
- •1. Поняття господарського права України. Предмет, мета та метод господарського права України.
- •2. Поняття, ознаки та види господарських відносин. Учасники відносин у сфері господарювання.
- •3. Основні принципи правового регулювання господарських відносин та їх
- •4. Система господарського законодавства України. Напрямки модернізації
- •5. Поняття та види господарської діяльності. Відмежування господарської діяльності від господарського забезпечення діяльності негосподарюючих суб’єктів та промислу.
- •7. Поняття, ознаки та класифікація суб’єктів господарювання.
- •8. Фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності.
- •9. Підприємство та його види.
- •10. Державні унітарні підприємства та їх види.
- •11. Казенне підприємство.
- •12. Комунальні унітарні підприємства.
- •11. Порядок внесення змін та доповнень в установчі документи. Державна
- •13. Правове регулювання реєстрації суб’єктів господарювання. Державний реєстратор.
- •14. Порядок проведення державної реєстрації юридичної особи.
- •15. Порядок проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в
- •16. Порядок проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в
- •17. Порядок державної реєстрації припинення юридичної особи на підставі судового рішення, що не пов’язане з банкрутством юридичної особи..
- •18. Державна реєстрація фізичної особи, яка має намір стати підприємцем.
- •19. Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-
- •20. Законодавство України про господарські товариства.
- •22. Особливості правового статусу акціонерного товариства (у порівнянні з іншими
- •23. Порядок створення акціонерного товариства.
- •24. Правовий статус товариства з обмеженою відповідальністю.
- •25. Особливості правового статусу повного товариства.
- •26. Правовий статус командитного товариства.
- •28. Господарські об’єднання (асоціації, корпорації, консорціуми, концерни).
- •30. Промислово-фінансові групи та їх правовий статус.
- •32. Товарні біржі.
- •33. Правовий статус фондових бірж.
- •34. Правовий статус благодійних та інших неприбуткових організацій у сфері
- •35. Речові права у сфері господарювання: право власності, право господарського
- •36. Майно суб’єктів господарювання та джерела його формування.
- •37. Майновий стан та облік майна суб’єкта господарювання.
- •38. Оцінка майна та майнових прав.
- •39. Використання природних ресурсів у сфері господарювання.
- •40. Використання у господарській діяльності прав інтелектуальної власності.
- •41. Поняття та види господарських зобов’язань. Підстави виникнення
- •43. Правові особливості публічного, попереднього договорів та договору
- •44. Загальний порядок укладення господарських договорів. Особливості укладення
- •45. Порядок зміни та розірвання господарських договорів.
- •46. Загальні умови виконання господарських зобов’язань. Підстави припинення господарських зобов’язань.
- •49. Форми і види господарсько-правової відповідальності. Відповідальність суб’єктів господарювання за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства.
- •50. Функції господарсько-правової відповідальності та її підстави
- •52.Відшкодування збитків
- •53. Штрафні санкції.
- •54. Оперативно-господарські санкції.
- •55. Адміністративно-господарські санкції.
- •56. Реалізація господарсько-правової відповідальності
- •57. Поняття та значення державного регулювання економіки. Засоби державного регулювання господарської діяльності.
- •58. Ліцензування: порядок видачі ,переоформлення та анулювання ліцензій.
- •59. Нагляд, контроль та відповідальність у сфері ліцензування.
- •61. Державна система стандартизації та її правові джерела. Види стандартів в Україні.
- •62.Сертифікація товарів та послуг. Правові засади обов’язкової та добровільної сертифікації.
- •66. Поняття неплатоспроможності та банкрутства.
- •67. .Компетенція державного органу з питань банкрутства.
- •69. Стадії провадження у справах про банкрутство.
- •70 .Розпорядження майном боржника. Заходи щодо нагляду та контролю за управління та розпорядженням майном боржника.
- •71. Компетенція зборів кредиторів та комітету кредиторів.
- •72. Санація у справі про банкрутство.
- •75. Мирова угода у справі про банкрутство і порядок її укладання.
- •76. Особливості банкрутства окремих категорій суб’єктів підприємництва.
- •77. Поняття економічної конкуренції. Загальна характеристика правопорушень в сфері конкуренції
- •78. Правовий статус Антимонопольного комітету України, його структура та компетенція.
- •81. Концентрація суб’єктів господарювання.
- •83. Недобросовісна конкуренція та форми її здійснення.
- •84. Антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів
- •86. Поняття суб’єктів природних монополій та суміжних ринків. Органи, що здійснюють державне регулювання діяльності природних монополій.
- •88. Поняття та типи вільних економічних зон.
- •89. Правовий режим діяльності суб’єктів господарювання у вільних економічних зонах.
10. Державні унітарні підприємства та їх види.
устанавливает правовой статус государственных и муниципальных унитарных предприятий. государственное унитарное предприятие создается компетентным органом государственной власти в распорядительном порядке на базе отделенной части государственной собственности, как правило, без деления ее на частицы, и входит в сферу его управления. Орган государственной власти, к сфере управления которого входит предприятие, является представителем собственника и выполняет его функции в границах, определенных этим Кодексом и другими законодательными актами. Имущество государственного унитарного предприятия находится в государственной собственности и закрепляется за таким предприятием на праве хозяйственного ведения или праве оперативного управления. Наименование государственного унитарного предприятия должно содержать слова "государственное предприятие". Государственное унитарное предприятие не несет ответственности за обязательствами собственника и органа власти, к сфере управления которого оно входит. Органом управления государственного унитарного предприятия есть руководитель предприятия, которое назначается органом, к сфере управления которого входит предприятие, и есть подотчетным этому органу. Законом могут быть определенные особенности статуса руководителя государственного унитарного предприятия, в том числе установлена повышенная ответственность руководителя за результаты работы предприятия. Государственное унитарное предприятие является юридическим лицом и поэтому ему присущи все признаки юридического лица. Вместе с тем, оно имеет определенные особенности, отличающие его от других предприятий.Государственное унитарное предприятие создается и действует на основе только одной формы собственности - государственной. Сплошная государственная основа, на которой осуществляется деятельность государственного предприятия, обусловливает унитарное (единственную) природу этого юридического лица. Государственное унитарное предприятие функционирует на базе государственного имущества, закрепляемого за государственным предприятием на праве хозяйственного ведения или оперативного управления. Имущество, закрепленное собственником за унитарным предприятием, составляет его уставный фонд. Его размер, источники и порядок создания предусмотренные в учредительном документе - уставе. . называет два вида государственных унитарных предприятий - коммерческие и казенные. Отличие между ними в том, что государственные коммерческие предприятия владеют, пользуются и распоряжаются имуществом на основе права хозяйственного ведения, а казенные предприятия - на основе права оперативного управления.
11. Казенне підприємство.
Казенные предприятия создаются в областях народного хозяйства, в которых: -законом разрешены осуществления хозяйственной деятельности лишь государственным предприятиям; -основным (свыше пятидесяти процентов) потребителем продукции (работ, услуг) выступает государство; -по условиям хозяйствования невозможная свободная конкуренция товаропроизводителей или потребителей; превосходящим (свыше пятидесяти процентов) есть производство общественно необходимой продукции (работ, услуг), которое по своим условиям и характером потребностей, которые ним удовлетворяются, как правило, не может быть рентабельной; -приватизацию имущественных комплексов государственных предприятий запрещено законом. 2. Казенное предприятие создается по решению Кабинета Министров Украины. В решении о создании казенного предприятия определяются объем и характер основной деятельности предприятия, а также орган, к сфере управления которого входит предприятие, которое создается. Реорганизация и ликвидация казенного предприятия проводятся соответственно требованиям этого Кодекса по решению органа, к компетенции которого належит создание данного предприятия. 3. Имущество казенного предприятия закрепляется за ним на праве оперативного управления в объеме, указанном в уставе предприятия. 4. Казенное предприятие есть юридическим лицом, имеет соответствующие счета в учреждениях государственного банка, печать со своим наименованием. 5. Орган, к сфере управления которого входит казенное предприятие, утверждает устав предприятия, назначает его руководителя, дает разрешение на осуществление казенным предприятием хозяйственной деятельности, определяет виды продукции (работ, услуг), на производство и реализацию которой распространяется указанное разрешение. 6. Наименование казенного предприятия должно содержать слова "казенное предприятие".
Особенности хозяйственной деятельности казенных предприятий 1. Казенное предприятие осуществляет хозяйственную деятельность соответственно производственным задачам органа, к сфере управления которого оно входит. 2. Казенное предприятие самостоятельно организовывает производство продукции (работ, услуг) и реализует ее по ценам (тарифами), которые определяются в порядке, установленному Кабинетом Министров Украины, если другое не предусмотрен законом. 3. Орган, к сфере управления которого входит казенное предприятие, осуществляет контроль за использованием и сохранением надлежащего предприятию имущества, и имеет право изъять у казенного предприятия имущество, которое не используется или используется не по назначению, и распорядиться ним в границах своих полномочий. 4. Казенное предприятие не имеет права отчуждать или другим способом распоряжаться закрепленным за ним имуществом, которое належит к основным фондам, без предварительного соглашения органа, к сфере управления которого оно входит..