Тема заняття: диференційна діагностика кардіомегалії у дітей.

Термін

Визначення

1.Гостра ревматична лихоманка

- системне запальне захворювання сполучної тканини з переважною локалізацією процесу в серцево-судинній системі, що розвивається у зв'язку з гострою стрептококовою інфекцією (стрептокок групи А) у схильних до нього осіб

2.Неревматичні кардити

- це запальне захворювання неревматичної етіології з інфільтрацією міокарда іммунокомпетентними клітинами.

3.Інфекційний ендокардит

- запальне захворювання ендокарда інфекційної етіології, що обумовлено інвазією збудника з його локалізацією на клапанних структурах, ендокарді, ендотелії в зоні магістральних судин, що прилягає до серця та супроводжується, як правило, бактеріємією з ураженням різних органів та систем організму.

4.Гострий перикардит

- запалення вісцерального та парієтального листків перикарда, що проявляється фіброзними змінами та/або накопиченням рідини в порожнині перикарду.

5.Первинні кардіоміопатії

- це захворювання міокарду невідомої етіології, основними ознаками яких є кардіомегалія та серцева недостатність. Розрізняють два основних типи кардiомiопатiй:

первинний тип, який представляє собою захворювання серцевого м’язу з невідомими чинниками, та

вторинний тип, при якому чинник захворювання міокарду відомий або пов’язаний з ураженням інших органів. Основні клінічні прояви кожної етіологічної групи позначені як D - дилятацiйна, R – рестриктивна, Н - гіпертрофічна кардiомiопатiя. До первинного типу кардiомiопатiй відносяться: iдiопатичнi кардiомiопатiї (D, R, Н); сімейні кардiомiопатiї (D, Н); еозинофiльне ендомiокардiальне захворювання ; ендомiокардiальний фiброз

6.Вторинні кардіоміопатії

До вторинного типу кардiомiопатiй можна вiднести такi ураження серцевого м’язу: iнфекцiйнi (D) – вiруснi, бактерiальнi, грибковi, протозойнi кардити; метаболiчнi (D) - тiреотоксикоз, гiпотiреоз, феохромоцитома; спадковi (D, R) - глiкогенози, мукополiсахарiдози; дефiцитнi (D) - електролiтнi (гiпокалiємiя, гiпомагнiємiя та алiментарнi); при системних захворюваннях (D, H) - дерматомiозит,системний червоний вовчак, ревматоїдний артрит, склеродермiя, вузликовий перiартерiїт, лейкемiя, iнфiльтрати та гранулеми (D, R) - амiлоїдоз, саркоїдоз, злоякiснi новоутворення, гемохроматоз; нейром’язовi ураження (D) – м’язова дистрофiя, мiотонiчна дистрофiя, атаксiя Фрiдрейха; токсичнi реакцiї (D) - лiкарськi засоби (доксорубомiцин, сульфанiламiди, циклофосфан), радiацiя, алкоголь; захворювання серця пов’язанi з вагiтнiстю (D); ендоміокардiальнi фiброеластози.

7.Вроджені вади серця

- це патологічний стан, який характеризується аномаліями розвитку серця і магістральних судин, що виникає внаслідок порушення ембріогенезу в період 2-8-го тижнів вагітності під впливом несприятливих чинників зовнішнього (віруси, токсичні речовини та інш.) та внутрішнього (продукти зміненого обміну речовин, тощо) середовища на тлі спадкової (полігенної) схильності.

8.Набуті вади серця

- ураження серцевого клапана (клапанів), стулки якого неспроможні до повного розкриття (стеноз) клапанного отвору або до змикання (недостатність клапана), або до того та другого водночас (комбінований порок), їх етіологія, як правило, ревматична.

9. Серцева недостатність

- це мультифакторіальне захворювання, при якому первинне порушення функції серця викликає цілий ряд гемодинамічних, нервових та гормональних адаптаційних реакцій, спрямованих на підтримку кровообігу відповідно до потреб організму, або при якому має місце неспроможність серця перевести венозний приплив у адекватний серцевий викид й серце не забезпечує органи і тканини необхідною кількістю крові при наявності нормального або збільшеного венозного повернення.