345

Юрій М.Ф. Людина і світ. - К.: Дакор, 2006. - 460 с.

ЗМІСТ

http://pidruchniki.com.ua/18211001/sotsiologiya/suspilstvo_priroda_lyudina_svit_

ВСТУП

§ 1. Що таке суспільство?

Суспільство і природа

життя у взаємозв'язку і русі

Суспільство і культура

Знати суспільство, у якому живеш

§ 2. Людина. Індивід. Особистість

Сутність людини

Буття людини

Індивід і індивідуальність

Особистість

ЧАСТИНА І. ДІЯЛЬНІСТЬ У ЖИТТІ ЛЮДИНИ І СУСПІЛЬСТВА

РОЗДІЛ 1. ЩО ТАКЕ ДІЯЛЬНІСТЬ

§ 3. Сутність людської діяльності

Діяльність людини і поведінка тварин

Структура діяльності

Що спонукає людей до діяльності

§ 4. Різноманіття діяльності

ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ

ТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ

ТРУДОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

ГРА

НАВЧАННЯ

§ 5. Діяльність і спілкування

Спілкування і діяльність чи спілкування як діяльність?

Світ спілкування

Спілкування і комунікація

Діалог

Багатство світу спілкування

Функції спілкування

§ 6. Соціальні норми і поведінка з відхиленням від них

Соціальні норми

Соціальний контроль

Поведінка, що відхиляється від норм

Злочинність

Алкоголізм і наркоманія

§ 7. Право в системі соціальних норм

Мораль і право

Система права

РОЗДІЛ 2. ПІЗНАННЯ ЯК ДІЯЛЬНІСТЬ

§ 8. Світ і форми його існування

Поняття світу

Історичний розвиток уявлень про світ

Поняття матерії. Співвідношення матеріального й ідеального

Рух як загальний спосіб існування світу. Форми руху. Рух і спокій

Рух і розвиток

Закономірне і випадкове у розвитку світу. Поняття закону

Простір і час як загальні форми існування світу

§ 9. Пізнавальна діяльність людини

Поняття свідомості

Свідомість, спілкування і мова

Свідомість як вища форма відображення. Поняття ідеального

Структура свідомості

Пізнання як форма духовного освоєння дійсності

Поняття методу пізнання

Бачу, чую, сприймаю дотиком

Я думаю, - виходить, я існую

І думки, і почуття

§ 10. Істина і її критерії

Хто такі агностики

Критерії істини

Чи об'єктивна істина?

Про абсолютні відносні істини

"як мало пройдено шляхів, як багато зроблено помилок..."

§11. Наукове пізнання

"У світі безліч шляхів"

Два рівні наукового знання

Методи наукового пізнання

Як розвивається наукове знання

Наукове мислення і сучасна людина

§12. Ненаукове пізнання

Мудрість міфу

Досвід повсякденного життя

Народна мудрість і здоровий глузд

Пізнання засобами мистецтва

Там, де закінчується наука

§ 13. Соціальне пізнання

Особливості соціального пізнання

Конкретно-історичний підхід до соціальних явищ

Факти, інтерпретації, оцінки

Соціальне і гуманітарне знання

§14. Самопізнання

Знайомий незнайомець

Не помилися в оцінці

Самосповідь і самопізнання

РОЗДІЛ 3. ДУХОВНИЙ СВІТ ЛЮДИНИ І ДІЯЛЬНІСТЬ

§ 15. Діяльність у сфері духовної

Створення духовних цінностей

Збереження і поширення духовних цінностей

Освоєння духовних цінностей

§ 16. Моральні орієнтири діяльності

Духовний регулятор життя

Ідеали, цінності, категорії моралі

Моральна оцінка

Становлення морального в людині

§ 17. Світогляд, переконання, віра

Що таке світогляд

Світогляд як форма духовно-практичного освоєння світу та самовираження людини в ньому

Яким буває світогляд

Переконання і віра

філософія як теоретична форма світогляду

Світогляд і діяльність людини

Менталітет людини

РОЗДІЛ 4. МАТЕРІАЛЬНО-ВИРОБНИЧА ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ

§ 18. Трудова діяльність

Праця в матеріальному виробництві

Особливості трудової діяльності

Сучасний працівник

Проблеми гуманізації праці

§19. Економічна діяльність

Навіщо потрібна економічна діяльність

Ресурси - виробництво - розподіл - споживання

Виміри економічної діяльності

Економіка виробника

Економіка споживача

Короткі висновки до розділу

Питання до розділу

РОЗДІЛ 5. СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ І РОЗВИТОК СУСПІЛЬСТВА

§ 20. Свобода в діяльності людини

Це солодке слово "свобода"

Буриданів осел

"свобода є пізнана необхідність"

Свобода і відповідальність

Людина несе усю вагу світу на своїх плечах

Що таке вільне суспільство

§ 21. Історичний процес і його учасники

Народ – суб'єкт історичного процесу

Соціальні групи, суспільні об'єднання

Історичні особливості

Різноманіття шляхів і форм суспільного розвитку

§ 22. Політична діяльність

Політика як діяльність

Суб'єкти й об'єкти політики

Політичні дії

Влада і владна діяльність

§ 23. Політична ідеологія

Що таке ідеологія

Сучасні політичні ідеології

Роль ідеології в політичному житті

§ 24. Суспільний прогрес

Прогрес і регрес

Суперечливість прогресу

Критерії прогресу

Прогресивні сили

Основні поняття

ЧАСТИНА II. НА ШЛЯХУ ДО СУЧАСНОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ

РОЗДІЛ 6. СТОРІНКИ ІСТОРІЇ СУСПІЛЬСТВА І СУСПІЛЬНОЇ ДУМКИ

§ 25. Зміст і спрямованість суспільного розвитку

"Дослідження історії"

Два погляди на світову історію

Формаційний підхід

Хвилі цивілізаційного розвитку

Неповторна своєрідність

Що таке цивілізація

Цивілізація і культура

§ 26. Схід і Захід

Цивілізаційна "карта" світу

Чи можлива типологія цивілізацій?

Світ сходу

Цінності заходу

Чи стане людство єдиною цивілізацією?

§ 27. Особливості древніх цивілізацій

Світ древніх цивілізацій

Відмінність стародавності від первісності

"очевидне - неймовірне"

Єдність світу древніх цивілізацій

§ 28. Древні цивілізації Європи

Зародження античної цивілізації

Розквіт давньогрецької цивілізації

Цивілізація еллінізму

Цінності давньоримської цивілізації

§ 29. Древні мислителі про світ і людину

Міфи стародавності

Древньоіндійські веди про походження світу

Світ людей

Мудреці даоської школи

конфуціанство

Платон і аристотель про суспільство і державу

§ 30. Цивілізація епохи Середньовіччя

Селянство

Лицарство

Монархія і церква в середньовіччя

християнство і його роль

Світ міста

§31. Перехід до індустріальної цивілізації

Технічні передумови прискорення суспільного прогресу

Зародження капіталізму

Нові цінності нової цивілізації

Зародження парламентаризму

Шлях до сучасної цивілізації

§ 32. Погляди на суспільство і людину в індустріальну епоху

Мисляча і діяльна людина - основа суспільства

Погляди на побудову "нового світу"

Історичні долі марксизму в хх ст.

Суперечливі устремління нашого часу

ЧАСТИНА ІІІ. СУЧАСНЕ СУСПІЛЬСТВО

РОЗДІЛ 7. СУЧАСНИЙ ЕТАП СВІТОВОГО ЦИВІЛІЗАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ

§ 33. Різноманіття сучасного світу

Причини різноманіття форм громадського життя

Традиційне суспільство

Індустріальне суспільство

Межі росту

Постіндустріальна цивілізація

Україна на шляху до змін

Куди ведуть реформи

§ 34. Цілісність і суперечливість сучасного світу

Глобалізація світового господарства

До чого веде глобалізація?

Глобальні проблеми сучасності

Екологічна криза

Проблеми війни і миру в сучасних умовах

Проблеми "північ-південь"

§ 35. Науково-технічний прогрес

Науково-технічна революція

Економічні та соціальні наслідки нтр

Нтр і природне середовище

Науково-технічний прогрес і екологічна альтернатива

Протиріччя нтр

РОЗДІЛ 8. СУЧАСНА ЕКОНОМІКА

§ 36. Економіка і її роль у житті сучасного суспільства

Стан економіки і рівень життя

Відносини власності

§ 37. Ринкові відносини в сучасній економіці

Ринок і його роль в економічному житті

Конкуренція і монополія

Розподіл доходів

Ринок і держава

Сучасний ринок

Економіка росії на шляху до ринку

§ 38. Економічна політика держави

Поняття "економічна політика"

Який інструмент регулювання економіки вибрати?

Грошово-кредитна (монетарна) політика

Бюджетно-податкова (фіскальна) політика

Чи потрібна ринку допомога держави?

§ 39. Людина у системі економічних відносин

Людина і відносини власності

Людина і праця

Підприємництво

Доходи і витрати

РОЗДІЛ 9. СОЦІАЛЬНИЙ РОЗВИТОК

§ 40. Соціальна структура і соціальні відносини

Соціальна диференціація

Класи чи страти

Соціальна мобільність

"соціальні ліфти"

Сім'я в сучасному суспільстві

Тенденції в розвитку соціальних відносин

Люмпени і маргінали

Зміни соціальних відносин у нашому суспільстві

§ 41. Молодь у сучасному суспільстві

Від дитинства - до дорослості

Громадянське повноліття

Освіта і професійна підготовка

Початок трудової діяльності

Молодіжна культура

§ 42. Про нації і міжнаціональні відносини

Етнічні спільності

Національна самосвідомість

Розвиток міжнаціональних відносин у сучасному світі

Націоналізм. Міжнаціональні конфлікти і шляхи їхнього подолання

Національна політика

§ 43. Соціальний статус особистості

Що таке соціальний статус?

Соціальні ролі особистості

Соціалізація особистості

Хто вчить нас "грати за правилами"?

Соціальна адаптація

РОЗДІЛ 10. ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ СУЧАСНОГО СУСПІЛЬСТВА

§ 44. Політична система і її роль у житті суспільства

Політичне життя як система

Держава - головний інститут політичної системи

Роль політичних партій в політичній системі

Політичні норми

Культурно-ідеологічний і комунікативний елементи політичної системи

Політичні режими і типи політичних систем

§ 45. Правова держава і громадянське суспільство

Ознаки правової держави

Міжнародні документи про права людини. Захист прав

Громадянське суспільство

Місцеве самоврядування

§ 46. Галузі українського права: основні поняття і норми

Конституційне право

Адміністративне право

Карне право

Цивільне право

Трудове право

§ 47. Демократія

Що ж таке демократія?

Політичний плюралізм

Парламентаризм

Сучасне політичне життя україни

§ 48. Політичний статус особистості

Об'єктивно можливі політичні ролі особистості

Чому громадянину необхідна політична культура?

Чи складна роль виборця?

РОЗДІЛ 11. ДУХОВНІ ЦІННОСТІ СУЧАСНОГО СУСПІЛЬСТВА

§ 49. Духовна культура

Традиції і новаторство в культурі

Культури в культурі

Діалог культур

Проблеми сучасної вітчизняної культури

§ 50. Наука, освіта, мистецтво

Що таке наука?

Функції сучасної науки

Етика науки

Освіта

Мистецтво

Мистецтво в системі культури

§ 51. Релігія в сучасному світі

Релігія і релігійне мислення

Різноманіття релігії

Роль релігії в сучасному світі

Віротерпимість

§ 52. Засоби масової комунікації! культура

Функції масової комунікації

Телебачення і культура

§ 53. Духовний світ людини

Мислителі минулого про духовний світ людини

Свідомість - вища здатність особистості

Мікрокосмос людини

§ 54. Шлях до духовної особистості

Особистість реальна

Самобутність менталітету українця

Соціальне мислення

Замість висновку

ВСТУП

Скільки значень має слово "суспільство"? Як пов'язана природа і суспільство? Чим відрізняються соціальні інститути від інститутів, у які ви хотіли б піти вчитися? Є така сфера життя суспільства, що визначає всі інші? Чи бувають "некультурні" суспільства?

§ 1. Що таке суспільство?

На перший погляд здається, що відповісти на це питання нескладно. Дійсно, поняття суспільство давно і міцно ввійшло в наш науковий і повсякденний лексикон. Але як тільки ми починаємо спробу дати йому визначення, то відразу переконуємося, що таких визначень може бути безліч. Давайте спробуємо згадати знайомі нам стійкі словосполучення, у котрі входило б дане слово. Приміром, "дворянське суспільство", "селянське суспільство", У даному випадку під суспільством ми розуміємо певну групу людей, які об'єдналися для спілкування, спільної діяльності, взаємодопомоги і підтримки один одного.

Але ось інший ряд пов'язаних понять: "первісне суспільство", "феодальне суспільство", "французьке суспільство". Тут уже, уживаючи поняття "суспільство", ми маємо на увазі певний етап історичного розвитку людства чи конкретну країну. Якщо і далі рухатися відповідно до цієї логіки міркування (від часткового до загального), то суспільством називають і людство в цілому в його історичному і перспективному розвитку. Це все населення Землі, сукупність усіх народів. Іншими словами, це частина світу, що відособилась від природи, але тісно з нею пов'язана і яка містить у собі способи взаємодії людей і форми їх об'єднання.

Останнє визначення відбиває поняття суспільства в широкому розумінні. Спробуємо розібратися в цьому визначенні більш детально.

СУСПІЛЬСТВО І ПРИРОДА

Почнемо з положення про те, що суспільство - це відокремлена від природи частина світу (у даному випадку під природою розуміється сукупність природних умов існування людини). У чому ж полягає це відокремлення? На відміну від стихійних природних сил, у центрі суспільного розвитку стоїть людина, яка володіє свідомістю і волею. Природа ж існує і розвивається за своїми власними, незалежними від людини і суспільства законами. Є і ще одна обставина: людське суспільство виступає перетворювачем, творцем культури. Саме слово "культура" у найбільш широкому розумінні означає все створене людиною: це створена людиною "друга природа", що ніби надбудована над первинною природою. Усе це породжує уявлення про те, що людина і суспільство у своїй діяльності протиставляються природі. Ставлення до природи як до неоформленого, більш низького" ніж культура, ставить людину в позицію завойовника, підкорювача природи. Згадаємо відомі слова тургенівського героя Базарова: "Природа - не храм, а майстерня, і людина в ній працівник". Добре відомо, до чого призвела ця установка сьогодні. Небезпечне для життя людини забруднення середовища її проживання, поступове вичерпання природних ресурсів викликали екологічну кризу, створили загрозу самому існуванню людства.

Сьогодні важливіше усвідомлювати нерозривний зв'язок природи і суспільства, що носить взаємний характер. З одного боку, природне середовище, географічні і кліматичні особливості впливають на суспільний розвиток, прискорюючи чи сповільнюючи темп розвитку країн і народів, впливаючи на суспільний поділ праці. Наприклад, у М. Грушевського читаємо про вплив рік на господарське і громадське життя слов'ян: "Служачи готовими первісними дорогами, річкові басейни своїми різнобічними напрямками розсіювали населення за своїми розгалуженнями. По цих басейнах рано позначилися різні місцеві групи населення, племена, на які древній літопис поділяє руське слов'янство ІХ-Х ст. Але ця відцентрова дія річкової мережі стримувалася іншою її особливістю. Взаємна близькість головних річкових басейнів рівнини не дозволяла частині населення, що розміщалося на них, відокремлюватися одне від одного, замикатися в ізольовані гідрографічні клітки, підтримувала спілкування між ними, підготовлювала народну єдність і сприяла державному об'єднанню країни".

З іншого боку, суспільство впливає на природне середовище проживання людини. Історія людства свідчить як про сприятливий вплив діяльності людей на природне середовище проживання, так і про згубні її наслідки. Так, у свій час були осушені болотисті драговини навколо Флоренції, що стали потім квітучими землями. Сади і виноградники на схилах Кавказьких гір, так само як прекрасні гаї на островах Тихого океану, - справа рук людини. Разом з тим, відомі випадки, коли череди домашніх тварин витоптували ґрунт, об'їдали молоду рослинність. Про античну Грецію, наприклад, говорили, що її

Отже, повертаючись до того визначення поняття суспільства, з якого ми почали свої міркування, уточнимо: говорячи про відокремлення суспільства від природи, ми маємо на увазі його якісну специфіку, але не відірваність від природи і процесів її природного розвитку.

ЖИТТЯ У ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКУ І РУСІ

У другій частині нашого визначення поняття "суспільство" підкреслена ідея взаємозв'язку людей і взаємодії різних сфер суспільного життя. У філософській літературі суспільство визначається як динамічна система. Нове поняття "система" може здатися складним, але є сенс у ньому розібратися, тому що у світі чимало об'єктів, які охоплюються цим поняттям. До них відносяться спостережуваний нами Всесвіт, культура окремого народу і діяльність самої людини.

Слово "система" грецького походження означає "ціле", "складене з частин", "сукупність". Таким чином, кожна система включає взаємодіючі частини: підсистеми й елементи. Головного значення набувають зв'язки і відносини між частинами. Динамічні системи допускають різні зміни, розвиток, виникнення нових і відмирання старих частин і зв'язків між ними.

Суспільство складається з величезної кількості складових його елементів і Підсистем, які поновлюються і знаходяться у змінюваних зв'язках і взаємодіях. Спробуємо виділити деякі з цих частині простежити зв'язки між ними.

Найважливішим елементом суспільства виступають соціальні інститути. Розглянемо їхні основні ознаки на прикладі такого важливого інституту суспільства, як сім'я. Насамперед сім'я - це заснована на інтимності й емоційній прихильності невелика група людей, пов'язаних узами шлюбу (подружжя) і кревного споріднення (батьки і діти).

Створення сім'ї - одна з фундаментальних потреб людини. Разом з тим, сім'я виконує в суспільстві важливі функції: народження і виховання дітей, економічна підтримка малолітніх і непрацездатних та багато інших. Кожен член сім'ї займає в ній своє особливе становище, що припускає відповідну поведінку: батьки (чи один з них) забезпечують засоби до існування, ведуть домашні справи, займаються дітьми. Діти вчаться, допомагають по господарству. Така поведінка регулюється не тільки внутрішньо сімейними правилами, але і суспільними нормами: мораллю і правом. Так, суспільна мораль засуджує відсутність турботи старших членів сім'ї про молодших. Закон закріплює відповідальність і зобов'язання подружжя стосовно одне до одного, до дітей, повнолітніх дітей, до старих батьків. Створення сім'ї, основні віхи сімейного життя супроводжуються сталими в суспільстві традиціями й обрядами. Наприклад, у багатьох країнах шлюбний ритуал включає обмін подружжя обручками.

Таким чином, соціальний інститут можна розглядати як стійку, сукупність людей, груп, установ, діяльність яких спрямована на виконання конкретних суспільних функцій і будується на засадах певних ідеальних норм, правил, стандартів поведінки.

Крім сім'ї, до основних інститутів суспільства відносяться держава, школа. Інститути існують у політиці, економіці, культурі. їхня наявність робить поведінку людей більш передбачуваною, а суспільство в цілому більш стійким.

До числа підсистем суспільства можна віднести сфери суспільного життя: економічну (відносини в процесі матеріального виробництва), соціальну (взаємодія класів, соціальних верств і груп), політичну (діяльність державних організацій, політичних партій), духовну (мораль, релігія, мистецтво, філософія, діяльність наукових, релігійних, освітніх організацій і установ).

Кожна сфера суспільного життя теж являє собою складне утворення, елементи, що її складають, дають уявлення і про суспільство в цілому. Не випадково одні дослідники розглядають суспільство на рівні діючих у ньому організацій (держави, церкви, системи освіти тощо), інші - крізь призму взаємодії соціальних спільнот. Людина входить у суспільство через колектив, будучи членом декількох колективів (трудового, профспілкового тощо). Суспільство представляється як колектив колективів.

Людина входить і в більш великі спільності людей. Вона належить до певної соціальної групи, класу, нації, є громадянином якої-небудь держави, іноді декількох, якщо дозволяє їхнє законодавство.

Різноманітні зв'язки, що виникають між соціальними групами, класами, націями, а також усередині них у процесі економічного, соціального, політичного, культурного життя і діяльності, називаються суспільними відносинами.

Не всі зв'язки, що виникають між людьми в процесі спілкування, спільної діяльності, відносять до суспільних відносин. Справді, уявіть, що ви знаходитеся в переповненому автобусі: хтось запитав у вас, коли буде потрібна йому зупинка, хтось просить вас поступитися місцем. Контакти, що виникають у цих випадках, випадкові, епізодичні. їх не відносять до суспільних відносин.

Звернемося до іншої ситуації. Ви прийшли влаштовуватися на роботу. Вам доведеться пред'явити ряд документів, можливо, пройти співбесіду, укласти договір, де обговорюються всі основні умови найму. Через подібні процедури проходить кожний, хто вирішує те ж завдання, що і ви. Такі відносини - стійко повторювані, багато в чому безособові (формальні), що зачіпають важливі сторони життя людей — і називаються суспільними. Суспільні відносини складаються у всіх сферах суспільного життя. В економіці, приміром, це відносини власності, розподілу.

Проілюструвати зв'язки між підсистемами й елементами суспільства можна різними прикладами. Так, вивчення далекого минулого людства дозволило вченим зробити висновок про те, що моральні відносини людей в умовах первісності будувалися на колективістських засадах, тобто, говорячи сучасною мовою, пріоритет завжди віддавався колективу, а не окремому індивіду. Відомо також, що моральні норми, які існували в багатьох племен у ті архаїчні часи, допускали убивство слабких членів роду (хворих дітей, старих) і навіть людожерство. Чи вплинули на уявлення людей про межі морально припустимого реальні матеріальні умови їхнього існування? Відповідь зрозуміла. Необхідність спільно добувати матеріальні блага, приреченість на швидку загибель людини, що відірвались від роду, саме в цьому варто шукати витоки колективістської моралі. Також з позицій боротьби за існування і виживання люди не вважали аморальним звільнятися від тих, хто міг стати тягарем для колективу.

Добре прослідковується зв'язок правових норм і соціально економічних відносин. Звернемося до відомих історичних фактів. В одному з перших зведень законів Київської Русі, що називається "Руська Правда", передбачені різні покарання за убивство. При цьому міра покарання визначалася, в першу чергу, місцем людини в системі ієрархічних відносин, її приналежністю до тієї чи іншої соціальної верстви чи групи. Так, штраф за убивство тіуна (управителя) був величезний: він дорівнював вартості череди в 80 волів чи 400 баранів. Життя смерда чи холопа цінувалося в 16 разів дешевше.

Суспільне життя знаходиться в постійній зміні. Темпи і масштаби цих змін можуть бути різними, в історії людства були періоди, коли сформований порядок життя не змінювався у своїх основах сторіччями, згодом темпи змін стали наростати.

СУСПІЛЬСТВО І КУЛЬТУРА

Слово "культура" використовується настільки ж часто, як слова "суспільство" і "природа". При цьому під культурою найчастіше розуміють які-небудь досягнення людства в духовній сфері: художні твори, наукові відкриття, а також рівень духовних запитів окремої людини, її гідна поведінка. Культурна людина - це людина освічена, вихована, яка має гарний смак, що володіє літературною мовою, цікавиться високомистецькими творами тощо.

Таке тлумачення культури цілком доречне. Однак це поняття, як і поняття "суспільство", багатозмістовне. Міркуючи про взаємодію суспільства і природи, ми вже згадали про культуру, визначивши її як створену людиною " другу природу". Таким чином, у найбільш широкому розумінні культура охоплює усі види перетворюючої діяльності людини, спрямовані не тільки на зовнішнє середовище, але і на неї саму. Це більш відповідає первісному розумінню слова "культура", що походить від латинського cultura — обробіток, виховання, освіта.

Що ж ми віднесемо до створеного, "обробленого" людиною? Це і побудовані будинки, і написані книги, і засіяні поля, і встановлені традиції, і засоби зв'язку та комунікації, і загальноприйняті моральні норми, і особисті переконання, і способи обробки їжі чи будівництва житла, і багато чого іншого. Таким чином, світ культури утворюють плоди, продукти діяльності людини, а також способи, цінності, норми поведінки.

Зі сказаного очевидно, що як культура не може існувати без суспільства, оскільки вона створюється людьми, пов'язаними складною системою відносин, так і суспільство не може існувати поза культурою. Без неї ми не були б людьми, а залишалися лиш співтовариством істот певного біологічного виду. Люди діють на основі культурних норм (моралі, права, звичаїв і традицій), міняються під впливом культурних цінностей (згадаємо "виховний" зміст слова "культура"), накопичують і передають іншим поколінням досягнення культури, створюють її нові форми.

Навіть природні прояви нашого життя перетворюються під впливом культури. Наприклад, потребу в їжі ми задовольняємо саме тими способами, які закріплені в сучасному суспільстві певними нормами: у більшості випадків ми купуємо продукти в магазині (хтось використовує можливості особистого господарства), обробляємо (якщо це не готовий продукт) їх на плиті, подаємо приготовлену страву на тарілках і їмо її, використовуючи, принаймні, ложки.

Культура характеризується історичністю і величезним різноманіттям. Для більш глибокого вивчення світу культури дослідники виділяють, її типи, форми, компоненти і створюють різні класифікації. Загальноприйнятим є розподіл культури на матеріальну (будинки, транспортні засоби, предмети побуту, прилади й устаткування тощо) і духовну (знання, мова, символи, цінності, правила і норми, а також багато чого іншого).

Цей розподіл достатньо умовний. Приємно, що за кожною цілком матеріальною річчю стоять певні форми організації праці, задум творців, нерідко складні розрахунки і математичні викладення, тобто явища, що відносяться до духовної культури. У той же час наслідки духовної діяльності найчастіше опредметнюються: художні образи оживають на сторінках книги, релігійна ідея втілюється в будівництві храму.

Народи, що населяли нашу планету в минулому і проживають сьогодні, відрізнялися і відрізняються один від одного насамперед своєю самобутньою культурою. І це відноситься не тільки до мовних відмінностей, релігійних поглядів чи художньої творчості. Своєрідність виявляється в традиціях і обрядах" сімейному укладі і ставленні до дітей, у манері спілкування і перевагах у їжі та багато в чому іншому. При цьому зрозуміти окремі елементи культури конкретного суспільства можна тільки в рамках усієї його культури. Один американський соціолог наводить наступний приклад: люди західних країн відрізняються особливо боязким ставленням до гігієни порожнини рота. На погляд представника іншої культури ритуал регулярного, ретельного чищення зубів "жмутиком щетини з нанесеним магічним порошком" має не менш дивний вигляд, ніж звичай, що зустрічається в деяких племен, - вибивати в себе передні зуби для краси чи з тією ж метою випинати губи за допомогою особливих пластин.

Разом з тим, дослідники, що вивчали культури різних народів, прийшли до висновку, що всім культурам притаманні деякі загальні риси чи форми. їх назвали культурними універсаліями. До них, зокрема, відноситься наявність мови з певним граматичним ладом, інститут шлюбу і сім'ї, релігійні ритуали. В усіх культурах є норми, пов'язані з турботою про дітей. Майже у всіх народів. існує заборона на інцест - сексуальні відносини між близькими родичами.

Але навіть ці нечисленні універсали по-своєму переломлюються в культурі різних суспільств. Так, більшість з них сьогодні відкидає багатоженство, у той час, як у ряді мусульманських країн це узаконена норма.

Про культурну своєрідність різних типів суспільств, про багато культур усередині національної культури ви довідаєтеся з наступних розділів підручника.

ЗНАТИ СУСПІЛЬСТВО, У ЯКОМУ ЖИВЕШ

Суспільне життя, як ми вже переконалися, складне і багатогранне, тому його вивчають багато наук, що одержали назву суспільних (історія, філософія, соціологія, політологія, правознавство, етика, релігієзнавство, естетика тощо). Кожна з них розглядає певну сферу суспільного життя. Так, юриспруденція досліджує сутність і історію держави та права. Предметом етики є норми моралі, естетики - закони мистецтва, художньої творчості людей. Найбільш загальні знання про суспільство в цілому покликані давати такі науки, як філософія і соціологія.

Ми уже відзначали, що суспільство має свою специфіку в порівнянні з природою. "У всіх сферах природи... панує певна закономірність, незалежна від існування мислячого людства",- писав найвидатніший учений-фізик М. Планк. Тому природознавство може зосередитися на вивченні цих об'єктивних законів розвитку, незалежних від людини. Суспільство ж - це не що інше, як сукупність людей, наділених волею і свідомістю, що робить дії і вчинки під впливом певних інтересів, мотивів, настроїв.

Чи діють у соціальній дійсності об'єктивні, тобто незалежні від свідомості людей, закони розвитку? Чи можна вивчати громадське життя, відволікаючись від різноманіття поглядів, інтересів, намірів людей? Ці питання давно зацікавили дослідників суспільного життя. І відповіді на них давалися і даються різні. Так, деякі філософи виходять з того, що соціальні явища підпорядковуються законам, загальним для всієї дійсності, і в їхньому пізнанні можна використовувати точні методи соціального дослідження, а соціологія як наука повинна бути вільна від зв'язків з ідеологією, що вимагає відділення в ході конкретного дослідження реальних фактів від їхніх суб'єктивних оцінок. У рамках іншого філософського напряму почата спроба усунути протистояння об'єктивних явищ і людини, що їх пізнає. Прихильники цього напряму прагнуть усвідомити соціальний світ у співвіднесенні з цілями, ідеями і мотивами реально діючих людей. Таким чином, у центрі вивчення виявляється сама людина, що переживає, і її сприйняття світу через призму ставлення до неї індивіда.

Хто ж правий у цій суперечці?

А можливо, обидві точки зору страждають однобічністю? Не будемо поспішати з відповідями.

Основні поняття

Суспільство. Соціальний інститут. Суспільні відносини. Сфера громадського життя. Культура.

Терміни

Динамічна система. Культурні універсале. Питання для самоперевірки

1. Що варто розуміти під суспільством у вузькому і широкому розумінні слова?

2. Який взаємозв'язок суспільства і природи? У чому виражається специфіка суспільних явищ?

3. Назвіть основні ознаки суспільного інституту.

4. Які відносини можна вважати суспільними?

5. Назвіть основні сфери життя суспільства. Покажіть їхній взаємозв'язок.

6. Розкрийте значеннєві відмінності поняття "культура".

7. Що дослідники відносять до культурних універсалій?

8. Які науки вивчають суспільство?

Завдання

1. Використовуючи основні ознаки поняття "соціальний інститут", доведіть, що система освіти є таким інститутом.

2. Одним з основних методів пізнання в природничих науках є експеримент. Як ви вважаєте, чи припустимі експерименти в соціальному пізнанні?

3. Відносяться так звані негативні цінності (правила поведінки в злочинному співтоваристві, виробництво порнографії тощо) до явищ культури? Свій висновок аргументуйте.

4. Відомий німецький соціолог М. Вебер вважав, що дослідник-суспільствознавець, як і викладач, повинен бути безстороннім у пошуках і розкритті наукової істини:"Коли в народних зборах говорять про демократію, то зі своєї особистої позиції не роблять ніякої таємниці... Слова, які при цьому вживаються, виступають у цьому випадку не як засіб наукового аналізу, а як засіб політично завербувати інших. Навпаки, на лекції чи в аудиторії було би злочином користуватися словами подібним чином. Тут випливає, якщо, наприклад, мова йде про демократію, представити її різні форми, проаналізувати, як вони функціонують, з'ясувати, які окремі наслідки життєвих відносин має та чи інша з них... і прагнути, наскільки це можливо, до того, щоб слухач міг знайти пункт, виходячи з якого він міг би зайняти позицію відповідно до своїх вищих ідеалів. Але справжній вчитель остережеться нав'язувати слухачу з кафедри яку-небудь позицію, будь то відверто чи шляхом навіювання".

Чи розділяєте ви висловлену точку зору? Свою позицію обґрунтуйте.