- •3. Періодизація історії укр.. Л-рної мови. Критерії періодизації (різні трактування періодизації).
- •4. Проблема діалектної основи на різних етапах розвитку літературної мови.
- •5. Джерела виникнення історії
- •6. Письмо до Костянтина і Мефодія. 3 етапи розвитку слов.Письма, риски і зарубки, невпорядковане звуко-буквенне письмо, протокирилиці і протоглаголиці.
- •7.Походження письма у східних словян.
- •8. Варіативність улм
- •9. Огляд наукових праць учених України та діаспори з іулм
- •10. Походження літературно – писемної мови східних слов*ян.
- •11) Походження літ – писемної мови східних слов’ян.
- •12) Правила читання староукраїнських пам’яток
- •13) Взаємодія народного мовлення та літературно писемної основи староукраїнської доби.
- •14) Мовні риси, на основі яких проводиться аналіз текстів
- •15. Мова творів переписаних із сс оригіналів.
- •16. Мова оригінальної літератури високого стилю.
- •17. Мова творів середнього стилю.
- •18. Мова творів низького стилю.
- •19. Загальна характеристика літературної мови литовського періоду середньоукраїнської доби.
- •20. Риси руської літ. Мови
- •21. Другий південнослов’янський вплив.
- •22. Причини та умови зародження «простої літературної мови».
- •23. Шляхи формування «простої літературної мови»
- •24. Ознаки «простої літературної мови.»
- •25. Мова перекладів церковних книг. «Пересопницьке євангеліє» як пам*ятка іулм 16 ст.
- •26. Утвердження «простої» літ. Мови.
- •27. Причини повернення книжників до 17 ст до книжно –слов*янських мов.
- •28. Полемісти в іулм. Мова творів і. Вишенського.
- •29. Мова документів другої пол. 16 – першої пол. 17ст.
- •30. Перші українські словники і граматики.
- •31. Українські поети першої половини XVII ст.
- •32. Мова Драматургії.
- •33. Полемічно – публіцистична проповідь.
- •34. Мовні Особливості літописів.
- •41. Перші українські граматики. Специфіка граматики і. Ужевича.
- •42. Граматика м. Смотрицького в історії української літературної мови.
- •43. Початки книгодрукування в Україні
- •47. Теоретичні проблеми розквіту української літ.Мови 19 століття.
- •50. Народність творчості т.Шевченка - основа його визначальної ролі в історії укр л-рної мови.
- •54. Суспільно-культурницьке тло розвитку укр. Л-рної мови другої пол. 19ст.
- •55. Роль громадських організацій у розвитку укр.. Л-рної мови.
- •56. Проблема діалектного зунісонування української літературної мови.
- •57. Національний та інтернаціональний шляхи розвитку українського наукового мовлення.
- •58. Діяльнісь «старорусів» та «москвофілів»
- •59. Роль народовців в іулм.
- •60. Розвиток граматичної думки в Західній Україні першої половини 19ст.
- •61.Правописні проблеми другої половини 19 ст.
- •62. Основні тенденції розвитку української літературної мови першої половини 20 століття.
5. Джерела виникнення історії
• Філологічні,
• Історичні
Філ: писемні факти, свідчення суч. Мови, діалектні риси, елементи споріднених мов, лекс. Запозичення, факти топоніміки. Свідчення різних діалектів, споріднених мов застосовуються тому, що вони також розвиваються неоднаково. в окремому регіоні можуть зберігатися такі риси, що в інших вже втрачені. (південнослов. Мови зберегли не повноголосні форми, які певний час використовувалися у староукр літ мові. Особливе значення мають писані твори, що дають осн відомості з ІУЛМ.
Іст: свідчення стародавніх істориків про сучасні їм племена, союзи племен та держ утворення, археологічні(відомості про дописемний період – написи на предметах) та палеографічні (досліджує історію письма) знахідки тощо.
6. Письмо до Костянтина і Мефодія. 3 етапи розвитку слов.Письма, риски і зарубки, невпорядковане звуко-буквенне письмо, протокирилиці і протоглаголиці.
Як вважають дослідники, ще задовго до прийняття християнства і до створення першої азбуки просвітителями словян Кирилом і Мефодієм(863) на Русі існувала писемність. За свідченням арабських мандрівників 10 ст.словяни вже читали і писали, користуючись якимись знаками – руськими письменами що підтверджено договорами руських з греками 912, 915, 971 р. Тексти цих договорів збереглися у нашій та у грецькій історіях, і як вважають лінгвісти, укладені вони грецькою і прадавньою руськими мовами. Історик кінці 12 ст. Мерверудді стверджував, що у руських було розвинене звуко- буквенне письмо на грецькій основі, алфавіт нараховував 22 літери. Болгарський письменник 10ст. Чорноризець Храбр вказував, що поки словяни були язичниками, вони не мали книг, а для лічби та ворожінь користувалися чертами і резами, тобто зарубками та різними позначками, а коли вони стали християнами, то крім свого письма, почали користуватися латинськими та грецькими літерами, і писали ними довгі роки без впорядкування. На їхній граматичній основі у словян розвинулось протоглаголичне письмо. Однак, коли Кирило упорядкував словянську азбуку, то проста й зручна для вжитку кирилиця витіснила всі інші різновиди письма, в тому числі й протоглаголичні. Особливо цей процес посилився після прийняття ними християнства. Потім Бог послав словянам Кирила, який винайшов для них азбуку. У 862 -863 р. грецькі місіонери брати Кирило і Мефодій, готуючись до просвітительської діяльності в Моравії, упорядкували протокириличне письмо, спростили форму літер, наблизивши їх до грецького уставного письма, поширеного в богослужебних книгах., додали окремих літер й привели в систему відповідність азбуки до словянської фонетики, поклавши в основу найбільш відомий їм солунський діалект староболгарської мови, і переклали користуючись упорядкованою ними азбукою, потрібні богослужебні книги з грецької на словянську мову. Самі дані життя К. вказують на те, що словянське письмо було створене у 2-їй пол.. 9ст. отже, риски і зарубки –це піктографічно – тангове письмо дохристиянських часів. Його використовували для позначення кількості предметів певній особі., невпорядковане звуко – буквенне письмо, що виникає у словян у християнську епоху. У 7-8 ст.словяни, як уже сказано використовують грецьке та латинське письмо.Але ним неможливо передати всі словянські звуки. Впорядковане звуко – буквенне письмо створене 863 р К.за зразком грецького письма . Первісна азбука становила 38 літер, з них 24 грецьких і 14 для позначення словянських звуків. Є ще одне свідчення існування писемності на території К.Р ще до прийняття християнства. При розкопках 1949 року була знайдена посудина глиняна середини 10ст з давньоруським написом «гороухща», про існування писемності у сх..словян ще задовго до історичної місії братів Кирила І Мефодія.
