
- •1. Предмет і завдання курсу рпс
- •3. Закономірності розвитку і розміщення продуктивних сил.
- •4. Основні принципи розміщення продуктивних сил.
- •5. Основні фактори розвитку та розміщення прод. Сил.
- •6. Економічне районування: суть і значення.
- •7. Основні принципи економічного районування.
- •8. Економічний район, його суть. Спеціалізація і комплексний розвиток економічних районів.
- •10. Три групи галузей, що характеризують структуру твк економічного району.
- •Галузі місцевого значення
- •11. Мета та завдання державної регіональної економічної політики.
- •12. Сітка екон. Районів України, їх територіальна структура.
- •13. Територіальний поділ праці і його значення для економічного районування.
- •14. Наукові методи аналізу розміщення та територ. Організації продуктивних сил.
- •15. Населення України: динаміка чисельності, структура розселення.
- •19. Трудові ресурси України: поняття, особливості орозміщення, розподіл по видах зайнятості та галузях н/г.
- •15. Населення – основа розвитку та розміщ. Прод. Сил.
- •21. Природно-ресурсний потенціал України, його суть, структура і економічна оцінка.
- •17. Міське та сільське розселення України, особливості формування та динаміка чисельності.
- •24. Земельний фонд Укрїни та його структура. Проблеми охорони і раціонального використання земельних ресурсів.
- •18. Демографічна ситуація в Україні, її регіональні особливості та шляхи покращення.
- •25. Водні ресурси України.
- •45.Народно-госп. Комплекс України
- •27. Рекреаційні ресурси України, іх структура, особливості розміщення, проблеми, охорона і раціональне використання.
- •28. Територіальна і галузева структура промисловості України та основні напрямки її вдосконалення.
- •26. Лісові ресурси України.
- •30. Паливно-енергетичний комплекс: суть, структура, значимість в н/г.
- •49. Сучасний стан та перспективи розвитку газової промисловості України.
- •51. Сучасний стан та перспективи розвитку нафтової пром-ті України. Основні нафтопроводи.
- •53. Основні принципи розм. Електроенергетики України. Сучасна структура вир-ва електроенергії
- •54. Теплові електростанції України. Ії місце у вир-ві електроенергії, особливості розміщення. Основні тес України.
- •56. Гідроенергетика України, її місце в енергетичному балансі. Каскади гес в Україні.
- •55. Атомна електроенергетика України, особливості розміщ. Та місце в сучасному паливно-енергетичному балансі України.
- •59, 58. Чорна металургія України, сучасний рівень розвитку, металургійні райони та основні центри Укрїни.
- •62. Кольорова металургія України.
- •76. С/г машинобудування та тракторобудування.
- •65. Транспортне машинобудування України, його значення, галузева структура, особливості розміщення, основні центри, перспективи і проблеми розвитку.
- •66. Верстато- та приладобудування України, їх значення, принципи розміщення, основні центри, перспективи і проблеми розвитку.
- •67. Важке та енергетичне м/б України, його значення, принципи розміщення, основні центри, перспективи і проблеми розвитку.
- •68. Хімічна прмисловість України, її місце в нар. Госп. Комплексі, галузева структура, основні проблеми та перспективи розвитку.
- •72. Деревообробна пром-ть України, її галузева структура, принципи розміщення та центри основних галузей (лісопильної, меблевої та ін).
- •73. Целюлозно паперова пром-ть у., сучасний стан, особливості розміщ, проблеми та перспективи розвитку.
- •74. Цементна та скляна прм-ть у.: значення, структура, сучасний стан.
- •88. Залізничний транспорт України: значення, структура, сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку.
- •89. Трубопровідний транспорт України: значення, сучасний стан, особливості розміщення, проблеми та перспективи розвитку.
- •90. Автомобільний транспорт України: значення, суч. Стан, особливості розміщення, проблеми та перспективи розвитку.
- •91. Водний транспорт України: передумови його розвитку, значення, проблеми та перспективи розвитку.
- •35. Апк України: суть, н/г значення, галузева структура, проблеми та перспективи розвитку.
- •77. Зернове гос-во України; суть, н/г значення, галузева структура, проблеми та перспективи розвитку.
- •79. Технічні культури України: сучасний стан і вплив на формування спеціалізованих апк. Проблеми та перспективи розвитку.
- •81. Тваринництво України: сучасний стан, роль у формуванні спеціалізованих апк. Проблеми та перспективи розвитку.
- •85. Текстильна прмисловість України: галузева структура, принципи розміщення та основні центри.
- •30. Паливна пром-ть Укрїни: галузева структура, принципи розміщення та основні центри.
- •92. Електроенергетика Придніпров’я: передумови розвитку, структура, основні електростанції.
- •93. Електроенергетика Донбасу.
- •94.Електро-енерг. Поділля і Полісся.
- •96. Донецький вугільний басейн, його місце у вугільній пром-ті України, особливості, основні проблеми та перспективи розвитку.
- •97. Чорна металургія Донбасу: передумави і особливості розвитку. Основні центри.
- •98. Чорна металургія Придніпрв'я: передумови і особливості розвитку. Основні центри.
- •99. Машинобудування Донбасу: особливості розміщення, галузева структура, проблеми і перспективи розвитку.
- •100. Машинобудування Придніпров'я: галузева структура, розміщення основних галузей, проблеми і перспективи розвитку.
- •103.Апк причорномор’я
- •105. Господ. Комплекс Центр.Регіону
- •106.Госп. Комплекс Карпатськ. Регіону
- •112. Рекреаційний комплекс Причорномор'я.
- •113. Рекреаційні ресурси Карпатського регіону.
- •113. Рекреаційні ресурси Карпатського регіону.
- •60. Металургійні райони України: передумови розвитку, проблеми та шляхи їх розв’язання.
- •30. Паливно-енергетичний баланс України, його суть та структура.
- •53. Місце і значення електроенергетики, її вплив на спуціалізацію і розміщення продуктивних сил.
- •32. Галузева струтура машинобудування України та принципи розміщення осн. Галузей.
- •71. Лісова пром-ть України: передумави розвитку та регіональні особливості розміщення.
- •34. Будівельний комплекс України: значення, галузева структура, принципи розміщення, основні проблеми та перспективи розвитку.
- •39. Транспортна система України: значення, структура і місце в н/г комплексі.
- •88. Соціальний комплекс України: значення, галузева структура, проблеми та перспективи розвитку.
- •58. Основні металугрійні підпр-ва України: принципи та особливості розміщ.
- •82. Харчова пром-ть України: значення, галузева структура, принципи розміщ., проблеми та перспективи розвитку.
- •136. Спtціалізація України у світовому тпп.
- •137. Основні форми зовнішньоекономічних зв’язків України та їх суть.
- •95. Науково-технічний потенціал України (сучасний стан, проблеми і перспективи розвитку).
- •139. Імпорт України та його структура. Основні країни-імпортери України
- •143. Економічні зв’язки та співробітництво України з країнами Середньої Азії: сучасний стан, проблеми та преспективи розвитку.
- •144. Екон. Зв’язки та співробітництво з країнами Закавказзя.
- •141. Економічні зв’язки та співробітництво України з Білорусії.
- •142. Україна з країнами Балтії.
- •145. Україна з Казахстаном.
- •140. Україна з Російською Федерацією.
- •147. Україна з Центральною та Східною Європи.
- •76. С/г України. Сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку.
- •148. Зв’язки з країнами світу в галузях транспор.
- •147. Україна і найб. Розвинуті країни Європи.
113. Рекреаційні ресурси Карпатського регіону.
Карпатський рекреаційний регіон займає терит у межах Закарпатської, Ів-Франк, Чернів, та Львівськ обл. У його межах зосередж одна третя рекреац потенціалу Укр. В Карпатах налічується близько 800 джерел і пунктів мінер води. Лікувальні торфогрязі, прикарпатський озокерит разом зі сприятл. умов. для кліматолікування дають змогу розвив бальнеологічні і кліматичі курорти, пансіонати, буд. і бази відпоч, туристські заклади. Тут щорічно оздоровлюються до 8 млн чол.
У Карпатах є великі природно-рссурсні можливості для організації і розвитку зимових видів відпочинку, зокрема гірськолижного. На сьогодні в регіоні освоєно до 30 гірськолижних полів, хоча їх кіл-ть можна збільшити вдвічі й обслужити за сезон понад чверть мільйона чол. при двотижневій тривалості відпочинку.
Виділяють три райони: Передкарпатський і Закарпатський курортно-оздоровчі та Гірсько-Карпатський туристсько-оздоровчий.
Карпатський регіон має значні пізнавальні рекреац ресурси. Серед сільських адмін районів високою пізнавальною цінністю рекреац ресурсів виділ Мукачівський район Закарпатської обл., Ко-сівський район Ів-Франк обл, Дрогобицький, Старосамбірський і Сколівський райони Львівської обл. та Путильський район Чернівецької обл.
У Карпатському рекреац регіоні діє 60 санаторіїв, 17 пансіонатів з лікуванням, у яких налічується близько 25 тис. ліжок. У регіоні функціонують 3 курортні поліклініки, їх послугами наприкінці 30-х років користувалося понад 400 тис. чоловік. У 10 будинках відпочинку на 2,5 тисячі місць оздоровлюється щорічно до 50 тис. чол.
Велике знач. для оздоровл. переважно місцевого насел. мають санаторії-профілакторії (їх у регіоні — 70), бази відпочинку (120), табори праці та відпочинку для старшокласників (1150) і заміські дитячі табори (понад 180).
Найпопулярнішими курортами є Трускавець. Тут щорічно обслуговується понад 300 тис. чоловік. Другим за потужністю та популярністю є курорт Моршин, де лікують захворювання печінки, жовчних шляхів, шлунково-кишкового тракту і порушення обміну речовин. За рік на курорті обслуговується понад 75 тис. чоловік.
На кліматолікуванні спеціалізуються курорти у Яремчі, Ворохті, Косові. На Закарпатті компактним є Центрально-Закарпатський підрайон, де функціонують 6 бальнеологічних та кліматичних санаторіїв, що обслуговують понад 50 тис. чоловік щорічно.
У Карпатах розміщено 53 туристські бази, готелі, кемпінги, а також кілька десятків гірськолижних підйомників. Потужність туристських закладів на день максимального розгортання становить понад 10 тис. місць. Дві третини туристських об’єктів і майже половина туристських місць (45%) припадає на Закарпаття.
60. Металургійні райони України: передумови розвитку, проблеми та шляхи їх розв’язання.
Усі металургійні заводи України розташ в Донецькому і Придніпровському екон районах, де вони зосередж у трьох галузевих районах чорної металургії: Придніпровському, Донецькому та Приазовському.
У Придніпровському районі чорна металургія стала профільною комплексотворною, на основі якої сформувалися великі пром. центри і вузли з металургійними підприємствами, які виробляють майже половину виробництва чорних металів і мають виразну спеціалізацію і стійкі зв'язки між собою та споживачами металу. Тут розташовано 14 металургійних заводів з 32 України.
До Дніпропетровського металургійного вузла належать металургійні заводи Дніпропетровська (чотири), Дніпродзержинська і Новомосковська, які виробляють чавун, сталь, прокат, колеса для залізн. транспорту, бляху, мостові конструкції, сплави, а також іншу продукцію.
До Запорізького металургійного вузла належать металургійний завод повного циклу "Запоріжсталь", електросталеплавильний "Дніпросталь" і феросплавний заводи. "Запоріжсталь" випускає чушковий чавун, тонку гаряче- і холоднокатану листову сталь, стальні відливки, трансформаторну сталь, білу бляху, гнуті профілі прокату, холоднокатаний стальний лист для автомобільної промисловості тощо, "Дніпросталь" — сталі для машинобудівної промисловості.
До Криворізького металургійного вузла належать найбільші в Україні кар'єри, шахти, п'ять гірничозбагачувальних комбінатів і ряд аглофабрик, металургійний завод, Південнотрубний і феросплавні заводи Нікополя та його марганцеворудна промисловість.
До Кременчуцького вузла чорної металургії, що формується, належить Дніпровський гірничозбагачувальний комбінат, який працює для потреб металургії Придніпров'я і Донбасу.
До Донецького металургійного району належать 13 металург з-дів, потужних коксохімічних підпр-в, які виробл понад половину коксу України. По два металург заводи розміщ в Донецьку, Макіївці, Алчевську і Харцизьку; по одному — в Єнакієвому, Краматорську, Костянтинівці, Луганську та Алмазному. Вони виробл майже половину чавуну і майже третину продукції металург пром-ті України. У цьому металург районі сформовано три металург вузли: Донецько-Макіївський, Єнакіївський і Алчевсько-Алмазнянський.
Донецько-Макіївський вузол має чотири металургійних заводи, ряд коксохімічних та інших підприємств. У Макіївці й Донецьку створено трубопрокатне виробництво, коксохімію, налагоджено виробництво вогнетривів.
Єнакіївський вузол має металургійний завод, який неодноразово реконструювався і поповнився новими доменними печами, мартенами, прокатними станами, конверторним цехом.
До Адчевсько-Алмазнянського вузла (Луганська обл.) належать два металургійних заводи — Алчевський та Алмазнянський і фе-росплавний завод у м. Стаханові. Алчевський завод після реконструкції став одним з найбільших.
У Донецькій області є ще Харцизький, Краматорський і Кос-тянтинівський металургійні заводи.
До складу Приазовського району чорної металургії належать заводи Маріуполя, є також залізорудні родовища Керченського басейну та металургійний завод у Керчі. "Азовсталь" випускає чавун, сталь і прокат, працює на офлюсованому агломераті з керченських руд і частково на рудах Криворіжжя. Чорна металургія Приазов'я забезпечує металом місцеві машинобудівні підприємства і тісно пов'язана з коксохімією, виробництвом добрив і буд. матеріалів.