
Підвищення рівня санітарної культури населення
Критерії досягнення цілей:
зменшення рівня алкоголізму, куріння, наркоманії (особливо серед підлітків і молоді) та їх профілактика (реальне втілення політики заборони реклами тютюнових і алкогольних виробів та продажу їх неповнолітнім).
4. Збільшення фінансування сфери охорони здоров»я.
Критерії досягнення цілей:
запровадження загального соціального обов’язкового медичного страхування;
збільшення кількості страхових кампаній, що спеціалізуються на наданні медичного страхування.
б) Вибір обмежень
1. Нормативно–правове забезпечення:
відсутність законодавства щодо впровадження обов’язкового соціального медичного страхування.
Фінансове забезпечення:
недостатнє державне бюджетне фінансування;
відсутність обов’язкового соціального медичного страхування.
Організаційне та матеріально-технічне забезпечення:
недостатня кількість фахівців у сфері охорони здоров»я на районному рівні;
оплата праці медиків не залежить від кількості та якості наданої медичної допомоги.
5. Альтернативні шляхи розв’язання проблеми.
1. Активне впровадження сімейної медицини (загальної лікарської практики) у сільській місцевості та невеликих містах.
2. Поєднання бюджетного фінансування з позабюджетними джерелами фінансування.
3. Залишити ситуацію без змін.
Альтернатива № 1.
Активне впровадження сімейної медицини (загальної лікарської практики) у сільській місцевості та невеликих містах.
Основні заходи цього варіанту:
1) перерозподіл ресурсів, збільшивши їх на укріплення амбулаторно-поліклінічної служби
2) удосконалення механізмів оплати праці на основі кваліфікації лікарів.
3) впровадження таких форм, як загальна лікарська практика та сімейна медицина.
4) скорочення рівня госпіталізації в стаціонарі та розширення мережі денних і домашніх стаціонарів.
5) обмеження необґрунтованого споживання спеціалізованої медичної допомоги.
Переваги:
підвищення якості та доступності медичної допомоги, особливо для мешканців сільської місцевості;
забезпечення безперервності надання медичної допомоги за рахунок переорієнтації основної уваги лікаря з конкретної хвороби на пацієнта;
залежність оплати праці медичних працівників від їхньої кваліфікації, якості та результатів роботи;
підвищення відповідальності лікаря за здоров'я конкретного пацієнта;
зміна організаційних засад системи охорони здоров'я: реальним замовником послуг є населення, за якість лікування відповідають виробники медичних послуг - сімейні лікарі загальної практики, оплачують послуги страхові компанії, частково населення держава.
Недоліки:
необхідність зміни системи фінансування системи охорони здоров'я;
можливість втрати роботи для певної кількості вузьких спеціалістів;
недостатня кількість фахівців сімейної медицини (загальної лікарської практики).
Альтернатива № 2.
Поєднання бюджетного фінансування з
позабюджетними джерелами фінансування:
Основні заходи цього варіанту:
1) запровадження загального обов'язкового соціального медичного страхування та стимулювання розвитку добровільного медичного страхування,
2) забезпечення ефективної діяльності лікарняних кас
3) застосування сучасних соціально-справедливих механізмів страхування та фінансова підтримка закладів охорони здоров'я.
4) підвищення рівня соціального захисту своїх працівників.
Переваги:
запровадження ринкових відносин в систему охорони здоров'я; вільне право вибору як сімейного лікаря, так і страхового медичного фонду;
максимальне охоплення всіх джерел фінансування системи охорони здоров'я;
підвищення доступності медичної допомоги, особливо для мешканців сільської місцевості;
збереження розумного державного втручання в охорону здоров'я;
контроль за якістю медичної допомоги з боку страхових фондів;
Недоліки:
необхідність прийняття законодавчої та регулятивної бази з питань медичного страхування;
необхідність створення нових організаційних структур (системи страхових компаній);
існування тіньових фінансових потоків у сфері охорони здоров'я.
Альтернатива № 3.
Залишити ситуацію без змін.
Основні заходи цього варіанту:
Підвищення кваліфікації медичного персоналу;
Поетапне зростання державних асигнувань в охорону здоров»я, їх раціоналізація та ефективне використання;
Здійснення ротації кадрів;
Оновлення матеріально-технічноїа бази закладів охорони здоров»я.
Переваги:
не потрібно додаткових заходів на створення нових організаційних структур;
не потрібно робити перерозподіл коштів з інших галузей.
Недоліки:
невдоволення населення доступністю та якістю медичного забезпечення, культурою медичного обслуговування, а медичних працівників умовами праці і рівнем заробітної плати, ставленням до їх професійного рівня в суспільстві;
формування соціального замовлення на послуги з охорони здоров'я - функція замовника; виробництво медичних послуг - функція виробника; оплата медичних послуг - функція покупця; контроль за якістю медичних послуг - функція споживача;
погіршення соціально-демографічної ситуації та стану здоров'я населення країни в цілому;
безвідповідальність лікарів за долю кожного пацієнта;
неможливість виконання своїх функцій системою охорони здоров'я через недостатнє їх фінансування.
6. Рекомендації
Найбільшою складністю вибору варіанту політики є те, що за мінімальних витрат треба досягнути максимальної медичної та соціальної результативності, забезпечити доступність та якість медичної допомоги.
Медична результативність полягає у наданні якісної та достатньої медичної допомоги.
Соціальна результативність - це реальне надання безоплатного законодавчо встановленого рівня медичного забезпечення усім категоріям громадян держави.
Економічна ефективність - забезпечення раціонального використання кадрових, фінансових і матеріальних ресурсів і стримування все більшого зростання вартості медичної допомоги.
Результати порівняння альтернативних варіантів представлені у таблиці.
Порівняльний аналіз альтернатив політики
-
Критерії
Альтернатива 1
Альтернатива 2
Альтернатива 3
Результативність
1
3
2
Ефективність
2
3
1
Справедливість
2
2
1
Політична здійсненність
3
3
2
Адміністративна здійсненність
2
2
3
Рейтинг варіанта
11
13
9
Очевидно, що найефективнішою є альтернатива 2, тому що вона дозволяє досягнути ефективних результатів у наданні медичних послуг.
7. Впровадження
Для впровадження цієї альтернативи необхідно:
прийняти нову законодавчу та регуляторну базу медичного страхування, що є тривалим процесом;
підготувати достатню кількість фахівців;
заохотити медиків через оплату праці;
створити систему страхових компаній з обов'язкового соціального медичного страхування;
максимально охопити всі джерела фінансування системи охорони здоров'я;
сприяти формуванню позитивної громадської думки стосовно медичного страхування.