4. Класи неорганічних сполук

Найважливішими класами неорганічних сполук є оксиди, гідроксиди (продукти приєднання води до оксидів), солі.

Оксиди - це сполуки атомів елемента з атомами оксигену. Валентність оксигену в оксидах дорівнює двом, а ступінь окиснення "-2". Валентність елемента та його ступінь окиснення в оксидах чисельно збігаються. Якщо відомий ступінь окиснення елемента "+n", то формулу оксиду складають, враховуючи, що алгебраїчна сума ступенів окиснення усіх атомів у складі оксиду дорівнює нулю: х·(+n) + у·(–2) =0.

Назви оксидів. Назву оксиду складають з двох слів: перше є назвою елемента, а друге – „оксид”. Якщо елемент може виявляти різну валентність, отже, і різні ступені окиснення, то після назви елемента римською цифрою вказують її значення.

Хімічний характер оксидів визначається їх відношенням до кислот та основ. За хімічним характером оксиди поділяють на несолетворні та солетворні. До несолетворних оксидів, які не беруть участь в реакціях з утворенням солей, належать такі оксиди деяких неметалів: CO, SiO,NO,N₂O. Солетворні оксиди, які здатні утворювати солі, в свою чергу поділяють на основні, амфотерні та кислотні.

Основні оксиди. До основних оксидів належать оксиди тільки металів з валентністю І та II (із ступенем окиснення "+1" та "+2"). Гідроксиди основних оксидів є основами. Основа Me(OH)_n складається з атома металу та гідроксид-груп ОН, число яких дорівнює валентності металу.

Оксид	Назва оксиду	Гідроксид – основа	Залишки основи
	Калій оксид		K+
	Магній оксид		Mg+2 , MgOH+

Залишок основи - це частинка, яка залишається після відщеплення всіх або частини груп ОН від основи. Залишок основи має позитивний заряд, який дорівнює числу відщеплених груп ОН. Число залишків основи відповідає числу груп ОН в її складі.

Кислотні оксиди. До кислотних оксидів належать оксиди металів з ва­лентністю V, VІ, VІІ та оксиди неметалів незалежно від іх валентності за винятком несолетворних оксидів (CO, SіО, N₂O, NO). Гідроксиди кис­лотних оксидів є кислотами. Формулу оксигенвмісної кислоти можна скласти додаючи воду до кислотного оксиду.

Оксид	Назва оксиду	Гідроксид – кислота	Кислотні залишки
	Ванадій (V) оксид
	Сульфур (IV) оксид		,

Кислоти складаються з атомів гідрогену та кислотного залишку.

Кислотний залишок - це частинка, яка залишається після відщеплення від молекули кислоти всіх або частини атомів гідрогену. Число кислотних залишків дорівнює числу атомів гідрогену у складі молекули кислоти, які здатні заміщуватись на атоми металу. Кислотний залишок має негативний заряд, який дорівнює числу відщеплених атомів гідрогену.

Амфотерні оксиди. До амфотерних оксидів належать оксиди тільки ме­талів з валентністю III, ІV та оксиди деяких металів з валентністю II, а саме: BeO, ZnO, SпО, РbO. Гідроксиди амфотерних оксидів виявляють властивості як основ, так і кислот.

Оксид	Назва оксиду	Гідроксид
	Берилій оксид
	Хром (ΙΙΙ) оксид

З розглянутого матеріалу можна зробити такі висновки:

1) метали в залежності від іх валентності утворюють основні, ам­фотерні та кислотні оксиди,

2) неметали утворюють тільки кислотні оксиди та декілька несолетворних оксидів, а саме: CO, SіО, N₂O, NO.

3) валентність та ступінь окиснення елементів в гідроксидах, які відповідають оксидам, залишаються незмінними.