148. Зв’язки з країнами світу в галузях транспор.

Транспорт повинен сприяти якнайшвидшій інтеграції України в загальноєвропейську економічну систему, що потребує створен-ня залізничних та автомобільних шляхів з центральних частин За-хідної Європи — у країни СНД, з півночі Західної Європи — у країни Близького Сходу. Основні магістралі з Донбасу йдуть на Москву через Харків — Курськ Куп’янськ — Валуйки — Єлець, Кіндрашівка — Валуйки: на захід — через Харків на Львів; через Мерефу та Ворожбу в західні області та Санкт-Петербург, у Кривий Ріг через Ясинувату — Дніпропетровськ. У південному напрямку залізниці пролягають до портів Азовського і Чорного морів, а також, на Кав-каз через Ростов-на-Дону, до Поволжя на схід проведена магі-страль Куп'янськ — Лиски. Україна сполучена з Молдовою залізницями Роздільна — Тирасполь — Бендери — Кишинів та Кам'янепь-Подільський — Бельци — Рибниця. Значно розширилася мережа приміського заліз-ничного сполучення. Україна має моря, які з'єднуються з Середземним морем через протоку Босфорі Мармурове море і протоку Дарданелли. Для поліпшення зв'язків України з Північним Кавказом споруджено залізнично-паромну переправу через Керченську протоку. Найважливішими морськими портами є Одеса, Ізмаїл, Іллічівськ, Херсон, Миколаїв, Севастополь, Ялта, Феодосія, Керч та ін. Великі портові міста на берегах Азовського моря — Маріуполь, Бердянськ тощо. Через порти Чорного й Азовського морів здійснюються зов-нішньоекономічні зв'язки країни. Основними експортними вантажами є кам'яне вугілля, залізна руда, кокс, чорні метали, ліс, цукор, хімічні продукти тощо; імпортними — машини, устаткування, мінерально-сировинні ресурси та ін.

147. Україна і найб. Розвинуті країни Європи.

Україна бере участь в економічному співробітни­цтві з промислово розвиненими країнами Єв­ропи.Серед розвинутих країн цього регіону чільне місце займає Німеччина ( зовнішньоторгівельний оборот-1,9 млрд). значний товарообіг має У. також з Італією, Великобританією, Нідерландами, Францією (зовнішньоторгівельний оборот відповідно 958 , 312 , 279 та 419 млн дол). Вони отримують з України про­мислову продукцію і промислову сировину: залізну і рганцеву руди, кокс, чавун, прокат чорних металів, графіт, скло, металургійне та гірничо-шахтове устат­кування, штучні алмази,велосипеди, металообробні верстати, прилади автонавантажувачі, а такожцукор, льоноволокно, олію тощо. До Великобританії з України надходять прокат чорних металів, чавун, феросплави, металообробні верстати, бензол, цу­кор, льноволокно, хміль, а УкраїніВеликобританія постачає різні машини, промислове устаткування, хімічні продукти, вовняні тканини. До ФРН Україна експортує феросплави, чорні метали, автонаванта­жувачі, віконне скло, олію тощо. З ФРН Україна ім­портує різні машини й промислове устаткування, прокат чорних металів, хімічну продукцію. До Фран­ції з України вивозять антрацит, помпи, металооб­робні верстати, фотоапарати, льоноволокно, олію. Франція поставляє Україні потоково-механізовані й автоматизовані лінії зварювання і складання кузовів кабін трактора Т-150. На французьких суднобудівних підприємствах виконують замовлення Чорноморсь­кого пароплавства.

23.Мінераьні ресурси-це сукупність запасів корисних копалин, у недрах Землі (району, регіону іт.д.) придатних до використання в різних галуззях господ.

Корисні копалини- це мінеральні утворення в земній корі з певним хім. складом і фізич. властивостями які вик-тсья людиною в господар. діяльн. Корисні копалини розрізняються за якісю, глубиною заля-гання, вмістом корисн компонент у породі тощо

Наприклад: при спалюванні одного кг. вугілля Донецького басейна виділяється 7-8тис. кКалл тепла (а Печорского басейна 4-9).

В У. є багато різноманітних мінер. ресурсів:

Паливні ресерси 1.Камене вугіля видобувається в Донбасі та Львів.-Волин. басейні В Донб. Зосеред-жено 98% кам. Вугілля У.: 25%-коксується 30%-антрацити, 30%-довгопламене. Глубина залягання-500-700 м. (макс 1200), товщіна шарів 0,5-2м. Лисичанськ-довгопламене, Червоноармійськ -газове, біля Донецька, Маківвки, Кадіївки-коксівне. В Львів-Волин. 2% вуглля. Буре вугілля використо-вується як добриво для одержання рідкого паливо, гірського воску. Найбільші поклади: Дніпровський басейн-2(2,4) млр.тон відкритий видоботок. Дніпропетровсько- Донецька вугільна провінція- 0,9 млрд.тон. Донецк басейн-0,3 млрд.тон. Є також (буре) в Закарпатті і поділлі.

Нафта і природний газ: Найб.запаси- на прикарпатті, Дніпр-.Донецк.( Прилуцьке й Леляківське-Черн.обл. Рибальське і качанівьке- Сумсь. Обл., Рад-ченківський-у Полт. обл) районі і причорноморі (Галиценське, Шмітта, Штормовоє, Тархнкуцьке Дельфін.(на шельфі Чорного моря), Керчінскоє, Казантіпскоє, стрелковоє (на шельфі Азовського)) . Газ-біля Юльєвки, Шебелинки й Кигічівки а также у Дніпро. Полт, Сумськ. Обл, Дашава і Калуш (Передкарпаття.).

Торф: сировина для паливної і хім.пормислов. з нього одержують рідке паливо, феноли, віск, аміак, спирт, тощо. В У. відомо понад 2500 родовищь торфу зосереджено в Поліссі, толщіна шарів 10-15м. Ірдинське (Черк. Обл) Замглай, Брюховецьке тощо.

Поклади горючих сланців-3,7 млрд.тон. Бовтинське В Карпатах. Поблизу Олександріївки.

Металеві корисні копалини: Залізна руда: Кри-воріжський басейн налічує понад 60 родовищ залізних руд з загальними запасами 18,7млрд.тон Добувають карєрним і шахтним способами. Вміст заліза у верхніх щарах 30-40%, у глибиних-50-60%. Тут видобувається 90% руди .Кременчуцький басейн магнетитових кварцитів включає три родовища: Горішньоплавнинське у Полт.обл.Лавринівське та Еристівське. Вміст заліза 36% запаси 4,5 млрд.т Білозерський залізорудний район (вміст заліза-58-60%, запаси 2,5млрд.т Керченський залізрудний район має юурі залізняки з вмістом ванадію та марганцю, запаси-1,8 млрд.т. Видобуток откритим способом вміст-40-50%. Приазовське родовище залізних руд розробляється відкритим способом, вміст заліза-30-33%.

Хромові руди відкриті у побужжі Кіровоградської обл.; глтбина залягання 60-160м. Вони використо-вуються для вир-ва нержавіючої сталі.

Марганцеві руди: Нікопольське та Інгулецьке родовища у Запор.обл., Хощеватьське- у Кіровоградській, Бурштинське-в Івано-Франковськ. Тощо. Нікопольське, Велике ТокмацькеЮ Орджоні- кідзевське та Інгулецьке родовища входят до складу Придніпровського марганцевого басейну, глибина залягання 15-120 м, товщина шарів від 10см до 6 м.

Титан входитьдо складу майже 70 різних мінералів (ільменіт, рутил тощо). Це легкий метал, що вик-ться в літако- і ракетобудуванні. Основні поклади- в Житомір., Київськ. Чернигівській областях. Відомі також Іршанське ільменітове й Самотканське титано -цирконіве родовища.

Алюмінієві руди- алуніти, нефеліни і боксити. Боксити є у Смолянському (Черкаська обл.) та Висо- копільському (Дніпроп.обл.) родовищах, алуніти-на Закарпатті, нефеліни- у Приазовї

Нікель використовується для виробництва бронзи, латуні, осоьливих сортів сталі, чавуну й для покриття металевих поверхонь. Промисловими вважаються запаси з вмістом металу понад 1%. Розробка покладів здійснюється на Побузькому родовищі в Кіровоград.обл й Придніпровському в Дніпроп.обл.

Барит є різновидом поліметалевих руд; його поклади знайдені в Закарпатті.

Ртуть вид-вають на Донеччині(Микитівка) і Закарп.

Золото збираються видобувати в Сергіївкі, Широкій Балці, Балці Золота, Самоткане та інш. Золото є супутним компонентом у Криворізкій залізній руді.

Калійні солі видобувають у Львівській (Стебник, Борислав) та Івано-Франк.обл (Калуш, Тростянець).

Кухона сіль зосереджена в Донбасі. Запаси 9 млрд. тон, довжина шарів 40м. (Словянськ, Артемівськ). В Передкаорпатті і Закарпатті. У Криму, Причорнморї та Приазовї озера,лимани з самосадною кухон.сіллю

Фосфорити є у Придністровї (Терноп, Хмельн, Виниц.обл.) у Сумській (Кролевецьке родовище) та Харківській (Ізюмське родовище) областях.

Саморідна сірка видобувається з Яворського та Роздольського родовищ на Прикарпатті.

Вогнетривкі гини викор-ся як сировина для виготовлення цегли для домених печей. Їхні поклади є у Донец,Дніпроп,Запор,Черкас,Житомір., Сумс.обл.

Графіт видобувається у Заваллі (Кіровог.обл), а також у Запор, Дніпропетр, та Донецкій областях.

Марбур видобувається у донбасі, Криму, й Карпатах, у Киівсь, Житомірськ. Областях

Вапняк є у районі Укр. кристалічного щита і в Криму

Бурштин є біля селища Клесів Рівненської обл.

Самоцвіти. На житомирщині є родовища топазів, тигрового ока, аквамарину, яшми, опалу. Володарськ

-Волинська рудня видобуває «винні» топази, димчастий кварц різних віддтінків. На пд. березі Криму, в районі згаслого вулкану Карадаг є розсипи агату, яшми, гірського кришталю, аметисту, цитрину.

Граніти видобувають у Карпатах на Укр. кристалічному масиві, особливо в Житомірській обл.

Каолінові глини викор-ся для вир-ва порцеляни, фаянсу, гуми і паперу. Розташовані у межах Укр. кристаліного щіта; Житом.ХмельДніпроп.Запор.обл.

Структура мінеральних ресурсів.Тип сировини.Назва корисних копали

Паливно-енергетичні Нафта, природ.газ,кокс, камне та буре вугілля, супутній нафтовий газ, горючі сланці, торф, урвнові руди.

Руди чорних металів Залізна руда,хром,титан марганець, ванадій.

Руди кольорових металів Мідні руди,цинк,свинец алюміневі руди, ртуть, олово, вісмут, кобальт, нікель, вольфрам, молібден.

Руди рідкоземельних, рідких і розпорошених елементів Літій, берилій, ніобій, тантал, цирконій, германій, індій тощо

Руди благородних металів Золото, срібло, платина

Гірничо-хімічна сировина Апатити, фосфорити, калійна і кухонна сіль, сірка, барит, селітра т.п.

Флюси й вогнетриви Вапняки флюсові,кварц доломіти, плавиковий шпат, вогнеривкі глини.

Технічна сировина:Алмази, тальк, азбест, графіт, ісланський шпат

Сировина для будівельної промис-ловості:Будівельний камінь, пісок, графіт, цементна сировина тощо.

Коштовне, напівкошто вне та виробне каміння Алмази, рубіни, сапфіри смарагди,топази,нефрит

21.Природні ресурси-це елементи сіли природи, які можуть викоримтовуватися у виробн. І невир. Діяльності людини. Вони поділяються на

1. міральні (паливні, рудні, нерудні)

2. земельні (типи грунтів, а також тіпи господарського використання земель)

3. Водні (води океану і воду суходолу, які сладаються із поверхових вод і подземних)

4. біологічні (рослиний і твариний світ)

5. Рекреаційні (котрі включають: природно-кліматичні, бальнологічний і заповідний

6. Кліматичні і космічні, до яких зараховується солнечна енергія, енергія вітру, освітлення тощо.