1. Поняття народонаселення

Народонаселення (населення) — це відносно стійка сукупність людей, яка пpиpодно й істоpично формується, безпеpеpвно самовідновлюється у пpоцесі відтвоpення життя. Це — провідний матеpіальний компонент людського суспільства.

Наpодонаселення — цілісне соціальне явище pеальної дійсності. Воно має складні й pізноманітні зв'язки з іншими соціальними, економічними, біологічними явищами, а тому й вивчається багатьма суспільними науками з позицій основного пpедмета дослідження кожного з них. Оскільки будь-який індивід — це водночас об'єкт і біологічний, і соціальний, і економічний, то й вивчають його багато суспільних і пpиpодничих наук. Тобто дати вичеpпну хаpактеpистику населення, пpоцесів, які в ньому відбуваються, а тим більше — виявити пpичини цих пpоцесів та пеpедбачити їхні наслідки, спиpаючись на дані та методи однієї демографії, неможливо. Тому в пpоцесі pозвитку сфоpмувався особливий науковий напpямок — система знань про народонаселення.[23]

2. Демографія

Демографія – наука про закономірності відтворення населення, про залежність його характеру від соціально-економічних, природних умов, міграції, що вивчає чисельність, територіальне розміщення і склад населення, їх зміни, причини і наслідки цих змін і дає рекомендації щодо їх поліпшення.[10]

Слово «демографія» утворене з грецьких демос — народ і графо — пишу, тобто буквально може бути перекладене як народоопис. Уперше термін «демографія» для позначення науки про відтворення населення застосував французький вчений А. Гійяр у роботі «Елементи статистики людини, або порівняльна демографія» (1855 р.). У 1871 р. німецький статистик Е. Енгель запропонував розрізняти дисципліни: «демологію» (від грецьких демос і логос слово, навчання) і «демографію». На думку Е. Енгеля, перша з них повинна розкривати сутність процесів, що відбуваються в населенні, а інша — лише описувати їх. Однак такий розподіл не був схвально сприинятий, і за всією наукою закріпилася назва «демографія». Утім, іноді демологією позначають одну з галузей демографічної науки — теоретичну демографію.[13]

3. Об’єкт дослідження демографії

Об'єктом особливого аналізу в XX ст. стала статистика народжуваності: виявлялися її розходження по регіонах, оцінювався вплив на показники народжуваності таких факторів, як професія, соціальна приналежність, релігія та ін. Останнім часом дослідники звертають усе більшу увагу на те, як впливає на демографічні показники екологічна ситуація.[2]

4. Демографічна політика

Демографічна політика — це цілеспрямована діяльність державних органів та інших соціальних інститутів у сфері регулювання процесів відтворення населення. Вона покликана впливати на формування бажаного для суспільства режиму відтворення населення, збереження або зміни тенденцій у сфері динаміки чисельності і структури населення, темпів їх змін, динаміки народжуваності, смертності, сімейного складу, розселення, внутрішньої і зовнішньої міграції, якісних характеристик населення.

Необхідність проведення демографічної політики визнана практично всіма країнами світу, незалежно від демографічної ситуації і темпів зростання населення. Залежно від демографічної ситуації існує 2 основних типи політики: спрямована на підвищення народжуваності (типова для економічно розвинутих країн) і на зниження народжуваності (необхідна для країн, що розвиваються). Часто практичне здійснення демографічної політики пов'язане із труднощами як морально-етичного плану, так і нестачею фінансових засобів. І практично всі країни світу мають спільну мету будь-якої демографічної політики — зниження захворюваності населення та подовження середньої тривалості життя.[23]

РОЗДІЛ 2. ДЕМОГРАФІЧНИЙ ВИБУХ І ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ