6.Сучасні концепції виробництва.

З часів Тейлора і Форда (поч. ХХ ст.) в-во розвивалося як вирішення питань спеціалізації і кооперування на раб. місцях, п-вах в цілому та його можлив.

Запровадження у в-во складального конвертору дозволило налагодити масовий випуск пр-ції, поглибити стандартизацію виробн. процесів, удосконалити роботу внутрішньозаводск. тр-ту і як наслідок скоротити тривалість виробн. циклу і соб-ть пр-ції. Однак масове в-во будучи наслідком НТП стало його гальмом оскільки сформувалося протиріччя між ефективністю в-ва і задоволенням ринкових потреб.

На зміну масовому в-ву з 70-х рр.. ХХ ст.. приходе «гнучке обмежене в-во», яке об’єднує переваги індивідуального і масового в-ва і реалізується у формі ств-ння групових робочих місць, вільних робочих постів. Це дало можливість ліквідувати недоліки конверного в-ва жорсткий ритм, монопольність., зменшення вимог до кваліфікації працівників, індивідуалізація в-ва потребувала замінення методу виштовхування предметів праці на їх витягування, тобто остаточного формування обсягу випуску кінцевої пр-ції після узгодження усіх вимог із споживачем, продовження формування с-ми гнучкого обмеженого в-ва стала с-ма «точно в строк», яка була доповнення лібералізацію процесів упр-ння в-вом, саме передачею частини повноважень у вирішенні питань внутр. вир-го х-ру трудовим колективом.