13

Лекція 11.

“Правовий режим земель лісогосподарського призначення,

Земель водного фонду та земель для потреб надрокористування”

1. Поняття та склад земель лісового фонду.

2. Правові форми використання земель лісового фонду.

3. Поняття та склад земель водного фонду.

4. Правові форми використання земель водного фонду.

5. Особливості правового регулювання земель для надрокористування.

1. Поняття та склад земель лісового фонду.

До земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства (ст. 55 ЗК).

Основною особливістю правового режиму ЗЛП є його нерозривний зв’язок із правовим режимом лісових ресурсів, що знаходяться на цих землях.

Правовий режим земель даної категорії визначається:

1. гл. 11 ЗК;

2. Лісовим кодексом України від 21 січня 1994 р. (в редакції від 8 лютого 2006 р.);

3. іншими прийнятими на основі кодексів нормативно-правовими актами земельного та екологічного законодавства.

Поняття ЗЛП нерозривно пов’язане із терміном “ліс”, під яким розуміється тип природних комплексів, у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав'яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов'язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище (ст. 1 ЛК).

ЛК дає більш поширене визначення ЗЛФ (ч.1 ст. 5 ЛК):

До земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства.

Не є ЗЛП наступні групи земель, зайняті:

а) зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів;

б) окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових.

ЛК розмежовує категорії “лісова ділянка” і “земельна лісова ділянка”.

Правовий режим ЗЛП залежить від функціонального призначення лісів, які за екологічним і соціально-економічним значенням та залежно від основних виконуваних ними функцій поділяються на такі категорії (ст. 39 ЛК):

1) захисні ліси (виконують переважно водоохоронні, ґрунтозахисні та інші захисні функції);

2) рекреаційно-оздоровчі ліси (виконують переважно рекреаційні, санітарні, гігієнічні та оздоровчі функції);

3) ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення (виконують особливі природоохоронні, естетичні, наукові функції тощо);

4) експлуатаційні ліси.

Крім того, найбільш жорсткий правовий режим встановлюється щодо особливо захисних лісових ділянок (ст. 41 ЛК).