
- •3. Періодизація історії укр.. Л-рної мови. Критерії періодизації (різні трактування періодизації).
- •4. Проблема діалектної основи на різних етапах розвитку літературної мови.
- •5. Джерела виникнення історії
- •6. Письмо до Костянтина і Мефодія. 3 етапи розвитку слов.Письма, риски і зарубки, невпорядковане звуко-буквенне письмо, протокирилиці і протоглаголиці.
- •7.Походження письма у східних словян.
- •8. Варіативність улм
- •9. Огляд наукових праць учених України та діаспори з іулм
- •10. Походження літературно – писемної мови східних слов*ян.
- •11) Походження літ – писемної мови східних слов’ян.
- •12) Правила читання староукраїнських пам’яток
- •13) Взаємодія народного мовлення та літературно писемної основи староукраїнської доби.
- •14) Мовні риси, на основі яких проводиться аналіз текстів
- •15. Мова творів переписаних із сс оригіналів.
- •16. Мова оригінальної літератури високого стилю.
- •17. Мова творів середнього стилю.
- •18. Мова творів низького стилю.
- •19. Загальна характеристика літературної мови литовського періоду середньоукраїнської доби.
- •20. Риси руської літ. Мови
- •21. Другий південнослов’янський вплив.
- •22. Причини та умови зародження «простої літературної мови».
- •23. Шляхи формування «простої літературної мови»
- •24. Ознаки «простої літературної мови.»
- •25. Мова перекладів церковних книг. «Пересопницьке євангеліє» як пам*ятка іулм 16 ст.
- •26. Утвердження «простої» літ. Мови.
- •27. Причини повернення книжників до 17 ст до книжно –слов*янських мов.
- •28. Полемісти в іулм. Мова творів і. Вишенського.
- •29. Мова документів другої пол. 16 – першої пол. 17ст.
- •30. Перші українські словники і граматики.
- •31. Українські поети першої половини XVII ст.
- •32. Мова Драматургії.
- •33. Полемічно – публіцистична проповідь.
- •34. Мовні Особливості літописів.
- •41. Перші українські граматики. Специфіка граматики і. Ужевича.
- •42. Граматика м. Смотрицького в історії української літературної мови.
- •43. Початки книгодрукування в Україні
- •47. Теоретичні проблеми розквіту української літ.Мови 19 століття.
- •50. Народність творчості т.Шевченка - основа його визначальної ролі в історії укр л-рної мови.
- •54. Суспільно-культурницьке тло розвитку укр. Л-рної мови другої пол. 19ст.
- •55. Роль громадських організацій у розвитку укр.. Л-рної мови.
- •56. Проблема діалектного зунісонування української літературної мови.
- •57. Національний та інтернаціональний шляхи розвитку українського наукового мовлення.
- •58. Діяльнісь «старорусів» та «москвофілів»
- •59. Роль народовців в іулм.
- •60. Розвиток граматичної думки в Західній Україні першої половини 19ст.
- •61.Правописні проблеми другої половини 19 ст.
- •62. Основні тенденції розвитку української літературної мови першої половини 20 століття.
9. Огляд наукових праць учених України та діаспори з іулм
- Максимович: - статті про класифікацію слов*янських мов, відстоював «старобитность» укр мови.
- Куліш: зробив спробу протиставити засади старої і нової літ. мови,
- Михальчук: окреслив історично – теоретичну базу нової УЛМ у статті «До питання про УЛМ»
- Житецький: перша праця з історії фонетики 2 Нарис звукової історії малоруського наріччя» (1876), «Опис Пересовпницького рукопису 16 ст.» (1876) розкрив мовні та палеографічні особливості пам*ятки, виявив риси живого народного мовлення, «Нарис літ історії малоруського наріччя 17 ст» (1889) – дослідив два типи старої літ. мови – старослов*янського і книжної укр мови. Вказав на вважливе значення "Енеїди»
- Сумцов «Начерк розвитку УЛМ» (1918),
- Курило «Уваги до СУЛМ»,
- Шахматов «Нарсии іст укр мови»
- Колесса «Погляд на історію укр мови», заперечує теорію давньоруської мови,
- 1958 -, 1961 два томи «Курс ІУЛМ» Білодіда,
- 1958 – «Нариси з ІУЛМ» Плюща,
- Діаспора: Огієнко «ІУЛМ», Чорній «І нової УЛМ», Горбач, Шевельов – нема однодіалектних мов (класифікації)
- Русанівський «ІУЛМ» -нові погляди
- Півторак –монографія «Українці: звідки миі наша мова» (1993) – становлення найдавніших особливостей укр мовипочалося від праслов*янської мови.
10. Походження літературно – писемної мови східних слов*ян.
- Дискусійне,
1. Свидзинський, Шахматов, Булаховський:
- За тими пам*ятками, що збереглися ми можемо говорити про існування літ писемної мови в 11 столітті ( «Остромировеєвангеліє», ізборники Святослава, новгородські грамоти),
- За походженням є староболгарською, занесеною на руські землі християнством,
- Із самого початку почала зближуватися з розмовною мовою і почала відрізнятися – назвали її церковнослов*янською,
- Вважають, що в КР існував білінгвізм: писемна мова – церковнослов, а усне мовлення – діалектне, поміж ними існували перехідні форми – мова юридично – актових текстів. Отже, письмо з*явилося після прийняття християнства. Літ мова – штучна, не тотожна народній
2. Обнорський:
- Руська мова - руська у своїй основі,
- А болгаро – візантійська культура вже пізніше сильно вплинула,
- Досліджував «Руську правд», «Повчання в. Мономаха» і звернув увагу ну те, що в мові було мало старослов*унізмів, тобто написані мовою до християнства,
- тобто культура КР - була високорозвиненою - значить була і мова,
3 . Якубинський:
- теж досліджував ті пам*ятки, доводив перевагу старост мови аж до кінця 11 ст. А за князювання В. Мономаха була витіснена з обов*язкового державного вжитку власне давньоруською літ. мовою.
3. Виноградов:
- Два типи літ мови: книжнослов*янська (на базі старослов) і народно літературна (початок від живого народного мовлення та мови народної творчості)
4. Філін:
1. Церковно – слов*янська мова з двома типами:
А) власне церковнослов*янська мова (богослужебні книжки, переписані),
Б) слов*яноруська мова (мова оригінальної літ-ри + багато церковнослов.)
2. давньоруська літ мова
А) мова ділової писемності, приватного листування з окремими вкрапленнями церковнослов*унізмів,
Б) мова повістевої літ-ри