
- •Лабораторна робота № 2 Вивчення архітектури та принципів функціонування системи базових станцій (bss)
- •2. Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів.
- •3. Система базових станцій
- •6.1. Архітектура системи gsm
- •6.1.1. Функціональний поділ системи gsm
- •6.1.1.1. Ансамбль базових станцій
- •6.1.1.2. Комутаційно-мережна частина
- •6.1.1.3. Рухомі станції
- •6.1.1.4. Комплект експлуатації та обслуговування
- •6.1.1.5. Стикування системи gsm із зовнішнім світом
- •6.4. Ансамбль базових станцій
- •6.4.1. Архітектура ансамблю базових станцій
- •6.4.2. Базова станція bts
- •6.4.2.2. Електричні параметри базових станцій
- •6.4.3. Блок керування базовими станціями
- •6.4.4. Модуль транскодера
- •6.4.5. Функції ансамблю базових станцій
- •8.3. Базова станція
- •8.3.1. Багатопроменеве поширення радіохвиль та методи боротьби з ним
- •8.3.2. Функції базової станції
- •8.3.2.1. Канальне кодування та перемішування
- •8.3.2.2. Шифрування
- •8.3.2.3. Форматування пакетів
- •8.3.2.4. Гаусівська маніпуляція з мінімальним зсувом
- •8.3.2.5. Рознесений прийом
- •8.3.2.6. Стрибки по частоті
- •8.3.2.7. Обробка часового випередження
- •8.3.2.8. Перервна передача
- •8.3.2.9. Вирівнювання
- •8.3.3. Архітектура базової станції
- •8.1.5. Нумерація в bss
- •8.1.6. Мережеві компоненти системи базової станції та зв'язок між ними
- •7. Системи стільникового зв’язку і принципи їх функціонування
- •7.1. Організація радіоканалів
- •7.1.1. Смуга частот
- •7.1.1.1. Система gsм900
- •7.1.1.2. Система dcs1800
- •7.1.1.3. Система е-gsm
- •7.1.1.4. Система pcs1900
- •7.1.2.1. Частотно-часові інтервали
- •7.1.2.2. Імпульсна передача
- •7.1.2.3. Типи пакетів
- •7.1.2.4. Цикли вищого рівня
- •7.1.3. Логічні канали
- •7.1.3.1. Типи логічних каналів
- •7.1.3.2. Розташування логічних каналів в фізичних каналах
- •8.2. Радіоінтерфейс
- •8.2.1. Частотний план стандарту gsm
- •8.2.2. Типи каналів в gsm
- •8.2.2.1. Канали управління
- •8.2.2.2. Канали інформаційних потоків (розмовні канали)
- •8.2.3. Структура радіоінтерфейсу
- •8.5. Транскодер
- •7.2.2. Ефективне використання радіозасобів
- •7.2.2.1. Скакання по частотах
- •7.2.2.2. Керування потужністю
- •7.2.2.3. Передача з випередженням
- •7.2.2.4. Передача з перериванням
- •8.4. Контролер базових станцій
- •8.4.1. Архітектура контролера базових станцій
- •1. Архітектура системи gsm
7. Системи стільникового зв’язку і принципи їх функціонування
7.1. Організація радіоканалів
З'єднання на відрізку між абонентом, який має рухому станцію, і базовою станцією системи GSM відбувається радіошляхом. Цей фрагмент трансмісійної ланки був об'єднаний в специфікації GSM і носить назву радіоінтерфейсу. В радіоканалі системи CSM об'єднано в області часу і частот відносно складну структуру фізичних каналів, в яких передбачається як інформація користувача, так і сигналізаційні повідомлення. Система GSM ґрунтується на частотному (FDMA) і часовому (TDMA) розділенні каналів. Таке рішення дозволяє для визначеної пари MS-BTS вести передачу в каналі «вверх», що ніколи не співпадатиме в часі з передачею в каналі «вниз». Частиною тієї структури є багаторівнева рамкова структура. Поняття логічних каналів в системі GSM відповідає, в основному, поділу пакетів, що передаються в каналі, відповідно їх значенням та способам їх розташування в фізичних каналах.
7.1.1. Смуга частот
Радіоінтерфейс системи GSM забезпечує з'єднання типу «повний дуплекс» (англ. full duplex), одночасну передачу, як в напрямку «вниз» (англ. down link), тобто від базової станції BTS до рухомої MS, так і в напрямку «вверх» (англ. uplink), тобто від MS до BTS (рис. 7.1а). Означення «канал вверх» і «канал вниз» можна пояснити тим, що в типовій системі коміркового зв'язку антени базових станцій розташовані вище рівня рухомих станцій, однак тут вирішальним було запозичення термінології з сателітарних систем, в яких такі терміни є натуральні і дуже розповсюджені.
Стандарт GSM використовується перш за все в двох основних діапазонах частот: в смузі 900 МГц і в смузі 1800 МГц. Крім того використовуються або на стадії впровадження дві подальші версії системи GSM: система E-GSM та система PCN1900. Діапазон частот для цих систем описано нижче.
7.1.1.1. Система gsм900
Система GSM працює в діапазоні 900 МГц в двох піддіапазонах частот.
Ширина кожного становить 25 МГц (рис. 7.1b):
- канали «вверх» - смуга 890-915 МГц;
- канали «вниз» - смуги 935-960 МГц.
В усіх версіях системи GSM передача в двох напрямках проводиться із частотним розділенням (англ. Frequency Division Duplex FDD). Для системи GSM900 відстань між частотами обох напрямків становить 45 МГц.
Кожна зі смуг частот поділена на 124 канали смугою 200 кГц. Ці канали пронумеровані від 1 до 124. Цей номер носить назву номеру частоти радіоканалу ARFCN (англ. Absolute Radio Frequency Channel Number).
Незважаючи на те, що смуга 25 МГц дає можливість теоретично використати 125 частотних каналів смугою 200 кГц, на практиці по краях обох смуг визначено охоронні частотні смуги шириною 100 кГц кожна. Вони служать для обмеження рівня інтерференції в сусідніх радіодіапазонах. Несучі частоти (тобто середні) 124 каналів системи GSM900 можна визначити так:
- канали «вверх»: fі = 890.0 МГц+(0.2 МГц)*і;
- канали «вниз»: fi = 935.0 МГц+(0.2 МГц)*і;
де і - номер каналу (ARCFN), причому 1<і<124.
В кожному частотному каналі смугою 200 кГц знаходиться 8 розмовних каналів. Виділення радіоканалів окремим коміркам відбувається через виділення частотних каналів, а отже цілих 8-канальних груп розмовних каналів. Окрема комірка може використовувати від 1 до 16 частот, що відповідає від 8 до 128 радіоканалів. Кількість частот виділених даній базовій станції BTS визначається навантаженням руху, яке передбачається в зоні даної комірки. Потрібно додати, що в багатьох країнах, в яких впровадження системи GSM випередило застосування аналогових коміркових систем, що працюють в діапазоні 900 МГц, напр. NMT900, AMPS або ETACS, оператори обох типів систем діляться між собою згаданими раніше 124 каналами представленими на рис. 7.1b.