
- •§ 1 Принцип відносності Галілея
- •§ 2 Рівняння Максвелла та гіпотеза ефіру
- •§ 3 Принцип відносності Ейнштейна
- •1. Усі фізичні закони та рівняння, сформульовані для однієї інерціальної системи відліку, не змінюються при переході до іншої довільної інерціальної системи відліку.
- •§1 Перетворення Лоренца
- •§ 2 Як треба розуміти одночасність.
- •§ 3 Власний час
- •§ 4 Як треба правильно вимірювати довжини
- •§ 5 Закон додавання швидкостей
- •§ 1 Геометрія 4—простору
- •§2 Диференціальні операції
- •§5 Функції Лагранжа та Гамільтона в ств
- •§6 Коваріантне рівняння руху
- •§ 8 Червоний зсув
- •Електродинаміка ств
- •§1 Рівняння для потенціалів у коваріантній формі
- •§2 Тензор електромагнітного поля
- •§3 Коваріантний вигляд рівнянь Максвелла
- •§4 Перетворення Лоренцо для поля
§2 Диференціальні операції
Зупинимось на основних диференціальних операціях чотирьохвимірного тензорного аналізу.
4-градієнт деякого скаляра
має бути 4-вектором:
Для
того, щоб визначити, який це вектор —
коваріантний
чи контраваріантний,
обчислимо повний диференціал скаляра
:
Очевидно, що диференціал скаляра має бути також скаляром: добуток, тут записаний, має такий самий вигляд? як і (10§1). Оскільки диференціали контраваріантних величин є все одно контраваріантними величинами, а результатом множення є скаляр (величина, що не змінюється при переході від однієї системи координат до іншої), то необхідно відмітити, що інші співмножники (похідні) є величини коваріантні.
Отже, при диференціюванні за контраваріантною змінною утворюється коваріантна величина і навпаки, при диференціюванні за коваріантною змінною — контраваріантна.
Таким
чином, величина
є коваріантний градієнт.
Відповідно
контраваріантний оператор градієнта
має вигляд:
Часто вводячи коваріантні та контраваріантні величини кажуть, що контраваріантний — це такий вектор, який перетворюється як компоненти вектора події, а коваріантний — це вектор, який перетворюється як компоненти градієнта 4-вектора за контраваріантними змінними.
2.
4-дивергенція
деякого 4-вектора
має бути скаляром, тобто інваріантом
відносно перетворень Лоренца:
3. 4-ротор деякого 4-вектора є антисиметричним тензором другого рангу:
4. Оператор д’Аламбера в чотирьохвимірних позначеннях має вигляд:
§3 4-швидкість
У
трьохвимірному просторі швидкість
не
є 4-вектором. Природно ввести 4-швидкість,
як похідну від 4-радіус-вектора події
за власним часом:
тому що і чисельник, і знаменник є 4-об'єктами. Користуючись цим означенням можемо обчислити його компоненти. У виразі (1) перейдемо від диференціювання за власним часом до диференціювання за часом лабораторної системи координат, ураховуючи (4 §3):
Часова компонента, очевидно:
Тому повністю 4-вектор швидкості дорівнює:
Для цього 4-вектора (і тільки для нього) перевіримо, що квадрат його є інваріант перетворення і також перевіримо, що з цього означення випливають співвідношення (1§5), (2§5), які ми одержували, безпосередньо користуючись перетвореннями Лоренца.
Інваріантність квадрата швидкості отримуємо майже автоматично:
Як
і належить кожному 4-вектора,
при переході до іншої
системи координат перетворюється згідно
з (6§1),
тому маємо:
,
,
,
.
(6)
Маючи
при цьому на увазі, що
і також
Підставляючи значення компонент у
(6)
маємо:
,
,
(7)
З
останньої рівності маємо:
Підставляючи
цей результат у (7),
одержуємо:
(8)
Очевидно, що цей результат збігається з (4). Таким чином введений нами 4-вектор перевірку витримав
§4 4-прискорення
Цілком аналогічно до того, як було введено 4-швидкість, вводять 4-прискорення:
Диференціюючи співвідношення (5.50) для квадрата 4-швид-кості, матимемо:
(2)
тобто вектори 4-швидкості та 4-прискорення взаємно ортогональні. Розглянемо окремо просторову та часову частини 4-прискорення wi = (w,w4)
(3)
Обчислимо
похідну
окремо:
Похідна
від квадрата швидкості
тому,
продовжуючи обчислення, маємо:
Подальші обчислення в (3) ніяких ускладнень не викликають. Отже, просторові компоненти 4-прискорення:
(6)
Обчислимо часову компоненту, враховуючи значення:
Таким чином, вектор 4-прискорення записуємо у вигляді: