Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичні вказівки_Система базових станцій.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
9.32 Mб
Скачать

8.1.5. Нумерація в bss

Поділ мережі на зони, кластери і комірки передбачає їх нумерацію. Нумерація в системі базової станції дозволяє однозначно визначити місцеположення мобільної станції в мережі, забезпечити її обслуговування і необхідну якість зв'язку.

Рис.8.5 Побудова кластера 3/9 над існуючим кластером 4/12

Таблиця 8.1. Залежність ємності мережі від розподілу частотних каналів

Доступні частоти

Підкомірки

48

36

24

36

Надкомірки

12

24

12

Ємність мережі

48

36 + 12 • (4/3) = 52

24 + 24 • (4/3) - 56

12 + 36 • (4/3) = 60

1. CGI (Cell Global Identity) - глобальний ідентифікаційний номер комірки має вигляд:

CGI=MCC-NMC-LAC-CI,

де MCC (Mobile Country Code) - мобільний код країни, містить 3 цифри;

MNC (Mobile Network Code) - мобільний код мережі,містить 1-3 цифри;

LAC (Location Area Code) - код локальної території, містить до 16 біт;

СІ (Cell Identification) - ідентифікаційний номер комірки, містить до 16 біт.

Глобальний ідентифікаційний номер комірки (CGI) ідентифікує комірку в мережі GSM. Це означає, що в мережі GSM не може бути дві комірки з однаковим номером CGI. Номер можна розділити на дві частини:

- комбінація MCC-NMC-LAC утворює так званий ідентифікаційний номер локальної території (Location Area Identity - LAI). Запис про цей номер міститься в MSC/VLR (мережевий компонент системи комутації). Для того, щоб розшукати мобільну станцію, не потрібно передавати пошуковий сигнал від всіх базових станцій мережі GSM. При переміщенні мобільної станції з однієї локальної території в іншу, вона надсилає до MSC/VLR запит на оновлення інформації про місцезнаходження. Тому при пошуку мобільної станції пошукові сигнали будуть передаватись лише в межах однієї локальної території (LA).

- ідентифікаційний номер комірки (СІ) призначається кожній комірці і є унікальним в межах локальної території (LA).

2. BSIC (Base Station Identity Code) - ідентифікаційний код базової станції складається з двох частин:

BSIC=NCC+BCC,

де NCC (National Colour Code) - національний кольоровий код, нумерується від 0 до 7;

ВСС (Base Station Colour Code) - кольоровий код базової станції, нумерується від 0 до 7.

Ідентифікаційний код базової станції (BSIC) використовується для того, щоб розрізнити комірки, які працюють на однаковій частоті і належать різним кластерам. Крім того, цей номер може використовуватись для того, щоб розрізнити комірки, що належать різним операторам і перебувають на кордоні двох країн.

Для того, щоб розрізнити операторів в суміжних PLMN (рис. 8.6), кожному оператору в країні присвоюється певне значення NCC.

Коміркам, які перебувають поблизу державних кордонів, присвоюються різні значення NCC. Припустимо, мобільна станція перебуває в активному режимі і використовує розмовний канал на несучій частоті f4 в країні В. Мобільна станція вимірює сусідні частоти, в даному випадку частоти f1, f12 і f14.

В країні С частота f1 використовується в комірці, яка розміщена занадто близько до комірки з тією ж частотою в країні В. Як наслідок, при спробі мобільної станції виміряти частоту f1, вона може прийняти неправильний сигнал. Проте вона виявить, що NCC є неправильний і результат вимірювання буде забракований. В даному випадку MS не буде встановлювати виклик в іншій країні, а отже не будуть займатись додаткові сигналізаційні канали, що вигідно для оператора, і абонент збереже свої гроші. Цей метод також може використовуватись і всередині країни, щоб запобігти сигналізації і перемиканням між різними MSC. Дозвіл встановлення виклику в сусідніх країнах визначається оператором для кожної комірки індивідуально шляхом введення відповідної команди в BSC.

Рис.8.6 Кольоровий код PLMN (NCC)

Кольоровий код базової станції (ВСС) використовується як захист від спільноканальних інтерференційних завад. З цією метою однаковий ВСС присвоюється всім коміркам в заданому кластері. Таким чином забезпечується максимальне рознесення ВСС.

Припустимо мобільна станція працює на частоті f6 (рис. 8.7) і проводить вимірювання в сусідніх комірках. Проте частота f15x, присвоєна комірці з іншого кластера, яка занадто близько розміщена до сусідньої комірки з частотою f15y. В деяких звітах про результати вимірювань мобільна станція включить вимірювання f15x замість f15y. Єдиною різницею буде лише те, що для f15y номер ВСС=2, а для f15x BCC=3. Найкращий з сигналів, незалежно від ВСС буде пересилатись до контролера базових станцій, і лише там алгоритм локалізації відфільтрує комірки з неправильним ВСС. В даному випадку f15x з ВСС=3 буде виключена з подальшого розгляду.