4. Історія розвитку вітчизняного руху з управління якістю. Поява елементів управління якістю товарів на основі розвитку та впровадження стандартизації.

1. Історія розвитку вітчизняного руху з управління якістю. Поява елементів управління якістю товарів на основі розвитку та впровадження стандартизації.

Першим етапом становлення вітчизняних систем якості було визнання необхідності виготовлення якісних продуктів промислової галузі ще у радянський час.

Уперше системний підхід у забезпеченні якості був використаний на Саратовському авіаційному заводі в 1955 році при розробці системи бездефектного виготовлення продукції.

Тоді існувала система контролю, при якій працівники заводів практично не несли відповідальності за якість продукції. Відповідальність за якість покладалася на ВТК. Система БВП являла собою комплексну систему, яка включала організаційні, економічні, виховні заходи, що сприяють створенню якісної продукції.

Система БВП послужила початком нового підходу до керування якістю на підприємствах. З початку 60-х років подібні системи стали поширюватися спочатку в Європі, а потім і в США. Однак недоліки БВП полягали в тому, що система не охоплювала стадії розробки і проектування продукції, реалізації та експлуатації. Вона мала й обмежену сферу застосування.

ЯНАРЗПВ – система якості, надійності, ресурсу з перших виробів. Ця система, яка випередила свій час, була розроблена в 1958 році на підприємствах Горьківської області і створювала умови, що забезпечили високий рівень конструкторської і технологічної підготовки виробництва нового виробу. Це дозволяло виготовляти високоякісні і надійні вироби без наступної їх доробки в міру розширення випуску. Завдання системи полягало у виявленні на стадії розробки продукту можливих причин появи браку і зниження надійності, а також розробки технологічних заходів, що унеможливлюють погіршення якості з цих причин. Система була спрямована на те, щоб уже на стадії проектування і підготовки виробництва забезпечити виготовлення на-дійних і якісних виробів. Основний зміст системи ЯНАРЗПВ – високий рівень конструкції і технологічної підготовки виробництва.

Логічним продовженням ЯНАРПЗВ та БВП була система СБП, система бездефектної праці. Ця система вперше була введена на Львівському заводі телеграфної апаратури в 1961 році. Відповідно до неї був розроблений показник якості праці – коефіцієнт, який визначав кількісне вираження якості праці виконавців.

НОПВУ – система наукової організації праці, виробництва і управління. Була розроблена на Рибінському моторобудівному заводі. Набула популярності як система, у якій поєдналося комплексне використання методів (у тому числі кількісна оцін-ка рівня) наукової організації праці, виробництво та управління на основі постійного удосконалення технологій та устаткуван-ня.

НОРМ – система наукової організації робіт по збільшенню моторесурсу. Ця система була створена в Ярославському об'єднанні «Автодизель» у 1964 році. Система забезпечувала комплексний підхід до керування якістю на стадії проектування, виготовлення й експлуатації. Планування основних показників якості та керування здійснювалися на всіх стадіях життєвого циклу виробу. Система НОРМ сприяла значному зниженню витрат на техобслуговування і ремонт двигунів за рахунок підвищення надійності вузлів та деталей. Основний зміст системи НОРМ – підвищення технічного рівня і якості виробів (збільшення моторесурсу).

На основі узагальнення і вивчення досвіду розроблених раніше систем контролю якості, у результаті спільного науково-виробничого експерименту промислових підприємств Львівської області, ВНІІСа і НВО «Система» Держстандарту у середині 70-х років була розроблена Комплексна система керування якістю продукції (КС КЯП). Цей досвід був схвалений і рекомендований до широкого розповсюдження.

КС КЯП органічно увібрала в себе всі прогресивні елементи раніше розроблених систем. Вона стала першою системою якістю, в якій організаційно-технічними основами управління стали стандарти підприємства.

У стандартах регламентувалося проведення всіх організаційних, технічних і економічних заходів, спрямованих на підвищення якості продукції. У КС КЯП принцип керування якістю продукції використовувався на всіх стадіях життєвого циклу: при дослідженні і проектуванні, виготовленні, обігу і реалізації, експлуатації і споживанні.

Керування якістю в КС КЯП передбачалося здійснювати у поєднанні з вирішенням усіх завдань керування виробничо-господарською діяльністю підприємства. Структура КС КЯП передбачала багаторівневу організацію управління: на рівні підприємства, цеху, ділянки, бригади, окремого робочого місця. Розподіл спеціальних функцій керування якістю між підрозділами здійснювався керівником підприємства. Це дозволило поліпшити погодженість дій виконавців.

Підсумовуючи вищесказане, основними недоліками даних систем є:

1)орієнтація на виробника продукції, а не на споживача;

2)функціональний, а не цільовий підхід у керуванні якістю;

3)високий рівень регламентації положень стандартів підпри-ємства в системі якості;

4)неконструктивність і нетехнологічність багатьох проект-них рішень, прийнятих у системі якості;

5)відсутність інформаційно-технологічних моделей керуван-ня якістю і засобів їх реалізації та ін.;

6)статичність вимог КС КЯП.

Через неспроможність вітчизняних систем до створення найкращих умов щодо якості у всіх сферах життєдіяльності, був здійснений перехід до європейських систем якості. В Україні системи управління якістю сертифікували понад 700 підприємств та організацій.

Громадський рух за якість в Україні було започатковано у 1989 році одночасно зі створенням першої у колишньому Радянському Союзі національної неурядової громадської організації у сфері якості – Української асоціації якості.

Сьогодні Українська асоціація якості, яка є лідером громадського руху за якість в Україні, об’єднує 450 провідних підприємств з усіх регіонів України та близько 1000 фахівців з якості з різних країн. За ініціативи та за участю цього об’єднання в Україні відбуваються процеси формування нової філософії якості.