III. Завдання

ПП “Все для меблів” спеціалізується на виробництві меблевої фурнітури. Ринок збуту є горизонтальним, географічно розкиданим. Оскільки кінцеві споживачі зазвичай купують товар дрібними партіями, товар відповідає стандартним потребам, то керівництво підприємства прийняло рішення щодо організації багатоканальної системи розподілу. Приблизно 94% обсягів продукції збувається дилерам на умовах ЕХW (ІНКОТЕРМС). Під час підписання угод із дилерами менеджери із збуту встановили, що дилери встановлюють жорсткі штрафні санкції, якщо їхні вантажівки довго простоюватимуть, очікуючи завантаження. Це спонукало керівництво детально переглянути існуючу складську систему підприємства. У результаті дослідження виявлено наступне:

1) в наявності підприємства є 3 склади. Один із них призначений для продукції, яка експортується, другий - для зберігання продукції (попит сезонний), а третій -склад-рампа - для відвантаження продукції споживачам;

2. на склад-рампу матеріальний потік поступає із виробничих цехів конвеєром. Швидкість конвеєра прирівнюється до швидкості завантаження вантажної машини однією бригадою вантажників. Однак було встановлено, що швидкість конвеєра сповільнюється зупинками, основними причинами яких є: документальна та фізична невідповідність замовлень поставці, тривалість комплектації замовлень у виробничих цехах, що затягувало процес завантаження транспортних засобів;

3. інформаційний потік надходить на склад-рампу після прибуття вантажної машини замовника (замовлення додатково узгоджується із відділом збуту, а відділом збуту відповідно із виробничим відділом та складом). Фінансовий потік оформляється після завантаження замовлення (інформаційний потік надходить із складу до бухгалтерії);

4. прибуття вантажних машин носить випадковий характер, в середньому 3 вантажівки за день (робочий день складу триває 8 год.);

5) бригада вантажників складається з 4 чоловік. Вартість завантажувальних робіт в транспорт, встановлена підприємством у розмірі тарифу рівному 3,41+0,1*p грн./ год. Тариф на завантажо-розвантажувальні роботи, які зайняті на внутрішньоскладській переробці вантажів становить 3,03+0,1*p грн./год ( p – номер студента по списку в групі);

6) в середньому 1 вантажна машина завантажується 2 год. Приблизно стільки ж часу оформляються супровідні документи;

7) згідно з угодою з дилерами, підприємство повинно оплатити 30+p грн./год. у разі простоювання вантажівки, яка очікує завантаження.

Завдання:

1. Проведіть аналіз існуючої системи управління логістичними потоками на складі-рампі. Виявіть об'єкти логістичних рішень

2. Розрахуйте оптимальну кількість бригад вантажників, виходячи із співвідношення між витратами очікування та витратами обслуговування.

2. Яку додаткову інформацію необхідно зібрати для детальнішого аналізу ситуації.

Рекомендації для опрацювання питання 1.

Логістичний процес на складі є досить складним, оскільки вимагає повної узгодженості функцій поповнення матеріальних запасів, переробки матеріального потоку та фізичний розподіл замовлень. Основним недоліком існуючої системи є незадоволення потреб клієнтів, що проявляється в основному в невідповідності замовлень та перевищенні тривалості виконання замовлення (завантаженні транспортного засобу та оформленні документів). Витрати (В) при існуючій системі (додаток1), яку можна віднести до типу системи "яка штовхає", можна визначити так:

де , - тариф на транспортний засіб, грн./год;

- тариф на вантажо-розвантажувальні роботи, грн/год.;

- тривалість розвантажо-завантажувальних робіт, год;

Для покращення обслуговування клієнтів пропонується удосконалення наведеної системи (додаток 2). Така система передовсім вимагатиме удосконалення процесу обробки замовлень відділом збуту, що забезпечить виробництво і комплектацію готової продукції відповідно до замовлень клієнтів, що становить основу системи "яка тягне", тобто інформаційний потік (конкретне замовлення) має передувати матеріальному. Витрати будуть визначатись за формулою:

де -тариф на внутріскладські переміщення, грн./год.;

- тривалість комплектації,год.(приймається в середньому 2 год. для типового замовлення)

Основними перевагами цієї системи є пришвидшення матеріального потоку в середньому в 2-3 рази за рахунок:

• зменшення часу простою транспортного засобу, який вже не залежить від руху конвеєра, а тільки від часу, необхідного на завантаження;

• скорочення часу простою транспортного засобу за рахунок паралельного руху фінансового (оформлення документів) та матеріального потоку. При цьому загальні витрати системи обслуговування в розрахунку на 1 замовлення скорочуються.

Таке пришвидшення матеріального потоку дало б можливість його здешевити, а основне - покращити обслуговування клієнтів, що може мати стратегічне значення в подальшій співпраці.

Рекомендації для опрацювання питання 2.

Визначення оптимальної кількості бригад вантажників (каналів обслуговування на рампах) розглядається теорією черг (теорією масового обслуговування). Згідно з вихідними даними буде розглядатися багатоканальна модель черг, яка характеризується наступним:

1) клієнти обслуговуються за принципом "FIFO";

2) прибуття клієнтів відбувається незалежно від попереднього прибуття;

3) прибуття описується розподілом Пуассона;

4. час обслуговування клієнтів різний і не залежить один від одного;

5. час обслуговування підкоряється експоненціально­му закону розподілу;

6) час обслуговування менший за час між прибуттями.

Використовуючи методичні вказівки та числові значення показників, що характеризують дану систему (табл.4.2), визначити кількість каналів обслуговування.

Таблиця 4.2

Розрахунок кількості каналів обслуговування

№ п/п	Показники	Од. виміру	Умов позн.	Зна- чення	Число каналів обслуговування, М
					1	2	3
1	Темп прибуття клієнтів	клієнтів		3	3	3	3
2	Час обслуговування складу	год/добу		8	8	8	8
3	Середній час обслуговування 1 машини	год		2	2	2	2
4	Темп обслуговування	клієнтів /добу			4	4	4
5	Середнє число обслужених клієнтів	клієнтів	r		0,75	0,75	0,75
6	Середнє число клієнтів в черзі	клієнтів			2,25	0,123	0,015
7	Ймовірність знаходження в системі 0 клієнтів				0,25	0,455	0,471
8	Середнє число клієнтів в системі	клієнтів			3	0,87	0,77
9	Середній час очікування в черзі	год			8	1,6	0,89
10	Середній час в системі	год			10+0,1*p	3,6+0,1*p	2,89+0,1*p
11	Завантаження системи				0,75	0,375	0,25

Аналізуючи отримані результати, розрахувати оптимальну кількість бригад вантажників (каналів обслуговування), при якій не буде черг та загальні витрати системи будуть найменшими ( табл.4.3).

Таблиця 4.3

Розрахунок витрат

№ п/п	Показники	Одиниці виміру	Умовні познач.	Значення	Число каналів обслуговування (бригад), М
					1	2	3
1.	Тариф на транспортний засіб	грн./год		30+p	30+p	30+p	30+p
2.	Тариф на вантажно-розвантажу-вальні роботи в транспорт	грн./год		3,41+0,1*p	3,41+0,1*p	3,41+0,1*p	3,41+0,1*p
3.	Тариф на внутрі-складські переміщення	грн./год		3,03+0,1*p	3,03+0,1*p	3,03+0,1*p	3,03+0,1*p
2.	Чисельність бригади	чол.			4	8	12
3.	Час обслуговування складу	год./добу		8	8	8	8
4.	Витрати простою	грн./добу			30	30	30
5.	Середній час в системі	год.			10+0,1*p	3,6+0,1*p	2,89+0,1*p
6.	Витрати обслугову-вання	грн.
7.	Витрати очікування	грн.
8.	Загальні витрати	грн.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №5

РЕГРЕСІЯ ПОПИТУ НА ТОВАРИ ТРИВАЛОГО КОРИСТУВАННЯ

I. Загальні положення

Явище, яке залежить від багатьох факторів, можна описати за допомогою множинної регресії. Дослідивши взаємозв'язок процесів у минулому і отримавши функціональний зв'язок між ними, можна з деякою вірогідністю планувати майбутнє.

ІІ. Теоретичні відомості

У загальному вигляді виробнича регресія може бути записана:

(5.1)

У сфері виробництва при аналізі кількісного співвідношення показника і факторів у ролі показника можуть виступати обсяг виробленої продукції, прибуток, товарообіг, рентабельність, собівартість одиниці продукції тощо. Факторами цих показників можуть бути робоча сила, основні засоби або капітал, земля, продуктивність суспільної праці, рівень розвитку науки, техніки тощо.

У більш вузькому смислі під виробничою регресією розуміють залежність між обсягом виробництва і величиною різних виробничих ресурсів.

Розглянемо регресію попиту на товари тривалого користування (автомобілі, телевізори, холодильники та ін.). Попит на товари тривалого користування залежить від трьох факторів: залишку національного прибутку в у.г.о. (різниця між національним прибутком і затратами, необхідними для підтримання життєвого рівня) , середньої ціни на товар тривалого користування , кількість товару тривалого користування, який здають у брухт :

(5.2)

Будемо вважати, що виробнича регресія неперервна і двічі диференційована. Для з'ясування форми регресійного зв'язку введемо гіпотези:

1) якщо збільшується один з факторів або при незмінному значенні іншого, то випуск продукції збільшується. Зміна обсягу виробленої продукції за рахунок зміни одного з факторів , та математично виражається як частинна похідна по цьому фактору:

, (5.3)

2) приріст попиту на товари тривалого користування збільшується повільніше, ніж приріст витрат кожного із факторів (приріст одного із факторів на одиницю викликає збільшення попиту менше, ніж на одиницю);

3) Виробнича функція є однорідною функцією відносно факторів , з показником однорідності а. Це означає, що при односторонньому збільшенні значень факторів у разів ( ), обсяг виробленої продукції продукції збільшиться у разів:

(5.4)

Згідно з теоремою Ейлера для виробничої регресії є справедливою тотожність:

; (5.5)

На основі цих гіпотез отримано виробничу регресію попиту на товари тривалого користування

, (5.6)

де y – попит на товари тривалого користування; - залишок національного прибутку в у.г.о. (різниця між національним прибутком і затратами, необхідними для підтримання життєвого рівня); - середня ціна на товар тривалого користування, - кількість товару тривалого користування, який здають у брухт.

Для оцінки параметрів лінії регресії прологарифмуємо рівняння і виконаємо заміну величин:ln

. (5.7)

Заміна , Отримаємо

. (5.8)

Використовуючи метод найменших квадратів, отримаємо систему нормальних рівнянь

, (5.9)

розв'язки якої можна знайти за формулою

, (5.10)

де - вектор параметрів моделі;

- матриця статистичних даних факторної ознаки;

- вектор статистичних даних результуючої ознаки.

Під час економетричних досліджень отримано, що для деяких виробництв для параметрів , та виконується

. (5.11)

Адекватність моделі статистичним даним генеральної сукупності можна перевірити за допомогою критеріїв Фішера і Дарбіна-Уотсона:

(5.12)

де k₁, k₂ – ступені вільності,

, (5.13)

де .

Якщо математична модель адекватна експериментальним даним, то її можна застосовувати для аналізу господарської діяльності підприємства.

Важливе значення для аналізу мають частинні коефіцієнти еластичності. Для багатофакторної регресії частинний коефіцієнт еластичності показує, на скільки відсотків зміниться показник, якщо один із факторів зміниться на один відсоток при незмінних значеннях інших факторів.

Частинний коефіцієнт еластичності для фактора обчислюється за формулою

(5.14)

Важливе значення має сумарний коефіцієнт еластичності. Припустимо, що у деякий момент часу фактори і показник мали значення . Після збільшення факторів у разів отримаємо

(5.15)

У даному випадку показник однорідності . Цей показник називають загальним (сумарним) коефіцієнтом еластичності. На основі отриманих формул можна зробити висновки:

1) якщо а=1, то при збільшенні факторів в разів обсяг виробництва зміниться в стільки ж разів;

2) якщо а>1, то збільшення факторів в разів викличе збільшення обсягу в разів. В даному випадку маємо економію ресурсів на масштабах виробництва;

3) якщо а<1, то збільшення факторів в разів викличе збільшення обсягу виробництва в разів. В цьому випадку зростають витрати на одиницю продукції.

Точкову оцінку прогнозу знайдемо за формулою

. (5.16)

Інтервал довіри знаходять спочатку для лінійної регресії, а потім шляхом потенціювання – для нелінійної регресії

, (5.17)

, (5.18)

, (5.19)

де t – значення t-критерію при ймовірності р і n-m-1 ступенях вільності;

середньоквадратичне відхилення залишків; (5.20)

- вектор прогнозних значень. (5.21)