2. Суспільні відносини. Соціальна структура населення.

Суспільні відносини – це відносини, що формуються між людьми в процесі їх життєдіяльності. Суспільство як системна єдність соціальних результатів діяльності людей не має статичного характеру, це процесуальна. Динамічна, функціонуюча система.

У суспільстві сама основа відносин між людьми є соціально-історичною за своїм походженням.

Суспільні відносини класифікують:

1.Залежно від терміну дії:

*короткострокові

*періодичні

*довгострокові

2. Залежно від сфер життєдіяльності. У яких відбуваються:

*економічні (виробничі), тобто матеріальні й ті, що формуються в процесі виробництва

*соціальні, тобто відносини між групами та класами

*ідеологічні

*політичні – такі, що формуються в процесі боротьби за владу й організації та здійснення цієї влади

*духовні – у сфері культури та релігії

*побутові та сімейні – ті, що відбуваються в побутовому та сімейному житті.

= Студенти дивляться таблицю №2=

Соціальна структура населення.

Залежно від місця проживання, походження, роду занять тощо люди об’єднуються в соціальні спільноти.

Соціальна спільнота – це сукупність людей, що характеризується такими загальними ознаками:

• Взаємодія між собою

• Наявність специфічних лише для неї ціннісних орієнтирів

• Схожість способу життя. Інтересів, потреб, стереотипів поведінки.

До соціальних спільнот належить сім*я, шкільний колектив, нація

Сукупність усіх спільнот, що взаємодіють між собою, створює соціальну структуру суспільства. Суспільство є складною соціальною системою, структурно організованою цілісністю, яку утворюють різні елементи, компоненти, підрозділи.

Соціальна структура суспільства – ієрархічно впорядкована сукупність індивідів, соціальних груп, спільнот, організацій, інститутів об’єднаних стійкими зв’язками й відносинами.

Структура суспільства включає декілька загальноприйнятих критеріїв для виділення спільнот і груп. Соціальні спільноти є виробничі(що забезпечують відтворення виробництва та залежить від засобів виробництва), сімейні (відтворюють населення), змішані ( що відтворюють обидва види – це рід, плем’я, народність). Соціологічний опис структури суспільства, узагальнений українським соціологом Оленою Якубою, має такий вигляд:

• Соціально-поселенська структура суспільства

• Соціально-професійна

• Соціально-класова

• Соціально-етнічна

• Соціально-демографічна.

Виділяють два основні типи спільнот – аморфні спільноти та соціальні групи.

Аморфні спільноти – це нестійкі, структуровані утворення з розмитими межами, невизначеним якісним і кількісним складом, без чіткого принцип входження до них. Аморфними спільнотами є натовпи, соціальні рухи,, асоціації за інтересами

Згідно з системно-організаційним аспектом головний зміст соціальної структури створюють соціальні інститути, насамперед економіка, політика (держава). наука, освіта, сім*я, зберігаючи і підтримуючи існуючі в суспільстві відносини та зв’язки. Соціальний статус визначає професія, вік, освіта, матеріальний статок. Соціальні позиції та зв’язки між ними зумовлюють характер соціальних відносин. На основі близькості соціальних статусів, що встановлюють потенційну можливість участі індивідів у відповідних видах діяльності, формуються складніші структурні елементи суспільства – соціальні групи.

Соціальні групи узагальнюють найрізноманітніші об’єднання людей на основі суспільних зв’язків, взаємодій, відносин.

Під соціальною групою найчастіше розуміють будь-яку сукупність індивідів, між якими існують прямі чи опосередковані відносини, об’єднаних спільними інтересами. Групи діляться за кількістю членів на великі та малі.

Другим значенням терміну соціальна група є виділена за будь-яким критерієм категорія людей – сукупність, що об’єднана просторовим або часовим буттям, діяльністю, економічними характеристиками.

Соціальна група - відносно стійка, історично сформована сукупність людей, об’єднаних на основі загальних соціально значущих ознак. Це поняття є родовим щодо понять класу, соціальної верстви, колективу, нації, етнічної, територіальної, релігійної та інших спільнот.

Великі соціальні групи мають свої характерні особливості:

• Вони постійно розвиваються, перебувають у динамічному русі

• Мають свої специфічні інтереси

• Для соціальної групи, характерні набір соціальних норм, які регулюють внутрішню та зовнішню взаємодію. Та рольову структуру.

Натовп є різновидом великої соціальної групи.

До характеристик малої групи належать:

• Обмежена кількість членів, щоб вони були знайому між собою

• Стабільність складу та незамінність індивідуальності кожного учасника

• Структура неформальних ролей і статусів, норми та правила

• Кількість зв’язків між членам групи зростає в геометричній прогресії, тоді як кількість людей – в арифметичній.

• Чим менша група тим інтенсивніший в ній взаємозв’язок

• Участь у групі пояснюється власними причинами

• Якщо людина перестає задовольняти інтереси групи її виключають.