12.9. Погашення податкового боргу платників податків

Ст. 87. Джерела сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків

Джерелами є будь-які власні кошти, у т.ч ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску ЦП, корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з ін джерел, суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених ПКУ, ін законодавчими актами.

Не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків:

- майно платника податків, надане ним у заставу ін особам;

- майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків;

- майнові права інших осіб, надані платнику податків у користування або володіння, а також немайнові права, без права їх відчуження;

- Кошти кредитів або позик, наданих платнику податків кредитно-фін фінансою установою, що облік на позичк рах, відкритих такому платнику податків

- майно, включене до складу цілісних майнових комплексів держ під-в, які не підлягають приватизації

- майно, вільний обіг якого заборонено згідно із закон-м Укр;

- майно, що не може бути предметом застави відповідно до ЗУ "Про заставу";

У разі якщо здійснення заходів щодо продажу майна платника податків не привело до повного погашення суми податкового боргу, орган стягнення може визначити додатковим джерелом погаш податк боргу ДЗ платника податків, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на органи ДПС.

Заборон-ся будь-яка уступка грошового зобов'язання або податк боргу платника податків 3м особам.

У разі наявності у платника податків податкового боргу органи ДПС зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Ст. 88. Зміст податкової застави

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених ПКУ, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави не потребує письмового оформлення.

Якщо податковий борг виник за операціями, що виконувалися в межах договорів про спільну діяльність, у податкову заставу передається майно платника податків, який згідно з умовами договору був відповідальним за перерахування податків до бюджету та/або майно, яке внесене у спільну діяльність та/або є результатом спільної діяльності платників податків. У разі недостатності майна такого платника податків у податкову заставу передається майно інших учасників договору про спільну діяльність у розмірах, пропорційних їх участі у такій спільній діяльності.

Ст. 89. Виникнення права податкової застави

Право податкової застави виникає у разі:

- несплати у строки, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за ост днем зазнач-го строку;

- несплати у строки суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

- право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податк боргу платника.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків.

Право податкової застави не поширюється на майно, що не може бути предметом застави відповідно до ЗУ"Про заставу", на іпотечні активи, що належать емітенту, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов'язань за цим випуском іпотечних сертифікатів.

Право податкової застави не застос-ся, якщо загальна сума податк боргу платника податків не перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Якщо майно платника податків є неподільним і його балансова вартість більша від суми податкового боргу, таке майно підлягає опису у податкову заставу у повному обсязі.

Ст. 91. Податковий керуючий

Керівник органу ДПС за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податків податкового керуючого, який повинен бути посадовою особою органу ДПС.

Він описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу, одержує від боржника інфо про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди органу ДПС вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

Ст.92. Узгодження операцій із заставленим майном

Платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі.

Платник може відчужувати майно, що перебуває у податк заставі, тільки за згодою органу ДПС.

У разі відчуження або оренди (лізингу) майна, яке перебуває у податковій заставі, платник податків за згодою органу ДПС зобов'язаний замінити його іншим майном такої самої або більшої вартості. Зменшення вартості заміненого майна допускається тільки за згодою органу ДПС за умови часткового погашення податкового боргу.

Стаття 93. Припинення податкової застави

Майно платника податків звільняється з податкової застави з дня:

- отримання органом ДПС підтвердження повного погашення суми податкового боргу;

- визнання податкового боргу безнадійним;

- набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства;

-отримання платником податків рішення відповідного органу про скасування раніше прийнятих рішень щодо нарах суми грошового зобов'язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адмін.-го або судового оскарження.

Підставою є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з таких подій.

Стаття 94. Адмін-ний арешт майна

Є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визнач-х законом.

Арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин:

- платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

- фіз особа, яка має податк борг, виїжджає за кордон;

- платник податків відмовл-ся від провед документ-ої перевірки або від допуску посад осіб органу ДПС;

- відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення госп діяльності, торгові патенти тощо;

- відсутня реєстрація особи як платника податків в органі ДПС, або коли платник вчиняє дії з перевед майна за межі України, його приховування тощо;

- платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке перед-ся в податк заставу.

Арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії.

Арешт майна може бути повним або умовним.

Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном.

Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язк попередньому отриманні дозволу керівника відповідного органу ДПС на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном.

Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фін. установа здійснює за рішенням суду.

Стаття 95. Продаж майна, що перебуває у податковій заставі

Орган ДПС здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погаш податк боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебув у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календ днів з дня вручення такому платнику податкової вимоги.

Орган ДПС звертається до суду щодо надання дозволу на погаш усієї суми податкового боргу за рах майна платника податків, що перебуває у податк заставі.

Орган ДПС на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Вилучені готівкові кошти вносяться посадовою особою органу ДПС до банку в день їх стягнення для перерахування до відповідного бюджету чи державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків.

У разі якщо сума коштів перевищує суму його грошового зобов'язання та податкового боргу, різниця перерах на рахунки такого платника податків або його правонаступників.

Продаж майна платника податків здійснюється на публічних торгах та/або через торгівельні організації.

Інфо про час та умови проведення торгів майном платників податків оприлюдн-ся відповідною біржею.

Стаття 97. Погашення грошових зобов'язань або податкового боргу в разі ліквідації платника податків, не пов'язаної з банкрутством

Під ліквідацією розуміється ліквідація платника податків (ПлП) як юр особи або зупинення держ реєстрації фіз. особи - підприємця, внаслідок якої відбув закриття їх рахунків та/або втрата їх статусу як платника податків.

У разі якщо внаслідок ліквідації або скасування держ реєстрації частина його грошових зобов'язань чи податкового боргу залишається непогашеною у зв'язку з недостатністю майна, така частина погаш за рахунок майна засновників або учасників такого під-ва, якщо вони несуть повну або додаткову відповідальність за зобов'язаннями платника податків згідно із законом.

В інших випадках грошові зобов'язання або податковий борг, що залишаються непогашеними після ліквідації платника податків, вважаються безнадійним боргом і підлягають списанню.

Стаття 98. Порядок погашення грошових зобов'язань або податкового боргу у разі реорганізації платника податків

Реорганізація – це зміна його правового статусу.

У разі якщо приймається рішення про реорганізацію платника податків, грошові зобов'язання чи податковий борг підлягає врегулюванню в такому порядку:

- якщо реорганізація здійснюється шляхом зміни найменування, організаційно-прав-го статусу або місця реєстрації платника податків, після реорганізації він набуває усіх прав і обов'язків щодо погаш усіх грошх зобов'язань, які виникли до його реорганізації;

- якщо реорганізація здійснюється шляхом об'єднання 2х або більше платників податків в одного платника, об'єднаний платник податків набуває усіх прав і обов'язків щодо погаш грошових зобов'язань чи податк боргу всіх платників податків, що об'єдналися;

- якщо реорганізація здійснюється шляхом поділу платника податків на дві або більше особи з ліквідацією такого платника податків, то усі платники податків, які виникнуть після такої реорг-ії, набувають усіх прав і обов'язків щодо погашення грош зобов'язань чи податк боргу, які виникли до такої реорганізації;

- у разі передачі в оренду чи концесію цілісного майнового комплексу державного або комунального підприємства платник податків - орендар чи концесіонер набуває усіх прав і обов'язків щодо погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу, які виникли у держ-го або комунального під-ва до.

Такі зобов'язання розподіляються між новоутвор-ми платниками податків пропорційно часткам балансової вартості майна, отриманого ними у процесі реорганізації згідно з розподільним балансом.

Реорганізація платника податків шляхом виділення з його складу іншого платника податків або внесення частини майна до статутн фонду ін платника податків без ліквідації платника податків, який реорган-ся, не тягне за собою розподілу податк боргу між таким ПлП, утвор-ми у процесі його реорг-ії.

Стаття 99. Порядок виконання грош зобов'язань фіз осіб у разі їх смерті або визнання безвісно відсутніми чи недієздатними, а також неповнолітніх осіб

Грошові зобов'язання фіз особи у разі її смерті або оголошення судом померлою виконуються її спадкоємцями, які прийняли спадщину (крім держави), в межах вартості майна, що успадк-ся, та пропорційно частці у спадщині на дату її відкриття.

Претензії спадкоємцям пред'являються органами ДПС.

Після закінчення строку прийняття спадщини грошові зобов'язання та/або податк борг спадкодавця стають грош зобов'язаннями та/або податк боргом спадкоємцв.

У разі переходу спадщини до держави грошові зобов'язання померлої фізичної особи припиняються.

Грошові зобов'язання неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами до набуття цивільної дієздатності в повному обсязі.

Грошові зобов'язання фізичної особи, яка визнана судом недієздатною, виконуються її опікуном за рахунок майна такої фізичної особи.

Грошові зобов'язання фіз особи, яка визнана судом безвісно відсутньою, виконуються особою, на яку в установленому порядку покладено здійснення опіки над майном безвісно відсутньої особи.

Якщо майна недієздатної або безвісно відсутньої особи недостатньо для забезпечення виконання грошових зобов'язань такої фіз особи, а також для сплати нарах штрафних санкцій, то суми податк боргу списуються.

Стаття 100. Розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків

Розстроченням, відстроченням грош зобов'яз або податк боргу є перенесення строків сплати платником податків під проценти, розмір яких = розміру пені.

Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грош зобов'язань або податкового боргу.

Підставою для розстрочення є надання ним достатніх доказів існування обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податк боргу такого платника податків, а також ек обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грош зобов'яз та податк боргу та/або збільш податк надходжень до відповідного бюджету внаслідок застос такого режиму .

Розстрочені суми грош зобов'язань або податк боргу (в т.ч. окремо - суми штрафних санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення, але не пізніше закінчення 12 календ місяців з дня виникнення такого грош зобов'яз або податк боргу, або одноразово у повному обсязі.

Рішення про розстроч та відстроч грош зобов'язань чи податк боргу у межах одного бюджетного року приймається у такому порядку:

- стосовно загальнодержавних податків та зборів - керівником контролюючого органу (його заступником);

- стосовно місцевих податків і зборів - керівником органу ДПС та затверджується фін органом місцевого органу виконавч влади, до бюджету якого зарах-ся такі місцеві податки чи збори.

Розстроч або відстроч надаються окремо за кожним податком/збором. Строки сплати розстроч-х (відстроч-х) сум або їх частки можуть бути перенесені шляхом прийняття окремого рішення та внесення відповідних змін до договорів розстроч (відстроч).

Стаття 101. Списання безнадійного податкового боргу

Списанню підлягає безнадійний податк борг (ПБ), у т.ч. пеня та штрафні санкції, нарах на такий ПБ.

Під терміном "безнадійний" розуміється:

- ПБ платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв'язку з недостатністю майна банкрута;

- ПБ фіз.особи, яка: визнана недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;;

- ПБ ПлП, стосовно якого минув строк давності;

- ПБ ПлП, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин);

- ПБ ПлП, державна реєстрація якого припинена на підставі рішення суду та внесено запис про виключення з Держ реєстру.

У разі якщо фіз особа, яка у судовому порядку визнана безвісно відсутньою або оголошена померлою, з'явл-ся або якщо фіз особу, яка перебувала у розшуку понад 720 днів, розшукано, списана заборг-ть таких осіб підлягає відновленню та стягненню у заг порядку.

Стаття 102. Строки давності та їх застосування

Контролюючий орган має право самостійно визначити суму грош зобов'язань ПлП у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарах контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її факт-го подання. Якщо протягом зазначеного строку контрол-ий орган не визначає суму грош зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грош зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податк зобов'язань протягом 1095 днів з дня подання уточн-го розрахунку.

Відлік строку давності зупиняється на будь-який період, протягом якого контролюючому органу згідно з рішенням суду заборонено проводити перевірку ПлП або ПлП перебуває поза межами України, якщо таке перебув є безперервним та = чи є більшим за 183 дн.

Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених ПКУ, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Граничні строки для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів та будь-яких інших заяв підлягають продовженню керівником контрол-го органу за письмовим запитом ПлП, якщо останній протягом зазначених строків:

- перебував за межами України;

- перебував у плаванні на морських суднах за кордоном України у складі команди (екіпажу) таких суден;

- перебував у місцях позбавлення волі за вироком суду;

- мав обмежену свободу пересування у зв'язку з ув'язн-м чи полоном на території інших держав;

- був визнаний за рішенням суду безвісно відсутнім або перебував у розшуку у випадках, передбач законом.

Штрафні санкції, визначені цим Кодексом, не застос-ся протягом строків продовження граничних строків подання податкової декларації згідно з цим пунктом.

Не поширюється на: платників податків - фіз осіб; посадових осіб юр особи у разі, якщо протягом зазнач-х граничних строків така юр особа не мала ін посадових осіб, уповноважений відповідно до законодавства України нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову звітність.