Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
РПС Шпоры на экзамен2.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
414.72 Кб
Скачать

96. Донецький вугільний басейн, його місце у ву­гільній пром-ті України, особливості, основні проблеми та перспективи розвитку.

Основне багатство надр Донецького екон р-ну — кам'яне вугілля. Є поклади марок вугілля від довго­полум'яного (Д) до антрацитів (А). Запаси коксівного вугілля (марки К, ПС, ПЖ) становлять 13%, їх частка у видобутку — 40 %. Основні запаси — у районах Старого Донбасу (так звана "Гірничопромислова зона"). Пласти кам'яного вугілля малопотужні, їх то­вщина 40-70 см. Рідше трапляються півтора- та двометрові пласти. Як виняток можна назвати пласт "Велетень", що залягає поблизу станції Хацапетівка і має потужність 5 м. Налічується до 400 вугільних пластів, які залягають похило і навіть вертикально. Нерідко пласти виклинюються. Марки довгополум'я­ного вугілля (7500 ккал.) залягають на півночі вугле­носної зони, антрацитів — у центральній частині, ко­ксівні марки (ПС – 8500 ккал.) — у південно-західній частині. Поклади вугілля поширені в таких районах: Красноармійському, Горлівсько-Щербинівському, Донецько-Петровському, Мушкетово-Макіївському, Дебальцевському, Сніжнянсько-Чистяківському (До­нецька обл.), Лисичанському, Алмазнянському, Лу­ганському, Краснодонському, Боково-Хрустальному, Селезнівському і Довжано-Ровеньківському (Луган­ська обл.). Забезпеченість розвіданими запасами на рівні видобутку 1980 р. становить у Луганській обла­сті 125 років, у Донецькій — 77 років. За запасами антрацитів Донбас посідає перше місце в світі.

Донецький регіон і надалі залишатиметься провід­ним районом видобутку кам'яного вугілля (на 1 січня 1995 р. розвідано 52 площі для будівництва нових потужних шахт) в Україні, незважаючи на високу со­бівартість його видобутку.

97. Чорна металургія Донбасу: передумави і особливості розвитку. Основні центри.

На місцевому коксівному вугіллі та довізній залі­зній руді пра-цює чорна металургія. Підприємства повного металургійного циклу розміщені у Маріуполі (комбінати "Азовсталь" та ім. Ілліча), Макі-ївці, До­нецьку, Єнакієвому, Краматорську, Алчевську; за­води не-повного циклу — в Костянтинівці, Алмаз­ному (Алмазнянський фе-росплавний), Луганську (трубопрокатний), Харцизьку (трубний та сталедро­товоканатний), Лутугиному (завод прокатних валків).

98. Чорна металургія Придніпрв'я: передумови і особливості розвитку. Основні центри.

Чорна металургія — провідна галузь промис­лового комплексу Придніпров'я, яка історично скла­лася тут на основі винятково сприятливих природ­них умов: великих покладів залізних і марганцевих руд, близькості Донецького вугільного басейну з ве­ликими покла-дами коксівного вугілля. Металургія повного циклу представдена тут заводами ім. Г. 1. Петровського та ім. Комінтерну (у Дніпропетров­ську), "Криворіжсталь" (у Кривому Розі), ім. Дзер­жинського (у Дріпродзержинську), "Запоріжсталь" ім. Орджонікідзе (у Запоріжжі). Ці заводи були модерні­зовані, внаслідок чого їх потужності значно зросли. Так, на Криворізькому металургійному заводі збудо­вано найпотужнішу в Європі доменну піч об'ємом 2700 м3 і споруджено новий мартенівський цех з су­часними печами.

Крім заводів повного циклу, в районі працюють і переробні металургійні заводи: в Дніпропетровську – завод ім. К. Лібкнехта (виробництво труб і коліс для залізничних вагонів) та трубопрокатний завод, Ніко­полі (трубопрокатний), Новомосковську (вир-во жер­сті), Запоріжжі "Дніпроспецсталь" ім. Кульміна (вир-во різних марок електросталі). Запоріжжя стало цен­тром такої нової галузі перспективної металургії, як порошкова. До комплексу підприємств чорної мета­лургії Придніпров'я належать також заводи феросп­лавів у Запоріжжі і Нікополі.

У Криворізькому залізорудному басейні дуже го­строю є проблема постачання підприємств чорної металургії технічною водою, яка була розв'язана в результаті будівництва 55-кілометрового ка-налу від Каховського водосховища руслами річок Базавлук і Кам'янка до території заводу "Криворіжсталь", де він закінчується великим водосховищем. Канал не лише розв'язує проблему водопостачання, а й забезпечує можливість зрошення.