
- •Лабораторна робота № 2 Вивчення архітектури та принципів функціонування системи базових станцій (bss)
- •2. Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів.
- •3. Система базових станцій
- •6.1. Архітектура системи gsm
- •6.1.1. Функціональний поділ системи gsm
- •6.1.1.1. Ансамбль базових станцій
- •6.1.1.2. Комутаційно-мережна частина
- •6.1.1.3. Рухомі станції
- •6.1.1.4. Комплект експлуатації та обслуговування
- •6.1.1.5. Стикування системи gsm із зовнішнім світом
- •6.4. Ансамбль базових станцій
- •6.4.1. Архітектура ансамблю базових станцій
- •6.4.2. Базова станція bts
- •6.4.2.2. Електричні параметри базових станцій
- •6.4.3. Блок керування базовими станціями
- •6.4.4. Модуль транскодера
- •6.4.5. Функції ансамблю базових станцій
- •8.3. Базова станція
- •8.3.1. Багатопроменеве поширення радіохвиль та методи боротьби з ним
- •8.3.2. Функції базової станції
- •8.3.2.1. Канальне кодування та перемішування
- •8.3.2.2. Шифрування
- •8.3.2.3. Форматування пакетів
- •8.3.2.4. Гаусівська маніпуляція з мінімальним зсувом
- •8.3.2.5. Рознесений прийом
- •8.3.2.6. Стрибки по частоті
- •8.3.2.7. Обробка часового випередження
- •8.3.2.8. Перервна передача
- •8.3.2.9. Вирівнювання
- •8.3.3. Архітектура базової станції
- •8.1.5. Нумерація в bss
- •8.1.6. Мережеві компоненти системи базової станції та зв'язок між ними
- •7. Системи стільникового зв’язку і принципи їх функціонування
- •7.1. Організація радіоканалів
- •7.1.1. Смуга частот
- •7.1.1.1. Система gsм900
- •7.1.1.2. Система dcs1800
- •7.1.1.3. Система е-gsm
- •7.1.1.4. Система pcs1900
- •7.1.2.1. Частотно-часові інтервали
- •7.1.2.2. Імпульсна передача
- •7.1.2.3. Типи пакетів
- •7.1.2.4. Цикли вищого рівня
- •7.1.3. Логічні канали
- •7.1.3.1. Типи логічних каналів
- •7.1.3.2. Розташування логічних каналів в фізичних каналах
- •8.2. Радіоінтерфейс
- •8.2.1. Частотний план стандарту gsm
- •8.2.2. Типи каналів в gsm
- •8.2.2.1. Канали управління
- •8.2.2.2. Канали інформаційних потоків (розмовні канали)
- •8.2.3. Структура радіоінтерфейсу
- •8.5. Транскодер
- •7.2.2. Ефективне використання радіозасобів
- •7.2.2.1. Скакання по частотах
- •7.2.2.2. Керування потужністю
- •7.2.2.3. Передача з випередженням
- •7.2.2.4. Передача з перериванням
- •8.4. Контролер базових станцій
- •8.4.1. Архітектура контролера базових станцій
- •1. Архітектура системи gsm
8.3.2.4. Гаусівська маніпуляція з мінімальним зсувом
В стандарті GSM використовується гаусівська маніпуляція з мінімальним зсувом (Gaussian Minimum Shift Keying - GMSK). Цей метод являє собою частотну маніпуляцію, при якій несуча частота дискретно - через інтервали часу, кратні періоду Т бітової модулюючої послідовності, - приймає значення:
де f0 - центральна частота частотного каналу, що використовується; F=1/T - частота бітової послідовності.
Рознесення частот Δf=fB-fH=F/2 - мінімально можливе, при якому забезпечується ортогональність коливань частот fB і fH на інтервалі Т тривалості одного біта. При цьому за час Т між коливаннями частот fB і fH набігає різниця фаз рівна π. Таким чином термін «мінімальний зсув» в назві методу модуляції відноситься до зсуву частоти. Оскільки модулююча частота в цьому випадку рівна F/2, а девіація частоти F/4, індекс частотної модуляції складає:
(F/4)/(F/2)=0,5.
Термін «гаусівська» в назві метода модуляції відповідає додатковій фільтрації модулюючої бітової послідовності відносно вузькосмуговим гаусівським фільтром. Саме ця додаткова фільтрація відрізняє метод GMSK від метода MSK(Minimum Shift Keying - MSK -маніпуляція з мінімальним зсувом).
Метод MSK іноді розглядають як метод квадратурної фазової маніпуляції із зміщенням, але із заміною прямокутних модулюючих імпульсів тривалістю 2Т напівхвильовими відрізками синусоїд та косинусоїд.
В методі MSK вхідна послідовність бітових імпульсів модулятора розбивається на дві послідовності, які складаються відповідно з парних і непарних імпульсів, і модульований сигнал (вихідний сигнал модулятора) протягом наступного n-го біта визначається виразом, який залежить від поточного n-го і попереднього (n-1)-го біта:
де, ω0 =2πf0 - центральна частота каналу, а вибір знаків «плюс» або «мінус» перед відповідними виразами визначаються алгоритмом:
Біти вхідної послідовності модулятора |
Знаки в першому представленні |
Знаки в другому представленні |
Значення несучої частоти |
|||
Непарний біт |
Парний біт |
Знаки першого доданку (cos) |
Знаки другого доданку (sin) |
Загальний знак виразу (cos) |
Знак початкової фази (πt/2T) |
|
1 |
1 |
- |
- |
- |
- |
fH |
0 |
1 |
+ |
- |
+ |
+ |
fB |
0 |
0 |
- |
- |
- |
- |
fH |
1 |
0 |
- |
- |
- |
+ |
fB |
Слід відмітити, що два біти, які використовуються в якості аргументів закону модуляції, вибираються з врахуванням того, який біт є поточним: якщо поточний біт парний, то другим бітом пари є попередній до нього непарний; якщо поточний біт непарний, то другий біт пари - попередній до нього парний.
З приведеного вище виразу випливає, що поточна фаза модульованого сигналу:
тобто набіг фази на інтервалі Т одного біта:
а миттєва частота як похідна фази:
тобто миттєва частота приймає одне з двох значень - fB або fH, постійне протягом біта.
Таким чином зміна знаку початкової фази в другій частині виразу означає перехід від fB до fH і навпаки. Зміна загального знаку виразу еквівалентна зміні початкової фази на π, що дозволяє зберегти неперервність фази при зміні частоти.
Більш зрозумілим і наочним є графічне пояснення методу MSK.
Рис.8.24 Графічне пояснення методу MSK
На першому графіку представлено приклад вхідної бітової послідовності модулятора.
Другий і третій графіки дають відповідно послідовності непарних а1 і парних а2 бітів вхідної послідовності, причому тривалість кожного біта збільшена вдвічі в сторону запізнення, тобто кожен біт «розтягнутий» в часі до 2-бітового символу, і для зручності приймається, що послідовності а1 і a2 приймають значення +1 та -1 (значення -1 відповідає значенню 0 вхідної послідовності).
В результаті для кожного бітового інтервалу тривалістю Т розміщені одне над одним значення а1 і а2 дають саме ту пару парного і непарного бітів, які є аргументами закону модуляції.
Четвертий і п'ятий графіки показують форму модулюючих сигналів двох квадратурних каналів в1 і в2, які отримуються як добуток функцій а1 і а2 відповідно на квадратурні низькочастотні сигнали sin(πt/2T) і cos(πt/2T). Слід звернути увагу на стрибкоподібну зміну фази цих сигналів на π; в моменти зміни знаків а1 і а2.
Кінцевий модульований сигнал згідно отримується як результат
перемноження модулюючих сигналів квадратурних каналів з відповідними
несучими sin(ω0t) і cos(ω0t) і сумування отриманих добутків. Описаний принцип побудови модулятора MSK пояснюється блок-схемою (поки без врахування першого блоку - гаусівського фільтра G).
Рисунок -
З приведених вище аналітичних виразів безпосередньо випливає, що початкова фаза φН модульованого сигналу в методі MSK описується лінійно-ламаною кривою, тобто залежність φH(t) є неперервною, але не гладкою. Додавання гаусівського фільтра, тобто фільтра низьких частот з амплітудною характеристикою в формі гаусівської кривої, приводить до згладження кривої φH(t) в точках зламу. Ширина смуги В фільтра по рівню 3 дБ вибирається рівною:
B = 0,3F,
тобто добуток
ВТ = 0,3.
Оскільки в стандарті GSM F=270,833 кГц, смуга гаусівського фільтра рівна В=81,3 кГц.
Введення гаусівського фільтра призводить до звуження головного пелюстка і зниження бокових пелюстків спектру на виході модулятора, чим забезпечується допустимий рівень завад по суміжних частотних каналах.