
- •1. Предмет і завдання курсу рпс
- •3. Закономірності розвитку і розміщення продуктивних сил.
- •4. Основні принципи розміщення продуктивних сил.
- •5. Основні фактори розвитку та розміщення прод. Сил.
- •6. Економічне районування: суть і значення.
- •7. Основні принципи економічного районування.
- •8. Економічний район, його суть. Спеціалізація і комплексний розвиток економічних районів.
- •10. Три групи галузей, що характеризують структуру твк економічного району.
- •Галузі місцевого значення
- •11. Мета та завдання державної регіональної економічної політики.
- •12. Сітка екон. Районів України, їх територіальна структура.
- •13. Територіальний поділ праці і його значення для економічного районування.
- •14. Наукові методи аналізу розміщення та територ. Організації продуктивних сил.
- •15. Населення України: динаміка чисельності, структура розселення.
- •19. Трудові ресурси України: поняття, особливості орозміщення, розподіл по видах зайнятості та галузях н/г.
- •15. Населення – основа розвитку та розміщ. Прод. Сил.
- •21. Природно-ресурсний потенціал України, його суть, структура і економічна оцінка.
- •17. Міське та сільське розселення України, особливості формування та динаміка чисельності.
- •24. Земельний фонд Укрїни та його структура. Проблеми охорони і раціонального використання земельних ресурсів.
- •18. Демографічна ситуація в Україні, її регіональні особливості та шляхи покращення.
- •25. Водні ресурси України.
- •45.Народно-госп. Комплекс України
- •27. Рекреаційні ресурси України, іх структура, особливості розміщення, проблеми, охорона і раціональне використання.
- •28. Територіальна і галузева структура промисловості України та основні напрямки її вдосконалення.
- •26. Лісові ресурси України.
- •30. Паливно-енергетичний комплекс: суть, структура, значимість в н/г.
- •49. Сучасний стан та перспективи розвитку газової промисловості України.
- •51. Сучасний стан та перспективи розвитку нафтової пром-ті України. Основні нафтопроводи.
- •53. Основні принципи розм. Електроенергетики України. Сучасна структура вир-ва електроенергії
- •54. Теплові електростанції України. Ії місце у вир-ві електроенергії, особливості розміщення. Основні тес України.
- •56. Гідроенергетика України, її місце в енергетичному балансі. Каскади гес в Україні.
- •55. Атомна електроенергетика України, особливості розміщ. Та місце в сучасному паливно-енергетичному балансі України.
- •59, 58. Чорна металургія України, сучасний рівень розвитку, металургійні райони та основні центри Укрїни.
- •62. Кольорова металургія України.
- •76. С/г машинобудування та тракторобудування.
- •65. Транспортне машинобудування України, його значення, галузева структура, особливості розміщення, основні центри, перспективи і проблеми розвитку.
- •66. Верстато- та приладобудування України, їх значення, принципи розміщення, основні центри, перспективи і проблеми розвитку.
- •67. Важке та енергетичне м/б України, його значення, принципи розміщення, основні центри, перспективи і проблеми розвитку.
- •68. Хімічна прмисловість України, її місце в нар. Госп. Комплексі, галузева структура, основні проблеми та перспективи розвитку.
- •72. Деревообробна пром-ть України, її галузева структура, принципи розміщення та центри основних галузей (лісопильної, меблевої та ін).
- •73. Целюлозно паперова пром-ть у., сучасний стан, особливості розміщ, проблеми та перспективи розвитку.
- •74. Цементна та скляна прм-ть у.: значення, структура, сучасний стан.
- •88. Залізничний транспорт України: значення, структура, сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку.
- •89. Трубопровідний транспорт України: значення, сучасний стан, особливості розміщення, проблеми та перспективи розвитку.
- •90. Автомобільний транспорт України: значення, суч. Стан, особливості розміщення, проблеми та перспективи розвитку.
- •91. Водний транспорт України: передумови його розвитку, значення, проблеми та перспективи розвитку.
- •35. Апк України: суть, н/г значення, галузева структура, проблеми та перспективи розвитку.
- •77. Зернове гос-во України; суть, н/г значення, галузева структура, проблеми та перспективи розвитку.
- •79. Технічні культури України: сучасний стан і вплив на формування спеціалізованих апк. Проблеми та перспективи розвитку.
- •81. Тваринництво України: сучасний стан, роль у формуванні спеціалізованих апк. Проблеми та перспективи розвитку.
- •85. Текстильна прмисловість України: галузева структура, принципи розміщення та основні центри.
- •30. Паливна пром-ть Укрїни: галузева структура, принципи розміщення та основні центри.
- •92. Електроенергетика Придніпров’я: передумови розвитку, структура, основні електростанції.
- •93. Електроенергетика Донбасу.
- •94.Електро-енерг. Поділля і Полісся.
- •96. Донецький вугільний басейн, його місце у вугільній пром-ті України, особливості, основні проблеми та перспективи розвитку.
- •97. Чорна металургія Донбасу: передумави і особливості розвитку. Основні центри.
- •98. Чорна металургія Придніпрв'я: передумови і особливості розвитку. Основні центри.
- •99. Машинобудування Донбасу: особливості розміщення, галузева структура, проблеми і перспективи розвитку.
- •100. Машинобудування Придніпров'я: галузева структура, розміщення основних галузей, проблеми і перспективи розвитку.
- •103.Апк причорномор’я
- •105. Господ. Комплекс Центр.Регіону
- •106.Госп. Комплекс Карпатськ. Регіону
- •112. Рекреаційний комплекс Причорномор'я.
- •113. Рекреаційні ресурси Карпатського регіону.
- •113. Рекреаційні ресурси Карпатського регіону.
- •60. Металургійні райони України: передумови розвитку, проблеми та шляхи їх розв’язання.
- •30. Паливно-енергетичний баланс України, його суть та структура.
- •53. Місце і значення електроенергетики, її вплив на спуціалізацію і розміщення продуктивних сил.
- •32. Галузева струтура машинобудування України та принципи розміщення осн. Галузей.
- •71. Лісова пром-ть України: передумави розвитку та регіональні особливості розміщення.
- •34. Будівельний комплекс України: значення, галузева структура, принципи розміщення, основні проблеми та перспективи розвитку.
- •39. Транспортна система України: значення, структура і місце в н/г комплексі.
- •88. Соціальний комплекс України: значення, галузева структура, проблеми та перспективи розвитку.
- •58. Основні металугрійні підпр-ва України: принципи та особливості розміщ.
- •82. Харчова пром-ть України: значення, галузева структура, принципи розміщ., проблеми та перспективи розвитку.
- •136. Спtціалізація України у світовому тпп.
- •137. Основні форми зовнішньоекономічних зв’язків України та їх суть.
- •95. Науково-технічний потенціал України (сучасний стан, проблеми і перспективи розвитку).
- •139. Імпорт України та його структура. Основні країни-імпортери України
- •143. Економічні зв’язки та співробітництво України з країнами Середньої Азії: сучасний стан, проблеми та преспективи розвитку.
- •144. Екон. Зв’язки та співробітництво з країнами Закавказзя.
- •141. Економічні зв’язки та співробітництво України з Білорусії.
- •142. Україна з країнами Балтії.
- •145. Україна з Казахстаном.
- •140. Україна з Російською Федерацією.
- •147. Україна з Центральною та Східною Європи.
- •76. С/г України. Сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку.
- •148. Зв’язки з країнами світу в галузях транспор.
- •147. Україна і найб. Розвинуті країни Європи.
68. Хімічна прмисловість України, її місце в нар. Госп. Комплексі, галузева структура, основні проблеми та перспективи розвитку.
Частка х\п у господарському комплексі незначна і становить 6,5% вартості валової продукції. Ця галузь не має великої міцної сировинної бази, крім калійних та магнієвих солей, кухонної солі, самородної сірки, цеолітових туфів. Україна цілком залежить від імпорту каучуку, на 50—60% — синтетичних волокон, пластмас, гірничо-хімічної сировини, фарб, на ЗО—40% — продуктів основної хімії та мінеральних добрив. Багатогалузева хімічна промисловість України випускає продукцію більш як 120 тис. найменувань. До її складу входить більше 200 підприємств таких галузей: гірничо-хімічної, коксохімії, основної хімії, хімічних волокон, синтетичних волокон і пластмас, лакофарбових і синтетичних фарбників. Найбільш важливі галузі: гірничо-хімічна та основна хімія. У структурі виділяють такі підгалузі: гірничо-хімічну, основну хімію, хімію органічного синтезу, галузі з вир-ва полімерних матеріалів, хімію тонкого органічного синтезу (лаків, фарб, фотохімічних товарів); побутову хімію. Розвиток і розміщення хімічної промисловості значною мірою залежать від стану охорони навколишнього середовища. Хімічна промисловість є одним з найбільших забруднювачів природи, але водночас це єдина галузь, яка утилізує виробничі відходи. Впровадження прогресивних хімічних технологій, що дають змогу звести до мінімуму промислові відходи, забезпечення максимального очищення стічних вод і викидів в атмосферу, уможливлять насамперед оздоровлення місць надмірної концентрації хімічних підприємств, а також лімітний вплив природних факторів на розміщення об'єктів хімічної промисловості в регіонах з порівняно високим рівнем заселення.
70. Вир-во мінеральних добрив в У., передумави розвитку, галузева структура, принципи розміщення та основні центри.
Вир-во міндобрив – провідна галузь хімпром-ті України, яка виробляє азотні, калійні, фосфорні і комбіновані гранульовані добрива з домішками мікроелементів. У структурі вир-ва міндобрив переважає випуск азотних добрив, що наближений до центрів коксу та переробки природного газу. Фосфорні добрива на базі привізних апатитів Кольського півострова виробляють на Вінницькому й Костянтинівському хімічних заводах, Сумському ВО "Хімпром" та Одеському суперфосфатному заводі. Певну роль у цьому відіграють руди Кролевецького (Сумська обл.), Ізюмського (Харк. обл.) та Придністровських родовищ фосфоритів. Азотно-тукова пром-ть виникла поблизу коксохімічних підприємств, використовує коксовий газ для одержання аміаку. Кардинальні зміни в географії цієї промисловості відбулися внаслідок переходу на економічнішу сировину — природний газ. Розгалужена система газопроводів уможливила наближення її підприємств до районів споживання. Азотно-тукова промисловість України випускає азотні добрива: сульфат амонію, аміачну селітру, карбамід тощо. Основні центри — Дніпродзержинськ, Горлівка, Лисичанськ, Алчевськ, Сєверодонецьк, Запоріжжя, Черкаси, Рівне. Калійні добрива виробляють у Калуші на ВО "Оріана" і Стебниківському калійному заводі, тобто в районі залягання калійних солей. Виробництво фосфатних добрив налагоджено на основі привізних (кольських) апатитів і північно-африканських фосфоритів у Вінниці, Одесі, Сумах, Костянтинівці. Україна займає одне з провідних місць у світі і має великі експортні можливості щодо мінеральних добрив. Це визначається сировинним фактором — наявністю багатих родовищ калійних солей і фосфоритів. Калійні солі є в Прикарпатті (Калуш, Стебник), а фосфорити — у Донбасі та Придністров'ї. Наявність сировини дозволила Україні створити розвинену технологічну базу для виробництва мінеральних добрив на експорт. Більше 90% експорту мінеральних добрив становлять азотні добрива, а їх головними покупцями є Китай, Індія, Бразилія, Туреччина, Молдова, Туркменистан. Недостатньо використовуються експортні можливості виробництва калійних добрив. Значну кількість цих добрив Україна імпортує. В той же час в Україні є калійна галузь, потужності якої можуть задовольнити багатьох зарубіжних споживачів.