- •Лабораторна робота № 2 Вивчення архітектури та принципів функціонування системи базових станцій (bss)
- •2. Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів.
- •3. Система базових станцій
- •6.1. Архітектура системи gsm
- •6.1.1. Функціональний поділ системи gsm
- •6.1.1.1. Ансамбль базових станцій
- •6.1.1.2. Комутаційно-мережна частина
- •6.1.1.3. Рухомі станції
- •6.1.1.4. Комплект експлуатації та обслуговування
- •6.1.1.5. Стикування системи gsm із зовнішнім світом
- •6.4. Ансамбль базових станцій
- •6.4.1. Архітектура ансамблю базових станцій
- •6.4.2. Базова станція bts
- •6.4.2.2. Електричні параметри базових станцій
- •6.4.3. Блок керування базовими станціями
- •6.4.4. Модуль транскодера
- •6.4.5. Функції ансамблю базових станцій
- •8.3. Базова станція
- •8.3.1. Багатопроменеве поширення радіохвиль та методи боротьби з ним
- •8.3.2. Функції базової станції
- •8.3.2.1. Канальне кодування та перемішування
- •8.3.2.2. Шифрування
- •8.3.2.3. Форматування пакетів
- •8.3.2.4. Гаусівська маніпуляція з мінімальним зсувом
- •8.3.2.5. Рознесений прийом
- •8.3.2.6. Стрибки по частоті
- •8.3.2.7. Обробка часового випередження
- •8.3.2.8. Перервна передача
- •8.3.2.9. Вирівнювання
- •8.3.3. Архітектура базової станції
- •8.1.5. Нумерація в bss
- •8.1.6. Мережеві компоненти системи базової станції та зв'язок між ними
- •7. Системи стільникового зв’язку і принципи їх функціонування
- •7.1. Організація радіоканалів
- •7.1.1. Смуга частот
- •7.1.1.1. Система gsм900
- •7.1.1.2. Система dcs1800
- •7.1.1.3. Система е-gsm
- •7.1.1.4. Система pcs1900
- •7.1.2.1. Частотно-часові інтервали
- •7.1.2.2. Імпульсна передача
- •7.1.2.3. Типи пакетів
- •7.1.2.4. Цикли вищого рівня
- •7.1.3. Логічні канали
- •7.1.3.1. Типи логічних каналів
- •7.1.3.2. Розташування логічних каналів в фізичних каналах
- •8.2. Радіоінтерфейс
- •8.2.1. Частотний план стандарту gsm
- •8.2.2. Типи каналів в gsm
- •8.2.2.1. Канали управління
- •8.2.2.2. Канали інформаційних потоків (розмовні канали)
- •8.2.3. Структура радіоінтерфейсу
- •8.5. Транскодер
- •7.2.2. Ефективне використання радіозасобів
- •7.2.2.1. Скакання по частотах
- •7.2.2.2. Керування потужністю
- •7.2.2.3. Передача з випередженням
- •7.2.2.4. Передача з перериванням
- •8.4. Контролер базових станцій
- •8.4.1. Архітектура контролера базових станцій
- •1. Архітектура системи gsm
6.1.1.3. Рухомі станції
Рухомі станції MS (англ. Mobile Station) виконують роль інтерфейсу абонента з системою GSM. Існують різні типи рухомих станцій, які відрізняються одна від одної потужністю передавача, а це впливає на розміри і ємність акумуляторів. Розрізняють найменші кишенькові рухомі станції (англ. handheld), більші, носимі станції (англ. portable), возимі та безпровідні виносні і безпровідні абонентські станції.
6.1.1.4. Комплект експлуатації та обслуговування
Комплект експлуатації і обслуговування в системі GSM (англ. Operation and Maintenance Subsystem OMS) дає можливість оператору бачити роботу системи та управляти нею: видача абонементів, введення і актуальність даних про абонентів, локалізація і усунення пошкоджень, вимірювання телекомунікаційного руху і ведення статистики, нарахування оплат і т. п. З одного боку комплект експлуатації і обслуговування зв’язаний за допомогою протоколу Х.25 з комутаційно-мережною частиною системи, а за її посередництвом з базовими станціями і рухомими. З іншого боку, комплект ОМS, через інтерфейс типу людина-машина взаємодіє з особами, які беруть участь в обслуговуванні системи. Комплект експлуатації і обслуговування складається найчастіше з певної кількості з’єднаних між собою, так званих, центрів експлуатації і обслуговування ОМС (англ. Operation and Maintenance Centre), які спільно, в розпорошеній структурі, реалізують його функції.
6.1.1.5. Стикування системи gsm із зовнішнім світом
Система GSM не функціонує відірвано від зовнішнього світу. Її можна вважати частиною широкомасштабної телекомунікаційної системи: однієї країни, континентальної чи взагалі загальносвітової телекомунікаційної мережі. Контакт системи GSM з зовнішнім світом реалізується за допомогою трьох наступних інтерфейсів (рис. 6.2).
ІНТЕРФЕЙС МІЖ СИСТЕМОЮ GSM І КОРИСТУВАЧЕМ. Користувачі, ними можуть бути і люди і пристрої, які бажають скористатися послугами системи, зв’язуються з нею за допомогою рухомих станцій. Рухома станція, обладнана інтерфейсом типу «людина-машина», є часто тільки одним елементом системи, який бачить звичайний користувач.
ІНТЕРФЕЙС МІЖ СИСТЕМОЮ GSM І ІНШИМИ ТЕЛЕКОМУКАЦІЙНИМИ МЕРЕЖАМИ. Це може бути традиційна стаціонарна телефонна мережа, мережа з інтеграцією послуг ISDN або інша коміркова система, аналогова чи цифрова. З цієї точки зору система GSM являє собою мережу доступу, яка робить можливим виконання з’єднань між абонентами GSM і абонентами інших телекомунікаційних систем.
ІНТЕРФЕЙС МІЖ СИСТЕМОЮ GSM І ОПЕРАТОРОМ. Цей інтерфейс розмыщено в комплекті експлуатації і обслуговування ОМС.
6.4. Ансамбль базових станцій
Спрощена структурна схема ансамблю базових станцій показана на рис. 6.23. Архітектура ансамблю базових станцій двохрівнева. З боку комутаційної станції MSC знаходяться блоки управління базовими станціями BSC, а після них базові станції BTS. Базові станції під’єднані через радіоканали до рухомих станцій MS. Додатковим модулем, який входить в склад ансамблю базових станцій є модуль транскодера TRAU (англ. Terminal/Rate Adaptation Unit).