Дихальна система

Особливості будови дихальної системи птахів насамперед спрямовані на ефективне забезпечення енергією організму птахів під час польоту та зменшення питомої маси їхнього тіла. Дихальна система, що починається ніздрями, представлена дихальними шляхами, легенями та повітряними мішками. Верхня гортань переходить у трахею. У місці, де трахея переходить у бронхи, розташовані голосові зв'язки. Це так звана нижня гортань. Птахи здатні видавати різноманітні звуки.

Легені птахів мають значну поверхню для процесів газообміну. Легені птахів містять мільйони тонких трубочок — парабронхів, що сполучаються з дорсобронхами та вентобронхами. Повітря потрапляє до сліпозамкнених закінчень бронхів — бронхіол, оточених капілярами, де і відбувається газообмін.

Бронхи, які входять у легені, розгалужуються. Їхні головні відгалуження розширюються і поза легенями відкриваються у тонкостінні повітряні мішки. Повітряні мішки розташовані між внутрішніми органами птаха, а їхні відгалуження можуть навіть заходити у порожнисті кістки. Розташовуючись між внутрішніми органами, повітряні мішки зменшують тертя між ними. Повітряні мішки, заповнені повітрям, зменшують питому масу тіла птахів.

Завдяки повітряним мішкам птахам притаманний особливий механізм газообміну, що дістав назву подвійного дихання. Під час вдиху повітря проходить через легені, де кисень надходить у кров. Але частина багатого на кисень повітря, минаючи легені, відразу спрямовується до задніх повітряних мішків. Під час видиху це повітря проходить через легені, де кисень знову потрапляє у кров.

Отже, на відміну від інших тварин, у птахів газообмін відбувається як під час вдиху, так і під час видиху. Завдяки цьому органи птахів ефективно постачаються киснем, потрібним для забезпечення енергією під час польоту. Дихальна система птахів бере участь і в регуляції температури тіла. Під час польоту прохолодне повітря, що надходить до повітряних мішків, охолоджує тіло птахів, адже внаслідок інтенсивного обміну речовин виділяється значна кількість тепла.

Кровоносна система

У птахів, на відміну від плазунів, венозна та артеріальна кров не змішується. Це забезпечується наявністю чотирикамерного серця, в якому права частина, де міститься венозна кров, та ліва, куди надходить артеріальна, повністю ізольовані одна від іншої. Не змішується венозна та артеріальна кров і поза серцем. Тож до всіх органів птахів, окрім легенів, надходить лише артеріальна кров з великою кількістю кисню. Поділ крові на венозну та артеріальну разом із здатністю серця птахів до частих скорочень (наприклад, у синиці - понад 400 разів за хвилину, серце червоногорлого колібрі б'ється з частотою 1200 ударів за хвилину (або 20 ударів за секунду) визначають інтенсивний обмін речовин в організмі птахів. Тому температура тіла птахів стала і досить висока.

Органи виділення — тазові нирки (метанефрос), від яких відходять сечоводи, що відкриваються в клоаку. Основним продуктом азотистого обміну птахів є сечова кислота, у зв'язку з чим сечовий міхур редукується. Завдяки такій будові видільної системи продукти виділення не накопичуються в тілі, а відразу виводяться назовні, що зменшує масу тіла птаха при польоті.