Інші стани, при яких спостерігаються прояви бос:

• стридор,• аденоїдні вегетації, аденоїдит (синдром постназального стікання слизу – dripsyndrome), • стороннє тіло у бронхах, • епісиндром.

Характерні ознаки інфекційного БОС:

• епідеміологічний анамнез,

• наявність інтоксикації,

• часто підвищена температура тіла,

• ознаки запального процесу в носолотці,

• наявність антигенів респіраторних збудників у змивах слизу з носу і горла (за методом імуноферментного аналізу – ІФА),

• циклічність БОС,

• менша, ніж при алергії, лабільність аускультативних даних,

• підвищення рівня циркулюючих імунних комплексів, які містять IgМ і IgG.

Обструктивний бронхіт:

• сухий нав’язливий кашель,

• запальні зміни в носоглотці,

• задишка експіраторного характеру,wheezing,

• коробковий відтінок перкуторного тону,

• маса сухих свистячих і різнокаліберних вологих хрипів з обох боків,

• лабільність аускультативних даних протягом дня,

• дихальна недостатність виражена незначно,

• при рентгенографії органів грудної клітки – посилення легеневого малюнка, здуття легеневої тканини.

Бронхопневмонія:

• БОС, як правило, відзначається у дітей з алергічною конституцією,

• інтоксикація, підвищення температури тіла,

• асиметрія фізичних даних (вогнища крепітації з постійними дрібними звучними хрипами на фоні жорсткого дихання і дифузних різнокаліберних вологих і сухих хрипів),

• діагноз підтверджується рентгенографією органів грудної клітки (наявність

інфільтративних тіней).

Стороннє тіло у бронхах (у випадках неповної обтурації долевого і сегментарного бронхів):

• термін між аспірацією і розвитком БОС –від 2–5 днів до 2 тижнів,

• початок гострий, підвищення температури тіла, поява і посилення кашлю,

• у клінічній картині захворювання – ознаки БОС, іноді асиметрія фізичних даних,

• затяжний характер БОС,

• відсутність ефекту від застосування бронходилататорів і муколітиків,

• діагноз часто підтверджується при проведенні комп’ютерної томографії і бронхоскопії.

Муковісцидоз:

• бронхолегенева симптоматика неспецифічна,

• cполучення ателектазів і емфіземи з дифузними запальними змінами і бронхоектазами, • в початковий період – сухий, болісний, нав’язливий кашель, легка задишка,

• habitus: гіпотрофія, бочкоподібна грудна клітка,

• ціаноз різного характеру, симптом «барабанних паличок»,

• дані рентгенографії і комп’ютерної томографії органів грудної клітки,

• обтяжений сімейний анамнез,

• поява симптомов відразу або швидко після народження,

• прогресування хвороби,

• підвищення вмісту натрію (у дітей до 1 року >40 ммоль/л, у дітей старше 1 року >60 ммоль/л) і хлору (>60 ммоль/л) у поті, наявність кишкового синдрому із стеатореєю і креатореєю,

• генетичне дослідження, ДНК зонду-

вання.

Спадковий дефіцит α1-антитрипсину:

• аутосомно-рецесивний тип успадкування,

• обструкція бронхів внаслідок втрати еластичності, а не в результаті бронхоспазму,

• при гомозиготних формах – типова емфізема легенів,

• при гетерозиготних формах – характерні рецидивний бронхіт, ларингіт,

бронхіальна астма,

• ранні симптоми: задишка без кашлю і виділення мокротиння (можуть приєднуватися пізніше),

• фізичні та рентгенологічні дані, типові для емфіземи легенів,

• діагноз підтверджується визначенням зниження вмісту α1-антитрипсину в крові (норма – 20–30 МО/мл), фенотипуванням і генетичним обстеженням родичів.

Вроджена патологія бронхо-легеневоїсистеми:

• провідна ланка патогенезу – дискінезія трахеобронхіального дерева, що призводить до розвитку емфіземи і запального процесу,

• затяжний характер БОС,

• відсутність ефекту від застосування

бронходилататорів,

• при аускультації – переважання вологих хрипів,

• діагноз конкретизується за даними рентгенографії органів грудної клітки і лікувально-діагностичної бронхоскопії.

Вроджені вади серця і магістральних судин:

• головний механізм розвитку БОС – компресійна або оклюзійна бронхообструкція,

• клінічний симптомокомплекс – характер задишки, ціанозу, фізичних даних з боку серця, збільшення печінки, наявність набряків,

• гіпотрофія!!!

• дані рентгенографії органів грудної клітки, дані електрокардіографії та ехокардіографії.

Пухлини середостіння (лімфогрануломатоз, метастази при лейкемії, туберкульоз бронхопульмональної групи лімфовузлів):

• основний механізм БОС – компресія розташованих поруч органів,

• кашель сухий, немотивований,

• задишка, відсутність ефекту від застосування бронходилататорів,

• дані рентгенографії органів грудної клітки,

• реакція Манту 2 ТО,

• гістологічне дослідження біоптату.

Гострі респіраторні вірусні інфекції

Досить часто БОС виникає за умови гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ). БО у дітей на тлі респіраторних захворювань, як правило, перебігає у вигляді гострого обструктивного бронхіту. БОС переважно розвивається гостро, але може мати й персистувальний характер. Найчастіше БОС викликають респіраторно-синтиціальний вірус (близько 50%), вірус парагрипу, рідше – віруси грипу і аденовірус. Основною причиною розвитку БОС за вірусної інфекції вважається блокуюча дія вірусу грипу на М2-рецептори (на відміну від М1-рецепторів М2-рецептори пригнічують вивільнення ацетилхоліну), внаслідок чого розвивається гіперреактивність бронхів і бронхоспазм. Крім того, порушення контролю з боку вегетативної нервової системи можуть сприяти бронхіальній гіперреактивності і супроводжуватися посиленням холінергічної та ослабленням адренергічної активності. Клінічно це виявляється свистячим диханням, тахіпное, задишкою, наявністю сухих хрипів під час аускультації. Правильна діагностика й бронхолітична терапія БОС у разі ГРВІ є важливими терапевтичними проблемами, особливо в педіатричній практиці.

Системні захворювання сполучної тканини

Ураження легень у хворих із системними захворюваннями сполучної тканини посідають одне з провідних місць у клініці цієї патології, при цьому нерідко проявляються розвитком БОС. Однією з основних причин БОС є синдром Чарга-Стросса (алергічний гранулематоз та ангіїт), що характеризується еозинофільним гранулематозним запаленням із залученням дихальних шляхів, некротизуючим васкулітом, а також ураженням дрібних і середніх судин, що поєднуються з астмою і еозинофілією. Раніше такий синдром розглядали в рамках астматичної форми вузликового поліартеріїту, проте останнім часом його виділили в окрему нозологічну форму.

Синдром Чарга-Стросса може розвиватися у підлітковому віці. Особливістю захворювання, що особливо ускладнює його диференційну діагностику з БА, є те, що в першу фазу захворювання (продромальний період – до 10 років) у хворих відзначаються різні алергійні прояви, що включають риніт, поліноз тощо. Для підтвердження діагнозу синдрому Чарга-Стросса необхідна наявність у хворого принаймні 4 критеріїв (А.Т. Маsi, 1990):

• задишка або дифузні сухі хрипи під час видиху в анамнезі;

• еозинофілія >10%;

• алергія в анамнезі;

• моно- або поліневропатія (порушення чутливості за типом «рукавичок» і «шкарпеток», властивих системним васкулітам);

• легеневі інфільтрати, властиві системним васкулітам;

• патологія навколоносових пазух;

• екстравазально розташовані еозинофіли (скупчення еозинофілів у навколосудинних зонах.

Друге місце за частотою розвитку БОС посідає гранулематоз Вегенера, для якого характерне гранулематозне запалення із залученням верхніх дихальних шляхів і некротизуючий васкуліт, що уражає дрібні й середні судини, а також некротизуючий гломерулонефрит. Крім утворення інфільтратів легень, що відзначаються у 80% хворих, досить часто спостерігається ураження трахеї, великих бронхів, бронхіол; це призводить як до розвитку стридорозного дихання, так і до порушення бронхіальної прохідності, тобто БОС. БОС на тлі системного червоного вовчака, артеріїту Такаясу, геморагічного васкуліту Шенлейн-Геноха зустрічається порівняно рідко і, як правило, на тлі виражених клінічних проявів таких захворювань, у зв'язку з чим особливих труднощів у діагностиці з БА не становить.

Лікування БОС при системних ураженнях сполучної тканини аналогічне до такого у разі основного захворювання, однак для усунення БО необхідне застосування комбінованих бронходилататорів короткої дії, що впливають як на симпатичні, так і на холінергічні механізми регуляції просвіту бронхів.

Ускладнення БОС у зв’язку з кашлем:

• нудота, блювота,

• розлади сну, дратівливість,

• розтягнення міжреберних м’язів,

• мимовільне сечовипускання,

• крововилив у склери,

• аспірація,

• ателектази,

5.2. Теоретичні питання для самостійного визначення рівня знань.

1. Частота дихання у дітей 1 року життя в нормі –

2. Частота дихання у дітей 5 років в нормі –

3. Бронхообструкція (БОС) –.

4. При формуванні БОС розвивається - .

5. Найважливішими компонентами гострого БОС у дітей є -

6. Найчастіше і клінічно яскраво БОС проявляється у дітей перших років життя -

7. Розвитку БОС певною мірою сприяють різні фонові стани - .

8. Клінічні прояви БОС:• -.

9. Клінічні ознаки обструктивного бронхіту:• -

10. Критеріями діагностики гострого обструктивного бронхіту є -.

11. На рентгенограмі грудної клітки при гострому обструктивному бронхіті спостерігається -

12. На відміну від звичайного при обструктивному бронхіті застосовують –

13. Постачання кисню через носові катетери при гострому обструктивному бронхіті здійснюють за наявності наступних ознак -

14. За умови тяжкого стану пацієнта при гострому обструктивному бронхіті використовують

15. -. Бронхіоліт-

16. Показами для переведення пацієнта з гострим обстуктивном бронхітом на ШВЛ є -.

17. Загально важкий стан дитини, хворої на гострий бронхіоліт зумовлений –

18. Ознаки порушення бронхіальної прохідності при гострому бронхіоліті характеризуються наявністю наступних клінічних ознак -.

19. При тяжкому стані пацієнта із гострим бронхіолітом необхідно розпочати -.

20. При тяжкому стані пацієнта із гострим бронхіолітом необхідно розпочати -