А) з повним каркасом і навісними зовнішніми стінами

Б) з повним каркасом і самонесучими зовнішніми стінами

В) з подвійним каркасом

Г) без каркасу

12. Фахверк - це:

А) стійка, передаюча навантаження від дії вітру і маси стін на інші елементи каркаса

Б) верхня огороджуюча конструкція, яка захищає будівлю від атмосферних осадів

В) горизонтальна конструкція , яка несе навантаження від обладнання

Г) сегментна ферма

13. Відстань між розбивчими осями в напрямі, відповідному осі основної конструкції:

А) проліт

Б) крок балок

В) крок колон

Г) поверх

14. Довжина прольоту може дорівнювати:

А) 4м

Б) 6м

В) 8 м

Г) 12м

15. Сходи розміщують в будь-якому осередку будівлі з сіткою колон:

А) 6х6 м

Б) 9х9 м

В) 12х12 м

Г) 6х9 м

16. Послідовність маркування координаційних осей приймають:

А) зліва направо і від низу до верху

Б) зліва направо і зверху вниз

В) справа наліво і від низу до верху

Г) справа наліво і зверху вниз

17. Координаційні подовжні осі визначають:

А) проліт і крок

Б) крок

В) проліт

Г) сітку колон

18. Зовнішні цегляні стіни мають товщину:

А) 500 і 630 мм

Б) 510 і 640 мм

В) 520 і 650 мм

Г) 530 і 660 мм

19. Службові сходи застосовують для:

А) евакуації людей при аваріях та пожежі

Б) для підйому на кришу

В) огляду та обслуговуванню обладнання

Г) повсякденного сполучення між поверхами і евакуації людей при пожежі

20. Частина будівлі з розмірами, які дорівнюють висоті поверху, прольоту і кроку, називають:

А) планувальним елементом

Б) об'ємно-планувальним елементом

В) конструкційно-планувальним елементом

Г) об'ємно-каркасним елементом

21. Координаційні осі будівель бувають:

А) горизонтальні і вертикальні

б) паралельні і перпендикулярні

В) подовжні і поперечні

Г) діагональні і радіальні

22. Для позначення яких розмірів будівель використовують укрупнені модулі в промисловому будівництві?

А) горизонтальних і похилих

Б) горизонтальних і вертикальних

В) горизонтальних і радіальних

Г) вертикальних і похилих

23. Як позначаються поперечні осі на плані будівлі?

А) цифрами

Б) буквами латинського алфавіту

В) буквами українського алфавіту

Г) абревіатурою

24. Параметрами, що забезпечують уніфікацію об'ємно-планувальних і конструктивних рішень промислових будівель, є:

А) проліт, крок колон, поверх

Б) проліт, разбивчі осі, висота поверху

В) проліт, крок колон, висота поверху

Г) розбивчі осі, поверх, проліт

ТЕМА: «Чисті приміщення в медичній і фармацевтичній промисловості. Історична довідка про розвиток чистих приміщень. Класифікація чистих приміщень. Характеристика потоків повітря. Проектування систем підготовки повітря для стерильних і асептичних виробництв»

1. Чисті приміщення є невід’ємною частиною:

А) лікувальних закладів (операційні, палати інтенсивної терапії), виробництва

Б) підприємств легкої промисловості

В) вищих навчальних закладів

Г) виробництва виробів медичного призначення

2. Вимоги до чистих приміщень та їх моніторингу викладені в:

А) стандартах ІSО серії 14000

Б) стандартах ІSО серії 9000

В) стандартах ДСТУ - ІSО серії 14000

Г) стандартах ДСТУ - ІSО серії 9000

3. 1 м³ повітря звичайних приміщень містить:

А) десятки мільйонів часток розміром, що перевищують 0,5 мкм

Б) десятки тисяч часток розміром, що перевищують 0,5 мкм

В) близько десяти тисяч часток розміром, що перевищують 0,5 мкм

Г) приблизно 5-7 тисяч часток розміром, що перевищують 0,5 мкм

4. «Чисті» приміщення (clean area) – це:

А) приміщення для зберігання стерильних готових лікарських засобів

Б) виробничі приміщення для виготовлення стерильних готових лікарських засобів

Г) зони для виготовлення стерильних готових лікарських засобів

Д) обслуговуючі приміщення і/або зони для виготовлення стерильних готових лікарських засобів

5. «Чисті» приміщення сконструйовані і експлуатуються так, щоб звести до мінімуму:

А) кількість технологічного обладнання на одиницю площі

Б) кількість фільтрувальних елементів повітря для створення турбулентності

В) проникнення та розповсюдження механічних частинок усередині цих приміщень

Г) час їх експлуатації

6. В «чистих приміщеннях» чистота повітря нормується за:

А) вмістом механічних частинок будь-якого розміру і життєздатних мікроорганізмів

Б) вмістом механічних частинок певного розміру і нежиттєздатних мікроорганізмів

В) вмістом немеханічних частинок певного розміру і життєздатних мікроорганізмів

Г) вмістом механічних частинок певного розміру і життєздатних мікроорганізмів

7. З якою метою створювалися «чисті» приміщення:

А) для захисту проміжних та кінцевих продуктів від забруднення мікроорганізмами та продуктами їх життєдіяльності

Б) для захисту високотехнологічного обладнання та персоналу від забруднення мікроорганізмами та продуктами їх життєдіяльності

В) для забезпечення відповідних умов праці персоналу

Г) забезпечення гарантії заходів щодо контролю якості вихідних матеріалів та сировини

8. Задачі технологій чистих приміщень включають:

А) забезпечення гарантії стерильності парентеральних препаратів

Б) забезпечення гарантії відповідності технологічного обладнання вимогам GMP

В) захист проміжних та кінцевих продуктів від забруднення мікроорганізмів та продуктів їх життєдіяльності – пірогенів

Г) захист процесів ферментації від мікроорганізмів

9. В задачі технологій чистих приміщень не входить:

А) забезпечення гарантії стерильності парентеральних препаратів

Б) захист працюючих від біологічно активних речовин (антибіотиків, гормонів, цитотоксичних речовин)

В) забезпечення поточності технологічного процесу

Г) забезпечення якості продукції

10. Первинні параметри вимог до чистоти навколишнього середовища згідно європейських GMP є:

А) концентрація аерозольних часток

Б) мікробна забрудненість повітря

В) мікробна забрудненість продукту

Г) мікробна забрудненість поверхонь

11. Скільки чистих зон може бути в одному приміщенні заданого класу чистоти?

А) ні однієї чистої зони (це вже чисте приміщення)

Б) одна або декілька чистих зон

В) не більше однієї чистої зони

Г) скільки стоїть одиниць обладнання – стільки чистих зон

12. Дайте визначення чистої зони

А) чиста зона – це зона, в якій контролюється продукція на наявність часток певного розміру

Б) чиста зона – це зона, в якій контролюється навколишнє середовище на кількісний вміст часток певного розміру

В) чиста зона – це зона, в якій контролюється продукція на наявність мікробіологічного забруднення

Г) чиста зона – це зона, яка відділена від персоналу захисними конструкціями

13. Чим відрізняється оснащений стан чистої зони/ приміщення від функціонуючого?

А) тим, що чиста зона / приміщення з визначеною кількістю працюючого персоналу повністю підготовлені, виробниче обладнання повністю встановлено, але ще не готове до роботи

Б) тим, що чиста зона / приміщення повністю підготовлені, виробниче обладнання повністю встановлено і готове до роботи, але в ньому (приміщенні) немає персоналу.

В) тим, що чиста зона / приміщення та обладнання - в роботі в установленому режимі з визначеною кількістю працюючого персоналу

Г) тим, як проводиться моніторинг наявності забруднення аерозольними частками

14) Для досягнення класів чистоти В,С і Д необхідна задана кратність повітря-обміну, яка враховує:

А) розмір приміщення, обладнання, персонал

Б) вимоги до напівпродуктів і готової продукції

В) вимогу до поточності технологічного процесу

Г) вимоги до матеріалу стін, стель, підлоги

15. В чистих приміщеннях існує два види повітря:

А) горизонтальний та вертикальний

Б) ламінарний та турбулентний

В) з заданою та реальною швидкістю потоку

Г) з однаковою швидкістю в поперечному перерізі

16. Важливою характеристикою односпрямованого потоку повітря є:

А) в усіх точках поперечного перетину потоку, перпендикулярно напряму його руху, чистота повітря однакова

Б) в усіх точках горизонтального перетину потоку – швидкість потоку повітря градієнтна

В) в усіх точках поперечного перетину потоку, перпендикулярно напряму його руху, швидкість повітря неоднакова

Г) в усіх точках горизонтального перетину потоку, перпендикулярно напряму його руху, чистота повітря градієнтна

17. Згідно вимог GMP в приміщення класу А рекомендується створювати швидкість потоку повітря :

А) 0,15 м/с +\- 20%

Б) 0,25 м/с +\- 20%

В) 0,35 м/с +\- 20%

Г) 0,45 м/с +\- 20%.

18. Системи вентиляції та кондиціювання повітря для чистих приміщень конструюють таким чином, щоб можна було використовувати:

А) додаткові виробничі приміщення

Б) додаткові заходи безпеки

В) рециркуляцію повітря

Г) уловлювачі пилу біля обладнання

19. В чисті приміщення (ЧП) поступає очищене стерильне повітря, яке складається з:

А) зовнішнього повітря, що пройшло очищення, і рециркуляційного повітря, яке вийшло з ЧП і пройшло вторинне очищення

Б) повітря, яке вийшло з ЧП і пройшло вторинне очищення

В) внутрішнього повітря, що пройшло очищення, і рециркуляційного повітря, яке вийшло з ЧП і пройшло вторинне очищення

Г) зовнішнього повітря, що пройшло очищення та кондиціювання.

20. Важний принцип побудови ЧП – дотримання балансу повітря-обміну, тобто:

А) частка циркуляційного повітря повинна бути достатньою, щоб компенсувати втрати повітря в системі циркуляції та забезпечувати необхідний рівень статичного тиску в ЧП

Б) частка внутрішнього повітря повинна бути достатньою, щоб компенсувати втрати повітря в системі циркуляції та забезпечувати необхідний рівень статичного тиску в ЧП

В) частка зовнішнього повітря повинна бути достатньою, щоб компенсувати втрати повітря в системі циркуляції та забезпечувати необхідний рівень статичного тиску в ЧП

Г) частка зовнішнього повітря повинна бути достатньою, щоб компенсувати циркуляційне повітря в системі циркуляції та забезпечувати необхідний рівень статичного тиску в ЧП

21. Кратність повітря-обміну – це:

А) об’єм повітря, яке замінюється свіжим стерильним повітрям

Б) число циклів повітря-обміну в приміщенні за 1 годину

В) число циклів повітря-обміну в приміщенні за 1 зміну

Г) об’єм приміщення, яке необхідно забезпечувати свіжим стерильним повітрям

22. Мінімальна кратність повітря-обміну в зоні А складає:

А) не менш 20 циклів

Б) не більш 10 циклів

В) не менш 40 циклів

Г) не менш 30 циклів

23. Мінімальна кратність повітря-обміну в зоні С може бути:

А) більше 20 циклів

Б) не менше 40 циклів

В) менше 20 циклів

Г) будь–якої кратності (на відміну від класу А)

24. Мінімальна кратність повітря-обміну в зоні В може бути:

А) більше 20 циклів

Б) не менше 40 циклів

В) менше 20 циклів

Г) будь–якої кратності (на відміну від класу А)

25. Чому в більш чистих приміщення тиск повітря повинен бути більше, ніж в менш чистих?

А) захистити персонал від шкідливого впливу інгредієнтів лікарського засобу

Б) запобігти виникнення забруднення продукції з навколишнього середовища

В) так прийнято конструювати чисті приміщення

Г) захистити стерильне повітря від шкідливого впливу навколишнього середовища

26. Чому в чистих приміщеннях, в яких працюють із небезпечними речовинами, створюють негативний перепад тиску?

А) захистити персонал від шкідливого впливу інгредієнтів лікарського засобу

Б) запобігти виникнення забруднення продукції з навколишнього середовища

В) так прийнято конструювати чисті приміщення

Г) захистити стерильне повітря від шкідливого впливу навколишнього середовища

27. Перепад тиску між класифікованими і некласифікованими зонами необхідно підтримувати:

А) не нижче 15 Па

Б) не менш 10 Па

В) не нижче 20 Па

Г) не нижче 25 Па

28. Перепад тиску між класифікованими зонами і прилеглими зонами більш низького класу необхідно підтримувати:

А) не нижче 15 Па

Б) не менш 10 Па

В) не нижче 20 Па

Г) не нижче 25 Па

29. Як правило системи підготовки повітря (очищення) будують:

А) одноступеневі

Б) двоступеневі

В) трьохступеневі

Г) чотирьохступеневі

30. В системах повітря-підготовки перший ступень очистки повітря – це:

А) фільтри фінішної очистки

Б) фільтри тонкої очистки

В) фільтри грубої очистки

Г) фільтри змішаного типу

31. В системах повітря-підготовки другий ступень очистки повітря – це:

А) фільтри фінішної очистки

Б) фільтри тонкої очистки

В) фільтри грубої очистки

Г) фільтри змішаного типу

32. В системах повітря-підготовки третій ступень очистки повітря – це:

А) фільтри фінішної очистки

Б) фільтри тонкої очистки

В) фільтри грубої очистки

Г) фільтри змішаного типу

33. Фільтри на першій ступені очистки в системах вентиляції та кондиціювання видаляють з повітря, що поступає в систему циркуляції повітряного потоку:

А) частки розміром 5-1 мкм

Б) частки розміром більше 5 мкм

В) частки розміром до 0,1 мкм

Г) частки розміром 0,1 мкм

34. Фільтри на другому ступеню очистки в системах вентиляції та кондиціювання видаляють з повітря, що поступає в систему циркуляції повітряного потоку:

А) частки розміром 5-1 мкм

Б) частки розміром більше 5 мкм

В) частки розміром до 0,1 мкм

Г) частки розміром 0,1 мкм

35. Фільтри на третій ступені очистки в системах вентиляції та кондиціювання видаляють з повітря, що поступає в систему циркуляції повітряного потоку:

А) частки розміром 5-1 мкм

Б) частки розміром більше 5 мкм

В) частки розміром до 0,1 мкм

Г) частки розміром 0,1 мкм

36. Ефективність очищення повітря фільтрами грубої очистки складає:

А) 100 %

Б) 90%

В) 99,7%

Г) 99,99%

37. Ефективність очищення повітря фільтрами фінішної очистки складає:

А) 100 %

Б) 90%

В) 99,7%

Г) 99,99%

38. Ефективність очищення повітря фільтрами ULPA складає:

А) 100 %

Б) 90%

В) 99,7%

Г) 99,99%

39. Гарантована ефективність фільтрації НЕРА – фільтрами для часток розміром 0,3 мкм складає:

А) 100 %

Б) 90%

В) 99,7%

Г) 99,99%

40. З якою метою встановлюють фільтри грубої очистки повітря в системах вентиляції та кондиціювання?

А) збільшити термін експлуатації дороговартісних фільтрів другого та третього ступеню очистки

Б) збільшити термін експлуатації дороговартісних чистих приміщень

В) збільшити термін гарантії експлуатації чистих зон в чистих приміщеннях

Г) збільшити термін експлуатації калориферів в конструкціях систем вентиляції та кондиціювання

41. Фільтри тонкої очистки встановлюють в повітря-водах:

А) після фільтрів фінішної очистки

Б) перед фільтрами грубої очистки

В) перед фільтрами фінішної очистки

Г) після фільтрів грубої очистки

42. Які частки уловлюють в повітрі фільтри фінішної очистки?

А) великі механічні частки

Б) аерозолі

В) мікроорганізми

Г) волокнисті частки (розміром більше 5 мкм)

43. Для першого ступеню очищення повітря найбільшого розповсюдження знайшли:

А) масляні фільтри, які самі очищаються

Б) кишенькові фільтри

В) волокнисті фільтри

Г) мішечні фільтри

44. Які за конструкцією фільтри грубої очистки повітря?

А) складчасті та мішечного типу

Б) кишенькового та мішечного типу

В) рамні та доладні

Г) осередкові, рулонні, панельні

45. Осередкові фільтри грубої очистки повітря бувають:

А) складчасті та мішечного типу

Б) кишенькового та

В) плоскі, кишенькові та складчасті

Г) плоскі, рамні та мішечного типу

46. Рулонні волокнисті фільтри грубої очистки повітря бувають:

А) складчасті та мішечного типу

Б) кишенькового та мішечного типу

В) плоскі та складчасті

Г) плоскі, рамні та мішечного типу

47. Для тонкої очистки повітря використовують фільтри наступної конструкції:

А) складчасті та мішечного типу

Б) кишенькового та мішечного типу

В) плоскі та складчасті

Г) плоскі, рамні та мішечного типу

48. Для чого в конструкції фільтрів фінішної очистки використовуються сепаратори?

А) для фільтрації повітря

Б) для герметизації фільтра

В) для утворення рамки, що підтримує фільтр

Г) для забезпечення однакової відстані між складками фільтра

49. З фільтрів грубого та тонкого очищення регенерації підлягають тільки фільтри:

А) ЕU9-ЕU11

Б) ЕU11-ЕU15

В) ЕU1-ЕU5

Г) ЕU6-ЕU10

50. Номінальна швидкість проходження повітря через фільтр (в системі вентиляції та кондиціювання) повинна становити:

А) 2,5 м / сек

Б) 1,5 м / сек

В) 1,25 м / сек

Г) 0,5 м / сек

51. У якій конструкції високоефективних фільтрів алюмінієві сепаратори не використовуються?

А) з глибокими складками

Б) з дрібними складками

В) з середніми складками

Г) з складками у вигляді зигзагу

52. В чистих приміщеннях класу ISO 6 (клас 1000) або менш чистих для досягнення відповідного рівня очищення використовуються:

А) НЕРА-фільтри в поєднанні з турбулентної вентиляцією

Б) НЕРА-фільтри в поєднанні з ламінарною вентиляцією

В) НЕРА-фільтри в поєднанні з турбулентної вентиляцією

Г) НЕРА-фільтри по всій площі стелі для створення односпрямованого вертикального повітряного потоку через чисте приміщення

53. В чистих приміщеннях класу ISO 5 (клас 100) для досягнення відповідного рівня очищення використовуються:

А) ULРА-фільтри в поєднанні з турбулентної вентиляцією

Б) НЕРА-фільтри в поєднанні з ламінарною вентиляцією

В) НЕРА-фільтри в поєднанні з турбулентної вентиляцією

Г) НЕРА-фільтри по всій площі стелі для створення односпрямованого вертикального повітряного потоку через чисте приміщення

54. В чистих приміщеннях класу ISO 4 (клас 10) і більш високих класів для створення односпрямованого повітряного потоку слід використовувати:

А) ULРА-фільтри в поєднанні з турбулентної вентиляцією

Б) ULPA-фільтри

В) НЕРА-фільтри в поєднанні з турбулентної вентиляцією

Г) НЕРА-фільтри

55. З яких конструкційних елементів складається система вентиляції та кондиціювання?

А) повітровід, фільтри, нагрівачі та охолоджувачі, зволожувач, вентилятор, розподільна секція

А) повітровід, фільтри, вентилятор, розподільна секція

В) фільтри, вентилятор, розподільна секція

Г) фільтрів трьох ступенів очищення та системи забору повітря, повітровід та розподільна секція

56. У деяких випадках (декілька чистих приміщень, які обслуговуються централізованою системою вентиляції та кондиціювання повітря) внаслідок небезпеки перехресного забруднення зі схеми системи виключаються позиції, що забезпечують:

А) першу ступень очищення повітря

Б) зволоження повітря

В) рециркуляцію повітря

Г) нагнітання повітря

57. Конструкція фільтрів з мінігофра найчастіше застосовується в чистих приміщеннях з:

А) турбулентним повітряним потоком

Б) повітряним потоком змішаного типу

В) ламінарно-турбулентним повітряним потоком

Г) односпрямованим повітряним потоком

58. В чому полягає відмінність технології НЕРА фільтрації від активних методів обробки повітря з використанням ультрафіолетового опромінювання і озону?

А) різне апаратурне оснащення

Б) використання іншої технології стерилізації повітря

В) відсутність ефекту інактивації біологічних часток

Г) термін стерилізуючої дії

59. Ефект сита в НЕРА-фільтрах діє, коли:

А) частинки розміром більше 1 мкм

Б) відстань між двома волокнами фільтрувального матеріалу менше діаметра частинки

В) лінія потоку повітря проходить близьке до фільтрувального волокну

Г) частинки наближаються за розміром до молекулярних габаритів (менше 0,1 мкм)