
- •Ідейний зміст включає:
- •Художня форма включає:
- •Питання для самоконтролю
- •Ідейний зміст
- •Художня форма
- •Загальний план відповіді на питання про значення творчості письменника.
- •План-зразок характеристики художнього образу-персонажа.
- •План розбору ліричного твору.
- •Аналіз літературного твору Аналіз твору
- •1. Аналіз художнього твору
- •2. Аналіз прозового літературного твору
- •Концептуальний рівень художнього твору
- •Рівень організації твору як художнього цілого
- •Сюжет може викладатися:
- •Несюжетних елементами вважаються:
- •Рівень внутрішньої форми твору
- •Позиція автора і способи її вираження:
- •Аналіз поетичного твору План аналізу, - вірші
- •Аналіз поетичного твору (Схема)
- •Поетична лексика
- •Поетичний синтаксис
- •Поетична фонетика
- •Композиція ліричного твору
- •Аналіз драматичного твору
- •Драматичний твір
Художня форма
включає:
Деталі предметної зображальності: портрет, учинки персонажів, їхнього переживання й мовлення (монологи й діалоги), побутова обстановка, пейзаж, сюжет (послідовність і взаємодія зовнішніх і внутрішніх учинків персонажів у часі і просторі);
Композиційні деталі: порядок, спосіб і мотивування, оповідання й опису зображуваного життя, авторські міркування, відступи, вставні епізоди, обрамлення (композиція образу - співвідношення й розташування предметний деталей у межах окремого образу);
Стилістичні деталі: зображувально-виразні деталі авторського мовлення, інтонаційно-синтаксичні й ритміко-строфічні особливості поетичного мовлення в цілому.
нагору
Схема аналізу літературно-художнього твору.
Історія створення.
Тематика.
Проблематика.
Ідейна спрямованість твору і його емоційний пафос.
Жанрова своєрідність.
Основні художні образи в їхній системі й внутрішніх зв'язках.
Центральні персонажі.
Сюжет й особливості будови конфлікту.
Пейзаж, портрет, діалоги й монологи персонажів, інтер'єр, обстановка дії.
Мовна побудова твору (авторський опис, оповідання, відступи, міркування).
Композиція сюжету й окремих образів, а також загальна архітектоніка твору.
Місце твору у творчості письменника.
Місце твору в історії національної та світової літератури.
нагору
Загальний план відповіді на питання про значення творчості письменника.
А. Місце письменника в розвитку національної літератури.
Б. Місце письменника в розвитку європейської (світової) літератури.
Основні проблеми епохи й відношення до них письменника.
Традиції й новаторство письменника в області:
ідейного наповнення;
тематики, проблематики;
творчого методу й стилю;
жанру;
мовного стилю.
В. Оцінка творчості письменника класиками літератури, критики.
нагору
План-зразок характеристики художнього образу-персонажа.
Вступ. Місце персонажа в системі образів твору.
Головна частина. Характеристика персонажа як певного соціального типу.
Соціальне й матеріальне становище.
Зовнішній вигляд.
Своєрідність світосприймання й світогляду, коло розумових інтересів, схильностей і звичок:
характер діяльності й основних життєвих устремлінь;
вплив на навколишнім (основна сфера, види й типи впливу).
Область почуттів:
тип ставлення до оточуючого;
особливості внутрішніх переживань.
Авторське ставлення до персонажа.
Які риси особистості героя виявляються в творі:
за допомогою портрета;
в авторській характеристиці;
через характеристику інших дійових осіб;
за допомогою передісторії або біографії;
через ланцюг учинків;
у мовній характеристиці;
через "сусідство" з іншими персонажами;
через навколишнє оточення.
Висновок. Яка суспільна проблема привела автора до створення даного образу.
нагору
План розбору ліричного твору.
Дата написання.
Реально-біографічний і фактичний коментар.
Жанрова своєрідність.
Ідейний зміст:
Провідна тема.
Основна думка.
Емоційне забарвлення почуттів, виражених у вірші в їх динаміці або статиці.
Зовнішнє враження й внутрішня реакція на нього.
Перевага суспільних або особистих інтонацій.
Структура вірша:
Зіставлення й розвиток основних словесних образів:
за подібністю;
за контрастом;
за суміжністю;
за асоціацією;
за логікою.
Основні образотворчі засоби іносказання, використовувані автором: метафора, метонімія, порівняння, алегорія, символ, гіпербола, літота, іронія (як троп), сарказм, перифраза.
Мовні особливості в плані інтонаційно-синтаксичних фігур: епітет, повтор, антитеза, інверсія, еліпс, паралелізм, риторичне питання, звертання й вигук.
Основні особливості ритміки:
тоніка, силабіка, силабо-тоніка, дольник, вільний вірш;
ямб, хорей, пірихій, спондей, дактиль, амфібрахій, анапест.
Рима (чоловіча, жіноча, дактилічна, точна, неточна, багата; проста, складова) і способи римування (парна, перехресна, кільцева), гра рим.
Строфіка (двовірш, тривірш, п’ятивірш, катрен, секстина, септима, октава, сонет).
Евфонія (благозвучність) і звукопис (алітерація, асонанс), інші види звукового інструментування.