Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
РПС Шпоры на экзамен2.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
414.72 Кб
Скачать

21. Природно-ресурсний потенціал України, його суть, структура і економічна оцінка.

Природно-ресурсний потенціал – сукупність усіх можливостей, засобів, запасів, джерел, що є і можуть бути мобілізовані і використані для досяг­нення певної мети. Ресурси визначають як запаси, цінність, можливості, засоби. Відбиває споживчу ва­рітість ресурсів, їх кориснсть для сус-ва. ПРП є од­ним з важливих факторів РПС і включає вже вивчені елементи природного середовища:

  • Природні ресурси, тобто ті елементи природного середовища, які безпосередньо беруть участь у ма­тер вир-ві і в невиробничій діяльності, тіла і сили природи, які на певному рівні розвитку ПС і вивчено­сті можуть бути використ для задовол потреб люд­ського сус-ва у формі безпосередньої участі у мате­ріальній діяльності.

  • Природні умови, тобто елементи природного се­редовища, що не беруть безпосередньої участі в сусп. вир-ві, тіла і сили природи,які при певному рі­вні розвитку ПС і вивченості можть бути використа­нідля задоволення потреб людського сус-ва у формі безпосередньої участі в матеріальній діяльності.

Природні ресурси поділяються:

  • Промислові (вже розвідані на глибині до 1300 м і достовірно вивчені)

  • Балансові (всі пром запаси + розвідані на гли­бині до 1800м і менш конкретні)

  • Геологічні ( пром + балансові + приблизно оці­нені)

  • Прогнозні запаси (визначені в залежн від геолог будови земної кори)

Економічна оцінка визначається тими сукупностями, які несе людина в зв’язку з використанням цих ре­сурсів. При анлізі та оцінці враховуються:

  • загальні запаси

  • якість

  • глибина залягання

  • необхідні затрати для збагачення

  • транспортні витрати для поставки до спо­живача

17. Міське та сільське розселення України, особ­ливості фор­мування та динаміка чисельності.

Міське насел. 3 1913 до 1994 зросло у 5,2 раза, а сільське зменш. в 1,7 рази. Зараз – 445 міст і се­лищ міського типу. Містом вважають нас. пункт, що викон. пром, транспортні, культурно-тор­гові та адмін ф-ії, а насел. склад переважно з робітників, службо­в­ців та їхніх сімей. Міста є економічні (промислові, трансп, торг-роз­подільні) та неекономічні (адмін, культурн, рекреаційні). Найбільше міст в Донецькій (51), Луганській (37), Київській (25). Найменше іх у Миколаївській та Херсонській (по 9).

СМТ – проміжна ланка між містом і селом. Роз­міщ. навколо під­приємств, курортів, залізн. вузлів і мають 2 та більше тис. мешкан­ців.

За к-тю насел. міста поділяють на:

а) малі (до 50 тис.) – 1247. Сюди вход й смт.

б) середні (50-100 тис.) – 55.

в) великі (100-500 тис.) – 40

г) дуже великі (до 1 млн.) – 6

д) міста-мільйонери (Киів, Харків, Дніпропет­ровськ, Донецьк, Одеса).

Внаслідок "росту" великих міст утворюються мі­ські агломерації – зосередження функціонально пов’язаних між собою міських посе­лень, що концен­трують у собі потужний виробничий, культурний, освітній і торговий потенціал. Всього 19 агломера­цій.

Сер. вік міськ насел. менше сільського.

Села відрізн за кількістю жителів і за принци­пами розміщ. В Поліссі невеликі села (до 500-700 чол.) розташ на підвищеннях, в Лісостепу села більші (1000-1500 чол.), в Степу - найбільші села (до 3000 чол.) і розміщ, біля води. В гірських районах села невеликі і розміщ на схилах та в гірських доли­нах.

Зараз відбувається “знелюднення” села.