6.4.2.2. Електричні параметри базових станцій

Подібно, як у випадку рухомої станції, стандарт GSM приділяє багато уваги вимогам щодо параметрів сигналів, як корисних, так і некорисних, що передаються базовою станцією в радіоканал:

КЛАСИ ПОТУЖНОСТІ БАЗОВИХ СТАНЦІЙ. Максимальна потужність передавача базової станції є важливим параметром системи, який характеризує максимально допустиму відстань від рухомої станції до базової, тобто розміри комірки. В таблиці 6.5 показано основні класи потужності базових станцій, які об’єднані в стандарті GSM для систем GSM-900 та DCS-1800. В наступних роках впровадження систем GSM у світі щораз більшого значення набирають малокоміркові системи, які раніше застосовувались тільки в безпровідній телефонії. В зв’язку з тим у вимогах фази 2 системи GSM подано величини максимальної потужності базових станцій також для мікрокомірок (таблиця 6.6). Класи, що відповідають найменшим величинам потужності, порядка 0,1 Вт, відповідають коміркам розмірами тільки кілька десятків метрів.

РЕГУЛЮВАННЯ ВИПРОМІНЮВАНОЇ ПОТУЖНОСТІ. З метою обмеження рівня інтерференції в системі GSM застосовано механізм регулювання потужності. В міру наближення рухомої станції до базової, базова станція, подібно як рухома, на вимогу блока керування BSC змінює потужність свого передавача від максимальної величини для свого класу до рівня 13 dBm з кроком 2 dB. Подібно як в рухомих станціях, побічним ефектом регулювання потужності є небажане випромінювання в сусідніх радіоканалах на частотах вище 400 кГц до сигналу несучої. Максимально допустимий рівень небажаного сигналу, який є результатом регулювання потужності базової станції, становить -103 dBm в смузі прийому 890-915 МГц для всіх класів потужності базових станцій.

НЕБАЖАНЕ ВИПРОМІНЕННЯ ПОЗА СМУГОЮ. В стандарті GSM говориться, що рівень потужності небажаного сигналу поза смугою системи GSM, який випромінює базова станція, що працює в передавальному режимі, не може бути вищим -36 dBm в діапазоні частот від 9 кГц до 1 ГГц. Це означає, що для базової станції першого класу рівень потужності небажаного сигналу повинен бути на 91 dB нижчим від максимального рівня потужності з таблиці 6.5. В діапазоні від 1 ГГц до 12,75 ГГц максимальна величина небажаного випромінення становить - 30 dBm. Жорсткіші вимоги стосуються допустимих рівнів завад для базових станцій і рухомих, що працюють в режимі приймання. Рівень завад не повинен перевищувати -57 dBm в смузі від 9 кГц до 1 ГГц і - 47 dBm в смузі від 1 ГГц до 12,75 ГГц.

СТАБІЛЬНІСТЬ ЧАСТОТИ. Частота базових станцій служить еталоном для рухомих станцій. Тому в передавачах базових станцій використовуються дуже точні і стабільні генератори частот. Стабільність частоти базових станцій повинна становити не менше 5∙10^-8 .

ТОЧНІСТЬ МОДУЛЯЦІЇ І ДИНАМІЧНИЙ ДІАПАЗОН. Точність модуляції і динамічний діапазон базових станцій повинні бути такі самі, як і в рухомих станціях. Величина максимального відхилення несучої частоти становить (+/-)90 Гц, а середньоквадратична величина шуму не повинна перевищувати 5%. Мінімальний динамічний діапазон базових станцій становить 92 dB; приймач базової станції може приймати сигнали рухомих станцій в діапазоні від -10 dBm до -104 dBm.