
- •1.1. Поняття освітньої політики 13
- •2.2. Процес формування освітньої політики 35
- •2.2. Процес формування освітньої політики 35
- •Останні тенденції освітньої політики Європейського
- •Поняття освітньої політики
- •Основні характеристики освітньої політики
- •Відмінності між політикою, управлінням і адмініструванням
- •Пріоритети освітньої політики
- •Ідеологічні засади освітньої політики
- •Особливості ліберальної освітньої політики
- •1.6. Етичні напрями освітньої політики
- •Визначення аналізу політики
- •Процес формування освітньої політики
- •Цикл освітньої політики
- •2.2. Компоненти освітньої політики
- •Рівні освітньої політнкя
- •2.3. Контекст освітньої політики
- •Впровадження освітньої політики
- •Структурні моделі документа з освітньої політики
- •Модель я. Герчинського
- •Назва (назва предмета або проблеми дослідження).
- •Додатки.
- •3.1. Економічні індикатори
- •Класифікація типів економіки
- •3.1.2. Економічний словничок
- •Соціальні індикатори
- •3.4. Освітні індикатори
- •Освітня статистика
- •Критерії
- •3.4.4. Міжнародні джерела освітньої статистики
- •4. 2. Уроки нової парадигми змін
- •4.3. Стадії змін
- •4.4. Відмінності між змінами, реформами та інноваціями
- •4. 5. Історичні періоди освітніх реформ
- •Системні зміни
- •Основні стратегії реформ
- •4. 8. Основні моделі реформ
- •4.9. Стратегії подолання конфліктів вія час реформування каїн
- •Цілі тисячоліття
- •Глобалізація в економіці
- •Вплив глобалізації на освітні реформи
- •Реформи, зумовлені конкуренцією
- •Реформи, зумовлені фінансуванням
- •Реформи, спрямовані на рівність
- •6.4. Глобалізація в освіті: добре чи погано?
- •6.4.1. Стенфордська група
- •Гумбольдська група
- •Проблема якості освіти
- •Європейські індикатори
- •Європейські еталони
- •7.5. Додатки
- •Децентралізація освіти
- •Тендерні дослідження в освіті
- •Розвиток інклюзивної освіти
- •8.6. Завдання: зробити освіту більш ефективною і доцільною
- •8.7. Останні тенденції освітньої політики Європейського Союзу
- •Структурний аналіз освітнього сектора
- •Шани лекцій
- •Тема 1. Основи освітньої політики
- •Основні характеристики освітньої політики.
- •Пріоритети освітньої політики.
- •Тема 6. Глобалізація і розвиток освіти
- •Тема 7. Якість освіти та інструменти її моніторингу
- •Тема 8. Останні тенденції освітньої політики і реформи у країнах Східної та Західної Європи у Поняття освітньої зміни.
- •Тема 6. Глобалізація і розвиток освіти Тема 8. Останні тенденції освітньої політики і реформа у країнах Східної та Західної Європи
- •Сучасні тенденції в розвитку освіти: нові стратегії та ролі.
- •Тема 7. Яккть освіта та іаструимті V имгіторшягу
- •Іоеі 8атой" (1999). Едисаііоп Зесіог Апаїуаіз іп Аігіса: Ьітіїед Ні*- Ііопаї Сопігої апд Еуєп Ьезв ШііопаїОшюгзЬір. Іпіетаїіопаї Іоитаї оГ Есіисаііопаї Оеуеіортепі.
- •М. КаЬпета & V. Вачуігее, едз, тЬе Розі-Оеуеіортепі Кеадег. Ьоп- доп: 2ед Воокз, рр. 85-93.
- •Ковалева г. С., Красновский 3. А., Краснокутская л. П., Краснян- ская к. А. Изучение знаний и умений учащихся в рамках Междуна- родной Программьі різа. Общие подходьі. - иосо рао, 1999.
- •Нитап Оеуеіортепі КероПз Ьир://Ьсіг.Ипсір.Ог£/
- •117 Бицюра ю., Васильєва о., КомаровЮ., Реута о., Сиротенко а., Степанов ф., Топчій л.. Європейські студії. Навчальний посібник для учнів 8-12 класів. - к.: Оранта, 2004. -148 с.
Назва (назва предмета або проблеми дослідження).
Зміст (нумерація заголовків і підзаголовків).
Резюме (короткий опис змісту роботи).
Вступ:
соціальний та економічний контекст виникнення проблеми;
визначення проблеми.
Опис проблеми:
визначення та дослідження природи проблеми;
акцент на її важливості на урядовому рівні.
Варіанти політики:
виклад, оцінювання та порівняння можливих варіантів розв’язання проблеми;
надання переконливих свідчень щодо необхідності вибору варіантів політики;
виклад чіткого плану імплементації обраних варіантів політики.
у 7. Висновки:
синтез основних результатів;
перелік варіантів політики;
заключні ремарки.
Список основної використаної літератури.
Додатки.
Еойн Янг і Луїза Куінн. Як написати дієвий аналітичний документ у галузі державної політики: Практичний посібник для радників з державної політики у Центральній і Східній Європі / Пер. з англ. С. Соколик. Наук. ред. пер. 0. Кіліе- вич. - К.: «К.І.С.», 2003. - 120 с.
Розділ 3. Індикатори
Аналіз освітньої політики в міжнародному контексті передбачає обов’язкове використання і посилання на економічні та соціальні індикатори.
3.1. Економічні індикатори
Загальновживані економічні індикатори:
Валовий внутрішній продукт (ВВП).
Національний валовий доход (НВД) - раніше Валовий національний продукт (ВНП).
Національний валовий доход на душу населення (раніше Національний валовий продукт на душу населення, або ВНП на душу населення).
Розподіл доходу (коефіцієнт Джині).
Національний валовий доход у Паритеті купівельної сили (ПКС) валют.
Загальний зовнішній борг (% НВД).
Погашення зовнішнього боргу.
Торгівля.
Класифікація типів економіки
У практичних та аналітичних цілях різні міжнародні організації класифікують економічні системи відповідно до їх національного валового доходу на душу населення. За критерієм НВД на душу населення економічні системи поділяють на такі типи: 1) з низьким доходом; 2) із середнім доходом; 3) з високим доходом. Використовують також аналітичні групи, в основі яких - географічні регіони та рівні зовнішнього боргу.
Географічний регіон. Класифікації Світового банку для географічних регіонів — тільки для економічних систем з середнім і низьким доходами. Економічні системи з середнім і низьким доходами іноді згадуються як економічні системи, що розвиваються. Цей термін не означає, що всі економічні системи в груш ма ють подібний рівень розвитку і що інші системи досягай кінце
вої стадії розвитку. Класифікація за рівнем доходу не обов’язково відображає статус розвитку.
Група доходу. Економічні системи поділені відповідно до НВД на душу населення 2002 року, обчислення здійснені за допомогою методу Атласа Світового банку. Групи: низький доход- $735 та менше; доход нижче від середнього - $736-$ 2 935; доход вище від середнього - $ 2 936-$9 075; високий доход - $ 9 076 та більше.
Заборгованість. Стандартні визначення Світового банку великої та середньої заборгованості використовують для класифікації економічних систем. Суворо зобов'язаний означає, що будь-який з двох ключових коефіцієнтів - вищий від критичного рівня: відношення обслуговування заборгованості до НВД (80%) та відношення обслуговування заборгованості до експорту (220%). Середньо зобов ’язаний означає, що будь-який з двох ключових коефіцієнтів перевищує 60%, але не досягає критичних рівнів. Всі інші економічні системи, класифіковані ж системи з низьким і середнім доходом, відносять до менше зобов ’язаних.