113. Рекреаційні ресурси Карпатського регіону.

Карпатський рекреаційний регіон займає терит у межах Закарпатської, Ів-Франк, Чернів, та Львівськ обл. У його межах зосередж одна третя рекреац по­тенціалу Укр. В Карпатах налічується близько 800 джерел і пунктів мінер води. Лікувальні торфогрязі, прикарпатський озокерит разом зі сприятл. умов. для кліматолікування дають змогу розвив бальнео­логічні і кліматичі курорти, пансіонати, буд. і бази відпоч, туристські заклади. Тут щорічно оздоровлю­ються до 8 млн чол.

У Карпатах є великі природно-рссурсні можли­вості для організації і розвитку зимових видів відпо­чинку, зокрема гірськолижного. На сьогодні в регіоні освоєно до 30 гірськолижних полів, хоча їх кіл-ть можна збільшити вдвічі й обслужити за сезон понад чверть мільйона чол. при двотижневій тривалості відпочинку.

Виділяють три райони: Передкарпатський і За­карпатський курортно-оздоровчі та Гірсько-Карпат­ський туристсько-оздоровчий.

Карпатський регіон має значні пізнавальні рек­реац ресурси. Серед сільських адмін районів висо­кою пізнавальною цінністю рекреац ресурсів виділ Мукачівський район Закарпатської обл., Ко-сівський район Ів-Франк обл, Дрогобицький, Старосамбірсь­кий і Сколівський райони Львівської обл. та Путиль­ський район Чернівецької обл.

У Карпатському рекреац регіоні діє 60 санато­ріїв, 17 пансіонатів з лікуванням, у яких налічується близько 25 тис. ліжок. У регіоні функціонують 3 ку­рортні поліклініки, їх послугами наприкінці 30-х років користувалося понад 400 тис. чоловік. У 10 будинках відпочинку на 2,5 тисячі місць оздоровлюється що­річно до 50 тис. чол.

Велике знач. для оздоровл. переважно місце­вого насел. мають санаторії-профілакторії (їх у регі­оні — 70), бази відпочинку (120), табори праці та відпочинку для старшокласників (1150) і заміські ди­тячі табори (понад 180).

Найпопулярнішими курортами є Трускавець. Тут щорічно обслуговується понад 300 тис. чоловік. Дру­гим за потужністю та популярністю є курорт Мор­шин, де лікують захворювання печінки, жовчних шляхів, шлунково-кишкового тракту і порушення об­міну речовин. За рік на курорті обслуговується понад 75 тис. чоловік.

На кліматолікуванні спеціалізуються курорти у Яремчі, Ворохті, Косові. На Закарпатті компактним є Центрально-Закарпатський підрайон, де функціону­ють 6 бальнеологічних та кліматичних санаторіїв, що обслуговують понад 50 тис. чоловік щорічно.

У Карпатах розміщено 53 туристські бази, готелі, кемпінги, а також кілька десятків гірськолижних під­йомників. Потужність туристських закладів на день максимального розгортання становить понад 10 тис. місць. Дві третини туристських об’єктів і майже по­ловина туристських місць (45%) припадає на Закар­паття.

60. Металургійні райони України: передумови розвитку, проблеми та шляхи їх розв’язання.

Усі металургійні заводи України розташ в Доне­цькому і Придніпровському екон районах, де вони зосередж у трьох галузевих районах чорної ме­талургії: Придніпровському, Донецькому та При­азовському.

У Придніпровському районі чорна металургія стала профільною комплексотворною, на основі якої сформувалися великі пром. центри і вузли з мета­лургійними підприємствами, які виробляють майже половину виробництва чорних металів і мають вира­зну спеціалізацію і стійкі зв'язки між собою та спожи­вачами металу. Тут розташовано 14 металургійних заводів з 32 України.

До Дніпропетровського металургійного ву­зла належать металургійні заводи Дніпропетровська (чотири), Дніпродзержинська і Новомосковська, які виробляють чавун, сталь, прокат, колеса для залізн. транспорту, бляху, мостові конструкції, сплави, а та­кож іншу продукцію.

До Запорізького металургійного вузла нале­жать металургійний завод повного циклу "Запоріжс­таль", електросталеплавильний "Дніпросталь" і фе­росплавний заводи. "Запоріжсталь" випускає чушко­вий чавун, тонку гаряче- і холоднокатану листову сталь, стальні відливки, трансформаторну сталь, білу бляху, гнуті профілі прокату, холоднокатаний стальний лист для автомобільної промисловості тощо, "Дніпросталь" — сталі для машинобудівної промисловості.

До Криворізького металургійного вузла нале­жать найбільші в Україні кар'єри, шахти, п'ять гірни­чозбагачувальних комбінатів і ряд аглофабрик, ме­талургійний завод, Південнотрубний і феросплавні заводи Нікополя та його марганцеворудна промис­ловість.

До Кременчуцького вузла чорної металургії, що формується, належить Дніпровський гірничозбага­чувальний комбінат, який працює для потреб мета­лургії Придніпров'я і Донбасу.

До Донецького металургійного району на­лежать 13 металург з-дів, потужних коксохімічних підпр-в, які виробл понад половину коксу України. По два металург заводи розміщ в Донецьку, Макії­вці, Алчевську і Харцизьку; по одному — в Єнакіє­вому, Краматорську, Костянтинівці, Луганську та Алмазному. Вони виробл майже половину чавуну і майже третину продукції металург пром-ті України. У цьому металург районі сформовано три металург вузли: Донецько-Макіївський, Єнакіївський і Алчев­сько-Алмазнянський.

Донецько-Макіївський вузол має чотири металу­ргійних заводи, ряд коксохімічних та інших підпри­ємств. У Макіївці й Донецьку створено трубопрока­тне виробництво, коксохімію, налагоджено виробни­цтво вогнетривів.

Єнакіївський вузол має металургійний завод, який неодноразово реконструювався і поповнився новими доменними печами, мартенами, прокатними станами, конверторним цехом.

До Адчевсько-Алмазнянського вузла (Луганська обл.) належать два металургійних заводи — Алчев­ський та Алмазнянський і фе-росплавний завод у м. Стаханові. Алчевський завод після реконструкції став одним з найбільших.

У Донецькій області є ще Харцизький, Крама­торський і Кос-тянтинівський металургійні заводи.

До складу Приазовського району чорної мета­лургії належать заводи Маріуполя, є також залізору­дні родовища Керченського басейну та металургій­ний завод у Керчі. "Азовсталь" випускає чавун, сталь і прокат, працює на офлюсованому агломераті з керченських руд і частково на рудах Криворіжжя. Чорна металургія Приазов'я забезпечує металом мі­сцеві машинобудівні підприємства і тісно пов'язана з коксохімією, виробництвом добрив і буд. матеріалів.