Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
РПС Шпоры на экзамен2.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
414.72 Кб
Скачать

68. Хімічна прмисловість України, її місце в нар. Госп. Комплексі, галузева структура, основні проблеми та перспективи розвитку.

Частка х\п у господарському комплексі незначна і становить 6,5% вартості валової продукції. Ця га­лузь не має великої міцної сировинної бази, крім ка­лійних та магнієвих солей, кухон­ної солі, самородної сірки, цеолітових туфів. Україна ціл­ком залежить від імпорту каучуку, на 50—60% — синте­тичних воло­кон, пластмас, гірничо-хімічної сировини, фарб, на ЗО—40% — продуктів основної хімії та мінеральних добрив. Багатогалузева хімічна промисловість України випус­кає продукцію більш як 120 тис. най­менувань. До її скла­ду входить більше 200 підпри­ємств таких галузей: гірни­чо-хімічної, коксохімії, ос­новної хімії, хімічних волокон, синтетичних волокон і пластмас, лакофарбових і синтетич­них фарбників. Найбільш важливі галузі: гірничо-хімічна та основна хімія. У структурі виділяють такі підгалузі: гірничо-хі­мічну, основну хімію, хімію органічного синтезу, га­лузі з вир-ва полімерних матеріалів, хімію тонкого органічного синтезу (лаків, фарб, фотохімічних то­варів); побутову хімію. Розвиток і розміщення хіміч­ної промисловості значною мірою залежать від стану охорони навколишнього сере­довища. Хімічна промисловість є одним з найбільших забруднюва­чів природи, але водночас це єдина галузь, яка утилізує виробничі відходи. Впровадження прогресивних хі­мічних технологій, що да­ють змогу звести до міні­муму промислові відходи, забезпечення максималь­ного очищення стічних вод і викидів в атмосферу, умож­ливлять насамперед оздоровлення місць над­мірної концентрації хі­мічних підприємств, а також лімітний вплив природних факторів на розміщення об'єктів хімічної промисловості в регіонах з порів­няно високим рівнем заселення.

70. Вир-во мінеральних добрив в У., передумави розвитку, галузева структура, принципи розмі­щення та основні центри.

Вир-во міндобрив – провідна галузь хімпром-ті України, яка виробляє азотні, калійні, фосфорні і ко­мбіновані гранульовані добрива з домішками мікро­елементів. У структурі вир-ва міндобрив переважає випуск азотних добрив, що наближений до центрів коксу та переробки природного газу. Фосфорні доб­рива на базі привізних апатитів Кольського пів­ост­рова виробляють на Вінницькому й Костянтинівсь­кому хіміч­них заводах, Сумському ВО "Хімпром" та Одеському суперфос­фатному заводі. Певну роль у цьому відіграють руди Кролевецького (Сумська обл.), Ізюмського (Харк. обл.) та Придністров­ських родовищ фосфоритів. Азотно-тукова пром-ть вини­кла поблизу коксохімічних підприємств, використо­вує коксовий газ для одержання аміаку. Кардинальні зміни в географії цієї промисловості відбулися вна­с­лідок переходу на економічнішу сировину — приро­дний газ. Роз­галужена система газопроводів умож­ливила наближення її підпри­ємств до районів спо­живання. Азотно-тукова промисловість Украї­ни ви­пускає азотні добрива: сульфат амонію, аміачну се­літру, кар­бамід тощо. Основні центри — Дніпро­дзержинськ, Горлівка, Лисичанськ, Алчевськ, Сєве­родонецьк, Запоріжжя, Черкаси, Рівне. Калійні доб­рива виробляють у Калуші на ВО "Оріана" і Стебни­ківському калійному заводі, тобто в районі залягання калійних солей. Виробництво фосфатних добрив нала­годжено на основі привізних (кольських) апати­тів і пів­нічно-африканських фосфоритів у Вінниці, Одесі, Сумах, Костянтинівці. Україна займає одне з провідних місць у світі і має ве­ликі експортні можли­вості щодо мінеральних добрив. Це визначається сировинним фактором — наявністю багатих родо­вищ калійних солей і фосфоритів. Калійні солі є в Прикарпатті (Калуш, Стебник), а фосфорити — у Донбасі та Придністров'ї. Наявність сировини до­зволила Україні створити розвинену технологічну базу для виробництва мінеральних добрив на екс­порт. Більше 90% експорту міне­ральних добрив ста­новлять азотні добрива, а їх головними покупцями є Китай, Індія, Бразилія, Туреччина, Молдова, Турк­менистан. Недостатньо використовуються експортні можливості виробництва калійних добрив. Значну кількість цих доб­рив Україна імпортує. В той же час в Україні є калійна галузь, потужності якої можуть задовольнити багатьох зарубіжних споживачів.