Теми виступів і рефератів:

1. Політична свідомість: її структура та функції.

2. Політична культура: сутність та основні характеристики.

3. Типологія та функції політичної культури в сучасному суспільстві.

4. Порівняльний аналіз континентально-європейського та англо-американського типів політичної культури.

5. Політична ідеологія та її види.

6. Громадська думка: механізм формування та вплив на політичну свідомість особи.

Питання до самоконтролю та дискусії:

1. Які взаємозв’язки між теоретичним та емпіричним рівнем політичної свідомості?

2. Які чинники визначають політичну культуру сучасного українського суспільства? До якого типу належить остання?

3. Чи відрізняється рівень політичної культури сучасної української еліти від того, що є у пересічного громадянина?

4. Які на вашу думку, існують політичні стереотипи в політичній свідомості сучасного українця?

5. Чи наявні розбіжності в західному та східному типах політичної культури?

6. Які фактори впливають на рівень політичної культури суспільства?

Тема 8.Вибори та виборчий процес

1. Поняття виборів, їх види та функції.

2. Абсентеїзм та його причини.

3. Виборчі системи, їх види та особливості функціонування.

Список літератури:

1. Теория политики: Учеб. пособие для студ. вузов / Б.А. Исаев (ред.). – СПб и др.: Питер, 2008. – 460с.

2. Політологія: Навч. посібник для студ. / В.І. Штанько, Н.В. Чорна, Т.Г. Авксентьєва, Л.А. Тіхонова. – Вид. 2-ге, перероб. та доп. – К.: Инкос; Центр учбової літератури, 2007. – 288 с.

3. Політологія: підручник / В.Г. Антоненко, В.Д. Бабкін, О.В. Бабкіна та ін. – 3-тє вид., перероб, доп. – К.: Академія, 2008. – 567 с.

4. Прикладна політологія: Навч. посіб. / В.П. Горбатенко (ред.). – К.: Академія, 2008. – 472 с.

5. Балабан Р.В.Теорія виборчої системи / Р.В. Балабан. – К.:Либідь,2007.-112с.

6. Кочубей Л.О. Виборчі технології: Навч. посібник / Л.О. Кочубей. – К.: Укр. центр політ. менеджменту, 2008. – с.332

Методичні рекомендації

Вибори – це політична процедура, що залучає маси до процесу управління державою. Вони є засобом політичної соціалізації населення, забезпечують легітимність, законне обґрунтування політики, яку проводять представники влади. Це цивілізована правова форма завоювання влади, зміни здійснюваного нею політичного курсу. Отже, їх можна визначити як політичну процедуру, що передбачає демократичний спосіб формування, періодичної чи позачергової зміни персонального складу органів державної влади або підтвердження їх повноважень на новий строк, призначення посадових осіб шляхом голосування за кандидатів, висунутих відповідно до встановлених законом вимог.

Політичні вибори – це не лише безпосереднє голосування, а й широкий комплекс заходів і процедур щодо формування керівних органів держави. Головними серед них є:

• призначення виду виборів та визначення дати їх проведення;

• визначення меж виборчих округів і виборчих дільниць;

• утворення виборчих комісій (Центральної, окружних, дільничих);

• складання списків виборців;

• висування та реєстрація кандидатів;

• проведення передвиборчої агітації;

• голосування та підрахунок голосів;

• оприлюднення результатів;

• проведення в разі необхідності повторного голосування чи повторних виборів.

У політичній практиці розрізняють три види виборчих прав:

• активне, тобто право мати голос при формуванні органів влади держави, право бути виборцем;

• пасивне, тобто право претендувати на особисту участь в органах влади, бути кандидатом на виборах;

• право номінації, тобто офіційного висунення кандидатів; основними суб’єктами номінації зазвичай виступають політичні партії (за радянських часів – трудові колективи).

Рівень загальності виборів залежить від різноманітних цензів, тобто умов, відповідність яким є підставою для допущення громадян до участі у них. На сьогоднішній день основними є віковий ценз та ценз осілості. Останній передбачає надання громадянам права голосу лише за умови їх проживання в країні або на території певного виборчого округу протягом певного строку. Історично також були поширеними майновий, освітній, статевий та релігійний цензи.

Що ж стосується критеріїв класифікації виборів, то головними з них є наступні:

• за предметом обрання (президентські, парламентські муніципальні вибори);

• з огляду на причини проведення (чергові, позачергові та додаткові);

• за процедурою проведення в залежності від кількості набраних голосів (в один чи в два тури).

Вибори виконують в суспільстві наступні важливі функції: конституційно-правову; легітимації існуючої політичної системи та режиму; оновлення персонального складу політичної еліти.

Охарактеризувавши сутність, види та функції виборів, слід перейти до розгляду питання про феномен абсентеїзму. При цьому, виходити треба з того, що в будь-якому соціумі завжди є певний відсоток осіб, які байдуже ставляться до своїх громадсько-політичних прав та ігнорують участь у виборах. Це явище має назву абсентеїзм (від лат. «absent» – відсутній). Найхарактерніший його прояв – свідоме ухилення виборців від участі в голосуванні. Причини абсентеїзму можуть бути пов’язані з особливостями конкретної виборчої компанії, коли в силу певних причин вибори не цікаві, або загальною політичною та соціально-економічною ситуацією в державі.

Висвітлюючи третє питання, слід зазначити, що на основі виборчого права складається відповідний тип виборчої системи. Це сукупність передбачених законом виборчих процедур, пов’язаних із формування органів влади. Світова практика розрізняє наступні її типи: мажоритарну, пропорційну та змішану.

Мажоритарна система передбачає визначення переможців за більшістю голосів, отриманих у виборчому окрузі; поділяється на мажоритарну систему абсолютної і відносної більшості. Така виборча система сприяє успіхові великих і впливових політичних партій і, таким чином, забезпечує стабільність парламенту і уряду.

Пропорційна виборча система передбачає вибори за партійними списками і розподілом мандатів між партіями пропорційно до кількості голосів, зібраних кожною з них у межах виборчого округу. Вона поділяється на: пропорційну систему з жорсткими списками, з преференціями та з напівжорсткими списками. Ця виборча система забезпечує ширше представництво політичних партій і більше враховує голоси виборців.

Змішана виборча система є комбінацією мажоритарної і пропорційної. Вона застосовується з метою поєднання різних систем і зменшення їхніх вад.

Ще однією політичною процедурою, яка передбачає волевиявлення населення, є референдум. Його можна визначити як спосіб прийняття законів та інших рішень з найважливіших питань суспільного життя через усенародне голосування. Референдум може мати загальнодержавний або місцевий характер.

Теми виступів і рефератів:

1. Сутність виборів та основні етапи їх проведення.

2. Основні принципи виборчого права.

3. «Чорний PR» як різновид виборчих технологій.

4. Виборчі системи та особливості їх функціонування.

5. Взаємозв’язок партійної та виборчої систем.

Питання до самоконтролю та дискусії:

1. У чому полягають суспільні функції виборів?

2. В чому полягають причини політичної пасивності?

3. Як це може вплинути на виборчий процес?

4. Охарактеризуйте різницю між черговими та позачерговими виборами.

5. Які ви знаєте різновиди виборчих систем?.