1. Схарактеризуйте розвиток політичної журналістики в інформаційному суспільстві.

Затверджено на засіданні кафедри теорії та історії журналістики

Протокол №5 від 24 грудня 2007 р.

Київський міжнародний університет

Модульна контрольна робота
Галузь знань: 0303	Журналістика
Дисципліна	Проблематика ЗМІ

ВАРІАНТ №11

1. Чи слушним є твердження: “Політична міфологія існує як емоційно забарвлене, чуттєве уявлення про політичну дійсність, яке заміщує і витісняє істинне знання її”?

а) так;

б) ні.

2.. Журналістське дослідження стає розслідуванням:

а) тоді, якщо журналістові не бажають надати потрібну інформацію,

б) тоді, коли суперечлива інформація потребує перевірки;

в) в обох зазначених випадках.

3. Текст є політичним, якщо він:

а) відображає увесь спектр суспільного життя країни;

б) відображає відносини між соціальними групами з приводу здійснення влади в суспільстві.

4. Політичний журналіст користується найбільшою довірою аудиторії, коли виступає:

а) як реальний політик, представник певної партії;

б) як відмежований від реальності теоретик-політолог;

в) як політичний журналіст, політичний коментатор того чи іншого видання або редакції;

5. Чи може виступати джерелом інформації сам журналіст?

а) так;

б) ні.

6. Вибір жанру в політичній журналістиці є:

а) показником загальної ерудиції журналіста;

б) показником ступеня політичної ангажованості журналіста.

7. Які з наведених особливостей мови політичної журналістики є негативними:

а) переважання оціночної лексики і коментарю над фактом

б) апеляція до почуттів, а не до розуму;

в) усі наведені.

8. Обираючи мовні форми для створення тексту політичної журналістики, слід визначити:

а) мету створення тексту (інформування, аналіз, вираження громадянської позиції, пропаганда);

б) адресатів твору, їхні типи (масова авдиторія чи цільова) та характеристики;

в) обидва чинники.

9. Науковці визначають такі недоліки роботи журналістів:

а) змістові помилки;

б) фальсифікація через спрощення, ненаукове, неповне подання;

в) усі названі недоліки.

10. Індекс цитування вказує на:

а) ступінь зрозумілості матеріалу;

б) кількість посилань на матеріал у серйозних наукових виданнях.

11. Для того, щоб успішно працювати в галузі наукової і науково-популярної журналістики, журналіст повинен:

а) мати енциклопедичні знання;

б) бути глибоко компетентним в обраній галузі;

в) бути спостережливим і освіченим;

12. Такі проблеми, як: фундаментальні дослідження в галузі найважливіших проблем природничих, суспільних та гуманітарних наук; новітні біотехнології; новітні комп’ютерні засоби і технології інформатизації суспільства – розглядаються в межах:

а) політичної проблематики;

б) екологічної проблематики;

в) наукової проблематики.

13. У наданні якого з наведених типів інформації журналістові не може бути відмовлено?

а) стихійні лиха, аварії, катастрофи;

б) надзвичайні події, що загрожують життю та здоров’ю громадян;

в) усіх названих типів.

14. Порушенням законодавства України при наданні інформації є:

а) необґрунтована відмова в наданні інформації про стан навколишнього природного середовища, якість харчових продуктів, джерела забруднення;

б) надання інформації, що не відповідає дійсності;

в) усі наведені порушення.

15. “Індекс туманності” журналістського матеріалу визначає –

а) рівень освіченості журналіста;

б) легкість прочитання тексту;

в) ступінь володіння журналістом термінологією.

16. Акцент на якій із запропонованих мотивацій здатний стимулювати увагу читачів?

а) фізіологічна потреба;

б) потреба у самозбереженні;

в) усі зазначені потреби однаковою мірою.

17. Вкажіть, які із зазначених джерел інформації є редакційними:

а) статистичні звіти;

б) новини та бюлетені інформаційних агентств;

в) власні розслідування та ідеї журналіста;

18. Наведені джерела інформації – партійна інформація, повідомлення та періодичні видання міжнародних організацій, інформація офіційних прес-служб – є:

а) редакційними;

б) позаредакційними.

19. Якщо “екологічний” журналіст ознайомлює читачів з основними законами екосистем, із небезпекою і негативними наслідками антропогенного впливу на довкілля; встановлює взаємозв’язки між окремими явищами, що спричинюють зміну клімату чи виникнення інших ризиків для здоров’я людей, то він виконує:

а) інформаційну функцію;

б) просвітницьку функцію;

в) організаційну функцію;

20. Унаслідок чого склалася ситуація, іронічно схарактеризована журналісткою М. Олійник: “світова спільнота потроху набуває святої впевненості в тому, що побутовий рай із пральними машинами і кухонними комбайнами – то є особиста заслуга політиків, а ядерну бомбу припхали до Хіросіми і там власноруч підірвали кляті фізики”?

а) недостатньої політичної пропаганди;

б) значного погіршення стану наукової і науково-популярної журналістики;

в) недостатнього розвитку екологічної журналістики.

21. Обслуговування діяльності екологічних громадських та науково-освітянських інституцій, інформування вузького кола читачів про специфічні події та явища, пов’язані з охороною довкілля та використанням природних ресурсів є комунікативним призначенням:

а) загальнополітичної преси;

б) спеціальної екологічної преси.

22. До якого типу документів належать дослідницькі звіти, філософські і теоретичні роботи, монографії, підручники і посібники, статті, матеріали конференцій і круглих столів?

а) наукові праці.

б) твори мистецтва;

в) особисті документи;

23. Факто логічністю, відсутністю авторського коментарю і стилю, обов’язковим зазначенням джерела інформації вирізняються;

а) нормативні документи;

б) твори мистецтва;

в) дані інформаційних агентств;

24. Матеріали ЗМІ можуть використовуватися:

а) як інформаційний привід;

б) як окрема група джерел інформації;

в) і як інформаційний привід, і як окрема група джерел інформації.

25. Чи можуть бути використані як джерела інформації під час підготовки матеріалу на політичну тематику літературні твори, кіно- і відеофільми, музичні твори, твори декоративно-ужиткового мистецтва?

а) так;

б) ні.

26. Який з періодів в історії розвитку державної політики у галузі ЗМІ після здобуття Україною незалежності В. Дрешпак вважає “періодом маніпулятивним”?

а) перший;

б) другий;

в) третій;

27. До основних ризиків, пов’язаних із формуванням інформаційного суспільства, належать:

а) загроза “руйнації соціуму”;

б) загроза політичного нагляду;

в) усі, названі вище.

28. Якщо журналіст свідомо бере участь у маніпуляціях громадською думкою, – це:

а) маніпуляції пресою;

б) маніпуляції в пресі.

29. Коли саме під час інтерв’ю варто ставити провокаційні запитання?

а) на початку розмови;

б) всередині;

в) наприкінці.

30. Щоб перевірити документ на надійність, потрібно:

а) врахувати всі наведені вище чинники.

б) визначити вірогідність уміщених у ньому даних, тобто переконатися, що вони відповідають реальним подіям;

в) усвідомити те, наскільки дані репрезентативні та чи утворять вони достатню базу для ґрунтовних висновків;