
- •Лабораторна робота № 2 Вивчення архітектури та принципів функціонування системи базових станцій (bss)
- •2. Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів.
- •3. Система базових станцій
- •6.1. Архітектура системи gsm
- •6.1.1. Функціональний поділ системи gsm
- •6.1.1.1. Ансамбль базових станцій
- •6.1.1.2. Комутаційно-мережна частина
- •6.1.1.3. Рухомі станції
- •6.1.1.4. Комплект експлуатації та обслуговування
- •6.1.1.5. Стикування системи gsm із зовнішнім світом
- •6.4. Ансамбль базових станцій
- •6.4.1. Архітектура ансамблю базових станцій
- •6.4.2. Базова станція bts
- •6.4.2.2. Електричні параметри базових станцій
- •6.4.3. Блок керування базовими станціями
- •6.4.4. Модуль транскодера
- •6.4.5. Функції ансамблю базових станцій
- •8.3. Базова станція
- •8.3.1. Багатопроменеве поширення радіохвиль та методи боротьби з ним
- •8.3.2. Функції базової станції
- •8.3.2.1. Канальне кодування та перемішування
- •8.3.2.2. Шифрування
- •8.3.2.3. Форматування пакетів
- •8.3.2.4. Гаусівська маніпуляція з мінімальним зсувом
- •8.3.2.5. Рознесений прийом
- •8.3.2.6. Стрибки по частоті
- •8.3.2.7. Обробка часового випередження
- •8.3.2.8. Перервна передача
- •8.3.2.9. Вирівнювання
- •8.3.3. Архітектура базової станції
- •8.1.5. Нумерація в bss
- •8.1.6. Мережеві компоненти системи базової станції та зв'язок між ними
- •7. Системи стільникового зв’язку і принципи їх функціонування
- •7.1. Організація радіоканалів
- •7.1.1. Смуга частот
- •7.1.1.1. Система gsм900
- •7.1.1.2. Система dcs1800
- •7.1.1.3. Система е-gsm
- •7.1.1.4. Система pcs1900
- •7.1.2.1. Частотно-часові інтервали
- •7.1.2.2. Імпульсна передача
- •7.1.2.3. Типи пакетів
- •7.1.2.4. Цикли вищого рівня
- •7.1.3. Логічні канали
- •7.1.3.1. Типи логічних каналів
- •7.1.3.2. Розташування логічних каналів в фізичних каналах
- •8.2. Радіоінтерфейс
- •8.2.1. Частотний план стандарту gsm
- •8.2.2. Типи каналів в gsm
- •8.2.2.1. Канали управління
- •8.2.2.2. Канали інформаційних потоків (розмовні канали)
- •8.2.3. Структура радіоінтерфейсу
- •8.5. Транскодер
- •7.2.2. Ефективне використання радіозасобів
- •7.2.2.1. Скакання по частотах
- •7.2.2.2. Керування потужністю
- •7.2.2.3. Передача з випередженням
- •7.2.2.4. Передача з перериванням
- •8.4. Контролер базових станцій
- •8.4.1. Архітектура контролера базових станцій
- •1. Архітектура системи gsm
8.3.2.3. Форматування пакетів
Система GSM - це система з комутацією каналів (GSM 2-го покоління), проте інформація по радіоінтерфейсу передається у вигляді пакетів. Пакет - це блок бітів, який міститься в одному часовому інтервалі TDMA циклу на радіоінтерфейсі. Функцію розміщення інформації в потрібний пакетний формат виконує приймально-передавальний модуль базової станції.
В системі GSM передбачено п'ять типів пакетів:
- звичайний пакет;
- пакет частотної корекції;
- синхронізаційний пакет;
- пакет доступу;
- замінний пакет.
Звичайний пакет.
Звичайний пакет використовується для перенесення інформації по каналах інформаційних потоків і каналах управління: ВССН, РСН, AGCH, SDCCH, SACCH і FACCH.
На початку і в кінці звичайного пакету розміщені 3-бітові блоки - кінцеві біти (ТВ). Ці біти завжди є нульовими (0,0,0) і призначені для вказання еквалайзеру стартових і стопових точок.
Рис.8.19 Звичайний пакет
Основною частиною пакету є інформаційні біти - 2 блоки по 57 біт захищеної від помилок зашифрованої інформації, які відповідають сигналам мови або даних.
Оскільки при поширенні через радіоінтерфейс інформація може бути пошкоджена, в склад звичайного пакета включена т.зв. тренувальна послідовність - послідовність відомого зразка. На приймальному кінці на основі цієї послідовності еквалайзер створює математичну модель каналу в певний момент часу, що дозволяє йому відновити пошкоджену інформацію. В системі GSM є 8 різних зразків тренувальних послідовностей. По замовчуванню використовується тренувальна послідовність, яка є тотожною кольоровому коду базової станції номера BSIC. Дві базові станції, які працюють на одній частоті і розміщені недалеко одна від одної, використовують різні тренувальні послідовності, що дозволяє еквалайзеру розрізнити їх пакети.
Тренувальна послідовність з двох боків відокремлюється від інформаційних блоків бітами-прапорцями (SF). Кожен біт-прапорець відповідає за свою інформаційну послідовність і вказує, чи в даному пакеті передається, наприклад, розмовна інформація, чи інформація сигналізації. Стан бітів-прапорців дозволяє правильно розшифрувати вміст пакетів.
В часовому інтервалі є простір для 156.25 біт, а звичайний пакет містить лише 148 біт. Решті 8.25 біт утворюють т.зв. захисний інтервал (GP). Захисний інтервал зменшує ймовірність перекривання сусідніх пакетів, яке може призвести до втрати інформації.
Пакет частотної корекції
Пакет частотної корекції використовується для синхронізації частоти мобільної і базової станції. Періодична синхронізація необхідна, щоб компенсувати похибки генератора і ефекти помноження частоти, які виникають внаслідок швидкості транспортних засобів. Тому базова станція через визначені проміжки часу посилає чистий синусоїдальний сигнал - немодульовану несучу. Для цього в склад пакета частотної корекції входить т.зв. синхронізуюча послідовність (142 нульові біти). Як і в звичайному пакеті, в пакеті частотної корекції містяться два блоки кінцевих бітів (ТВ) і захисний інтервал (GP).
Рис.8.20 Пакет частотної корекції
Синхронізаційний пакет
Після виконання процедури синхронізації по частоті, мобільна станція здійснює часову синхронізацію з точністю до біта. Для цього базова станція по широкомовному каналу передає синхронізаційні пакети. В склад синхронізаційного пакета входить 64-бітова синхронізаційна послідовність і два 39-бітові блоки інформаційних біт. Інформаційні біти містять номер циклу TDMA, який використовується для правильного дешифрування інформації, яка міститься в звичайних пакетах, і номер тренувальної послідовності (BSIC), який використовується еквалайзером. Лише після отримання синхронізаційного пакету мобільна станція може пробувати розкодувати інформацію, яку містить ВССН.
Рис.8.21 Синхронізаційний пакет
Пакет доступу
Пакет доступу використовується для передачі інформації по каналу довільного доступу RACH. За допомогою цього пакету мобільна станція вимагає доступу до системи. При першому доступі невідома відстань від мобільної до базової станції, тому невідоме запізнення, з яким надійде пакет.
Як наслідок пакет має видовжений захисний інтервал (68,25 біт, що відповідає тривалості 252 мкс), який запобігає накладанню пакетів, навіть якщо мобільна станція перебуває на границі комірки (252 мкс∙300000 км/с = 2∙37,75 км).
Рис.8.22 Пакет доступу
Рис.8.23 Замінний пакет