- •1. Поняття господарського права України. Предмет, мета та метод господарського права України.
- •2. Поняття, ознаки та види господарських відносин. Учасники відносин у сфері господарювання.
- •3. Основні принципи правового регулювання господарських відносин та їх
- •4. Система господарського законодавства України. Напрямки модернізації
- •5. Поняття та види господарської діяльності. Відмежування господарської діяльності від господарського забезпечення діяльності негосподарюючих суб’єктів та промислу.
- •7. Поняття, ознаки та класифікація суб’єктів господарювання.
- •8. Фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності.
- •9. Підприємство та його види.
- •10. Державні унітарні підприємства та їх види.
- •11. Казенне підприємство.
- •12. Комунальні унітарні підприємства.
- •11. Порядок внесення змін та доповнень в установчі документи. Державна
- •13. Правове регулювання реєстрації суб’єктів господарювання. Державний реєстратор.
- •14. Порядок проведення державної реєстрації юридичної особи.
- •15. Порядок проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в
- •16. Порядок проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в
- •17. Порядок державної реєстрації припинення юридичної особи на підставі судового рішення, що не пов’язане з банкрутством юридичної особи..
- •18. Державна реєстрація фізичної особи, яка має намір стати підприємцем.
- •19. Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-
- •20. Законодавство України про господарські товариства.
- •22. Особливості правового статусу акціонерного товариства (у порівнянні з іншими
- •23. Порядок створення акціонерного товариства.
- •24. Правовий статус товариства з обмеженою відповідальністю.
- •25. Особливості правового статусу повного товариства.
- •26. Правовий статус командитного товариства.
- •28. Господарські об’єднання (асоціації, корпорації, консорціуми, концерни).
- •30. Промислово-фінансові групи та їх правовий статус.
- •32. Товарні біржі.
- •33. Правовий статус фондових бірж.
- •34. Правовий статус благодійних та інших неприбуткових організацій у сфері
- •35. Речові права у сфері господарювання: право власності, право господарського
- •36. Майно суб’єктів господарювання та джерела його формування.
- •37. Майновий стан та облік майна суб’єкта господарювання.
- •38. Оцінка майна та майнових прав.
- •39. Використання природних ресурсів у сфері господарювання.
- •40. Використання у господарській діяльності прав інтелектуальної власності.
- •41. Поняття та види господарських зобов’язань. Підстави виникнення
- •43. Правові особливості публічного, попереднього договорів та договору
- •44. Загальний порядок укладення господарських договорів. Особливості укладення
- •45. Порядок зміни та розірвання господарських договорів.
- •46. Загальні умови виконання господарських зобов’язань. Підстави припинення господарських зобов’язань.
- •49. Форми і види господарсько-правової відповідальності. Відповідальність суб’єктів господарювання за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства.
- •50. Функції господарсько-правової відповідальності та її підстави
- •52.Відшкодування збитків
- •53. Штрафні санкції.
- •54. Оперативно-господарські санкції.
- •55. Адміністративно-господарські санкції.
- •56. Реалізація господарсько-правової відповідальності
- •57. Поняття та значення державного регулювання економіки. Засоби державного регулювання господарської діяльності.
- •58. Ліцензування: порядок видачі ,переоформлення та анулювання ліцензій.
- •59. Нагляд, контроль та відповідальність у сфері ліцензування.
- •61. Державна система стандартизації та її правові джерела. Види стандартів в Україні.
- •62.Сертифікація товарів та послуг. Правові засади обов’язкової та добровільної сертифікації.
- •66. Поняття неплатоспроможності та банкрутства.
- •67. .Компетенція державного органу з питань банкрутства.
- •69. Стадії провадження у справах про банкрутство.
- •70 .Розпорядження майном боржника. Заходи щодо нагляду та контролю за управління та розпорядженням майном боржника.
- •71. Компетенція зборів кредиторів та комітету кредиторів.
- •72. Санація у справі про банкрутство.
- •75. Мирова угода у справі про банкрутство і порядок її укладання.
- •76. Особливості банкрутства окремих категорій суб’єктів підприємництва.
- •77. Поняття економічної конкуренції. Загальна характеристика правопорушень в сфері конкуренції
- •78. Правовий статус Антимонопольного комітету України, його структура та компетенція.
- •81. Концентрація суб’єктів господарювання.
- •83. Недобросовісна конкуренція та форми її здійснення.
- •84. Антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів
- •86. Поняття суб’єктів природних монополій та суміжних ринків. Органи, що здійснюють державне регулювання діяльності природних монополій.
- •88. Поняття та типи вільних економічних зон.
- •89. Правовий режим діяльності суб’єктів господарювання у вільних економічних зонах.
35. Речові права у сфері господарювання: право власності, право господарського
відання, право оперативного управління та інші.
Право собственности - основное вещевое право в сфере хозяйствования 1. Предприятие, которое осуществляет хозяйственную деятельность на основе права собственности, на свое усмотрение, единолично или совместно с другими субъектами владеет, польз тируется и распоряжается принадлежащим ему (им) имуществом, в том числе имеет право предоставить имущество другим субъектамдля использования его на праве собственности, праве хозяйственно го ведения или праве оперативного управления, или на основе других форм правового ре жима имущества. 2. Имущество, которое используется в хозяйственной деятельности, может находиться в сообщество ней собственности двух или больше собственников.3. Правовой режим собственности и правовые формы реализации права собственности в сфере хозяйствования
Право оперативного управления 1. Правом оперативного управления в этом Кодексе признается вещевое право субъекта хозяйствование, которое владеет, пользуется и распоряжается имуществом, закрепленным за ним собственником (уполномоченным ним органом) для осуществления некоммерческой хозяйственной деятельности, в границах, установленных этим Кодексом и другими законами, а также собственником имущества (уполномоченным ним органом).2. Собственник имущества, закрепленного на правые оперативного упраління за субъектом хозяйствования, осуществляет контроль за использованием и сохранением переданного в оперативное управление имущества непосредственно или через уполномоченный ним орган и имеет право изымать у субъекта хозяйствования избыточное имущество, а также имущество, которое не используется, и имущество, которое используется ним не по назначению. 3. Право оперативного управления ограждается законом соответственно положениям, установленных для защиты права собственности
Право хозяйственного ведения 1. Право хозяйственного ведения есть вещевым правом субъекта предпринимательства, которое владеет, пользуется и распоряжается имуществом, закрепленным за ним собственником (уполномоченным ним органом), с ограничением правомочности распоряжение относительно отдельных видов имущества по согласию собственника в случаях, предусмотренных этим Кодексом и другими законами. 2. Собственник имущества, закрепленного на праве хозяйственного ведения за субъектом предпринимательства, осуществляет контроль за использованием и сохранением надлежащего нему имущества непосредственно или через уполномоченный ним орган, не вмешиваясь в оперативно-хозяйственную деятельность предприятия. 3. Относительно защиты права хозяйственного ведения применяются положение закона, установленные для защиты права собственности. Субъект предпринимательства, которое осуществляет хозяйственную деятельность на основе права хозяйственного ведения, имеет право на защиту своих имущественных прав также от собственника..
Право оперативного использования имущества 1. Субъект хозяйствования - отделенный подраздел (структурная единица) хозяйственной организации использует предоставленное нему имущество для осуществления хозяйственной деятельности на праве оперативного использования имущества. 2. Объем имущественных правомочностей субъекта хозяйствования в границах права оперативного использования имущества определяется хозяйственной организацией, в состав которой входит указанный субъект, соответственно закону.