4. Стратифікація сучасного українського суспільства.

Через інакші історичні умови розвитку українського суспільства його стратифікація відрізняється від західного взірця та не досить добре описується запозиченими схемами.

Наприклад клас інтелігенції в Україні не отримує такого прибутку, як вищий середній клас Ворнера, до якого належать саме такі типи професійної діяльності. Через низьке фінансування інтелігенцію розглядають як окреме явище пострадянських суспільств. Велика кількість представників цього класу під час перебудови поїхала з України; цей процес отримав назву «витік мізків». Ще одна тенденція – незначний вплив освіти на стратифікацію прибутку.

Середній клас в Україні також відрізняється від середнього класу на Заході. Він відіграє велику роль у стабілізації суспільства, надає йому рівновагу. Ця роль покладається на висококваліфікованих робітників, представників інтелігенції, інженерів, службовців.

Також в Україні розвинена тіньова система економічних і управлінських відносин, яка отримала назву криміналітету, що також складає окремий клас.

В Українському суспільстві процеси соціальної стратифікації розгортаються переважно на основі майнової нерівності.

Заславська виділяє, крім еліти та соціального дна, чотири класи: верхній. Середній, базовий та нижчий.

Верхній прошарок – субеліта, це великі власники та управлінці, а також фахівці, котрі отримують великі прибутки.

Середній прошарок – дрібні підприємці, спеціалісти з добрим прибутком, управлінці середнього та нижчого щабля.

Нижчий прошарок складають найменш освічені, бідні громадяни.

Модель Наталії Римашевської має інший вигляд:

1. Елітні групи владного впливу.

2. Регіональні корпоративні еліти.

3. Верхній середній клас, що має власність і прибутки на рівні західних стандартів споживання. Орієнтований на підвищення свого статусу та на існуючу практику.

4. Динамічний середній клас, прибутки якого задовольняють середні та більш високі, ніж середні, стандарти споживання.

5. «Аутсайдери» - характеризуються низькою адаптацією, низькими соціальною активністю та прибутками, але орієнтовані на легальні засоби їх отримання.

6. «Маргінали» - низька адаптація, асоціальні й антисоціальні прояви в соціальній та економічній діяльності.

7. «Криміналітет» має високу соціальну активність і адаптацію.

5.Соціальні загрози суспільній безпеці.

Соціальна стабільність - сталий стан соціальної системи, що дозволяє їй ефективно функціонувати й розвиватися в умовах зовнішніх і внутрішніх впливів. Зберігаючи свою структуру й основні параметри.

Ще однією важливою умовою стабільного існування соціуму є його безпека. На жаль, у сучасному світі спостерігається низка загроз суспільній безпеці.

Існують три категорії соціальних загроз:

• Загроза життю і безпеці

• Загроза втрати соціального комфорту (соціальні поневіряння)

• Загроза втрати культурно-психологічного комфорту ( у тому числі ціннісний, ідеологічний, релігійний дискомфорт).

Загрозу суспільній безпеці складають, по-перше, несподівані надзвичайні ситуації:

1. Надзвичайні ситуації техногенного характеру. Аварії і катастрофи , які відбуваються в енергетичній, транспортній , ядерній інфраструктурах. Вони бувають викликані інженерними помилками.

2. Надзвичайні ситуації природного характеру. Їх викликають стихійні сили природи.

3. Надзвичайні ситуації соціального характеру. Виникають в результаті непродуманої правлінської або свідомої цілеспрямованої діяльності людей.

Особливою сучасною проблемою соціальної безпеки є міжнародний тероризм.

Питання для самоконтролю.

1. Що таке соціалізація?

2. Як класифікують суспільні відносини?

3. Що таке соціальний статус і чим він зумовлений?

4. Поясніть що таке соціальна стратифікація?

5. Що таке соціальні статуси та ролі?

6. Що таке політична та соціальна стабільність?

7. Що таке якість життя?

8. Розкажіть про техногенні та природні ситуації?

9. Назвіть головні екологічні проблеми сучасного людства?

Використана література.

1. Горбенко Я.О. Людина і світ: Практичний довідник.-Х.,2011

2. Бондаренко Я.Г. Людина і світ. 11 клас. Рівень стандарту. Академічний рівень. Профільний рівень.,2011

Модуль №1

Роздатковий матеріал

Тема №5. Соціум.

Таблиця №1. «Погляди на суть суспільства»

Представники Соціальної думки	Як бачили суспільство
Герберт Спенсер	Суспільство як організм, який росте й еволюціонує, утворюючи різні підсистеми, що виконують різні соціальні функції як різні органи в організмі людини
Еміль Дюркгайм	Суспільство як зорганізована сукупність вірувань та почуттів, спільних у всіх членів групи, яка являє собою колективний тип. Система функцій, що поєднані певними відносинами.
Георг Зімель	Суспільство – це комплекс індивідів, суспільно оформлений людський матеріал; сума форм відносин, унаслідок яких виникає суспільство
Толкотт Парсонс	Суспільство це тип соціальної системи, що досягає своєї самодостатності у відношенні до навколишнього середовища
Адам Сміт	Суспільство як трудовий союз та союз для економічного обміну
Сен - Сімон	Суспільство як промислове підприємство, мета якого – забезпечити кожного члена комфортом, прибутком та благами відповідно до його внеску
Жан Жак Руссо	Суспільство як морально-політична єдність, що відображає спільну волю людей
Томас Гоббс	Суспільство – це неконтрольована «війна всіх проти всіх»
Платон	Суспільство і держава – єдине утворення, але виділяються неполітичні потреби людей
Девід Юм	Суспільний устрій «без насилля державної влади» є природним станом для людей
Бенедикт Спіноза Дені Дідро	Антропологічний принцип розгляду суспільства і людини як частини природи.