Висновок

Таким чином, ми розглянули сутність ранніх підходів до організації баз даних. Далі ми почнемо вивчення реляційних баз даних і систем управління реляційними базами даних, що відрізняються:

• наявністю невеликого набору абстракцій, що дозволяють порівняно просто моделювати велику частину розповсюджених предметних областей і допускають точні формальні визначення, лишаючись інтуїтивно зрозумілими;

• наявністю простого й у той же час могутнього математичного апарату;

• можливістю ненавігаційного маніпулювання даними без необхідності знання конкретної фізичної організації баз даних у зовнішній пам'яті.

Запитання для перевірки

1. Які ви знаєте загальні характеристики ранніх систем ?

2. Наведіть приклади типових операторів маніпулювання ієрархічно організованими даними

3. Які основні особливості систем, заснованих на інвертованих списках ?

3. Загальні поняття реляційного підходу до організації БД. Основні концепції і терміни

План

1. Основні поняття реляційних баз даних

2. Фундаментальні властивості відносин

3. Реляційна модель даних

Недоліки ієрархічної і мережної моделей призвели до появи нової, реляційної моделі даних, створеної американським ученим співробітником фірми IBM Коддом (Codd E.F., A Relational Model of Data for Large Shared Data Banks. CACM 13:6, June 1970), де, імовірно, уперше був застосований термін "реляційна модель даних".

Будучи математиком Е. Кодд запропонував використовувати для обробки даних апарат теорії множин (об'єднання, перетинання, різниця, декартовий добуток). Він показав, що будь-яке представлення даних зводиться до сукупності двовимірних таблиць особливого вигляду, відомого в математиці як відношення – relation (англ.)

Реляційна модель була спробою спростити структуру бази даних. У ній були відсутні явні покажчики на предків і нащадків, а всі дані були представлені у вигляді простих таблиць, розбитих на рядки і стовпці. На жаль, практичне визначення поняття "реляційна база даних" виявилося набагато більш розпливчастим, чим точне математичне визначення, дане цьому терміну Коддом у 1970 році. У перших реляційних БД не були реалізовані деякі з ключових частин моделі Кодда, і цей пробіл був заповнений тільки згодом. В міру росту популярності реляційної концепції реляційними стали називатися багато баз даних, що на ділі такими не були. У відповідь на неправильне використання терміна "реляційний" Кодд у 1985 році написав статті, де сформулював 12 правил, яким повинна задовольняти будь-як база даних, що претендує на звання реляційної.

Довгий час вважалося неможливим домогтися ефективної реалізації таких систем. Однак визначені вище переваги і поступове нагромадження методів і алгоритмів організації реляційних баз даних і управління ними привели до того, що вже в середині 80-х років реляційні системи практично витиснули зі світового ринку ранні БД.

В даний час основним предметом критики реляційних СУБД є не їхня недостатня ефективність, а властивій цій системам деяка обмеженість (прямий наслідок простоти) при використанні в так званих нетрадиційних галузях (найбільш розповсюдженими прикладами є системи автоматизації проектування), у яких вимагаються гранично складні структури даних. Ще одним часто відмічуваним недоліком реляційних баз даних є неможливість адекватного відображення семантики предметної області. Іншими словами, можливості представлення знань про семантичну специфіку предметної області в реляційних системах дуже обмежені. Сучасні дослідження в області постреляційних систем головним чином присвячені саме усуненню цих недоліків.