59, 58. Чорна металургія України, сучасний рівень розвитку, металургійні райони та основні центри Укрїни.

Вдале поєднання покладів коксівного вугілля, залізних та марганцевих руд дає змогу відокремити 3 підрайони: Придніпров’я (Кривий Ріг, Дніпропет­ровськ, Дніпродзержинськ, Запоріжжя), Донбас ( Ма­кіївка, Алчевськ, Донецьк, Краматорськ), Приазов’я (Маріуполь). В їх межах формуються вузли та цен­три.

Придніпровський металургійний район (ПМР) простягається вздовж Дніпрра від Кременчука до Нікополя. До складу ПМР входять 5 великих вуз­лів вир-ва: Дніпрпетровський, Запорізький, Кріворі­зький, Нікопольський, Кременчуцький. Із 32 великих металургійних під-в У. в Придніпров’ї розміщено14. Виділені вузли чорної металургії утворені окремми центами цієї галузі. До складу Дніпропетровського вузла належать комбінти і заводи Дніпропетровська, Дніпродзержинська і Новомосковська. У Дніпропет­ровську і Дніпродзержинську виплавляють чорні ме­тали, є прокатне вир-во. Запорізький вузол сформу­вався на основі сприятл географ полож міста, вко­ристання води Дніпра та дешевої електроенергії Дніпропетровської ГЕС. Тут знаходяться найефек­тивніші в У. під-ва: “Запоріжсталь” , “Дніпроспецсталь”, феросплавний завод. До складу ЗМВ крім входять і коксохімічні заводи, під-ва, які постачають вогнетриви, велика кіл-ть допоміжних і обслуговуючих з-дів та фабрик. Потужним і компак­тно розміщеним територіально є Криворозький ву­зол. Він об’єднує величезні кар’єри, глибокі залізо­рудні шахти, 6 великих гірночозбагагчувальних ком­бінатів, кілька агломераційних фабрик, найбільший коксохімічний завод в У., найпотужнійший металур­гійний комбінат “Криворіжсталь”. Нікопольський ву­зол складається з під-в Нікополя і Марганця. В Ніко­полі знаходяться Південнотрубний та феросплавів заводи. Навколо міст сформувався потужний ком­плекс марганцвордної промисловості:великі кар’ри, шахти, збагачувальні фабрики, а також допоміжні і обслуговуючі під-ва.

Донецький металургійний район об’єднує ве­ликі узли і центри, які виникли навколло родовищ коксівного вугілля, вапніяків і на основі заліої руди, що завозиться сюди з Придніпров’я. Великі металур­гійні заводи розміщені в Донецьку, Макіївці, Алчев­ську, Харцизьку, Єнакєвому, Луганську, Алмазному, Краматрську, Стаханові.Тут сформувалися 3 вузли:

До Донецько-Макіїївського вузла входять 4 ме­талургійних заводи, коксохімічні під-ва, дпоміжні і обслуговуючі вир-ва. Найбільшим у Донбасі і найда­внішим цетром є Донецьк.

Єнакіївський вузол сладається з великого мета­лургійного заводу, коксохімічного вир-ва та допомі­жних і обслуговуючих під-в.

Алчевсько-Алмазнянський вузол знаходиться в Луганській області. Сформувався на базі Алчевсь­кого і Алмазнянського металургійних та феросплавів заводі в місті Стаханові.

Крім вузлів в Донецькому районі виділяють окремі центри чорної металургії: Краматорський, Ко­стянтинівський і Харцизький.

Третій район чорної металургії У. знаходится в Приазов’ї. До його складу входять потжні під-ва Марійуполя (2 заводи), а також родовища залізних руд Керченського басейну з керченського басейну з Керченським залізорудним комбінатом і Комиш-Бу­рунською агломераційною фабрикою та окремими цехами Керченського металургійного заводу.

Однією з основних проблем є вичерпність бага­тьох родовищ залізних руд. Кількість залаза в руді зменшується, і, навіть зі зростанням видбутку, ви­плавка металу також зменшуватиметься.

Чорна металургія У. спирається на потужну залі­зорудну базу. На тер-ї є чималі запаси залізної руди. Загальні запаси 27,4 млрд.т і складається з з бага­тих залізистих кварцитів ( 1,9 млрд т), бідних (24,1 млрд т) і бурих залізняків ( 1,4 млрд т).

Провідне місце належить Криворозькому бас­сейну, який є одним з найбільших у світі.

За покладами залізних руд виділяються Креме­нчуцький та Білозірський (70% вмісту заліза.) ба­сейни.

Промислове значення мають залізняки Керчен­ського пів-ва.

Україна має великі поклади марганцевих руд: Великий Томак, Нікополь, Орджонікідзе. За запа­сами У. – друга у світі після ПАР. Центрами вир-ва феросплавів є Запоріжжя й Нікополь.