5.3.6.Проект станції очистки стічних вод

Проект очисних споруджень нараховує наступні фактори:

• кількісні показники (річний обєм стічних вод – 3394,5 тис.м³/рік);

• фізико-хімічний склад стічної (каналізаційної) та шахтної води;

• наявність вільної території для очисних споруджень;

• структура матеріальних потоків шахти і наявність можливості по будівництву очисних споруд;

• вимоги природоохоронних органів до якості скидаємої води.

5.4. Розрахунок і обґрунтування відходів основного і допоміжного виробництва шахти

На шахті в процесі її господарської діяльності утворюються наступні види твердих відходів:

• порода, видавана із шахти при проходці гірничих виробок - 62794 т\рік (клас небезпеки - 4);

• шлаки й зола, що утворюються при спалюванні вугілля в казанові шахти, - 6300 т/рік (клас небезпеки - 4);

• побутові відходи, що утворюються при збиранні приміщень АБК і їдальні , а також в інших місцях, - 25 т/рік (клас небезпеки - 4),

• гумово-технічні відходи (відпрацьовані автомобільні шини, конвейєрні стрічки, оболонки кабелів, шланги й ін.Основна маса твердих відходів представлена гірською породою, що утворюється при проходці гірських вироблень ,а також золою й шлаками, що утворюються при спалюванні вугілля в казанової котельної шахти. Гірські породи, зола й шлаки належать по показникові забруднення до середнього ступеня забруднення, помірному ступеня небезпеки й можуть складуватися на корінних породах із зоною аерації не менш 5 м. Клас небезпеки відходів визначений відповідно до п. 3 "Протоколу засідання технічної ради Державного комітету з ООС КО" від 08.02.2000 г. № 1, а саме:

установлений на підставі Тимчасового класифікатора токсичних промислових відходів і методичних рекомендацій з визначення класу токсичності промислових відходів, М., 1987, Мінздрав СРСР, СРСР і підтверджений узгодженням ЦГСЭН.

5.4.1 Шахтна порода

Шахтна порода утворюється при проходці підготовчих виробок. Може бути використана як закладка виробленого простору, викладення бутових смуг. На поверхні шахтна порода складується в породні відвали - конусні, які потім підлягають рекультивації. Даним проектом передбачається видача породи на поверхню в кількості 62 792т від проходки підготовчих виробок гор.660м пластів k₆ та k₃'.

5.4.2 Мул пруда відстійника

Кількість відходів очисних споруджень визначаємо по кількості зважених часток у стічних водах, що надходять на очищення.

М_ост = (Q_вх - Q_вих) V; т

де Q_вх - кількість зважених часток на вході, г/м³;

Q_вих - кількість зважених часток на виході, г/м³;

V - річний обсяг стоку, дорівнює 3394,5 тис. м³/рік;

Із вихідних даних маємо:

Q_вх = 1700 г/м³; Q_вих = 105 г/м³.

М_ост =(1700-105)  3394500 =5414,2 т

Нагромадження й тимчасове зберігання відходів очищення шахтних вод (штыба вугільного) здійснюється в ставку відстійника загальною площею 1,2 Га .

5.4.3 Зола

Кількість золошлака котельні визначається по формулі:

Qшл = В  Ар; т

де В - річна витрата вугілля, т. (5% від видобутку шахти);

Ар - зольність вугілля, %.

В=891000  0,05=44550 т

Qшл =44550  0,25=11137,5 т

Золошлак котельні утворюється при спалюванні вугілля в котельні в ковальському горні. Для тимчасового зберігання шлаків біля будинку котельні є відкритий склад, що являє собою площадку із твердим покриттям загальною площею 0, 3Га . Приділяється в загальному породному відвалі.