24. Земельний фонд Укрїни та його структура. Проблеми охорони і раціонального викорис­тання земельних ресурсів.

Забезпеченість України с/г угіддями дуже висока і становить 0,8 га на одного жителя. Рівень с/г осво­єння території країни сягає 70 %, але досить дифе­ренційний у розрізі областей (табл. 11). Площа ор­них земель станов на 1 січня 1996 32 989 тис. га, па­совищ — 6758 тис. га. На кожного жителя України припадає 0,65 га ріллі. У результаті меліоративних робіт осушено 3299 тис. га і зрошується 2585 тис. га землі.

У структурі грунтового покриву України доміну­ють різновиди чорноземів, поширені майже на 55 % площ орних земель. 10 % ор-них земель займають опідзолені й деградовані чорноземи, 9 — каштанові, 7 — підзолисті, 6,7 — сірі лісові, 2,5 — солонцюваті, 2 % — лужні та ін. Останніми роками порушується баланс гумусу, особливо в чорноземах. У зв'язку з цим погірш родючість грунтів. Тому подальший роз­виток землеробства має передбач і заходи щодо відновл родючості грунтів, рекультивації земель, ви­лучених із с/г обороту.

Для У. характерний високий рівень освоєння те­риторії. Найвищий рівень мають західні і центральні області, Донбас і Придніпров'я. В Степовій і Лісосте­повій зонах рівень розораності перевищує 70 %. Од­ним з наслідків цього є зростання ерозійних проце­сів, частка яких перевищує третину загальної площі ріллі. Така ситуація потребує радикальних заходів щодо зниж. частки ерозованих земель.

В У. є значні територіальні відмінності в земле­забезпеч насел. Так, у Закарпатській області забез­печ ріллею становить 0,15 га на одного жителя, в півд областях — до 1,5 га, тоді як у середньому в Україні — 0,65 га. За рівнем забезпеч ріллею Укра­їна займає одне з перших місць в Європі.

Для ефективного використання орних земель ве­лике значення мають кліматичні ресурси території. Так, тривалість неморозного періоду, сума активних температур, кількість опадів і запаси вологи в грун­тах в сукупності є агрокліматичними ресурсами. Кількісні параметри агрокліматичних ресурсів у ме­жах України територіально диференційовані. Так, агрокліматичні ресурси півдня Криму дають змогу вирощувати субтропічні культури, а в цілому терито­рія України придатна для вирощування всіх культур помірного поясу. Проте для одержання гарантова­них урожаїв на півдні України необхідно застосову­вати штучне зрошування, оскільки тут випадає міні­мум опадів влітку, а також можливі засухи.

18. Демографічна ситуація в Україні, її регіо­нальні особливості та шляхи покращення.

Дані за 1996 рік. Укр. – п'ята за чисел насел в Європі. Зараз населення стан. приблизно 51,3 млн. Україна поступається лише ФРН (80 млн. чол.), Іта­лії (58 млн чол.), Великобританії (57,3 млн чол.) і Франції (57 млн чол.).

Демографічна ситуація надзвичайно серйозна. Процес природного скороч насел в селах розпоч з 1979, в містах — з 1990. У 1989 р. природний при­ріст населення України становив 1,7 чол. на 1000 чол. населення. А в 1990 р. — лише 0,6, а з 1991 природне скорочення 0,7.

За період 1929-1959 Укр не долічилася 14,6 млн осіб.

Сер. трив. життя в Україні станов 70-71 рік (66 років у чоловіків і 73-75 років у жінок) і поступово зменш. За цим показником, Україна посідає 52 місце серед країн світу.

Скорочення насел України – наслідок мутаген­них впливів, у тому числі негативних змін навкол. сер-ща, що призводять до різкого пошкодження ге­нофонду, глибока соц-екон криза, складна криміно­генна сит. в Україні.

Забруднення навкол сер-ща призвело до того, що у 1990 р. вся Україна проголошена її парламен­том зоною екологічного лиха.