Міоклонічні судоми

Діагностика перинатальних уражень мозку базується на підставі вивчення анамнезу, характеру перебігу вагітності та пологів, оцінки за шкалою Апгар на 1-ій та 5-ій хвилині, ретельного неврологічного обстеження.

Обсяг обстеження:

- моніторинг основних параметрів життєдіяльності: частоти серцевих скорочень (ЧСС), частоти дихання (ЧД), артеріального тиску (АТ), температури, діурезу, ваги тіла, кількості введеної рідини, пульсоксиметрії;

- розгорнутий клінічний аналіз крові (гематокрит, тромбоцити), загальний аналіз сечі;

- біохімічні показники: цукор крові, натрій, калій, кальцій, магній, загальний білок, сечовина, креатинін, білірубін;

- коагулограма (за показами);

- при судомах - люмбальна пункція ( якщо немає ознак різко вираженої внутрішньочерепної гіпертензії);

- скринінгове доплерографічне обстеження центральної та церебральної гемодинаміки;

- нейросонографія,

- комп’ютерна та магнітно-резонансна терапія;

- рентгенографія хребта у двох проекціях, черепа та грудної клітини;

- мікробіологічне та вірусологічне обстеження доступних біосередовищ;

- імунологічне обстеження: визначення рівня С-реактивного білка, імуноглобулінів класу М, показників НСТ-тесту;

- серологічні обстеження: визначення імуноглобулінів класу М в динаміці матері та дитини до збудників групи TORCH-інфекції;

- скринінг сечі та сироватки крові на виявлення дефектів обміну аміно- та органічних кислот;

- огляд очного дна;

- електроенцефалографія;

- вивчення рівня в периферичній крові нейроспецифічних білків.

Методи лікування перинатальних ушкоджень ЦНС.

Початковий етап лікування – це своєчасно та раціонально проведена реанімаційна допомога у пологовій залі, яка скерована на корекцію метаболічних та системних порушень. Чітке виконання алгоритму проведення первинної реанімаційної допомоги новонароджених згідно наказу МОЗ України №312 від 08.06.2007р. є елементом нейрореанімації та включає в себе наступні дії:

• Прогнозування необхідності реанімаційної допомоги та підготовка до їх виконання

• Оцінка стану дитини відразу після народження

• Відновлення прохідності дихальних шляхів та дихання

• Відновлення адекватної серцевої діяльності

• Введення медикаментів

Основними принципами лікування перинатальних пошкоджень ЦНС є створення умов життєзабез­печення існування за рахунок:

1. Забезпечення адекватної легеневої вентиляції.

2. Підтримання стабільного рівня систолічної та церебральної гемодинаміки (ліквідації гіповолемії, гіперволемії і поліцитемії).

3. Постійний моніторинг за виникаючими відхиленнями та обережне корекція рівня глюкози, порушень водно-електролітного балансу.

4. Профілактика та контроль за розвитком судом та набряку мозку.

Проводиться комплексне лікування за принципами інтенсивної посиндромної терапії. Основою виходжування новонароджених з ураженням нервової системи є забезпечення комфортних умов: охоронний режим, зменшення світлового та шумового навантаження, по можливості зменшення інвазивних процедур, різкої зміни положення, температурний захист, участь матері в догляді за дитиною.

При набряку мозку:

- положення ортопноє,

- дача кисню,

- адекватна вентиляція в режимі нормовентиляції оскільки гіперкапнія може призвести до церебральної вазоделятації зі збільшенням кровотоку до неуражених ділянок і відносної ішемії уражених ділянок («явище обкрадання»),

- обмеження інфузійної терапії на 1/2-2/3 від фізіологічних потреб. Необхідно мінімізувати введення колоїду чи бікарбонату натрію для забезпечення адекватного системного середнього АТ. З метою підтримки адекватної церебральної перфузії застосовують інотропні препарати, якщо є дисфункція міокарду. Контролюють рівень натрію у випадку розвитку неадекватної секреції антидіуретичного гормону. Необхідно оптимізувати вентиляцію, електроліти сироватки та рН крові.

- ведення дексаметазону коротким курсом, в дозі 0,25 мг/кг через 12 годин ( застосування стероїдів при набряку мозку, який розвився – неефективно). Слід пам’ятати, що застосування кортикостероїдів супроводжується в катамнезі збільшенням ушкодження ЦНС з затримкою розумового розвитку, церебральною недостатністю та судомами.

- на сьогоднішній день не існує єдиної думки відносно необхідності агресивного лікування набряку мозку з використання фуросеміду і манітолу, що пов’язано з посиленням реперфузії попередньо ішемізованої тканини з наступним посиленням неврологічної симптоматики, розвитку внутрішньошлуночкових крововиливів, особливо в групі недоношених дітей. У разі необхідності проведення дегідратації застосовують петлеві діуретики (лазикс, фуросемід в дозі 1-2 мг/кг при підвищеному кровотоці з вазопарезом) або осмотичні діуретики (маніт, манітол в дозі 0,25мг/кг впродовж 30 хвилин при вазоспазмі та гіпоперфузії мозку при інтактному гематоенцефалітичному бар’єрі). Фармакологічні препарати показані при вазогенному та інтерстиційному набряку мозку; при цитотоксичному – ефективність мала

При судомах:

- препаратом вибору є фенобарбітал - доза насичення 20мг/кг внутрішньовенно впродовж 5 хвилин. Якщо судоми не припинилися впродовж 30 хвилин, вводять другу дозу фенобарбіталу з розрахунку 10 мг/кг.

- препарати другого ряду, якщо після другої дози фенобарбіталу судоми не припинилися, через 30 хвилин вводять фенітоїн – доза насичення 20 мг/кг. Розраховану дозу необхідно розвести в 15 мл 0,9% розчину натрію хлорид і вводити зі швидкістю 0,5 мл/хв. впродовж 30 хвилин.

- похідні бензодіазепіну: діазепам 0,3-0,5 мг/кг через кожні 15-20 хвилин тричі під контролем дихання або лоразепам в дозі 0,05-0,1 мг/кг через 8-12 годин у разі неефективності введення фенобарбіталу та фенітоїну, а також при проведенні ШВЛ

- при неефективності, в окремих випадках, можливе застосування оксибутирату натрію, гексеналу або тіопенталу натрію в дозі насичення 5мг/кг впродовж 30 хвилин з наступною постійною інфузією 1,5 – 2мг/кг/год;

- при рефрактерних судомах – ШВЛ в режимі нормовентиляції;

- при гіпоглікемії ( менше 2,6 ммоль/л) – внутрішньовенне введення 10% розчину глюкози в дозі 2 мл/кг впродовж 1-2 хвилин, потім крапельне введення глюкози в дозі 6-8 мг/кг/хв до стійкої нормоглікемії;

- при гіпокальціємії (менше 2,2 ммоль/л) – внутрішньовенне введення 10% розчину глюконату кальцію 1,0-2,0 мл/кг.

- при гіпомагніємії (менше 0,74 ммоль/л) – внутрішньом’язеве введення 25% розчину сульфату магнію 0,2 мл/кг;

- при піридоксинзалежних судомах – внутрішньовенне введення піридоксину в дозі 50-100 мг/кг на добу.

- якщо судоми повторюються протягом двох наступних днів – призначають фенобарбітал внутрішньо в дозі 5 мг/кг 1 раз на добу і продовжують лікування впродовж семи днів після останнього епізоду судом з наступним спостереженням впродовж 30 днів після закінчення курсу фенобарбіталу.

Принципи реабілітаційної терапії:

1. Ранній початок реабілітації – це в гострому періоду зі строго індивідуальним підходом до хворої дитини.

2. Комплексний підхід: застосування різних засобів і методів корекції.

3. Безперервність, етапність, послідовність.

Реабілітаційний ефект залежить від ряду причин: фону, на якому виникає пошкодження; терміну гестації; ступеня тяжкості первинних уражень та локалізації процесу; індивідуальних особливостей організму: генетичних, структурних, функціональних, васкулярних та метаболічних.

Концепція доказової медицини в останні роки ставить під сумнів доцільність використання медикаментозної терапії в процесі реабілітації не заперечуючи при цьому застосування протисудомних препаратів, проведення дегідратації та ведення міорелаксантів за показами в гострому періоді.

До найбільш поширених методів медичної реабілітації новонароджених та дітей перших місяців життя належать авторські, комплексні інтегральні моделі, кінезотерапія, фізіотерапія та медикаментозне лікування з концепції принципів доказової медицини.

Схема спостереження за новонародженими на педіатричній дільниці:

• перші 3 доби після виписки з пологового будинку.

• через день після першого відвідування.

• на 14 добу життя.

• на 20 добу життя.

• в поліклініці у віці 1 місяця.

5.2. Теоретичні питання до заняття.

1. особливості обміну білірубіну періоду новонародженості;

1. класифікація жовтяниць у новонароджених;

2. алгоритм диференційної діагностики неонатальних жовтяниць;

3. поняття про фізіологічну та небезпечну жовтяницю;

4. методика клінічного обстеження та оцінки жовтяниці;

5. фактори ризику, що впливають на важкість жовтяниці;

6. догляд за новонародженим з неонатальної жовтяницею;

7. лабораторний скринінг;

8. методика проведення фототерапії у новонародженого;

9. методика проведення операції замінного переливання крові (ОЗПК);

10. прогноз та виписка;

11. визначення фізіологічних рефлексів періоду новонародженості;

12. патогенез гіпоксично-ішемічного ураження ЦНС;

13. клінічна класифікація гіпоксичнго-ішемічних вражень ЦНС;

14. синдроми та симптоми гострого та відновлювального періодів, віддалені наслідки;

15. ускладнення уражень ЦНС: набряк мозку, судомний синдром;

16. принципи лікування набряку мозку та судомного синдрому;

17. прогноз та виписка.

5.3. Матеріали для самоконтролю.

Тести

1. У жінки в пологах відійшли меконіальні навколоплідні води. Найбільш раціональний метод відсмоктування густого меконію із трахеї у новонароджених

1. Через ендотрахеальну трубку

2. За допомогою резинової груші

3. За допомогою катетера

4. Все перераховане вірне

5. Все перераховане невірне

2. У доношеного новонародженого з вагою 4500г через 4 год. після народження виникли клоніко-тонічні судоми.Для лікування судом у новонароджених використовують

1. Ефедрин

2. Кофеін

3. Фенобарбітал

4. Етімізол

5. Допамін

3. Важку асфіксію діагностують у новонародженого, який мав оцінку за шкалою Апгар на 1 хв.

1. 5 балів

2. до 3 балів

3. 7 балів

4. 5 балів

5. 6 балів

4. У новонароджених використовують слідуючи антиконвульсійні препарати

1. Фенобарбітал

2. Фенітоїн

3. Реланіум

4. ГОМК

5. Всі зазначені

5. У дитини з підвищенням рівня прямого білірубіну не можна виключити атрезію жовчних шляхів. В разі атрезії жовчних шляхів у новонародженого жовтяниця

1.Активно зростає на 2-4 тижні

2.Може бути при народженні

3.Максимально зростає на 3-5 день життя

4.Може бути не вираженою

5.Все перераховане невірно

6. У недоношеної дитини, яка народилася з вагою 1900 при терміні 34 тижні вагітності діагностовано кон’югаційна жовтяниця. Для лікування жовтяниці широко застосовують:

1.Фенобарбітал

2.Фототерапія

3.Ін фузійна терапія

4.ОЗПК

5.Всі відповіді вірні

7. Новонародженій дитині 3 доби.Діагностовано гемолітичну хворобу , резус-конфлікт, жовтяничну форму. З якої концентрації непрямого білірубіну можливий розвиток білірубінової енцефалопатії на 3 день життя (мкмоль/л)

1.340

2.172

3.256

4.396

5.300

8. У новонародженої дитини діагностовано гемолітична хвороба новонароджених, конфлікт за системою АВО. При яких показниках білірубіну в пуповинній крові та почасовому прирості ви будете розпочинати ОЗПК

1.50 мкмоль/л та 3,5-4 мкмоль/л/год

2.80 мкмоль/л та 10,0 мкмоль/л/год

3.Все перераховане не вірно

4.Все перераховане вірно

9. Новонародженій дитині проводиться консервативне лікування гемолітичної хвороби, сеанси фототерапії.Визначте збільшення добової кількості рідини при проведенні фототерапії

1.10-20 %

2. 30-40%

3.50%

4.60%

5.70%

10. Новонародженій дитині після проведення ОЗПК у зв’язку з гемолітичною хворобою новонароджених призначена фототерапія. Чи показане дане призначення?

1.Інколи має місце

2.Не показано

3.Обов’язково показано

4.Ніколи не показана

11. Внаслідок перенесеної гемолітичної хвороби новонароджених у дитини розвинулася ядерна жовтяниця. До пізніх ознак ядерної жовтяниці відносяться

1.Апноє

2.Судоми

3.Всі відповіді вірні

4.Опістотонус, приведення рук до тулуба, ротація

5.Синдром “сонця, що заходить”

12. У новонародженої дитини, яка народилася з оцінкою за шкалою Апгар 3-4 бали на 2-у добу відмічаються стереотипні відхилення очей, кліпання, жувальні рухи, облизування, інколи у супроводі плаваючих рухів рук, педалюючих рухів ніг. Це притаманно:

1. Варіанту норми

2. Еквівалентів судом

3. Тремору кінцівок

4. Міоклонусу

13. У доношеної новонародженої дитини з оцінкою за шкалою Апгар 7-8 балів відмічається періодично повторні скорочення інспіраторних м'язів (гикавка). Це

1.Варіант норми

2.Судоми

3.Може бути дисфункція стовбуру мозку

4.Може бути метаболічна еццнцефалопатія

5.Все перераховане невірно

15. У недоношеної дитини, яка народилася при терміні гестації 32 тижні, був діагностований внутрішньошлуночковий крововилив. При проведенні нейросонографії в 1 міс. відмічається розширення бокових шлуночків, голова зросла на 2 см. Ваш діагноз

1.Постгеморагічна вентрикуломегалія

2.Енцефаліт

3.Варіант норми

4.Все перераховане невірно

5.Все перераховане вірно

16. У доношеного новонародженого з діагностованим субарахноїдальним крововиливом при проведенні повторної люмбальної пункції на 5-ту добу у лікворі виявлений цитоз 250 клітин, з них 60 % нейтрофілів. Це може бути

1. Бактеріальний менінгіт

2. Нагноєння гематоми

3. Вірні обидва твердження

4.Обидва твердження невірні

17. У новонародженого з масою при народженні 3430 г і оцінкою за шкалою Апгар 6-8 балів на 2-ий день життя – клонічні судоми, глюкоза та електроліти в нормі. У матері дитини в анамнезі також були судоми після народження, які купувалися самостійно. Це може бути

1.Доброякісні сімейні неонатальні судоми

2.Початок захворювання на епілепсію

3.Пологова травма

4.Гнійний менінгіт

5.Метаболічні порушення

18. Фактори ризику перинатального пошкодження ЦНС :

1. Обтяжений акушерський анамнез

2. Гестоз

3. Загроза переривання вагітності

4. Всі зазначені фактори

5. Всі відповіді невірні

19. Доношена дитина, народжена від других пологів, сідничного передлежання, при обстеженні діагностований синдром дихальних розладів, “ нейрогенний сечовий міхур”, пригнічення фізіологічних і сухожильних рефлексів, поза “жабки”. Діагноз:

1.Спинальна пологова травма

2.Вроджена міопатія

3.Спінальна м’язова атрофія

4.Варіант норми

5.Метаболічні порушення

20. У доношеної дитини діагностовано спинальну пологову травму. Які основні клінічні симптоми спинальної травми?

1.Всі зазначені симптоми

2.Дистонія м’язів

3.Рухові порушення

4.Респіраторні порушення

5.Всі перераховані симптоми невірні

21. У дитини, народженої в строк, від другої вагітності , яка перебігала з гестозом, ФПН ,других затяжних пологів в перші дні після народження відмічається адинамія, відсутність реакціі на огляд, поза децеребрації, пригнічення фізіологічних рефлексів та тонусу, нерегулярне дихання. Це

1. Гіпоксично-ішемічне ураження ЦНС ІІ ст.

2. Гіпоксично-ішемічне ураження ЦНС І ст.

3. Гіпоксично-ішемічне ураження ЦНС ІІІст.

4. Гіпоксично-метаболічне ураження ЦНС

Вірні відповіді:

1. 1

2. 3

3. 2

4. 5

5. 1

6. 2

7. 1

8. 2

9. 1

10. 3

11. 3

12. 2

13. 1

15. 1

16. 2

17. 1

18. 4

19. 1

20. 1

21. 3

5.4. Задачі для самоконтролю

1. У 3-денної доношеної новонародженої дитини спостерігається рівень непрямого білірубіну - 345 мкмоль/л, погодинний приріст – 8,6 мкмоль/л. Стан дитини важкий - зниження рефлексів, гіпотонія м'язів, тремор кінцівок. Кров дитини та матері несумісна за Rh-фактором. Який метод лікування найбільш ефективний?

1. Лікування не потребує

2. Фототерапія

3. Прийом фенобарбіталу

4. Гемосорбція

5. Замінне переливання одногрупної та Rh-сумісної крові +

2. У новонародженої дівчинки, яка народилася від 2 термінових пологів з масою 3500 г, оцінкою за шкалою Апгар 8-8 балів, на 1 добу життя з'явилася жовтяниця. Непрямий білірубін в крові 80 мкмоль/л, через 6 годин - 160 мкмоль/л. Виберіть правильний метод лікування

1. Операція замінного переливання крові +

2. Фототерапія

3. Інфузійна терапія

4. Призначення фенобарбіталу

5. Ентеросорбенти

3. Доношена дівчинка від II вагітності, що протікала на фоні пієлонефриту, кольпіту. Із 3-ї доби життя відзначається поява та зростання іктеричності шкіри на фоні млявості, зниження апетиту. В легенях дихання пуерильне. Тонн серця приглушені. Живіт помірно здутий. Печінка +3 см. Селезінка +0,5 см. Сеча має колір "пива", кал звичайного кольору. Загальний білірубін 268 мкмоль/л, прямий 238 мкмоль/л. Найбільш імовірний діагноз?

1. Жовтяниця від материнського молока

2. Гемолітична хвороба новонароджених

3. Фізіологічна жовтяниця новонароджених

4. Внутрішньоутробний гепатит +

5. Атрезія жовчовивідних шляхів

4. У дитини група крові В(ІІІ) Rh-негативна, у матері А(ІІ) Rh-позитивна. На 3 добу рівень загального білірубіну - 180 мкмоль/л, прямого - 7,8 мкмоль/л, непрямого - 162,2 мкмоль/л. Стан не порушений. Укажіть найбільш імовірний діагноз у дитини.

1. Механічна жовтяниця

2. Гемолітична хвороба немовлят, жовтянична форма, резус-конфлікт

3. Гемолітична хвороба немовлят, жовтянична форма, групова несумісність

4. Кон'югаційна жовтяниця

5. Фізіологічна жовтяниця+

5. У немовляти (пологи патологічні) з першого дня життя відсутні активні рухи в правій руці. Стан порушений. Рефлекс Моро справа не викликається. Різко знижені сухожильно-периостальні рефлекси на ураженій руці. Імовірніше всього, у дитини:

1. Внутрічерепна родова травма

2. Травматичний плексит, дистальний тип

3. Остеомієліт правої плечової кістки

4. Травматичний перелом правої плечової кістки

5. Травматичний плексит, тотальний тип +

6. Доношена дівчинка у віці 7 діб. Оцінка за шкалою Апгар 6/7 балів. Вага - 3400 г, зріст - 50 см. Окружність голови - 36 см, грудей - 35 см. З народження в неврологічному статусі: неспокій, поверхневий сон, тремор кінцівок та підборіддя, м'язова дистонія, підвищення безумовних рефлексів. Велике тім'ячко 2,5х2,5 см. Дані нейросонографії без патологічних змін. Неврологічні прояви зменшились на 7 добу. Найбільш імовірний синдром пошкодження ЦНС:

1. Гідроцефальний

2. Гіпертензійний

3. Гіперзбудливості +

4. Судомний

5. Коматозний

7. Дівчинка у віці 36 годин. Народилась у сідничному передлежанні, оцінка за шкалою Апгар 4/6 балів. Вага 4000 г. Адинамічна, м'язова гіпотонія (більше в ручках). Рефлекси спинального автоматизму не викликаються. На огляд реагує болісним криком. ЧД - 70/хв., втягування поступливих місць грудної клітки. Дихання пуерильне. Епізоди брадиаритмії. Для лікування дихальних розладів найбільш необхідно:

1. Призначення серцевих глікозидів

2. Призначення антибіотиків

3. Санація трахеобронхіального дерева

4. Введення сурфактанту

5. Іммобілізація шийного відділу хребта +

8. Новонароджений масою 4300 г народився з утрудненим виведенням плечей після тривалих пологів. При огляді спостерігаються ціаноз, западання грудини та роздування крил носа. Немовля потрібно обстежити в плані:

1. Однобічного паралічу гортанного нерва

2. Паралічу Ерба

3. Паралічу Дежерін – Клюмпке

4. Паралічу діафрагмального нерва +

5. Двостороннього паралічу гортанного нерва

9. Дівчинка від третьої вагітності народилася доношеною, із помітною жовтяницею шкіри і слизових оболонок. Навколоплідні води забарвлені в жовто-зелений колір. Запідозрено гемолітичну хворобу новонароджених. Що з перерахованого підтвердить діагноз найбільш імовірно?

1. Рівень еритроцитів та Нb у пуповинній крові

2. Акушерський анамнез матері

3. Група крові та Rh-належність матері і дитини +

4. Рівень білірубіну в пуповинній крові

5. Погодинний приріст білірубіну

10. Дівчинка народилась від 5-ї вагітності, 2-х пологів. Мати має А(ІІ) Rh-негативний, дитина - А(ІІ) Rh-позитивний тип крові. Білірубін в пуповинній крові складав 32 мкмоль/л (ненр. - 32 мкмоль/л, пр. - 0). Через 5 годин стан дитини погіршився, з'явились симптоми інтоксикації, іктеричність склер, жовтяниця шкіри, в'ялість, фізіологічні рефлекси пригнічені. Рівень білірубіну підвищився до 110 мкмоль/л (за рахунок непрямої фракції). Ваша терапевтична тактика?

1. Операція замінного переливання крові +

2. Фототерапія

3. Гемодіаліз, форсований діурез

4. Гемосорбція

5. Інфузія альбуміну, фенобарбітал, холестирамін

11.Доношена дитина вагою 3100 г народилася від третьої вагітності. Перша вагітність - штучний аборт, друга - самовільний викидень у 12-13 тижнів. Оцінка дитини за шкалою Апгар - 9 балів. Плацента велика, масою 800 г. В першу добу з'явилося жовтушне забарвлення шкіри, дитина в'яла. У матері В(ІП) Rh-негативна група крові, у дитини - А(П) Rh-позитивна. Збільшена печінка та селезінка. В пуповинній крові - білірубін - 80 мкмоль/л; Нb - 116 г/л, Ер - 2,0х1012/л, наявність молодих форм еритроцитів - норма еритробластів. Яка найдоцільніша лікувальна тактика у даному випадку?

1. Використання ентеросорбентів

2. Фототерапія

3. Дезінтоксикація

4. Покращення кон'югаційної функції печінки

5. ОЗПК +

12. У доношеної дитини від 1-ї неускладненої вагітності, обтяжених пологів, мала місце кефалогематома. На 2 добу з'явилась жовтяниця, на 3-ю - зміни в неврологічному стані: ністагм, сидром Грефе. Сеча жовта, кал перехідний. Група крові матері - А(ІІ) Rh(-), дитини- А(ІІ) Rh(+). На 3 добу гемоглобін у дитини 130 г/л, Ер - 4,1х1012/л, білірубін у крові - 58 мкмоль/л за рахунок незв'язаної фракції, Нt - 0,52. Чим пояснити жовтяницю у дитини?

1. Черепно-мозковою пологовою травмою +

2. Фізіологічною жовтяницею

3. Гемолітичною хворобою новонароджених

4. Атрезією жовчовивідних шляхів

5. Фетальним гепатитом

13. У немовляти, з оцінкою по шкалі Апгар при народженні - 7 балів, при повторному огляді через годину звертає на себе увагу підвищене збудження і рухове занепокоєння. Немовля безпричинно кричить, пронизливо скрикує, стогне, дихання поверхневе, тонус м'язів знижений, рефлекси мляві. Шкіра бліда, виражений периоральний ціаноз. Очі відкриті, спрямовані в одну точку (симптом відкритих очей), періодично з'являється збіжна косоокість. Про яку патологію можна думати?

1. Крововилив у наднирники

2. Асфіксія немовляти важкого ступеня

3. Пологова травма спинного мозку

4. Внутрічерепна пологова травма +

Е. Дихальні розлади

14. У новонародженого з підозрою на внутрішньочерепну пологову травму проведено люмбальну пункцію. Було отримано кров'янистий ліквор. Який крововилив має місце у цьому випадку?

1. Супратенторіальний

2. Кефалогематома

3. Епідуральний

4. Субарахноїдальний +

5. Субтенторіальний

Відповіді до задач

1. Е

2. А

3. D

4. Е

5. Е

6. С

7. Е

8. D

9. С

10. А

11. Е

12. А

13. D

14. D

Рекомендована література

1. Шабалов Н.П. Неонатология. – С.-Петербург: “Спец. литература”, 2006. – Т. №1-2.

2. Наказ МОЗ України №255 від 27.04.2006.”Про затвердження клінічного протоколу надання неонатологічної допомоги дітям „Жовтяниця новонароджених”.

3. Ю.Б. Ященко, Л.В.Колюбакіна, Р.О. Моїсеєнко „Неонатологія” Навчальний посібник. Київ, 2010.

4. Аряєв М.Л. Неонатологія. – Київ: АДЕФ-Україна, 2003. – С. 303-324.

5. Аряев М.Л. Діагностика и лечение гемолитической болезни плода и новорожденого.-Одесса: Астропринт, 2005.-260с.

6. Джон Клоерті, Енн Старх. Посібник з неонатології. Київ. Фонд допомоги дітям Чорнобиля. – 2005.

7. Наказ №312 від 08.04.2007 “Про затвердження клінічного Протоколу з первинної реанімації та після реанімаційної допомоги новонародженим”

Методичні вказівки склав ас. Буряк О.Г..

Рецензент

1 Нормальний показник рівня білірубіну в пуповинній крові – до 50 мкмоль/л

2